Рішення

від 10.11.2017 по справі 907/937/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.11.2017 Справа № 907/937/13

За позовом приватного підприємства «Лаон» , м. Ужгород

ДО Daimler AG (Даймлер АГ), м. Штудгард, Німеччина

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна» , м. Київ

ПРО стягнення суми 665.720,00грн. збитків, що станом на 13.09.2013 за офіційним курсом євро до національної валюти України, встановленим НБУ відповідало сумі 62685,50євро,

(позовні вимоги викладено з урахуванням заяви позивача, подано в порядку вимог ст. 22 ГПК України про зміну предмету позову)

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_2, представник за довіреністю від 12.12.2016р.; ОСОБА_3 - представник за довіреністю від 12.12.2016.

від відповідача - ОСОБА_4, ОСОБА_5, представники за довіреністю;

від третьої особи - не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 підприємство «Лаон» , м. Ужгород звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Daimler AG (Даймлер АГ), м. Штудгард, Німеччина про стягнення 62685,50євро збитків, що еквівалентно 665.720,00грн.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 25.03.201р. у справі № 907/937/13, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 року позовні вимоги Приватного підприємства «Лаон» , м. Ужгород до Daimler AG (Даймлер АГ), м. Штудгард, Німеччина про стягнення 62685,50євро збитків, що еквівалентно 665.720,00грн. задоволено у повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.03.2017 року рішення місцевого суду та постанову апеляційної інстанції скасовано, справу направлено до Господарського суду Закарпатської області для нового розгляду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 17.05.2017 року автоматизованою системою документообігу суду справу №907/937/17 передано на розгляд судді О.Ф. Ремецькі.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 18.05.2017р. справу №907/937/13 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 08.06.2017р.

Ухвалою суду від 08.06.2017 розгляд справи відкладено на 30.06.2017.

Ухвалою суду від 30.06.2017 розгляд справи було відкладено на 18.07.2017 з мотивів, наведених у ній.

Ухвалою суду від 18.07.2017 судом було прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмету спору, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача на його користь суму 665.720,00грн., що станом на 13.09.2013 за офіційним курсом євро до національної валюти України, встановленим НБУ відповідало сумі 62685,50євро. Також даною ухвалою суду провадження у справі було зупинено судом в порядку вимог ст. 79 ГПК України з метою звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави для забезпечення повідомлення відповідача про розгляд справи до 18.10.2017.

В засіданні суду 18.10.2017 судом за згодою представників сторін у відповідності до вимог статті 77 ГПК України було оголошено перерву до 27.10.2017.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 27.10.2017 продовжено строк вирішення спору, розгляд справи було відкладено на 10.11.2017 з мотивів, наведених у ній.

Позивач просить заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з мотивів, наведених у позовній заяві, та поданих суду додатковому поясненнях, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Так, вказує на те, що відповідач є виробником транспортного засобу, а саме - Mersedes Benz Actros 1884 , 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, VIN: WDB9340331L587377. Означений вище транспортний засіб через недоліки зайнявся, що призвело до пожежі та його знищення.

У відповідності із умовами договору майнового страхування № 06-000199-62 від 02.09.2011року, страховиком - ПАТ ХДІ Страхування , було проведено страхову виплату у відшкодування вартості транспортного засобу в розмірі 665 720 грн. Засноване на Законі України Про страхування та на договорі страхування право зворотної вимоги, яке набуто в порядку суброгації, страховик - ПАТ ХДІ Страхування - відступив позивачу на підставі Договору відступлення права вимоги №22-08-66-94 від 22.08.2013 року.

Зокрема, позивач наголошує на тому, що наявні у справі докази, в тому числі матеріали кримінальної справи №21034512, а також висновок від 19.07.2012 року №24-8 Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, висновок від 24.09.2012 року №31 Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області, висновок комплексного експертного пожежо-технічного та електротехнічного дослідження №575/4448 від 31.05.2013 року Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України ім. засл.проф. ОСОБА_6, висновок судової пожежо-технічної експертизи №2488-14 від 10.06.2015 року, виконаний Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України, висновок №264 від 24.09.2015 року інженерно-технічного дослідження, виконаний судовим експертом ОСОБА_7, висновок №5879-16 від 27.03.2017 року комплексної судової пожежо-технічної експертизи та електротехнічного дослідження Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, підтверджують, що причиною виникнення пожежі на автомобілі Mersedes Benz Actros 1884 , 2011 року випуску, д.н. НОМЕР_1 були не зовнішні фактори, в тому числі підпал чи інші неправомірні дії третіх осіб, а дефект електричних систем у вказаному автомобілі, що спричинило самозаймання цього транспортного засобу, а відтак заподіяло збитки його власнику.

При цьому позивач критично оцінює результати комплексної судової експертизи, проведеної у даній справі Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз спільно з Львівським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України. Зокрема вказує, що зазначені висновки зроблені експертами при порівнянні з автомобілем аналогічної моделі (причому іншого року випуску), а не безпосередньо автомобіля НОМЕР_2. Крім того, експертами було зроблено висновки з питань, що не входили до переліку питань, поставлених для дослідження, що свідчить про порушення порядку її проведення та недостовірність наданих експертами відповідей.

