Постанова

від 15.02.2007 по справі 15/301-06

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У к р а ї н а

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем

України

15.02.07                                                                                      

Справа №15/301-06

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду

у складі:

Федорова І.О. (головуючого), Кричмаржевського В.А.

(доповідача) та Мойсеєнко Т.В.

при секретарі 

Шерник О.В.

за участю представників:

позивача - Александрова Ю.Ю., довіреність від

20.11.2006р. за № 232/32

відповідача - не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну

скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1

на рішення господарського суду Херсонської області від

24.11.2006р.

у справі № 15/301-06

за позовом Комунального підприємства

“Житлово-експлуатаційна контора м.Таврійська”, м.Таврійськ Херсонської області

до відповідача 

Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Нова Каховка Херсонської області,

про стягнення 1067 грн. 69 коп.

Установив:

Рішенням господарського суду Херсонської області (суддя

Клепай З.В.) від 24.11.2006 р. у справі № 15/301-06 позов задоволено. Стягнуто

з Приватного підприємця ОСОБА_1 на користь комунального підприємства

“Житлово-експлуатаційна контора м.Таврійська” 1067 грн. 79 коп. основного

боргу, 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, всього - 1287 грн. 79 коп.

Рішення мотивовано тим, що відповідач не довів факту

внесення змін до договору оренди від 01.03.2005 р. в частині зменшення розміру

орендної плати, у зв'язку з чим направлені позивачем на виконання п.6

зазначеного договору рахунки НОМЕР_7, НОМЕР_13 заНОМЕР_9 за НОМЕР_10 за

НОМЕР_11 на оплату орендної плати в сумі 107 грн. підлягають сплаті.

Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до Запорізького

апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення

господарського суду Херсонської області від 24.11.2006р. у справі №15/301-06

скасувати повністю, провадження у справі припинити. Вважає рішення суду

незаконним і необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та

процесуального права. Зокрема, вказує на порушенняст.6 ГПК України щодо

направлення претензій, п. 6 ст. 54, ч. 1 ст. 56, п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України

щодо надсилання копій документів, на підтвердження чого посилається на

відсутність опису в позовній заяві. Зазначає про те, що прийняття згоди на

зміну договору позивач підтвердив рахунками НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3,

НОМЕР_4,НОМЕР_5, НОМЕР_6, в яких зменшив плату за оренду з 107 грн. до 53 грн.

96 коп., що підтверджує письмову згоду позивача на зменшення оплати за оренду

приміщення. Також посилається на те, що суду не надані докази вручення йому

рахунків на оплату оренди від НОМЕР_11, НОМЕР_9 в розмірі 107 грн.

Комунальне підприємство “Житлово-експлуатаційна контора

м.Таврійська” у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського

суду Херсонської області залишити без змін, апеляційну скаргу - без

задоволення. Вважає помилковим посилання відповідача на недотримання досудового

порядку врегулювання спору, оскільки договором оренди від 01.03.2005р. не

передбачено обов'язкового дотримання досудового врегулювання спору, а згідно зі

ст.5 ГПК України сторони застосовують заходи досудового врегулювання

господарського спору за домовленістю між собою. Крім того зазначає, що

Приватний підприємець ОСОБА_1 двічі листами від 23.05.2006 р. та 08.08.2006 р.

повідомлявся про наявність заборгованості за договором оренди і договору про

відшкодування витрат балансоутримувача, та необхідність погасити її протягом

п'яти днів з моменту отримання зазначених листів. Вказує на те, що посилання

відповідача на відсутність у нього доданих до позовної заяви документів, є

неправдивим, оскільки другий примірник договору, акту приймання-передачі,

надісланий йому лист від 23.05.2006р. та рахунки знаходяться у відповідача в

оригіналах. Також зауважив, що в апеляційній скарзі відсутні посилання

відповідача на норми матеріального або процесуального права та правове

обґрунтування вимоги щодо припинення провадження у справі.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського

суду від 15.02.2007 р. № 436 справу № 15/301-06 передано для розгляду колегії

суддів у складі: Федоров І.О.(головуючого), 

Кричмаржевського В.А. (доповідача) і Мойсеєнко Т.В.

Від відповідача надійшло письмове клопотання про

відкладення розгляду апеляційної скарги.

Колегія суддів дійшла висновку, що наявних у справі

матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті і, оскільки згідно

зі статтею 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами

апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого

господарського суду у повному обсязі, розгляд скарги можливий за відсутності

відповідача. У зв'язку з цим колегія суддів залишила клопотання відповідача без

задоволення.

За згодою представника позивача оголошено лише вступну

та резолютивну частини постанови.

У судовому засіданні представник позивача підтримав  доводи та заперечення, що викладені у відзиві

на апеляційну скаргу.

Колегія суддів, вислухавши пояснення представника

позивача, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши

на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і

процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну

скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

01.03.2005 р. між Комунальним підприємством

“Житлово-експлуатаційна контора м.Таврійська” (орендодавець) та Приватним

підприємцем ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень

площею 32 кв. м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1. Строк дії орендного

договору встановлено з 01.03.2005р. до 01.03.2006р. Орендна плата відповідно до

п.5 Договору визначена у розмірі 107 грн. на місяць згідно з Методикою,

затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786,

діючими ставками орендної плати та зональним коефіцієнтом, затвердженим

Таврійським міськвиконкомом. Згідно з пунктом 6 Договору орендну плату за

поточний місяць орендар зобов'язався перерахувати орендодавцеві відповідно до

наданого ним рахунку не пізніше 10-го числа наступного місяця.

