Ухвала

від 14.11.2017 по справі 21б/5014/1775/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

14 листопада 2017 року Справа № 21б/5014/1775/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є., розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", м. Київ на постановувід 08.01.2014 Донецького апеляційного господарського суду у справі№ 21б/5014/1775/2012 господарського суду Луганської області про банкрутствосільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агровест", с. Войтове Луганської області ліквідаторБугулян О.А., м. Луганськ

ВСТАНОВИВ:

Подана вдруге 05.09.2017 публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (далі - заявник ) касаційна скарга не може бути розглянута Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України ) з наступних підстав.

Вимоги касаційної скарги полягають у скасуванні постанови Донецького апеляційного господарського суду від 08.01.2014 у справі № 21б/5014/1775/2012 .

Відповідно до частини 3 статті 111 ГПК України касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу або її уповноваженим представником.

Отже, від імені юридичної особи скарга підписується керівником або її представником, який повинен бути уповноважений довіреністю, засвідченою підписом керівника та печаткою юридичної особи із обов`язковим залученням такої довіреності до скарги.

Як вбачається, касаційна скарга від імені заявника підписана представником Приліпко А.Д. на підставі довіреності. Однак з долученої до касаційної скарги копії довіреності від 23.08.2017 не вбачається наявності у представника Приліпко А.Д. повноважень на представництво публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" з правом оскарження від імені заявника судових рішень в касаційному порядку.

Таким чином, касаційна скарга підписана неуповноваженою особою, тому не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України.

Також згідно з ч. 1 ст. 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Перевіривши касаційну скаргу, колегія суддів встановила, що вона подана з пропуском встановленого процесуального строку для її подання, про що свідчить штамп на поштовому конверті, в якому скарга направлена до Донецького апеляційного господарського суду, - 05.09.2017.

Касаційна скарга містить клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, яке мотивоване тим, що заявник дізнався про оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції лише при проведенні інвентаризації документів на підставі власного наказу від 03.03.2015 №3.

Відповідно до ст. 53 ГПК України Вищий господарський суд України може відновити пропущений строк у разі наявності поважних причин пропуску цього строку. При цьому, виходячи зі змісту згаданої статті, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Враховуючи, що ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, оцінивши доводи та обставини, що наведені на обґрунтування клопотання про відновлення строку, колегія суддів прийшла до висновку щодо неповажності причин його пропуску, виходячи із наступного.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності . Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається, ухвалою Вищого господарського суду України від 05.03.2014 подану вперше 28.01.2014 касаційну скаргу заявника на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 08.01.2014 у справі № 21б/5014/1775/2012 повернуто останньому на підставі п.1 ч.1 ст. 111 3 ГПК України.

Отже, заявник ще в січні 2014 року знав про існування постанови від 08.01.2014, проте вперше подана касаційна скарга була йому повернута з підстав неналежного оформлення. Проте повторне звернення з касаційною скаргою відбулося лише через три роки після винесення ухвали суду касаційної інстанції про повернення касаційної скарги заявника.

Жодних обставин, які б об'єктивно свідчили про неможливість звернення з касаційною скаргою протягом такого тривалого строку заявником не зазначено.

Отже, у даному випадку значний пропуск встановленого процесуального строку носить суб'єктивний характер та пов'язаний виключно з волевиявленням заявника. За таких обставин, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, наведені заявником в клопотанні обставини не можуть бути підставою для вирішення питання про поновлення процесуального строку.

Таким чином, колегія суддів, не визнавши наведенні в клопотанні причини пропуску встановленого законом процесуального строку для звернення з касаційною скаргою поважними, відмовляє в задоволенні заявленого клопотання про поновлення цього строку.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 53, 86, 110, п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

1. Відмовити публічному акціонерному товариству "Дельта Банк" в задоволенні клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 08.01.2014 у справі № 21б/5014/1775/2012 .

2. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" повернути її заявнику.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич