Постанова

від 20.10.2020 по справі 826/12938/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 826/12938/17

адміністративне провадження № К/9901/51135/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,

розглянув в попередньому судовому засіданні справу

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіо-Авто"

на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.12.2017 (суддя Донець В.А.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2018 (колегія у складі суддів Пилипенко О.Є., Глущенко Я.Б. та Кузьмишина О.М.)

у справі №826/12938/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіо-Авто"

до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення

про визнання протиправним та скасування рішення

І. РУХ СПРАВИ

1. 10.10.2017 позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Радіо - Авто звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання протиправним та скасування рішення від 05.10.2017 №1866, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 05.10.2017 року №1866 Про заяву ТОВ "Радіо-Авто , м. Херсон, щодо продовження строку дії ліцензії на мовлення (НР №00341-м від 09.09.2009) (ефірне, позивні: Авторадіо ) , яким відмовлено ТОВ Радіо-Авто у продовженні строку дії ліцензії на мовлення серії НР №00341-м від 09.09.2009.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.12.2017, залишеним без змін постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2018, у задоволені адміністративного позову відмовлено повністю.

3. 21.05.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Позивача на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.12.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2018 .

4. У касаційній скарзі Позивач із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права просив скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

5. Ухвалою Верховного Суду від 05.06.2018 відкрито провадження у справі.

6. Позивач та Відповідач заявляли клопотання про розгляд справи за участі сторін. Однак відповідно до ч.1 ст. 343 КАС України попередній розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Радіо-Авто зареєстроване як юридична особа 11.06.1996, присвоєно ідентифікаційний код 24106252, місцезнаходження: 73000, м. Херсон, селище Степанівка, вулиця Шкільна, 76, квартира 21.

8. Національно радою України з питань телебачення і радіомовлення видано ТОВ Радіо-Авто ліцензію на мовлення серії НР №00341-м. Дата набрання чинності ліцензії 09.09.2002. Строк дії ліцензії - з 09.09.2009 до 10.09.2016.

9. Відповідно до Ліцензії позивні - Авторадіо . Вид мовлення - ефірне (радіомовлення). Територія розповсюдження програм - місцеве. Періодичність, час, обсяги мовлення - 24 години на добу.

10. Згідно з додатком №1 до Ліцензії: засновник (співзасновник) - громадяни України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

11. Власник (співвласник): ТОВ Радіогрупа , код з ЄДР 30988410, м. Харків та Компанія Рейнбоуфілд Лтд , реєстраційний номер НЕ 329566, Лімассол, Кіпр. Пов`язані особи - ТОВ Украинская Медиа Группа , код ЄДР 24282693, м. Київ.

12. 09.03.2016 ТОВ Радіо-Авто подано заяву Вх. №7/240 від 10.03.2016 про продовження строку дії ліцензії НР №00341 від 09.09.2009.

13. Листами Національної ради від 07.07.2016 №17/1984 та від 26.06.2017 №17/1287 позивача було поінформовано про необхідність усунення недоліків у поданих документах, а саме:

- про подання відомостей щодо доходів, витрат, зобов`язання фінансового характеру кінцевого бенефіціара за формою декларації, затвердженою наказам Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859;

- інформації про власність ліцензіата, його афілійованих та пов`язаних осіб.

14. Листом від 26.04.2017 №26/04-17/2 (вх. №16/3030 від 03.05.2017 року) позивачем з метою виправлення недоліків заяви про продовження дії ліцензії НР №00341 від 09.09.2009 подано: інформаційний лист; фінансові та інвестиційні зобов`язання; програмні концепції на вихідні та будні дні; відомості про майно, доходи і витрати; відомості про структуру власності.

15. 05.10.2017 Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення прийнято рішення №1866 Про заяву ТОВ Радіо-Авто , м. Херсон щодо продовження строку дії ліцензії на мовлення (НР №00341-м від 09.09.2009) (ефірне, позивні: Авторадіо ) , яким відмовлено у продовженні строку дії ліцензії на мовлення серії НР №00341-м від 09.09.2009 року.

16. Вважаючи вищевказане рішення протиправним, позивач звернувся із позовом до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

17. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення відповідача про відмову в продовженні ліцензії на мовлення безпідставно мотивовано відсутністю в поданих позивачем документах інформації, що дає змогу визначити структуру власності ліцензіата прозорою. При цьому, відповідач не наводить жодних законних аргументів в підтвердження такого порушення. Ще однією підставою для відмови в продовженні дії ліцензії є те, що засновниками/співзасновниками чи власником/співвласником ліцензіата не можуть бути офшорні компанії, а у ланцюгу структури власності є така компанія, однак, як зазначає позивач, така компанія не є співзасновником/засновником чи власником/співвласником організації. У позові наголошується, що відповідач відповідно до частини сьомої статті 24 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" зобов`язаний був надіслати запит або повернути документи без розгляду.

