Постанова

від 24.10.2017 по справі 910/14396/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2017 р. Справа№ 910/14396/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Майданевича А.Г.

Михальської Ю.Б.

за участю представників сторін:

від позивача: Монтян Т.М. - представник

від відповідача-1: Бабич О.Д. - представник

від відповідача-2: Новіков В.О. - представник

розглянувши апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібне коло"

на рішення

Господарського суду м. Києва

від 18.10.2016р.

у справі № 910/14396/16 ( суддя М.М. Якименко)

за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібне коло"

до Приватного акціонерного товариства "Позняки-Жил-Буд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фартал ЛТД"

про визнання договору недійсним та повернення майна з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібне коло" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Позняки-Жил-Буд" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фартал ЛТД" про визнання недійсним договору купівлі-продажу приміщення №1-1, загальною площею 269,5 м. кв. розташоване на 19 горищному поверсі, секції 3, за адресою вул. Срібнокільска, 14 А, в м. Києві, укладеного між ПАТ "Позняки- Жил-Буд" та ТОВ "Фартал ЛТД" 30 грудня 2013 року та витребування з чужого незаконного володіння ТОВ "Фартал ЛТД" зазначене нежитлове приміщення та передати його співвласникам багатоквартирного в особі Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібне коло".

Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.10.2016р. у справі № 910/14396/16 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить рішення скасувати повністю та задовольнити позовні вимоги повністю, посилаючись на те, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми процесуального та матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що висновок місцевого господарського суду про те, що жодним рішенням спірні приміщення не визначалися допоміжними, спростовується рішенням Господарського суду м. Києва від 03.11.2015 у справі № 38/71, залишеним без змін судом апеляційної та касаційної інстанції, якими підтверджується недійсність договору-купівлі продажу нежитлового приміщення № 1-1 загальною площею 269, 5 кв.м., яке розташоване на 19 горищному поверсі секції 3 за адресою: вул. Срібнокільська, 14 А в м. Києві, яке є допоміжними приміщеннями та належить співвласникам даного багатоквартирного будинку на праві неподільної спільної сумісної власності.

Відповідно до ст. 35 ГПК України зазначена обставина не потребує доведення.

Апелянт звертає увагу апеляційного суду на те, що договір від 30.12.2013 було укладено без жодних правових підстав, крім штучно створених шляхом згодом скасованого судового рішення.

Крім того, апелянт зазначає, що висновок суду про те, що спірні приміщення не є ані власністю ОСББ Срібне Кло , ані власністю співвласників багатокватирного будинку № 14 а по вулиці Срібнокільській в місті Києві є такими, що не відповідають дійсності, оскільки питання щодо належності співвласникам багатоквартирних будинків допоміжних приміщень двічі розглядалося Конституційним Судом України (рішення від 02.03. 2004 року № 4-рп/2004 та від 09.11.2011 року № 14-рп/2011), тобто є загальновідомим фактом, який не потребує доведення, що співвласники багатоквартирних будинків за визначенням є спільними власниками всього того майна (конструктивних елементів) допоміжних приміщень в їхніх будинках, що знаходиться за межами їхніх індивідуальних квартир і нежитлових приміщень.

Апелянт вважає, що у даному випадку підлягає до застосування ч.1 ст. 388 ЦК України згідно якої майно, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника позивача та відповідачів, колегія встановила наступне.

30.12.2013 року між Приватним акціонерним товариством "Позняки-Жил-Буд" (продавець за умовами договору) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фартал ЛТД" (покупець за умовами договору) укладено Договір купівлі-продажу нежилого приміщення, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за №6127.

Відповідно до п.1 укладеного договору купівлі-продажу продавець передає, а покупець приймає у власність належне продавцю на праві приватної власності нежиле приміщення №1-1, загальною площею 269,5 кв.м., що розташоване на 19 горищному поверсі секції 3, яке знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Срібнокільська, будинок 14 А (нежиле приміщення) та зобов'язується сплатити за нежитлові приміщення грошову суму, зазначену у цьому Договорі.

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібне коло" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Позняки-Жил-Буд" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фартал ЛТД" про визнання недійсним вищевикладеного договору купівлі-продажу приміщення №1-1 та витребування з чужого незаконного володіння ТОВ "Фартал ЛТД" зазначене нежитлове приміщення та передати його співвласникам багатоквартирного в особі Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібне коло".