01.03.2005р. між цими ж сторонами укладено договір про

відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого

майна, визначеного в договорі оренди від 01.03.2005р. Договір укладено строком

на один рік - з 01.03.2005 р. до 01.03.2006р. Згідно з п.2.2.3 Договору орендар

зобов'язався не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним, вносити

плату на рахунок балансоутримувача будівлі за санітарне обслуговування

прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне

обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення та ремонт

відповідно до відновної вартості приміщення. Плату встановлено у розмірі 0,28

коп. за квадратний метр (п. 3.2.3 Договору).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України

суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні

виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших

правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання

зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До

виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення

Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим

Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач направляв на

адресу відповідача рахунки НОМЕР_1,НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4,НОМЕР_5, НОМЕР_6

на суму 53 грн. 96 коп., до складу яких входили витрати на утримання

прибудинкових територій на підставі договору від 01.03.2005 р. у сумі 10 грн.

Зазначені рахунки були оплачені відповідачем, у зв'язку з чим відповідач вважає

свої зобов'язання по сплаті орендної плати та експлуатаційних витрат

виконаними.

В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на

те, що з 01.03.2005 р. ним було розпочато капітальний ремонт з дозволу

начальника КП “Житлово-експлуатаційна контора м. Таврійська”, про що був

складений акт. На цей час відповідач був звільнений від орендної плати за його

заявою, що підтверджується відповідним актом від 01.03.2005р., тому йому

направлялись рахунки на оплату оренди в сумі 53 грн. 96 коп.

Зазначені доводи відповідача спростовуються наступним.

Орендна плата належить до істотних умов договору оренди,

отже зміна її розміру має відбуватися шляхом внесення відповідних змін до

договору оренди в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до ст.188 Господарського кодексу України

зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не

допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору,

яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати

пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала

пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після

одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У

разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі

неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу,

заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Акт від 01.03.2005р. не є належним доказом внесення змін

до договору оренди. Дії сторін щодо внесення змін до договору є правочином,

який має відповідати загальним положенням цивільного законодавства про

правочин. Оскільки договір оренди між сторонами укладений у письмовій формі, то

й досягнута сторонами згода щодо зменшення розміру орендної плати також має

бути зафіксована письмово. Договір оренди підписаний від імені позивача

начальником КП “Житлово-експлуатаційна контора м. Таврійська”, тобто особою,

яка має право від імені позивача підписувати договори. Докази того, що особи,

які підписали акт, мають право такого підпису, в матеріалах справи відсутні.

Крім того, акт не містить умови про зменшення розміру орендної плати, а лише

підтверджує факт здійснення відповідачем ремонту.

Таким чином, відповідач не надав суду належних доказів

факту внесення змін до договору оренди від 01.03.2005 р. в частині зменшення

розміру орендної плати.

Позивачем надані докази направлення на адресу

відповідача рахунківНОМЕР_7,НОМЕР_8 НОМЕР_9 НОМЕР_10. НОМЕР_11 на оплату

орендної плати в сумі 107 грн. Факти отримання цих рахунків відповідачем

підтверджуються поштовими повідомленнями про вручення (а.с.38, 40, 43). Позов

заявлено з урахуванням часткової сплати орендної плати відповідачем.

З огляду на зазначене, колегія суддів знаходить позовні

вимоги обґрунтованими.

Посилання відповідача на недотримання досудового порядку

врегулювання спору є безпідставним, оскільки згідно ст.5 ГПК України, сторони

застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору за

домовленістю між собою. Договором оренди від 01.03.2005р. застосування заходів

досудового врегулювання спору не передбачено.

Також необґрунтованим є посилання відповідача на

відсутність у матеріалах справи поштового опису вкладення на підтвердження

надсилання йому копії позовної заяви, оскільки згідно з п.78 Правил надання

послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України

від 17.08.2002 № 1155, листи, бандеролі і посилки приймаються з описом

вкладення лише за бажанням відправника, і у господарського суду відсутні

правові підстави спонукати відправників до обов'язкового оформлення описів

вкладення. Фіскальний чек НОМЕР_12 та поштове повідомлення про вручення від

14.09.2006р. (а.с.4, 5) є належними доказами направлення позовної заяви

відповідачу. Крім того, згідно зі ст.56 ГПК України надсилання копій доданих до

позовної заяви документів є обов'язковим, якщо таких документів у сторони

немає.

Підстав для припинення провадження у справі колегія

суддів не знаходить, оскільки в даному випадку жодна з обставин, визначених у

статті 80 ГПК України, відсутня, а перелік таких підстав є вичерпним і

розширеному тлумаченню не підлягає.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що

господарський суд першої інстанції надав правильну оцінку наявним доказам у

справі і прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального

права.

Керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, 105 Господарського

процесуального кодексу України, суд

Постановив:

Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1,     м.Нова Каховка Херсонської області,

залишити без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від

24.11.2006р. у справі № 15/301-06 - без змін.