Ухвала

від 07.11.2017 по справі 755/9694/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 07 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 10 липня 2017 року,

за участі: прокурора представника ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання слідчого в ОВС третього слідчого відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_9 , та накладено арешт на нерухоме майно ТОВ «Лекос» та ТОВ «Магік», та на нерухоме майно відносно якого ОСОБА_5 вчиняються дії направлені на відчуження, а саме: частина нежилих приміщень (групи приміщень № 6, 7, 8, 1, 2, 3, 5), МСК (в літ. А) загальною площею 7 243, 7 кв.м.; нежилі приміщення торгівельного комплексу з № 1 по № 7 (групи приміщень № 6), № 1 (групи приміщень № 7), з № 1 по № 24 (групи приміщень № 8), з № І по № XIV підвалу, з № 1 по № 24 (групи приміщень № 1), з № І по № XVI поверху № І, з № 1 по № 9 (групи приміщень № 2), з № І по № VI поверху № II, з № 1 по № 10 (групи приміщень № 3), №№ І, II, III, IV поверху № III, №№ І, II, III, IV, поверху № IV, з № 1 по № 10 (групи приміщень № 5), №№ І, II, III поверху № V, з № І по № XIII технічного поверху, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Андрія Малишка, 3 (літ. 1 А), які належать на праві власності ТОВ «Лекос» розмір частки 3/4 та ОСОБА_5 розмір частики 1/4; нежитлові приміщення 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, що розташовані на 1-му поверсі будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 325,8 кв. м., відокремлені групи приміщень № 5 (221кв.м.) та № 6 (104,8 кв.м.), які належать на праві власності ТОВ «Магік» розмір частки 1/2 та ОСОБА_5 розмір частики 1/2; нежитлові приміщення № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 (групи приміщень № 15), (в літ. А), загальною площею 193, 6 кв. м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які належать на праві власності ТОВ «Магік» розмір частки 1/2 та ОСОБА_5 розмір частики 1/2;нежитлові приміщення підвалу (приміщення 1, 3, 6, 7, 8, частина приміщення 2) та 1-го поверху (приміщення 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, МЗК - 9, 10), загальною площею 367,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які належать на праві власності ТОВ «Магік» розмір частки 1/2 та ОСОБА_5 розмір частики 1/2; нежитлова будівля загальною площею 73, 5 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить на праві власності ТОВ «Магік» розмір частки 1/2 та ОСОБА_5 розмір частики 1/2.

Крім того, заборонено державним реєстраторам усіх відділів з питань Державної реєстрації нерухомого майна та нотаріусам проведення реєстраційних дій або внесення змін щодо нерухомого майна ТОВ «Лекос» (код ЄДРПОУ 25264912) та ТОВ «Магік» (код ЄДРПОУ 22915510) та нерухомого майна відносно якого ОСОБА_5 вчиняються дії направлені на відчуження.

Вирішуючи питання про вид заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя врахував вимоги ст. 173 КПК України, наявність даних про достатність доказів, що вказують на наявність ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364 КК України, та прийшов до висновку, що з метою запобігання його відчуження, необхідно накласти арешт.

Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 10 липня 2017 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання органу досудового розслідування.

Автор апеляційної скарги вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, оскільки вона прийнята без дотримання норм кримінального процесуального законодавства України.

Крім того зазначає, що жодних об`єктивних даних, які б підтверджували, що невстановленими службовими особами, з числа Міністерства юстиції України, у співучасті з посадовими особами Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у м. Києві з використанням повноважень у виконавчому провадженні всупереч з інтересами служби, з метою одержання неправомірної вигоди для третіх осіб, вчинено дії, спрямовані на заволодіння майном ТОВ «Лекос» та ТОВ «Магік», чим завдано шкоди охоронюваним законом інтересам вказаних юридичних осіб, що спричинило тяжкі наслідки, як і даних того, що ОСОБА_5 , начебто, здійснювались дії по заволодінню майном ТОВ «Лекос» та ТОВ «Магік» шахрайським шляхом та вчинено будь-які дії, які містять ознаки кримінального правопорушення матеріали досліджені слідчим суддею під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно та заборону вчинення певних дій - не містять.

Разом з тим, ОСОБА_5 зазначає, що слідчим не доведено, що майно зазначене у клопотанні підлягає спеціальній конфіскації, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди або можливої конфіскації майна за вироком суду.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін ухвалу слідчого судді, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, прокуратурою міста Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 22 червня 2017 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42017100000000798, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені службові особи, з числа Міністерства юстиції України, у співучасті з посадовими особами Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, використовуючи повноваження у виконавчому провадженні всупереч інтересам служби, з метою одержання неправомірної вигоди для третіх осіб, вчинили дії, спрямовані на заволодіння майном приватних підприємств ТОВ «Лекос» та ТОВ «Магік», чим завдали шкоди охоронюваним законам інтересам вказаних юридичних осіб, що спричинило тяжкі наслідки.

Крім того, встановлено, що ОСОБА_10 у співучасті з ОСОБА_5 та іншими невстановленими особами, діючи за попередньою змовою групою осіб, за пособництва службових осіб Міністерства юстиції України, заволоділи шахрайським шляхом майном ТОВ «Лекос» та ТОВ «Магік».

