Рішення

від 08.11.2017 по справі 910/13604/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2017Справа №910/13604/17

За позовом Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва

до Органу самоорганізації населення Комітет мікрорайону Лаврський

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -

1) Печерська районна в місті Києві державна адміністрація, на стороні відповідача -

2) Київська міська рада, 3) Київська міська державна адміністрація, 4) Департамент

суспільних комунікацій Київської міської державної адміністрації

про виселення з нежитлового приміщення.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Кучеренко О.Г. (представник за довіреністю);

від відповідача - Маляр С.А. (представник за довіреністю);

від третьої особи1 - Палієнко О.В. (представник за довіреністю);

від третьої особи2 - Тетерятник О.В. (представник за довіреністю);

від третьої особи3 - Овчаренко С.В. (представник за довіреністю);

від третьої особи4 - Демиденко Д.М. (представник за довіреністю).

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов про виселення Відповідача з незаконно зайнятого ним нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 144,10 кв.м., оскільки у Відповідача відсутні правові підстави для зайняття спірного приміщення. Треті особи підтримали позицію Позивача.

Відповідач вимоги позову не визнає, з підстав, наведених у наданих суду відзиві та поясненнях, та зокрема, з посиланням, що спірне приміщення було йому передано у користування давно, та що Позивач знав про зайняття ним приміщення і проти цього не заперечував. Також з цієї підстави - що Позивач знав про зайняття Відповідачем приміщення вже давно, Відповідач заявив про застосування позовної давності до вимог даного позову. Крім того, Відповідач вказував, що наразі працює робоча група, створена при Київській міській раді, та що питання передачі чи відмови у передачі Відповідачу спірного приміщення в оренду остаточно не вирішено. Окремо Відповідач зауважив, що на його думку права Позивача не порушені.

Заявлені Відповідачем клопотання про залишення позову без розгляду та про витребування письмових доказів судом залишені без задоволення, оскільки відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, та суд при вирішенні даному спору врахував норму ст. 75 ГПК України і за наслідками перевірки наданих доказів дійшов висновку про достатність належних та допустимих доказів у справі для вирішення даного спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі рішення Київської міської ради від 02.12.2010 № 284/5096 Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва , житловий будинок АДРЕСА_1, віднесено до об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва, та згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від

10.12.2010 №1112 Про питання організації управління районами в місті Києві

цей будинок було передано до сфери управління Печерської районної в місті Києві державної адміністрації.

У подальшому, розпорядженням Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 20.09.2013 №509 Про перезакріплення майна, що перебуває в комунальній власності територіальної громади міста Києва, переданого до сфери управління Печерської районної в місті Києві державної адміністрації , об'єкти житлового фонду разом з вбудованими нежилими приміщеннями були перезакріплені з балансів комунальних підприємств по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва Липкижитлосервіс , Печерська брама , Хрещатик та Печерськжитло на баланс комунального підприємства Печерського району м. Києва Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району м. Києва .

Згідно з п. 15 рішення Київської міської ради від 09.10.2014 № 270/270

Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарчим міста

Києва комунальне підприємство Печерського району м. Києва Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району м. Києва було перейменоване в комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва (Позивач) та його було віднесено до сфери управління Печерської районної в місті Києві державної адміністрації.

Отже, на підставі вищенаведеного, балансоутримувачем житлового фонду разом з вбудованими нежилими приміщеннями у житловому будинку АДРЕСА_1, є Позивач, який призначений управителем (Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією), яка в свою чергу призначена власником цього майна (територіальною громадою міста Києва).

Як убачається з акта обстеження нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 від 13.07.2017 робочої групи у складі: 2х представників (працівників) Позивача, 2х представників (працівників) Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (Третя особа-1) та 1го представника (працівника) ЖЕД Печерськжитло (далі - Робоча група), Робочою групою було здійснено вихід за вищевказаною адресою з метою обстеження нежитлового приміщення площею 144,10 кв.м., що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, та його показу потенційному орендарю - голові ГО Всеукраїнське товариство ветеранів антитерористичної операції ОСОБА_7

Під час обстеження Робочою групою було встановлено, що у вказаному приміщенні знаходяться особи, які представились представниками Органу самоорганізації населення Комітет мікрорайону Лаврський (Відповідача), та відповідно до зафіксованих у акті відомостей - ці особи перешкоджали доступу у приміщення членам комісії та представникам ГО Всеукраїнське товариство ветеранів антитерористичної операції для проведення обстеження.

На вимогу Робочої групи, до складу якого входили, зокрема, представники Позивача (балансоутримувача) та Третьої особи-1 (управителя) надати правовстановлюючі документи, на підставі яких представники Відповідача перебувають і здійснюють свою діяльність у вказаному приміщенні, останні будь-яких правовстановлюючих документів не надали, але надали пояснення, що користуються цим приміщенням вже тривалий час, а договір оренди знаходиться в Київській міській державній адміністрації на погодженні, однак письмових доказів на підтвердження цього не надали.

