Рішення

від 16.11.2017 по справі 475/660/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №475/660/16-ц 16.11.2017 16.11.2017 16.11.2017

Справа № 475/660/16-ц Головуюча першої інстанції Єгорова Н.І.

Провадження номер 22-ц /784/1503/17 Доповідач апеляційного суду ОСОБА_1

Категорія 23

РІШЕННЯ

Іменем України

16 листопада 2017 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Царюк Л.М,

суддів: Бондаренко Т.З., Кушнірової Т.Б.,

із секретарем судового засідання - Андрієнко Л.Д.,

за участю: позивачки - ОСОБА_2,

її представників - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

третьої особи - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 24 травня 2017 року за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-технічний центр Ротор (надалі - ТОВ НТЦ Ротор ), ОСОБА_6, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, ОСОБА_5 про визнання недійсним договору оренди землі, довіреності та повернення земельної ділянки , -

В С Т А Н О В И Л А:

26 серпня 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, який в подальшому уточнила, до ТОВ НТЦ Ротор та ОСОБА_6 про визнання недійсним договору оренди землі від 1 січня 2006 року, нотаріальної довіреності від 27 грудня 2004 року та зобов'язання повернути земельну ділянку.

Позивачка зазначала, що з 14 липня 2004 року вона є власником земельної ділянки площею 7,23 га, що розташована в межах території Маринівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області.

В грудні 2015 року, вона дізналася про існування договору оренди належної їй земельної ділянки строком на 50 років, який укладений 1 січня 2006 року між нею та Малим колективним підприємством Науково-технічний центр Ротор (надалі - МП НТЦ Ротор ). При цьому договір підписано від її імені на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 27 грудня 2004 року - ОСОБА_6 Проте, вказану довіреність вона не підписувала, ніяких повноважень на виконання певних дій не надавала. Також, письмового договору щодо передачу в оренду Малому колективному підприємству Науково-технічний центр Ротор належної їй земельної ділянки вона не підписувала та орендну плату не отримувала. Отже зазначені документи суперечать її волевиявленню, а тому є недійсними. Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-технічний центр Ротор є правонаступником Малого колективного підприємства Науково-технічний центр Ротор .

Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_2 просила визнати недійсним договір оренди землі від 1 січня 2006 року, укладений між нею та МП НТЦ Ротор ; визнати недійсною нотаріальну довіреність від 27 грудня 2004 року, посвідчену приватним нотаріусом Первомайського міського нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_7 від імені ОСОБА_2 на уповноваження ОСОБА_6 або МП НТЦ Ротор користуватися та розпоряджатися спірною земельною ділянкою, а також зобов'язати ТОВ НТЦ Ротор повернути земельну ділянку.

Рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 24 травня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Додатковим рішенням того ж суду від 3 серпня 2017 року стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 652 грн. 47 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим та ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права просила його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність ОСОБА_2 відповідними доказами позовних вимог.

Між тим, колегія суддів не погоджується з вказаним висновком, оскільки суд дійшов до нього без повного і всебічного з'ясування дійсних обставин справи, прав та обов'язків сторін в даних правовідносинах, належної правової оцінки зібраних у справі доказів та з порушенням норм матеріального права.

За положеннями ст. 237 ЦК України представництво - це є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

За змістом ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За приписами ст.ст. 12, 14, 19 Закону України Про оренду землі (надалі - Закон) договір оренди землі - це угода сторін про взаємні зобов'язання, відповідно до яких орендодавець за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку у відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов'язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Як встановлено судом, 14 липня 2004 року ОСОБА_2 на підставі розпорядження Доманівської райдержадміністрації від 20 квітня 2004 року № 257 отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку серії МК № 016624 площею 7,23 га, що розташована в межах території Маринівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області (а.с. 5).