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на рішення господарських судів у справі № 38/71, які набрали законної сили і якими відповідачу-1 відмовлено у задоволенні позову щодо визнання права власності на групу приміщень №1-1 площею 269,5 кв.м., на 19-му (горищному) поверсі секції 3 в будинку по вул. Срібнокільська, 14 А в м. Києві і якими, зазначені приміщення визнані допоміжним приміщеннями будинку, яке є спільною сумісною власністю співвласників будинку у зв'язку із чим просить позов задовольнити.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки відсутні підстави, передбачені ч.1-3, 5,6 ст. 203 ЦК України для задоволення позову.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що жодним рішенням Господарського суду міста Києва від 03.11.2015 року у справі № 38/71, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2016 року та постановою Вищого господарського суду України від 23.05.2016 року. не визнавалися спірні приміщення допоміжними.

Також суд зазначив, що під час розгляду справи №38/71 були призначені судові експертизи. Згідно висновку комісійної судової будівельно-технічної експертизи №5888/11-42 від 28.12.2012р. та відповідно до висновку експертів за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 14.09.2015р. №17095/14-42 приміщення №1, площею 7,4 кв.м., що входить до складу групи приміщень №159а, розташованої на 1 поверсі секції 1; приміщення №3-1 площею 6,0 кв.м., що входить до складу групи приміщень №3, розташованої на 1 поверсі секції 2; приміщення №1 площею 6,1 кв.м., що входить до складу групи приміщень №159, розташованої на 1 поверсі секції 3; приміщення №3, що належить до групи приміщень №158, має площу 9,7 кв.м., розташоване на 1 поверсі секції 3 даного будинку, призначені для розміщення контрольно-комутаційних пристроїв інженерних мереж, а також забезпечення функціонування інфраструктури даного житлового будинку шляхом розміщення відповідних служб та їх окремих спеціалістів (охорони, експлуатаційних служб) або майна мешканців будинку, і є допоміжними приміщеннями житлового будинку № 14-А по вул. Срібнокільській в м. Києві, забезпечують потреби усіх власників квартир та власників нежитлових приміщень, та відповідно являються їх спільною власністю.

Висновок експертів за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 14.09.2015р. №17095/14-42 про те, що група приміщень №1-1, яка складається із приміщення №1, площею 269,5 кв.м, та розташована на " 19-му (горищному) поверсі" секції 3 будинку №14-А по вул. Срібнокільській в м.Києві, не забезпечує експлуатацію будинку та побутове обслуговування його мешканців і не відноситься до допоміжних приміщень даного житлового будинку, а є нежитловими приміщеннями (для використання їх як творчих майстерень художників та архітекторів).

На підставі вищевикладеного суд першої інстанції дійшов висновку про те, що статус спірних приміщень як нежитлових, та таких що є окремими об'єктами цивільно-правових відносин, підтверджується наступними доказами: договором генпідряду б/н від 28.04.1999, договором про участь в у будівництві житлового будинку від 02.09.1998, актами про прийняття закінченого будівництвом об'єкту в експлуатацію, висновком №5888/11-42 комісійної судової будівельно-технічної експертизи від 28.12.2012 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, висновком судової експертизи №17095/14-42 від 14.09.2015 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, доказами сплати позивачем пайового внеску за спірні приміщення як за нежитлові.

Місцевий суд дійшов висновку про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що спірне приміщення було або є його власністю або власністю співвласників будинку, перебувало у його володінні або у володінні співвласників будинку, вибуло з його володіння і з його власності або власності співвласників будинку поза його (їх) волею, а також не надав жодних доказів, що позивач як власник (представник співвласників) ніс будь-які витрати пов'язані з реалізацією права власності, володіння чи утримання спірного приміщення (сплата земельного податку, податку на нерухомість відмінну від змельної ділянки, комунальних послуг тощо), то позовні вимоги позивача (про витребувати з чужого незаконного володіння ТОВ "Фартал ЛТД" нежитлове приміщення №1-1, загальною площею 269,5 м. кв. розташоване на 19 горищному поверсі, секції 3, за адресою: вул. Срібнокільска, 14 А, в м. Києві, та передати його співвласникам багатоквартирного в особі Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібне коло") не підлягають задоволенню.