18. Відповідач зазначив, що 10.03.2016 від позивача надійшла заява щодо продовження строку дії ліцензії на мовлення НР №00341-м від 09.09.2009, яка не відповідала вимогам частини третьої статті 24 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", а саме: ліцензіатом не надано інформацію про структуру власності, його афілійованих та пов`язаних осіб, інформацію про кінцевого бенефіціарного власника. Позивачем було повідомлено про нового кінцевого бенефіціарного власника телерадіоорганізації, без подання заяв про переоформлення ліцензії в порядку статті 35 Закону України "Про телебачення і радіомовлення. На думку представника відповідача, доводи позивача є необґрунтованими, оскаржуване рішення прийнято відповідно до вимог Закону України "Про телебачення і радіомовлення".

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

19. Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на час розгляду Національною радою заяви позивача про продовження дії ліцензії, істотної опосередкованої участі нерезидентів в ТОВ "Радіо-Авто", які зареєстровані в офшорних зонах, перелік яких встановлений Кабінетом Міністрів України, що заборонено частиною третьою статті 12 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" та є самостійною підставою для відмови в продовженні дії ліцензії відповідно до частини шостої цієї статті, подані 04.10.2017 документи не могли бути враховані, в тому числі у зв`язку з поданням їх не перекладеними українською мовою та не належно засвідченими, слід дійти висновку про необґрунтованість позовних вимог, відтак у їх задоволенні слід відмовити.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

20. Позивач у своїй касаційній скарзі не погоджується з рішенням судів першої та апеляційної інстанції та вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки:

А) Аналізуючи норми ст. ст. 1,12 Закону України Про телебачення і радіомовлення (далі Закон) суди прийшли до хибного висновку про те, що у разі, якщо в ланцюгу володіння корпоративними правами є нерезиденти, які є володільцями опосередкованої істотної участі суб`єкта інформаційної діяльності, що зареєстровані в одній з офшорних зон, перелік яких визначений Кабінетом Міністрів України, то це є безумовною підставою для відмови у продовженні дії ліцензії на мовлення. В доданих до заяви про продовження строку дії ліцензії документах дійсно в ланцюгу структури власності зазначалися особи які є резидентами офшорних зон а саме компанія Тріладо Ентерпрайзис Інк (Британські Віргінські острови) та гр. ОСОБА_3 (Беліз). Але висновок суду про те, що такі особи підпадають під поняття власник, співвласник, засновник, співзасновник є хибними з огляду на наступне.

Так в ст. 1 Закону зазначається: - власник суб`єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення - фізична особа або юридична особа, стосовно якої не існує фізичних осіб, яка володіє прямою або опосередкованою істотною участю суб`єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення (крім фізичних осіб, які здійснюють опосередковане володіння істотною участю виключно за дорученням, за відсутності інших ознак опосередкованого володіння). Кінцевий бенефіціарний власник (контролер) є власником суб`єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення. У зазначеному визначенні мова йде не про будь які юридичні особи а лише про ті, стосовно яких не існує фізичних осіб.

Відповідно до тої ж статті 1 Закону юридичними особами стосовно яких не існує фізичних осіб є публічні компанії. Публічна компанія визначається в ст. 1 Закону як юридична особа, створена у формі публічного акціонерного товариства, акції якої включені до біржових списків (пройшли процедуру лістингу) фондових бірж, що відповідають критеріям, визначеним Національним банком України. Вважається, що публічна компанія не має осіб, які мають істотну участь, здійснюють над нею контроль, та є такою, що не має кінцевого бенефіціарного власника (контролера). В структурі власності Позивача відсутня жодна публічна компанія. Як би публічна компанія була присутня, відповідно не існувало б кінцевого бенефіціарного власника.

Отже, якщо в структурі власності відсутня публічна компанія, то відповідно до визначення Власника, яке зазначене в Законі, власниками в розумінні цього визначення є лише Фізичні особи. Фізичні особи можуть бути прямими власниками (у позивача вони відсутні) або опосередкованими власниками, яким і є кінцевий бенефіціарний власник, - у позивача ним є громадянин України ОСОБА_4 .