За змістом довіреності, посвідченої 27 грудня 2004 року у м. Первомайську приватним нотаріусом Первомайського міського нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_7, ОСОБА_2 уповноважила ОСОБА_6 або МП ПТЦ Ротор , користуватися та розпоряджатися зазначеною вище земельною ділянкою, а саме: надала право

- здійснювати нагляд за належною їй землею, мати вільний доступ до ділянки, при настанні сезону- вживати заходів щодо обробки землі, вносити необхідні платежі, які стосуватимуться реалізації її права власності на земельну ділянку;

- вчиняти всі дозволені законодавством правочини по розпорядженню і користуванню земельною ділянко (продавати, міняти, здавати в оренду, заставляти, вносити до статутного фонду товариств тощо), визначати у кожному випадку суттєві умови договору, подавати від її імені заяви, розписуватися за неї, отримувати гроші, майно по укладеним договорам, та інше.

Строк дії цієї довіреності не визначений (а.с. 8).

Відповідно до договору 1 січня 2006 року між ОСОБА_2 та МП НТЦ Ротор в особі генерального директора цього підприємства ОСОБА_8, був укладений договір оренди земельної ділянки площею 7,23 га з кадастровим номером 4822783200:03:000:0116 строком на 50 років з 1 січня 2005 року по 31 грудня 2054 року з виплатою орендної плати орендодавцю (або його уповноваженому представнику) у грошовому виразі 875 грн. 12 коп. (а.с. 6-7).

Даний договір був підписаний від імені ОСОБА_2 за нотаріальною довіреністю ОСОБА_6 та від імені орендаря - МП НТЦ Ротор ОСОБА_8 та зареєстрований у Доманівському районному відділі Миколаївської філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 1 грудня 2006 року за № 040601300022.

Позивачка стверджувала, що в 2004 році до них у село приїзжав ОСОБА_6 та агітував мешканців села, зокрема і її, на передачу в оренду своїх земельних ділянок строком на 5-7 років. При цьому особисто їй біля її житлового будинку в с. Воля дав підписати чистий аркуш паперу, пояснивши при цьому, що він оформить всі необхідні документи від її імені на оренду земельної ділянки, взяв копію паспорту. Також дав їй приблизно п'ять тисяч гривень як орендну плату сплачену наперед. Після того, вона жодного разу ОСОБА_6 не зустрічала, не отримувала від будь-кого ні договору оренди, ні копії довіреності, ні орендної плати. Всі спроби знайти ОСОБА_6 та зв'язатися з ним не давали позитивних результатів. Тільки в грудні 2015 року, коли її викликали до адміністративного суду, їй стало відомо про існуючий договір оренди землі строком на 50 років та довіреність, посвідчену нотаріусом від її імені.

Представник відповідача ТОВ НТЦ Ротор в суді першої інстанції позовні вимоги не визнав, пояснивши, що товариство діяло відповідно до закону.

Відповідач ОСОБА_6 ні в суд першої інстанції, ні в судові засідання до суду апеляційної інстанції не з'являвся та на вимогу районного суду оригінал довіреності не надав, оскільки не скористався своїм правом участі у розгляді справи.

Отже, з наведених правових норм презюмується, що довіреність на укладення договору, у тому числі й договору оренди землі, вважається правомірною, якщо вона особисто підписана особою, яка цю довіреність видає, нотаріально посвідчена, при цьому свідченням волевиявлення вважається саме підпис на дорученні, а у випадку заперечення власного волевиявлення на видачу довіреності особа повинна довести, що цей правочин вчинено у неналежній формі, без додержання вимог щодо форми довіреності.

Позивачка заперечувала свій підпис на довіреності, копія якої міститься в матеріалах справи, суд першої інстанції при розгляді справи, не дотримавшись ч. 4 ст. 10 ЦПК України не сприяв всебічному і повному з'ясуванню вимог, не роз'яснив позивачці її право на клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи та не попередив про наслідки вчинення або не вчинення таких дій.

При розгляді справи в апеляційному суді представник позивачки мав намір заявити клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи, проте для її проведення обов'язкова наявність предмету дослідження - оригіналу довіреності.

Позивачка заперечувала факт підписання цієї довіреності, а відтак й наявність її оригіналу.

За клопотанням представника позивачки апеляційний суд своєю ухвалою витребував оригінали такої довіреності та договору оренди землі, оскільки нотаріус зобов'язаний надати оригінал довіреності особі, яка є за довіреністю представником.