Колегія апеляційного суду не погоджується з вищезазначеними висновками господарського суду першої інстанції, виходячи з наступних підстав.

28.02.2011 Приватне акціонерне товариство "Позняки-Жил-Буд" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібне Коло" про визнання права власності на нежилі приміщення, які розташовані в будинку №14 А по вул. Срібнокільська в м. Києві: приміщення №1-1 площею 269,5 кв. м., розташоване на 19 (горищному) поверху секції 3; приміщення охорони №3, яке складається з приміщення 1 площею 6,0 кв. м., розташоване на 1 поверху секції 2; частину приміщення ЖЕКа №158, яке складається з приміщення 3 площею 9,7 кв. м., розташоване на 1 поверсі секції 3; приміщення охорони №159, яке складається з приміщення 1, площею 6,1 кв. м., розташоване на 1 поверху секції 3; приміщення охорони №159а, яке складається з приміщення 1 площею 7,4 кв. м., розташоване на 1 поверху секції 1; приміщення №160 площею 19,1 кв. м., яке складається з приміщення 3, площею 4,7 кв. м. і приміщення 4 площею 14,4 кв. м., розташоване на 1 поверху секції 3; 2) виселення Відповідача з нежилого приміщення №160 площею 19,1 кв. м., розташованого на 1 поверху будинку №14-А по вул. Срібнокільська в м. Києві.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 09.04.2013 у справі № 38/71 позов задоволено частково, визнано за Приватним акціонерним товариством "Позняки-Жил-Буд" право власності на нежиле приміщення №1-1 площею 269,5 кв. м., що розташоване на 19 горищному поверсі секції 3 в будинку №14-А по вул. Срібнокільській в м. Києві, нежиле приміщення №160 площею 19,1 кв. м., яке розташоване на 1-му поверсі секції 3 в будинку №14-А по вул. Срібнокільській в м. Києві; виселено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібне коло" з нежилого приміщення №160 площею 19,1 кв.м., яке розташоване на 1-му поверсі секції 3 в будинку №14-А по вул. Срібнокільській в м. Києві. В іншій частині у позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2013 рішення Господарського суду м. Києва від 09.04.2013 у справі № 38/71 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.04.2014 вищезазначені рішення та постанова у справі № 38/71 були скасовані, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

ПАТ Позняки-Жил-Буд та ТОВ Фартал ЛТД в період часу між набуттям чинності рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2013 року ( набрало чинності 12.11.2013) та скасуванням зазначеного рішення Постановою Вищого господарського суду України 07.04.2014 року, уклали 30.12.2013р. договір купівлі-продажу спірного приміщення №1-1, загальною площею 269,5 м. кв., розташованого на 19 горищному поверсі, секції 3, за адресою вул. Срібнокільська, 14 а, в м. Києві.

Під час нового розгляду справи № 38/71 рішенням Господарського суду міста Києва від 03.11.2015 року у справі № 38/71 у задоволенні позову було відмовлено повністю, зазначене рішення було залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2016 року.

Одночасно в постанові Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2016 року по справі №38/71 прямо зазначено щодо висновку експертизи, що висновок експертів за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 14.09.2015 р. №17095/14-42 про те, що група приміщень №1-1, яка складається із приміщення №1, площею 269,5 кв.м, та розташована на 19-му (горищному) поверсі секції 3 будинку №14-А по вул. Срібнокільській в м.Києві, не забезпечує експлуатацію будинку та побутове обслуговування його мешканців і не відноситься до допоміжних приміщень даного житлового будинку, а є нежитловими приміщеннями (для використання їх як творчих майстерень художників та архітекторів), не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги, оскільки не свідчать про те, що побудоване приміщення на 19 горищному поверсі на момент введення будинку в експлуатацію не мало статусу допоміжного, оскільки у висновку експерта, проведеного через 14 років після введення будинку в експлуатацію констатується лише те, що собою на даний час представляє спірне приміщення.