Визначення поняття істотної участі, яке зазначене в ст. 1 Закону та наводиться в рішеннях судів першої та апеляційної інстанції, а саме: істотна участь - пряме та/або опосередковане володіння особою самостійно чи спільно з іншими особами 10 і більше відсотками статутного капіталу та/або права голосу часток (паїв, акцій) суб`єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення або незалежна від формального володіння можливість значного впливу на управління таким суб`єктом інформаційної діяльності. Особа визнається власником опосередкованої істотної участі незалежно від того, чи здійснює вона контроль прямого власника істотної участі в суб`єкті інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення або контроль будь-якої іншої особи в ланцюгу володіння корпоративними правами зазначеного суб`єкта інформаційної діяльності, жодним чином не вказує на те, що всі юридичні особи наявні у ланцюгу володіння, є власниками суб`єкта інформаційної діяльності. Опосередкована власність стосується лише кінцевого бенефіціарного власника.

Висновок судів першої і апеляційної інстанції про те, що власниками Позивача вважаються всі особи з ланцюга володіння корпоративними правами суперечить основоположним принципам цивільного права про право власності.

Б) суди не взяли до уваги додані до матеріалів справи копії структур власності інших телерадіокомпаній в ланцюгу володіння яких наявні компанії зареєстровані в офшорних зонах. Хоча цей факт має значення для вирішення даної справи, оскільки свідчить про необгрунтовану вибірковість при застосуванні Відповідачем одних і тих самих норм чинного законодавства до вирішення питань по окремим телерадіоорганізаціям.

21. Відповідач у відзиві не погоджується з доводами касаційної скарги, посилаючись на правомірність висновків судів першої та апеляційної інстанції.

VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.

23. Відносини, що виникають у сфері телевізійного та радіомовлення на території України, правові, економічні, соціальні, організаційні умови їх функціонування, врегульовані Законом України Про телебачення і радіомовлення від 21.12.1993 №3759-XII (зі змінами та доповненнями в редакції, чинній на час подання позивачем заяв, прийняття відповідачем оскаржуваного рішення).

24. Статтею 1 Закону України Про телебачення і радіомовлення передбачено: власник суб`єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення - фізична особа або юридична особа, стосовно якої не існує фізичних осіб, яка володіє прямою або опосередкованою істотною участю суб`єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення (крім фізичних осіб, які здійснюють опосередковане володіння істотною участю виключно за дорученням, за відсутності інших ознак опосередкованого володіння).

Кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність суб`єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення безпосередньо або через інших осіб, який здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов`язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління, або яка має можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов`язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в суб`єкті інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення.

Істотна участь - пряме та/або опосередковане володіння особою самостійно чи спільно з іншими особами 10 і більше відсотками статутного капіталу та/або права голосу часток (паїв, акцій) суб`єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення або незалежна від формального володіння можливість значного впливу на управління таким суб`єктом інформаційної діяльності. Особа визнається власником опосередкованої істотної участі незалежно від того, чи здійснює вона контроль прямого власника істотної участі в суб`єкті інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення або контроль будь-якої іншої особи в ланцюгу володіння корпоративними правами зазначеного суб`єкта інформаційної діяльності.

25. Згідно з частиною третьою статті 12 Закону України Про телебачення і радіомовлення забороняються створення та діяльність телерадіоорганізації, засновником (співзасновниками), власником (співвласниками) якої є нерезидент (нерезиденти), що зареєстрований в одній з офшорних зон, перелік яких визначений Кабінетом Міністрів України.

26. Відповідно до частини четвертої статті 12 Закону України Про телебачення і радіомовлення структура власності суб`єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення визнається прозорою, якщо інформація, оприлюднена на його офіційному веб-сайті та надана Національній раді, дає змогу визначити всіх осіб, які мають пряму та/або опосередковану істотну участь у юридичній особі чи можливість значного або вирішального впливу на управління та/або діяльність юридичної особи, у тому числі відносини контролю між усіма особами в ланцюгу володіння корпоративними правами щодо цієї юридичної особи, а також визначити кінцевого бенефіціарного власника.

27. Водночас, частиною шостою статті 12 Закону України Про телебачення і радіомовлення встановлено, що недотримання визначених цією статтею вимог є підставою для недопущення відповідної телерадіоорганізації до конкурсу на видачу ліцензії на мовлення, відмови їй у видачі та продовженні ліцензії на мовлення.

28. Згідно з частиною сьомою статті 33 Закону України Про телебачення і радіомовлення Національна рада може прийняти рішення про відмову у продовженні строку дії ліцензії на мовлення лише за умови, якщо: ліцензіат подав заяву на продовження строку дії ліцензії пізніше ніж за 180 днів до закінчення строку дії ліцензії; протягом дії ліцензії ліцензіат порушував умови ліцензії та вимоги чинного законодавства. Ці порушення повинні бути підтверджені рішеннями та санкціями Національної ради, не скасованими у визначеному законодавством порядку, або відповідними судовими рішеннями; ліцензіат не відповідає вимогам статті 9 або частини другої статті 12 цього Закону (пункти а - в ).