Між тим зазначена ухвала неодноразово була отримана ТОВ НТЦ Ротор , проте залишилася без відповіді та представник цього товариства, належним чином повідомлений, жодного разу в судове засідання апеляційного суду не з'явився та будь-яких письмових заперечень не надав.

ТОВ НТЦ Ротор оригінали договору оренди та довіреність для проведення судової почеркознавчої експертизи не надало. Проте саме товариство повинно бути зацікавлено у збереженні оригіналу договору при його укладанні, оскільки саме цей договір після його реєстрації та довіреність підтверджують право орендаря користуватися земельною ділянкою, що належить позивачці, та у разі порушення цього права, мати можливість його захисту, а тому лише відповідач повинен був надати суду оригінали договору та довіреності для спростування сумнівів щодо законності їх укладання.

Також ТОВ НТЦ Ротор , заперечуючи в районному суді проти позову, не спростував вказаних позивачкою доводів, не надавши суду належних та допустимих доказів за правилами ст.ст. 58,59 ЦПК України на підтвердження своїх заперечень, а саме, оспорюваний договір оренди землі та довіреність на його повноваження.

За положеннями Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України № 20/5 від з березня 2004 року, в редакції від 4 червня 2004 року, примірник довіреності залишається у приватного нотаріуса та зберігається у його справі.

На час розгляду справи приватний нотаріус, який посвідчував спірну довіреність, припинив свою діяльність, а за даними державного нотаріального архіву в нарядах довіреностей цього приватного нотаріуса за 2004 рік оспорювана довіреність відсутня без зазначення причин такої відсутності (а.с. 51).

За такого, колегія суддів вважає, що позивачка довела факт відсутності у неї волевиявлення на укладання спірної довіреності, оскільки всі її дії звернення до суду за захистом своїх прав, так і під час розгляду справи, а саме, намагання щодо призначення судової почеркознавчої експертизи, надання відповідних зразків підпису для її проведення, свідчать про те, що вона не видавала вказану довіреність.

Сам факт підписання позивачкою чистого аркуша біля її хати в с. Воля не може свідчити про власне її волевиявлення на видачу спірної довіреності, оскільки підписання нотаріально посвідченої довіреності відбувається за певною процедурою, встановленою законом, зокрема, за участю нотаріуса, у приміщенні, яке є робочим місцем приватного нотаріуса, та на спеціальному бланку нотаріуса.

Отже, ОСОБА_2 не вчиняла дій, спрямованих на виникнення у ОСОБА_6 повноважень на представництво її інтересів, а тому довіреність від 27 грудня 2004 року є недійсною. Оскільки договір оренди спірної земельної ділянки було вчинено з використанням недійсної довіреності, то колегія суддів дійшла висновку про недійсність й договору оренди спірної земельної ділянки.

Крім того, розглядаючи спір, районний суд, мотивуючи тим, що позивачка не зазначала в позові таких підстав, помилково не взяв до уваги ті обставини, що в оспорюваному договорі з боку орендаря зазначено представником МП НТЦ Ротор в особі генерального директора цього підприємства ОСОБА_8, який взагалі не мав будь-яких повноважень на представництво цієї юридичної особи.

З таким висновком суду погодитися не можна, оскільки як вбачається з матеріалів справи позивачка, уточнюючи позов, який прийняв до провадження суд, давала пояснення по цим обставинам та зазначала третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_8, який давав суду пояснення та надавав на підтвердження своїх пояснень відповідні докази, які під час розгляду справи досліджувалися та оцінювалися судом та саме з приводу цих підстав суд зробив зазначений висновок.

Зі змісту пояснень ОСОБА_8 встановлено, що він ніколи з МП НТЦ Ротар в трудових відносинах, та будь-яких інших не перебував, ніяких договорів оренди землі, в т.ч. і спірного договору, від імені вказаного підприємства не підписував. На підтвердження своїх пояснень останній надав копію своєї трудової книжки та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, відповідно до яких підтверджується той факт, що зазначена особа не займала будь-яких посад на вказаному підприємстві, а тому ОСОБА_8 зазначений у спірному договорі, як генеральний директор МП НТЦ Ротор , безпідставно.