З огляду на наведене, Робоча група дійшла висновку щодо самозахоплення приміщення, викликала поліцію, а пізніше направила до поліцію заяву про злочин.

Відповідач зайняття вказаного приміщення визнає, але вважає, що має на це відповідні правові підстави. Докази звільнення Відповідачем вказаного приміщення на час розгляду справи та винесення рішення у матеріалах справи відсутні.

Предметом даного судового спору є виселення Відповідача з зайнятого ним нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 144,10 кв.м.

Як було встановлено вище судом, спірне приміщення належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, відтак Відповідач не є його власником, тому не може використовувати приміщення як його власник , а може лише як користувач на встановлених законом підставах.

Доказів користування спірним приміщенням на підставі оренди (договору оренди, укладеного відповідно до Закону України Про оренду державного та комунального майна) Відповідач суду не надав, отже він не є орендарем спірного приміщення на підставі вказаного Закону та не має законних підстав посилатися на користування спірним приміщенням на праві оренди , тому у цій частині заперечення Відповідача проти позову судом відхиляються.

При цьому, судом враховано, що рішенням постійної комісії з питань власності Київської міської ради, оформленим протоколом №24 від 13.09.2016, Відповідачу було відмовлено у передачі в оренду нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 158,8 кв.м., до складу яких входить і спірне площею 144,10 кв.м., без проведення конкурсу.

Відповідач відноситься до органів самоорганізації населення - представницьких органів, що створюються жителями, які на законних підставах проживають на території села, селища, міста або їх частин, для вирішення завдань, передбачених Законом України Про органи самоорганізації населення .

Відповідно до ст. 16 указаного Закону, фінансовою основою діяльності органу самоорганізації населення є:

- кошти відповідного місцевого бюджету, які надаються йому сільською, селищною, міською, районною у місті (у разі її створення) радою для здійснення наданих органу самоорганізації населення повноважень;

- добровільні внески фізичних і юридичних осіб;

- інші надходження, не заборонені законодавством.

Згідно зі ст. 17 вказаного Закону, матеріальною основою діяльності органу самоорганізації населення є майно, передане йому радою в оперативне управління . Орган самоорганізації населення для виконання своїх повноважень користується майном згідно з його призначенням.

Відповідно до ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується питання прийняття рішень про наділення органів самоорганізації населення окремими власними повноваженнями органів місцевого самоврядування, а також про передачу коштів, матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для їх здійснення.

Судом враховано, що Відповідачем були зроблені численні звернення (додані до заяви від 04.09.2017 та залучені до справи) до управителя спірного у межах даного спору нежитлового приміщення щодо надання його Відповідачу (в орендне користування або в оперативне управління - у різних зверненнях зазначалися різні варіанти) для провадження Відповідачем своєї діяльності, як органу самоорганізації населення, а також, що зворотне листування з Відповідачем здійснювалось за спірною адресою, як за адресою місцезнаходження Відповідача.

Проте суд зазначає, що доказів передачі Відповідачу спірного приміщення в орендне користування або в оперативне управління (останнє - як це передбачено Законом України Про органи самоорганізації населення ) матеріали справи не містять, тому судом відхиляються посилання Відповідача, що приміщення було йому фактично передано, оскільки тривалий час були відсутні заперечення з боку власника, управителя та балансоутримувача проти зайняття Відповідачем спірного приміщення.

Посилання Відповідача на відкриття його діяльності, з проведенням ремонту, як органу самоорганізації населення, у спірному приміщенні, за участю представників преси та голови управителя спірного приміщення, також не доводить передачі спірного приміщення Відповідачу в оренду або в оперативне управління у встановленому законом порядку, оскільки матеріали справи не містять жодного документального підтвердження оформлення передачі спірного приміщення Відповідачу в оренду або в оперативне управління.

При цьому, питання відсутності належного, на думку Відповідача, реагування на його вищевказані звернення до управителя та інших осіб, у межах даного спору судом не приймається до уваги, оскільки предметом даного спору не є оскарження Відповідачем наналежного розгляду його звернень.

Щодо посилання Відповідача на протокол № 44 від 08.09.2015 засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності про погодження питання передачі Відповідачу в оренду без конкурсу, як органу самоорганізації населення, на 2 роки та 364 дні, нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 158,8 кв.м., до складу яких входить і спірне приміщення площею 144,10 кв.м., то суд зазначає, що саме по собі таке рішення, за відсутності доказів його реалізації у встановленому законом порядку - шляхом укладення договору оренди відповідно до Закону України Про оренду державного та комунального майна, не є правовою підставою для законного перебування Відповідача у спірному приміщенні.