10 липня 2017 року слідчий в особливо важливих справах третього слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва ОСОБА_8 , за погодженням прокурора у кримінальному провадженні - прокурора другого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва ОСОБА_9 , звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на нерухоме майно ТОВ «Лекос» та ТОВ «Магік», та на нерухоме майно відносно якого ОСОБА_5 вчиняються дії направлені на відчуження, а саме: частина нежилих приміщень (групи приміщень № 6, 7, 8, 1, 2, 3, 5), МСК (в літ. А) загальною площею 7 243, 7 кв.м.; нежилі приміщення торгівельного комплексу з № 1 по № 7 (групи приміщень № 6), № 1 (групи приміщень № 7), з № 1 по № 24 (групи приміщень № 8), з № І по № XIV підвалу, з № 1 по № 24 (групи приміщень № 1), з № І по № XVI поверху № І, з № 1 по № 9 (групи приміщень № 2), з № І по № VI поверху № II, з № 1 по № 10 (групи приміщень № 3), №№ І, II, III, IV поверху № III, №№ І, II, III, IV, поверху № IV, з № 1 по № 10 (групи приміщень № 5), №№ І, II, III поверху № V, з № І по № XIII технічного поверху, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Андрія Малишка, 3 (літ. 1 А), які належать на праві власності ТОВ «Лекос» розмір частки 3/4 та ОСОБА_5 розмір частики 1/4; нежитлові приміщення 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, що розташовані на 1-му поверсі будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 325,8 кв. м., відокремлені групи приміщень № 5 (221кв.м.) та № 6 (104,8 кв.м.), які належать на праві власності ТОВ «Магік» розмір частки 1/2 та ОСОБА_5 розмір частики 1/2; нежитлові приміщення № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 (групи приміщень № 15), (в літ. А), загальною площею 193, 6 кв. м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які належать на праві власності ТОВ «Магік» розмір частки 1/2 та ОСОБА_5 розмір частики 1/2; нежитлові приміщення підвалу (приміщення 1, 3, 6, 7, 8, частина приміщення 2) та 1-го поверху (приміщення 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, МЗК - 9, 10), загальною площею 367,5 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які належать на праві власності ТОВ «Магік» розмір частки 1/2 та ОСОБА_5 розмір частики 1/2; нежитлова будівля загальною площею 73, 5 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить на праві власності ТОВ «Магік» розмір частки 1/2 та ОСОБА_5 розмір частики 1/2.

Крім того, просив заборонити державним реєстраторам усіх відділів з питань Державної реєстрації нерухомого майна та нотаріусам проведення реєстраційних дій або внесення змін щодо нерухомого майна ТОВ «Лекос» (код ЄДРПОУ 25264912) та ТОВ «Магік» (код ЄДРПОУ 22915510) та нерухомого майна відносно якого ОСОБА_5 вчиняються дії направлені на відчуження.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 10 липня 2017 року зазначене клопотання задоволено.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядкустатей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу

Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.

Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 42017100000000798, щодо накладення арешту на вищевказане майно слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення слідчого та, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку, що з метою запобігання його відчуження та з метою забезпечення збереження речових доказів на нього необхідно накласти арешт.

Крім того, постановою слідчого ОСОБА_8 від 07 липня 2017 року вищезгадане майно визнано речовим доказом ( т. 1 а.с. 190).

З урахуванням цього слідчий суддя, всупереч ствердженням автора апеляційної скарги, встановив належні правові підстави, передбачені ч. 1 ст. 170, ч. 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на вищевказане майно, оскільки воно, як вважає колегія суддів відповідає критеріям ст. 98 КПК України.

Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170 173 КПК України, наклав арешт на вищезазначене майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, всупереч доводам апеляційної скарги.

Посилання автора апеляційної скарги на те, що в матеріалах провадження відсутні об`єктивні дані, які б підтверджували, що невстановленими службовими особами, з числа Міністерства юстиції України, у співучасті з посадовими особами Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у м. Києві з використанням повноважень у виконавчому провадженні всупереч з інтересами служби, з метою одержання неправомірної вигоди для третіх осіб, вчинено дії, спрямовані на заволодіння майном ТОВ «Лекос» та ТОВ «Магік», чим завдано шкоди охоронюваним законом інтересам вказаних юридичних осіб, що спричинило тяжкі наслідки, як і дані того, що ОСОБА_5 , начебто, здійснювались дії по заволодінню майном ТОВ «Лекос» та ТОВ «Магік» шахрайським шляхом та вчинено будь-які дії, які містять ознаки кримінального правопорушення, - не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги та відмови у накладенні арешту, оскільки накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів можливо на майнобудь-якої фізичної або юридичної особи за наявності підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним уст. 98 КПК України, що у цьому випадку і мало місце з огляду на наявність постанови про визнання майна речовим доказом.

Твердження апеляційної скарги про те, що арешт на вищевказане нерухоме майно накладено безпідставно, без дотримання норм кримінального процесуального закону України, не можуть прийматися до уваги, оскільки арешт слідчим суддею накладено правомірно, відповідно до вимог ст.ст. 170-173 КПК України. При цьому колегія суддів враховує те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Інші доводи, на які посилається в апеляційній скарзі ОСОБА_5 , також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки вони є не переконливими і не підтверджуються матеріалами провадження.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено та не вбачаються такі і зі змісту апеляційної скарги.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга ОСОБА_5 , навіть з урахуванням усіх викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:.

Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 10 липня 2017 року, якою задоволено клопотання слідчого в ОВС третього слідчого відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_9 , та накладено арешт на зазначене у клопотанні нерухоме майно ТОВ «Лекос» та ТОВ «Магік», ОСОБА_5 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_5 без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа №11-сс/796/4761/2017 Категорія: ст.170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції ОСОБА_11 Доповідач: ОСОБА_1