29. Згідно зі статтею 35 Закону України Про телебачення і радіомовлення в разі зміни відомостей про прямого власника (співвласників) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера) заявника, ліцензіат подає Національній раді заяву про переоформлення ліцензії на мовлення за встановленою Національною радою формою.

30. Частиною другою статті 36 Закону України Про телебачення і радіомовлення після закінчення строку дії ліцензія на мовлення втрачає чинність, за винятком випадків, коли вчасно подана ліцензіатом заява про продовження дії ліцензії на мовлення не була розглянута Національною радою у визначені цим законом строки. У цих випадках ліцензія залишається чинною до прийняття Національною радою рішення про продовження дії ліцензії або про відмову у продовженні дії ліцензії відповідно до вимог цього Закону.

31. Згідно з частиною шостою статті 17 Закону України Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення від 23.09.1997 №538/97-ВР рішення про відмову у видачі ліцензії, рішення про відмову у продовженні строку дії ліцензії повинно містити щонайменше: обставини, з яких Національна рада виходила, приймаючи рішення про відмову у видачі ліцензії або рішення про відмову у продовженні строку дії ліцензії; нормативне обґрунтування прийнятого рішення - посилання на норму закону України, відповідно до якої встановлені Національною радою обставини надають їй право відмовити у видачі ліцензії або у продовженні ліцензії; обґрунтування надання переваги іншим учасникам - у разі прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії за наслідками конкурсного відбору в рішенні зазначається, чи мала особа, стосовно якої прийнято рішення про відмову, встановлені законом переваги на отримання ліцензії, чи мали інші особи такі самі або інші переваги, з яких міркувань виходила Національна рада, надаючи перевагу щодо видачі ліцензії переможцю конкурсу, а не заявникові.

32. Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, підставою для його прийняття слугували статті 12, 24, 33 Закону України Про телебачення і радіомовлення . У рішенні зазначається, що інформація про структуру власності була відсутня станом 05.10.2017 на офіційному веб-сайті позивача, подані позивачем документи разом з заявою від 26.04.2017 суперечливі.

33. Верховний Суд зазначає, що з аналізу норм діючого на час виникнення спірних правовідносин законодавства вбачається заборона діяльності телерадіокомпаній засновником (співзасновниками), власником (співвласниками) якої є нерезидент (нерезиденти), в тому числі, які є власниками опосередкованої істотної участі суб`єкта інформаційної діяльності, що зареєстровані в одній з офшорних зон, перелік яких визначений Кабінетом Міністрів України.

34. Як було встановлено судами попередніх інстанцій, Trilado Enterprise Inc та ОСОБА_3 є власниками опосередкованої істотної участі із зазначенням 99 % участі в ТОВ "Радіо-Авто".

35. Посилання скаржника на те, що наведені особи не підпадають під визначення поняття власник, співвласник, співзасновник Суд вважає безпідставним та вільним трактуванням положень Закону України Про телебачення і радіомовлення , адже стаття 1 вказаного Закону містить чітке та зрозуміле визначення цього поняття, яке не дає підстав для його подвійного тлумачення.

36. Крім того, колегія суддів враховує, що така інформація із зазначенням вищевказаних осіб саме власниками істотної участі у ТОВ "Радіо-Авто" була надана самим позивачем для оформлення продовження строку дії ліцензії на мовлення.

37. З матеріалів справи вбачається, що в межах даних правовідносин контролюючим органом встановлено істотну опосередковану участь нерезидентів в ТОВ "Радіо-Авто", які зареєстровані в офшорних зонах, перелік яких встановлений Кабінетом Міністрів України, що заборонено частиною третьою статті 12 Закону України Про телебачення і радіомовлення та є самостійною підставою для відмови в продовженні дії ліцензії.

38. Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи свідчить про те, що оскаржуване рішення відповідача відповідає правовим положенням чинного законодавства, оскільки в ньому зазначено правові підстави для відмови позивачу в продовженні ліцензії позивачу.

39. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 18.12.2019 у справі №826/12941/17, і Суд не вбачає підстав для відступу від них.

40. Решта доводів касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій щодо правомірності оскаржуваного рішення.

41. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

42. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіо-Авто" залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року у справі №826/12938/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя Я.О. Берназюк

Суддя Н.В. Коваленко