Ухвала

від 16.11.2017 по справі 821/1037/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2017 р.м.ОдесаСправа № 821/1037/16

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Кузьменко Н.А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді : Бойка А.В.,

суддів: Димерлія О.О.,

Єщенка О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Державного реєстратора Скадовської районної державної адміністрації Бабича Владислава Володимировича, Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, третя особа ОСОБА_2, про скасування рішення про закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи,

ВСТАНОВИВ:

25.07.2016 року ОСОБА_3 звернулася до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора Скадовської районної державної адміністрації Бабича Владислава Володимировича, Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про скасування рішення про закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи № 28804316 від 18.03.2016 року.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Бабича В.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18 березня 2016 року №28803909 та про закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи №28804316 від 18 березня 2016 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 23.02.2017 року ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, обґрунтовану порушенням судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також не повним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи.

В своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що державному реєстратору було надано усі необхідні документи для проведення державної реєстрації припинення права власності, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що державний реєстратор не отримував від третьої особи документ, який посвідчує факт знищення будинку.

Також, апелянт посилається на те, що ним було заявлено клопотання про необхідність проведення по справі судової будівельно-технічної експертизи, яке судом першої інстанції проігноровано.

У зв'язку з цим, в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 07.02.2017 року та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3

Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду сторони в судове засідання не прибули, а тому на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_3 належить право власності на майно, яке складається з 1/2 (однієї другої) частини житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Житловий будинок позначений в технічних документах під літерою А , має загальну площу 84,3 кв.м., біля нього на земельній ділянці розташовано гараж (літера Б ), сарай (літера В ), сарай (літера Г ), туалет-душ (літера Д ).

Майно передано ОСОБА_3 у рахунок погашення боргу на суму 40443 грн., що підтверджується свідоцтвом про придбання майна від 13.03.2008 року, посвідченим нотаріусом Скадовського районного нотаріального округу Херсонської області Вербовською Л.Д.

Дане майно зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, що підтверджується витягом №18280955 від 28.03.2008 року, реєстраційний номер майна 2983463; тип об'єкта: будинок житловий; власник ОСОБА_3, частка 1/2.

Відповідно до технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 від 22.09.2015 року його власниками є ОСОБА_2 (1/2 частина) та ОСОБА_3 (1/2 частина).

На підставі заяви ОСОБА_2 про обстеження земельної ділянки для встановлення факту відсутності частини будівлі, поданої до Лазурненської селищної ради, комісією в складі: заступника селищного голови смт.Лазурне, спеціаліста з земельних питань ІІ категорії, спеціаліста з юридичних питань І категорії, депутата Лазурненської селищної ради, здійснено 08.02.2016 року перевірку та обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1, під час якого встановлено, що будівля, вказана в технічному паспорті бюро технічної інвентаризації під літерою А , зруйнована.

У зв'язку з цим, комісія рекомендувала громадянину ОСОБА_2, після отримання акту обстеження земельної ділянки, звернутись до Лазурненської селищної ради для отримання довідки про факт встановлення відсутності частини будівель, вказаних у технічному паспорті з бюро технічної інвентаризації.

08.02.2016 року тимчасово виконуючим обов'язки селищного голови смт. Лазурне видано ОСОБА_2 довідку №2-17-19 про те, що дійсно на земельній ділянці по АДРЕСА_1 в смт. Лазурне Скадовського району Херсонської області будівля, позначена в технічному паспорті бюро технічної інвентаризації №799 під літерою А , на час обстеження комісії Лазурненської селищної ради, згідно акту на обстеження земельної ділянки від 08.02.2016 року, зруйнована.

17.03.2016 року ОСОБА_2 подав до Реєстраційної служби Скадовського районного управління юстиції заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо припинення прав та їх обтяжень у зв'язку зі знищенням об'єкта нерухомого майна). До заяви додано копію паспорту, довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, акту Лазурненської селищної ради про проведення обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 в смт. Лазурне від 08.02.2016 року, план-схему земельної ділянки до акту обстеження від 08.02.2016 року, довідку Лазурненської селищної ради №2-17-19 від 08.02.2016 року, технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок від 16.03.2016 року.

18.03.2016 року державний реєстратор прав на нерухоме майно Бабич В.В., керуючись ч.3 ст.10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та п.18 Положення №1127 від 25.12.2015 року, прийняв рішення №28803909 про державну реєстрацію припинення прав та їх обтяжень у зв'язку зі знищенням об'єкта нерухомого майна, на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки не зазначено, за суб'єктом ОСОБА_2, податковий номер НОМЕР_1.

