Постанова

від 14.11.2017 по справі 902/447/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД



РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2017 р. Справа № 902/447/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Тимошенко О.М.

судді Саврій В.А. ,

судді Огороднік К.М.

при секретарі Саган І.О.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1

від відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 соціального захисту населення Крижопільської районної державної адміністрації на рішення господарського суду Вінницької області від 04.07.17 р. у справі № 902/447/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"

до ОСОБА_2 соціального захисту населення Крижопільської районної державної адміністрації

про стягнення 70 922,85 грн заборгованості за надані телекомунікаційні послуги споживачам, які мають пільги

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 04.07.2017 р. у справі №902/447/17 позов задоволено. Стягнуто з управління соціального захисту населення Крижопільської районної державної адміністрації на користь публічного акціонерного товариства "Укртелеком" 70922,85 грн. боргу по компенсації витрат на надання послуг зв'язку на пільговій основі та 1600 грн. відшкодування витрат на сплату судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - ОСОБА_2 соціального захисту населення Крижопільської районної державної адміністрації подав апеляційну скаргу, в якій просить останнє скасувати. В обґрунтування скарги зазначає, що усі видатки на державні програми соціальної допомоги здійснюються в межах бюджетного року і тільки в межах сум, які затверджені паспортами бюджетних програм. Паспорта бюджетних програм на відповідний бюджетний рік, як головний розпорядник коштів, готує Міністерство соціальної політики України відповідно до сум затверджених Законом України "Про державний бюджет" на відповідний рік та доводить до розпорядників нижчого рівня. Зазначає, що Законом України "Про державний бюджет на 2016 рік" відповідні видатки у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам не були передбачені. За наведених обставин просить апеляційну скаргу задоволити, а рішення господарського суду Хмельницької області від 04.07.2017 р. у справі №902/447/17 скасувати.

Представник апелянта в судове засідання не з'явився.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів апелянта заперечив. Зокрема зазначає, що згідно ч.6 ст.48 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку, компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду Хмельницької області від 04.07.2017 р. у справі №902/447/17, без змін.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав викладені у відзиві заперечення та просить відмовити в задоволенні скарги.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду Хмельницької області від 04.07.2017 р. у справі №902/447/17 залишити без змін виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем з 01 грудня 2015 року по 31 грудень 2016 року (включно) надано пільговим категоріям населення смт. Крижопіль послуги зв’язку на пільговій основі, вартість яких підлягає відшкодуванню на загальну суму 70922,82 грн., що стверджується розрахунком боргу, розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг та актами звіряння розрахунків за надані населенню послуги зв'язку, на які надаються пільги тощо (а.с. 10-47).

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" надає телекомунікаційні послуги згідно Закону України "Про телекомунікації" №1280-ІV від 18.11.2003, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11.04.2012, інших законодавчих актів України.

Позивач, як постачальник послуги зв’язку, надає телекомунікаційні послуги кожному, хто до нього звернеться в силу ст. 633 Цивільного кодексу України, оскільки послуга зв’язку є предметом публічного договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" оператори телекомунікацій повинні надавати споживачам, які мають установлені законодавством пільги, телекомунікаційні послуги з урахуванням цих пільг, відповідно до законодавства України.

Законом України від 22.10.1993 р. № 3551-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу", Законом України від 23.03.2000 р. № 1584-ІІІ "Про жертви нацистських переслідувань", Законом України від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждаливнаслідок Чорнобильської катастрофи", Законом України від 24.03.2008 р. № 203/98- ВР "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус" та Законом України від 26.04.2001 р. № 2402-ІІІ "Про охорону дитинства" для категорій осіб, визначених цими законами встановлені пільги з оплати за послуги зв’язку.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини щодо надання послуг зв'язку окремим категоріям споживачів на пільговій основі, та відшкодування витрат за надані послуги розпорядником коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке ж положення містить і ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 3 статті 63 Закону України "Про телекомунікації" визначає, що телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Відповідно до підпункту б пункту 4 частини 1 статті 89 та частини 1 статті 102 Бюджетного кодексу України (в редакції, що діяла на час виникнення боргу), видатки на відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002 визначено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).

Частиною 4 статті 48 Бюджетного кодексу України встановлено, що зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.

Згідно частини 6 вказаної норми: "Бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень."

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції - відповідачем не надано доказів щодо проведення розрахунків з позивачем. Зауважень стосовно факту надання публічним акціонерним товариством "Укртелеком" послуг населенню на пільгових умовах в обсягах, визначених до стягнення, ні під час підписання акту звіряння розрахунків з відповідачем, ні станом на час розгляду справи в суді першої інстанції не надходило.

Надана суду апеляційної інстанції інформація про померлих осіб-пільговиків у спірному періоді, внаслідок чого апелянт зазначає, що сума боргу становить 70070,58 грн., колегією суддів до уваги не приймається, оскільки вказані докази подані без обгрунтування причин неможливості їх подання суду першої інстанції.

Таким чином, враховуючи положення ч. 1 ст. 101 ГПК України подані апелянтом додаткові докази не можуть бути прийняті судом.

Відсутність коштів не є підставою для звільнення від виконання зобов'язання відповідно до ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, а також – з урахуванням правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі №3-28гс12 та у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 р..

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки відповідач не надав доказів щодо проведення розрахунків з позивачем то позовні вимоги про стягнення компенсації витрат на надання послуг зв'язку на пільговій основі в розмірі 70922,85 грн. підлягають задоволенню.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 04.07.2017 року відповідає матеріалам справи і підстав для його скасування немає. Зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не обґрунтовані та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.          

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 соціального захисту населення Крижопільської районної державної адміністрації №1551/02 від 18.07.2017р. залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 04.07.2017 р. у справі №902/447/17 залишити без змін.

3. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Огороднік К.М.