При цьому, колегією суддів до уваги приймається відсутність у позивача проектної документації на будинок та неподання її суду, відповідно неможливість встановлення які саме приміщення із яким функціональним призначенням планувались на 19 горищному поверсі спірного будинку на стадії проектування, будівництва та введення будинку в експлуатацію

Крім того, у висновку комісійної судової будівельно-технічної експертизи №5888/11-42 від 28.12.2012р. експерти дійшли висновку, що відповідно до найменування та функціонального призначення поверху, яке зазначено в наданих для дослідження документах, зокрема в акті про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, витягах з проекту будівництва будинку, приміщення №1-1 площею 269,5 кв.м., що розташоване на 19 горищному поверсі секції 5 в будинку №14-А по вул. Срібнокільській в м. Києві, можливо кваліфікувати як допоміжне приміщення.

Також у постанові Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2016 року по справі №38/71 зазначено, що доказів того, що ПАТ Позняки-Жил-Буд є інвестором саме спірних приміщень ПАТ Позняки-Жил-Буд не надано, а матеріалами справи з урахуванням висновків експертизи встановлено, що частина спірних приміщень є допоміжними приміщеннями, а тому право власності на них не може бути визнано за позивачем ПАТ Позняки-Жил-Буд .

Постановою Вищого господарського суду України від 07.04.2014 рішенням Господарського суду міста Києва від 03.11.2015 року у справі № 38/71 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2016 року залишені без змін.

Вищий господарський суд України у постанові від 23.05.2016 року по справі № 38/72 дійшов висновку про те, що відхиляючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій мотивовано виходили з того, що як убачається із наявного у матеріалах справи листа №1350 від 14.07.2011 за підписом керівника ПАТ "Позняки-Жил-Буд", останні ніколи не були власником усього будинку, а використані на будівництво інвестиційні кошти, які обліковувались на рахунку "Незавершене виробництво", після введення будинку в експлуатацію та передачі квартир і нежилих приміщень інвесторам за актами приймання-передачі для подальшого оформлення права власності, були списані з цього рахунку. У власності ж товариства залишились лише збудовані за власні його кошти квартири, що не належать інвесторам та були прийняті на баланс товариства як основні засоби або товар, на які в теперішній час здійснюється оформлення права власності. Стосовно ж спірних нежитлових приміщень, розташованих у будинку №14-А по вул. Срібнокільська у м. Києві, суди обох інстанцій встановили, що після завершення будівництва та прийняття в експлуатацію будинку, державної реєстрації права власності на зазначені приміщення, як на новостворене нерухоме майно у порядку статті 331 ЦК України, позивачем проведено не було.

Суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що суди першої та апеляційної інстанцій, виходячи з положень статей 32, 33 ГПК України відповідно до яких доказами у справі є будь- які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, а кожна сторона, у свою чергу, повинна довести ті обставини, на які вона посіпається як на підставу своїх вимог і заперечень, обгрунтовано відмовили у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не було надано, з урахуванням вимог ст. 34 ГПК України, належних та допустимих доказів, які би свідчили як про належність йому спірних приміщень. так і про фінансування будівництва, у тому числі цих приміщень, за рахунок його власних коштів.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Колегія зазначає, що висновок місцевого господарського суду про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що спірне приміщення було або є його власністю або власністю співвласників будинку, перебувало у його володінні або у володінні співвласників будинку, не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки питання щодо належності співвласникам багатоквартирних будинків допоміжних приміщень розглядалося Конституційним Судом України.

Так, в рішенні Конституційного Суду України від 02 березня 2004 року № 4-рп/2004 визначено: 1.1. Допоміжні приміщення (підвали сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.

В рішенні Конституційного Суду України від 9 листопада 2011 року № 14-рп/2011 додатково роз'яснено: 1. В аспекті конституційного звернення положення пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" від 19 червня 1992 року N 2482-ХІ1 зі змінами необхідно розуміти так, що власники квартир дво- або багатоквартирних житлових будинків та житлових приміщень у гуртожитку, незалежно від підстав набуття права власності на такі квартири, житлові приміщення, є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.

Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не може бути оскаржені

Тобто є загальновідомим фактом те, що співвласники багатоквартирних будинків апріорі, за визначенням є спільними власниками всього того майна (конструктивних елементів) допоміжних приміщень в їхніх будинках, що знаходиться за межами їхніх індивідуальних квартир і нежитлових приміщень.

На підставі вищевикладеного, колегія приходить до висновку про те, спірні приміщення є безумовною власністю співвласників багатокватирного будинку № 14-а по вулиці Срібнокільській в місті Києві за визначенням, що не потребує додаткового доведення.