Не погодившись з рішенням про закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_3 звернулася до суду з даним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що на запит її адвоката №08-06-16 від 22.06.2016 року тимчасово виконуючим обов'язки селищного голови Лазурненської селищної ради надано відповідь №02-25-465 від 01.07.2016 року про те, що в акті комісії від 08.02.2016 року помилково здійснено посилання на технічний паспорт БТІ замість плану-схеми земельної ділянки по вул. Леніна, що була складена під час огляду земельної ділянки по заяві громадянина ОСОБА_2 від 08.02.2016 року. Також, зазначено, що в довідці вих. №2-17-19 від 08.02.2016 року була допущена технічна помилка: під літерою А вказана будівля, що демонтована ОСОБА_2 була помилково вказана як будівля в технічному паспорті БТІ (де значиться як житловий будинок). По факту, житловий будинок під час огляду був в наявності. Додатково селищна рада повідомила, що третя особа 08.06.2015 року за вхідним №С.101-2-17 вже звертався в селищну раду із заявою про неможливість проживання в північній частині будинку, який, за його твердженням, знаходився в аварійному стані, але виконавчим комітетом йому надано негативну відповідь. Таким чином, житловий будинок є в наявності, про що зазнає селищна рада, а наданий ОСОБА_2 для проведення перевірки технічний паспорт не відповідає фактичним обставинам, оскільки він датований 20.08.2003 року з відміткою про повну належність ОСОБА_2 житлового будинку, в той час як 22.08.2015 року цей житловий будинок мав вже двох власників.

Задовольняючи позов ОСОБА_3 суд першої інстанції дійшов висновку, що у спірних правовідносинах державний реєстратор діяв всупереч спеціального законодавства, зокрема, Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . При цьому, суд першої інстанції, з метою повного захисту прав і інтересів позивача, вийшов за межі позовних вимог та визнав протиправним та скасував рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Бабича В.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18 березня 2016 року № 28803909 та про закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи № 28804316 від 18 березня 2016 року.

Колегія суддів погоджується з висновком Херсонського окружного адміністративного суду про обґрунтованість позовних вимог. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор, серед іншого, встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав тощо.

Згідно п.1 ч.1 ст. 14 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються у разі знищення об'єкта нерухомого майна.

Умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначає Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 1127).

Відповідно до п.6 Порядку № 1127, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Пунктом 18 Порядку № 1127 встановлено, що за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Зі змісту п.23 зазначеного Порядку слідує, що підстави для відмови в державній реєстрації прав визначені Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно п.п. 2, 3 ч.1 ст.24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовується доводами апеляційної скарги, незважаючи на ту обставину, що в технічному паспорті на садибний (індивідуальний) житловий будинок зазначено два власники (ОСОБА_2 та ОСОБА_3), заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо припинення прав та їх обтяжень у зв'язку зі знищенням об'єкта нерухомого майна) підписано лише ОСОБА_2

Під час формування та реєстрації заяви у базі даних заяв відповідач належним чином не перевірив обсяг повноважень такої особи та не встановив повноваження ОСОБА_2 діяти від імені іншої особи, а також не перевірив документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій.

Доказів наявності у ОСОБА_2 довіреності вчиняти будь-які реєстраційні дії від імені ОСОБА_3 суду не надано, що спростовує доводи його апеляційної скарги про те, що державному реєстратору було надано усі необхідні документи для проведення державної реєстрації припинення права власності.

Колегія суддів відхиляє, як безпідставні, доводи апеляційної скарги про необхідність проведення по справі судової будівельно-технічної експертизи, оскільки предметом спору у даній справі є протиправність дій та рішень державного реєстратора як суб'єкта, наділеного владними функціями приймати рішення про державну реєстрацію прав, закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи, у зв'язку з недотриманням ним вимог Порядку №1127 та Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , а саме: здійснення відповідачем відповідних реєстраційних дій за відсутності достатніх для цього підстав та документів.

Відповідно до вимог статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Приймаючи до уваги, що державним реєстратором не надано доказів на спростування доводів позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовано визнав протиправним та скасував рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Бабича В.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18 березня 2016 року № 28803909 та про закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи № 28804316 від 18 березня 2016 року.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права. За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст. 200 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.О. Димерлій

Суддя: О.В. Єщенко