Ухвала

від 09.11.2017 по справі 2-1894/09

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-1894/09 Головуючий у 1 інстанції: Кукса Д.А.

Провадження № 22-ц/783/4897/17 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

Категорія: 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Струс Л.Б., Шандри М.М.,

секретар: Симець В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Вердикт Фінанс на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 18 лютого 2010 року у справі за позовом Публічного акціонерного ОТП Банк до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

в с т а н о в и л а :

ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 18 лютого 2010 року накладено арешт на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 (адреса реєстрації АДРЕСА_1) до вирішення по суті позовної заяви. Накладено арешт на житловий будинок та земельну ділянку, що знаходяться по АДРЕСА_2, що належать відповідачці ОСОБА_2 до вирішення по суті позовної заяви.

Вказану ухвалу оскаржило ТзОВ Вердикт Фінанс .

В своїй апеляційній скарзі просять ухвалу, якою накладено обтяження на квартиру, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та на даний час на праві власності належить ТзОВ Вердикт Фінанс - скасувати. Зазначають, що 15.07.2010 року Відкрите акціонерне товариство БГ Банк відступило ТзОВ Вердикт Фінанс згідно Договору відступлення прав вимоги №б/н від 15.07.2010 року право грошової вимоги до ОСОБА_2 за Кредитним договором №КF-0344 від 18.10.2007р., згідно Договору про відступлення прав за Іпотечним договором, посвідченим 04.08.2010р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грек А.В. за реєстровим номером 2649. При цьому ВАТ БГ Банк (Первісний кредитор) втратив права Кредитора та права Іпотекодержателя, а ТОВ Вердикт Фінанс набуло таких прав. Вказують на те, що оскільки ОСОБА_2 не виконувала належним чином зобов'язання за кредитним договором №КF-0344 від 18.10.2007р. та договором іпотеки від 18.10.2007 року ТзОВ Вердикт Фінанс з метою прийняття предмету іпотеки у власність - звернулось до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Макаренко В.М., який зареєстрував 18.05.2016р. за товариством право власності на предмет іпотеки, зокрема квартиру, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Крім цього, вказують на те, що оскаржувана ухвала не була зареєстрована згідно з Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в відповідних державних реєстрах.

У судове засідання особи, які беруть участь у справі (їх представники) не з'явилися однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності (відсутності їх представників) зважаючи на те, що такі особи повідомлялись про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило доказів поважності причин неявки (неявки представників) суду представлено не було, зважаючи на вимоги ст. 303-1 та ч.2 ст. 305 ЦПК України.

Враховуючи неявку всіх осіб, що беруть участь у справі (їх представників) та вимоги ч.2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається із змісту оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції задовольняючи заяву про забезпечення позову, виходив з того, що існує достатньо підстав для задоволення такої заяви та забезпечення позову, з метою недопущення утруднення або не виконання рішення суду, оскільки спір в судовому порядку не вирішено по суті.

Колегія суддів вважає, що підстав для скасування оскаржуваної ухвали, зважаючи на доводи апеляційної скарги, - немає.

Із матеріалів даної справи та справи №2-1316/122/11 вбачається, що в провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області перебувала справа за позовом Публічного акціонерного ОТП Банк до ОСОБА_2 про стягнення боргу. Позов у такій подано 22.10.2009 року. 2.11.2009 року - відкрито провадження у справі та 18.02.2010 року постановлена оскаржувана ухвала про забезпечення позову. 9.09.2015 року у справі постановлено рішення, яким позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь ТзОВ ОТП Факторинг Україна , як правонаступника ПАТ ОТП Банк , суму заборгованості за кредитним договором, укладеним 10.07.2008 року. 5.02.2016 року вказане рішення набрало законної сили у зв'язку із визнанням неподаною та повернення апеляційної скарги ОСОБА_2 на вказане рішення.

Як вбачається із апеляційної скарги апелянт, за договором про відступлення права вимоги, укладеним 4.08.2010 року придбав право вимоги у ВАТ БГ Банк за іпотечними договорами, зокрема, і договором, за яким предметом іпотеки була квартира належна відповідачу по згаданій справі ОСОБА_2, а саме АДРЕСА_3, зокрема, і на яку було накладено арешт за оскаржуваною ухвалою суду.

18.05.2016 року право власності на вказану квартиру зареєстровано за апелянтом ТзОВ Вердикт Фінанс .

Проте вони, як власники вказаного майна не взмозі здійснювати правомочності власника стосовно вказаного майна, оскільки на таке накладено арешти, зокрема, і відповідно до оскаржуваної ухвали. Оскільки арешт оскаржуваною ухвалою накладено на спірне майно як власність ОСОБА_2, а на даний час власником є їх Товариство; те, що договір іпотеки, обтяження за яким було накладено на спірну квартиру, право вимоги за яким вони придбали укладено первинно, у 2007 році, а, також, посилаючись і на інші обставини, що свідчать, на їх думку, про порушення їх прав вказаною ухвалою, - Товариство подало апеляційну скаргу та просило оскаржувану ухвалу скасувати.

Колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги немає з таких підстав.

Як вбачається із наведених вище встановлених обставин, оскаржувана ухвала постановлена судом для забезпечення виконання можливого рішення про задоволення позову у цивільній справі, що розглядалась судом. Таке рішення ухвалено та набрало законної сили.

На час постановлення оскаржуваної ухвали у апелянта не існувало жодних прав чи інтересів, що стосується спірної квартири. Також, із матеріалів справи не вбачається, що і у осіб, правонаступником яких є апелянт на час постановлення оскаржуваної ухвали існували будь-які вимоги, виконавчі провадження, позасудові провадження, у яких би вирішувались питання звернення стягнення на спірну квартиру, тобто існували б обставини, що свідчили про порушення вжитими заходами забезпечення права інших осіб, правонаступником яких є позивач.

Окрім цього, як вбачається із наведеного право власності на спірну квартиру у апелянта в порядку реалізації своїх прав іпотекодержателя виникло на стадії виконання рішення суду у згаданій справі, після набрання рішенням законної сили.

Зважаючи на вказане, а саме те, що оскаржуваною ухвалою на час її ухвалення жодних прав апелянта та осіб, правонаступником яких він є не порушувалось, а такі виникли вже після ухвалення рішення по справі та реалізації ними своїх прав іпотекодержателя, підстав для скасування оскаржуваної ухвали немає.

Однак, відповідно до ч.1 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. (Аналогічно ст. 60 Закону в редакції закону від 1999 року).

Зважаючи на вказане, а також вимоги Постанов Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 3.06.2016 року Про судову практику в справах про зняття арешту з майна , - вказане не позбавляє апелянта, як особи, яка вважає своє придбане право первинного іпотекодержателя та на даний час і власника спірної квартири порушеним, - права на звернення до суду з позовом про виключення майна з-під даного чи інших арештів із залученням відповідно інших осіб, в інтересах яких такі накладені як відповідачів для вирішення вказаного питання.

Враховуючи наведене апеляційну скаргу слід відхилити, залишивши оскаржувану ухвалу суду без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.2 п.1, 312 ч.1 п.1, 313, 314 ч.1 п.4, 315, 317, 319 ЦПК України, -

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Вердикт Фінанс - відхилити.

Ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 18 лютого 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий : Я.А. Левик

Судді: Л.Б. Струс

М.М. Шандра