Захист майнових прав і інтересів співвласників будинку та оперативне керування, в тому числі допоміжними приміщеннями, згідно Статуту та відповідно до рішення загальних зборів членів ОСББ, надано правлінню ОСББ "Срібне Коло", створеного власниками житлових та нежитлових приміщень будинку № 14 А по вул. Срібнокільскій в м. Києві та зареєстроване 05 січня 2011 року Дарницькою районною в м. Києві державною адміністрацією (Свідоцтво серія А01 №345338).

Відповідно до ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Постановою судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 16.04.2014 року № 6-146цс13 визначено, що відповідно до ч.1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала право його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач) власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1)було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2)було викрадене у власника або у особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом цієї норми закону майно, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Обов'язковою вимогою додержання якої є необхідним для чинності правочину це те, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, згідно ч.1 ст. 203 ЦК України.

Відповідно до п. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Зі змісту наведених вище норм чинного законодавства вбачається, що для визнання спірного договору недійсним необхідною умовою є недодержання в момент укладення вказаного договору сторонами вимог, встановлених п.п. 1-3,5 ст. 203 ЦК України, або наявність підстав, передбачених п. 1 ст. 207 ГК України.

Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку про те, що позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу приміщення №1-1, загальною площею 269,5 м. кв. розташованого на 19 горищному поверсі, секції 3, за адресою вул. Срібнокільска, 14 А в м. Києві, укладеного між ПАТ "Позняки- Жил-Буд" та ТОВ "Фартал ЛТД" 30 грудня 2013 року є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до ст. 1213 ЦК України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

На підставі вищевикладеного, колегія приходить до висновку про те, що позовні вимоги про витребування з чужого незаконного володіння ТОВ "Фартал ЛТД" нежитлове приміщення №1-1, загальною площею 269,5 м. кв. розташованого на 19 горищному поверсі, секції 3, за адресою вул. Срібнокільска, 14 А в м. Києві, та передачу його співвласникам багатоквартирного в особі Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібне коло" є обгрунтованими та такими, що пядлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи вищевикладені обставини, колегія приходить до висновку, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню, як таке, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібне коло" на рішення Господарського суду м. Києва від 18.10.2016р. у справі № 910/14396/16 задовольнити.

Рішення Господарського суду м. Києва від 18.10.2016р. у справі № 910/14396/16 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу приміщення №1-1, загальною площею 269,5 м. кв., розташоване на 19 горищному поверсі, секції 3, за адресою вул. Срібнокільска, 14 А, в м. Києві, укладеного 30 грудня 2013 року між ПАТ "Позняки-Жил-Буд" (01133, м. Київ, вул. А.Ахматової, 3, ін.код 24089818 ) та ТОВ "Фартал ЛТД" (03110, м. Київ, вул. Клінічна, 23-25, приміщення 1А, ін.код 38892485).

Витребувати з чужого незаконного володіння ТОВ "Фартал ЛТД" (03110, м. Київ, вул. Клінічна, 23-25, приміщення 1А, ін.код 38892485) нежитлове приміщення №1-1, загальною площею 269,5 м. кв. розташоване на 19 горищному поверсі, секції 3, за адресою вул. Срібнокільска, 14 А, в м. Києві та передати його співвласникам багатоквартирного в особі Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібне коло" ( 02095, м. Київ, вул. Срібнокільська, 14А, інд. код 37448003).

Стягнути з ПАТ "Позняки- Жил-Буд" (ін.код 24089818, м. Київ, вул. А.Ахматової, 3) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібне коло" (02095, м. Київ, вул. Срібнокільська, 14А, інд. код 37448003, ) судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 10 694,19 грн., судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги 11 763, 60 грн.

Видати наказ.

Стягнути з ТОВ "Фартал ЛТД" ( 03110, м. Київ, вул. Клінічна, 23-25, приміщення 1А, ін.код 38892485, ) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібне коло" ( 02095, м. Київ, вул. Срібнокільська, 14А, інд. код 37448003) судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 10 694,38 грн., судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги 11 763, 60 грн.

Видати наказ.

Видачу наказів доручити Господарському суду м. Києва.

Матеріали справи № 910/14396/16 повернути до Господарського суду м. Києва

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді А.Г. Майданевич

Ю.Б. Михальська