При цьому, у подальшому, як вже було встановлено судом, рішенням постійної комісії з питань власності Київської міської ради, оформленим протоколом №24 від 13.09.2016, Відповідачу було відмовлено у передачі в оренду нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 158,8 кв.м., до складу яких входить і спірне приміщення площею 144,10 кв.м., без проведення конкурсу, і доказів оскарження цього рішення матеріали справи не містять.

Також судом відхилені посилання Відповідача на прийняті ним самим рішення щодо здійснення діяльності, як органу самоорганізації населення, у спірному приміщенні, як правова підстава зайняття спірного приміщення - оскільки доказів, що спірне приміщення, яке є комунальною власністю, було передано Відповідачу у встановленому законом порядку у користування на праві оренди або на праві оперативного управління - матеріали справи не містять, а отже користуватися та розпоряджатися спірним приміщенням Відповідач законної підстави не мав.

Дійсно, як посилається Відповідач, рішенням постійної комісії з питань власності Київської міської ради, оформленим протоколом №26 від 04.10.2016, було створено робочу групу з питання надання Відповідачу в оренду нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, проте доказів прийняття рішення про передачу спірних приміщень в оренду Відповідачу та доказів реалізації такого рішення (укладення договору оренди відповідно до Закону України Про оренду державного та комунального майна ), матеріали справи не містять, а указане рішення про створення робочої групи не є законною підставою для користування Відповідачем спірним приміщенням.

Надані Відповідачем квитанції про сплату за орендне користування спірним приміщенням факту укладення договору оренди відповідно до Закону України Про оренду державного та комунального майна не доводять, оскільки відсутній текст договору оренди спірного приміщення, який би містив докази, що сторони досягли згоди з усіх його істотних умов. Натомість сторони не позбавлені права та можливості з'ясувати питання правомірності здійснення та прийняття даних оплат, як за орендне користування , у межах іншого спору, оскільки у предметом даного спору це питання не є.

Щодо акту від 20.07.2015, складеного начальником ЖЕД Печерськжитло , керівником Відповідача та радником керівника з юридичних питань житлово-комунального господарства та протидії корупції, за яким Відповідачу ніби то було передано підвальне приміщення за адресою: АДРЕСА_1, то суд зазначає, що даний акт сам по собі не є передбаченою законом підставою для правомірного зайняття Відповідачем спірного приміщення, оскільки передача спірного приміщення Відповідачу шляхом складення лише одного такого акту, і за відсутності укладення договору оренди відповідно до Закону України Про оренду державного та комунального майна , або за відсутності рішення про передачу приміщення в оперативне управління відповідно до ст.ст. 16-17 Законом України Про органи самоорганізації населення та ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , фактично не відбулась, так як такий акт не є правовстановлюючими документом, який дає підстави для користування спірним приміщенням згідно норм вказаних вище Законів.

Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відхиляючи доводи Відповідача, що права Позивача щодо спірного приміщення не порушені, тому він не має права на звернення до суду з даним позовом, суд зазначає, що Позивач у даному випадку діє як представник власника - призначений власником через управителя балансоутримувач спірного приміщення, тому права Позивача є порушеними незаконним зайняттям Відповідачем спірного приміщення, і отже підлягають захисту.

Підсумовуючи усе вищенаведене судом було встановлено відсутність у Відповідача доказів передачі йому в орендне користування або в управління у встановленому законом порядку спірного приміщення, тому, оскільки у Відповідача відсутні законні підстави займати спірне приміщення, позов балансоутримувача спірного приміщення, про виселення з нього Відповідача, підлягає задоволенню.

Інші доводи та заперечення сторін і третіх осіб судом розглянуті та відхилені, оскільки на результат вирішення спору - задоволення позову з наведених вище підстав, впливу не мають.

Заява Відповідача про застосування строків позовної давності, оскільки про зайняття спірного приміщення Відповідачем Позивач знав ще з 2015 року (з дати складення вищеописаного акта) судом відхиляється, оскільки у даному випадку має місце триваюче правопорушення - Відповідач не одноразово порушив права Позивача, як балансоутримувача спірного майна, щодо безпідставного користування ним, а, що визнається і самим Відповідачем, зайняв спірне приміщення майже від часу свого створення, як органу самоорганізації населення, та продовжує займати, отже має місце триваюче порушення прав Позивача і строки позовної давності не пропущені.

Судовий збір за ст. 49 ГПК України покладається на Відповідача.

Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Виселити Орган самоорганізації населення Комітет мікрорайону Лаврський (м. Київ, вул. Лейпцигська, 5; ідентифікаційний код 33940696) з незаконно зайнятого ним нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 144,10 кв.м.

Стягнути з Органу самоорганізації населення Комітет мікрорайону Лаврський (м. Київ, вул. Лейпцигська, 5; ідентифікаційний код 33940696) на користь Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва (м. Київ, пров. Івана Мар'яненка, 7; ідентифікаційний код 35692211) 1600 (одну тисячу шістсот) грн. судового збору.

Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.11.2017

Суддя Сташків Р.Б.