За такого, спірний договір з боку орендаря земельної ділянки - МП НТЦ Ротор , укладено особою, яка не мала на ці дії будь-яких повноважень, а відтак такий договір не може вважатися дійсним.

Відповідно до вимог ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, як шляхом визнання угоди недійсною так і шляхом застосування інших, передбачених законом, способів.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідач ТОВ НТЦ Ротор отримало в оренду спірну земельну ділянку з порушенням норм земельного та цивільного законодавства, у зв'язку з чим це майно перебуває в оренді відповідача поза волею власника земельної ділянки. За такого порушене право приватної власності ОСОБА_2 підлягає захисту шляхом визнання недійсними довіреності на право розпоряджатися спірної земельною ділянкою, укладеного договору оренди землі та поверненню спірної земельної ділянки у власність позивачки.

Під час розгляду справи представник відповідача заявив клопотання про застосування позовної давності, пославшись на те, що перебіг позовної давності необхідно обчислювати з 2006 року, коли позивачка здавала свою земельну ділянку в оренду.

Суд першої інстанції щодо цього клопотання зазначив, що оскільки підстави для задоволення позовних вимог відсутні, то є недоцільним застосування наслідків пропуску позовної давності.

Між тим, ст. 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Згідно із ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За змістом ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Тобто, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої особи права на позов, а отже можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права й саме з цієї причини не звернувся по його захист до суду, недостатньо.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановлено ст. 60 ЦПК України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Позивачка звернулася до суду з позовом 26 серпня 2016 року, зазначивши що про порушення своїх прав власника землі вона дізналася при розгляді справи щодо оскарження дій реєстратора в адміністративному суді, де мала можливість ознайомитися з копією договору оренди та довіреністю. На підтвердження цих доводів надала копію адміністративного позову, який надійшов до суду 17 листопада 2015 року та також судові рішення за результатами розгляду цього позову (а.с. 97, 102, 105).

Представник відповідача, заявляючи клопотання про застосування позовної давності до спірних правовідносин, зазначав, що перебіг позовної давності повинен починатися з 2006 року, коли позивачка здавала свою земельну ділянку в оренду.

Між тим, представник МП НТЦ Ротор будь-яких доказів за правилами ст.ст. 58, 59 ЦПК України на підтвердження своїх доводів суду не надав.

За такого, колегія суддів вважає, що позивачка не пропустила строк для звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав, визначених у п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з ТОВ НТЦ Ротор на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню 4 190 грн. 27 коп., а в дохід держави - 652 грн. 47 коп. судових витрат, що складаються з витрат по сплаті судового збору при зверненні до районного суду з позовом у розмірі 2306 грн. 07 коп. та при подачі апеляційної скарги - 2536 грн. 67 коп.

Керуючись ст.ст. 303, 309, 316, ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 24 травня 2017 року та додаткове рішення цього ж суду від 3 серпня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Визнати недійсним договір оренди землі від 1 січня 2006 року, укладений між ОСОБА_2 та Малим колективним підприємством Науково-технічним центром Ротор , про передачу в оренду земельної ділянки площею 7,23 га, розташованої на території Маринівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області, кадастровий номер 4822783200:03:000:0116, та зареєстрований у Доманівському районному відділі Миколаївської регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру 1 грудня 2006 року за № 040601300022.

Визнати недійсною довіреність від 27 грудня 2004 року видану від імені ОСОБА_2 та посвідчену приватним нотаріусом Первомайського міського нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_7 на уповноваження ОСОБА_6 або Мале колективне підприємство Науково-технічний центр Ротор користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 7,23 га, що розташована в межах території Маринівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-технічний центр Ротор повернути ОСОБА_2 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 7,23 га, що розташована в межах території Маринівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області, кадастровий номер 4822783200:03:000:0116.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-технічний центр Ротор на користь ОСОБА_2 4 190 (чотири тисячі сто дев'яносто) грн. 27 коп., а в дохід держави - 652 грн. 47 коп. судових витрат.

Рішення набирає чинності з дня проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Л.М. Царюк

Судді: Т.З. Бондаренко

ОСОБА_9