Ухвала

від 14.11.2017 по справі 826/12938/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/12938/17 Головуючий у 1-й інстанції: Донець В.А. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

14 листопада 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Чаку Є.В.

При секретарі: Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальність "Радіо-Авто" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальність "Радіо-Авто" до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання протиправним та скасування рішення №1866 від 05 жовтня 2017 року, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Радіо-Авто" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання протиправним та скасування рішення №1866 від 05 жовтня 2017 року щодо продовження дії ліцензії на мовлення.

Разом з позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю "Радіо-Авто" було подано клопотання про забезпечення адміністративного позову, в якому позивач просив:

- вжити заходів забезпечення адміністративного позову про визнання протиправним та скасування рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 05 жовтня 2017 року №1866 "Про заяву ТОВ "Радіо-Авто", м. Херсон, щодо продовження строку дії ліцензії на мовлення (НР №00341-м від 09 вересня 2009 року) (ефірне, позивні: "Авторадіо") шляхом зупинення дії оскаржуваного Рішення до набрання рішенням суду законної сили;

- заборонити Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення оголошення та проведення конкурсу на частоту, якою користується позивач, а саме: м. Херсон на частоті 105,6 МГц;

- заборонити Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення звертатися до операторів телекомунікацій із заявою про відключення передавачів;

- заборонити Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення здійснювати оприлюднення оскаржуваного Рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2017 року в задоволенні даного клопотання - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу та ухвалити нову, якою задовольнити клопотання про забезпечення позову.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення питання, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України визнала можливим проводити розгляд за відсутності представників сторін у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування технічними засобами у відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні даного клопотання, суд першої інстанції послався на відсутність об'єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів.

При цьому, як підставу для забезпечення адміністративного позову позивач вказував, що оскаржуване рішення було прийнято відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства. За умов невжиття заходів забезпечення позову позивач буде змушений понести значних, зокрема, матеріальних збитків.

Відповідно до ч. 1, 3 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України - суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ від 06 березня 2008 року № 2.

Як підставу для забезпечення адміністративного позову позивач вказував на те, що виконання очевидно протиправного рішення, що підтверджується його доводами, викладеними в позові, може призвести до зриву існуючих контрактів з рекламними агентствами про надання рекламних послуг. Зрив контрактів обумовить відмову рекламних агентств співпрацювати з позивачем в майбутньому, що спричинить значні збитки. Крім того, в результаті дії оскаржуваного рішення більшість із 6 працевлаштованих у позивача осіб втратять роботу, в результаті чого розвалиться налагоджений колектив. Також апелянт зазначає, що відповідач матиме змогу оголосити конкурс на отримання частити, якою мав би користуватися позивач

Наведеним, на думку апелянта, підтверджується очевидність заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам осіб, відносно яких затверджені оскаржувані висновки.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ - в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Тобто, позивач повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, у зв'язку із чим, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Між тим, дослідивши клопотання про забезпечення адміністративного позову, колегія суддів вважає, що позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів.

Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

А тому вірним є рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Отже при винесенні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю РАДІО-АВТО - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя: Файдюк В.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.