В той же час, висновки судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №18336/15-47/18337/15-33 від 05.07.2016 та експертного дослідження Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №2/88е від 15.08.2016 року, обґрунтовано не спростовують результати інших експертиз, що містяться в матеріалах справи, згідно з якими технічною причиною виникнення пожежі є самозаймання ізоляції електричного дроту в автомобілі під впливом електричної дуги, що утворилась в результаті короткого замикання.

На думку позивача, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами у справі того, що висновки експертиз, проведених в ході досудового розслідування кримінальної справи, є необґрунтованими чи такими, що суперечать іншим матеріалам справи або викликають сумніви у їх правильності.

Також позивач вважає доводи відповідача про недійсність Договору відступлення права вимоги від 22.08.2013 року нічим не доведеними, дійсність цього Договору презюмується та, окрім того, підтверджена рішеннями Господарського суду міста Києва та Київського апеляційного господарського суду у справі №910/4375/14. При цьому вважає, що факт набуття ним права вимоги за договором відступлення від 22.08.2013 та дійсність цієї вимоги доведена матеріалами справи.

З огляду на вказівки Вищого господарського суду України викладені у постанові від 29.03.2017 року, позивач вказує на те, що ним не пропущено строк позовної давності для звернення із позовом у даній справі, оскільки перебіг такого починається у момент настання страхового випадку, тобто 18.07.2012 року і спливає через 3 роки після його настання.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст. ст. 22, 512 , 514, 711, 679, 993, ч. 3 ст. 678, ч.2 ст. 679, ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, ст. 27 Закону України Про страхування , Закон України Про фінансовий лізинг .

Представники відповідача заперечують з приводу заявлених позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у поданих суду письмових поясненнях та просять суд взяти до уваги те, що позивачем не було доведено наявності всіх умов для притягнення відповідача до відповідальності в порядку ст. 1166 ЦК України, тобто складу цивільного правопорушення з чотирьох елементів.

Також за твердженнями відповідача із матеріалів справи вбачається відсутність можливості достовірно встановити, звідки у матеріалах кримінальної справи з'явились фрагменти електричних мідних провідників, а також їх приналежність до конкретної частини будь-якого з автомобілів Мерседес-Бенц по вул. Пряшівській, 5-А у м. Мукачево.

Вважає, що позивачем не надано доказів, які б доводили неякісність систем автомобіля НОМЕР_2, а також причинно-наслідковий зв'язок між будь-яким недоліком (дефектом, неякісністю) технічного стану згаданого автомобіля та виникненням пожежі, а експертні висновки, на які посилається позивач, не є доказами, бо не мають статусу судової експертизи в цій справі. Також відповідач вважає висновки судових експертів у даній справі такими, що підтверджують відсутність будь-якого правопорушення зі сторони відповідача. Стверджує, що підпис на висновку від 19.07.2012 року №24-8 Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області - підроблений.

Крім того, відповідач вказує, що наявні у матеріалах справи нотаріально завірені заяви ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 не є належними та допустимими доказами та не повинні бути враховані судом. Інші матеріали, надані позивачем у справу, не спростовують відсутність позадоговірної цивільної відповідальності відповідача. При цьому, відсутність вини відповідача у заподіянні шкоди підтверджено численними доказами у справі, тому у позивача відсутні вимоги про відшкодування позадоговірної шкоди у цій справі у зв'язку із відсутністю у позивача дійсної вимоги за договором страхування.

Також відповідач звертає увагу суду на ту обставину, що позовна заява у даній справі подана позивачем з пропуском преклюзивного шестимісячного строку для подачі позову, встановленого ч.8 ст. 269 ГК України.

Таким чином вважає, що договір відступлення права вимоги №22-08-6694 є недійсним, в тому числі через недотримання положень Господарського кодексу України про ціну. Господарський суд наділений повноваженнями визнати недійсним договір відступлення права вимоги №22-08-6694 у зв'язку із обставинами, зазначеними відповідачем у поясненнях згідно з п.1 ч.1 ст. 83 ГПК України, що, на думку відповідача, не є виходом суду за межі позовних вимог та зазначає про відсутність норм законодавства, які надають позивачу право заявляти вимоги про відшкодування договірних збитків в межах цієї справи.

Третя особа явку свого уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила, витребувані ухвалою суду документи не подано, причини неявки та неподання витребуваних документів не повідомлено.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 10.11.2017 на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 13.07.2011 між ТОВ Західно-Український автомобільний дім (Продавець), ТОВ Райффайзен ОСОБА_12 (Покупець-Лізингодавець) та ДП Барва-Авто ТОВ Барва (Лізингоодержувач) було укладено Договір №Р5542-07/11, відповідно до п.1.1. якого Продавець взяв на себе зобов'язання передати у власність Покупця, а Покупець оплатити та прийняти транспортні засоби згідно з Додатком № 1 до Договору.

Предметом Договору були три транспортні засоби, у тому числі, сідельний тягач марки Merсedes Benz Actros 1884, 2011 року випуску, номер кузова (шасі): WDB9340331L587377 за ціною 95 000,00 євро.

Відповідно до Договору лізингу № LC 5544-07/11 від 13.07.2011 року, на підставі акту приймання-передачі від 26.08.2011року, ТОВ Райффайзен ОСОБА_12 , як Лізингодавець, передав вказаний автомобіль Лізингоодержувачу - ДП Барва-Авто .

02.09.2011року між ПАТ ХДІ Страхування (Страховик) та ДП Барва-Авто (Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспортного засобу №06-000199 62, відповідно до умов якого вищевказаний транспортний засіб було застраховано за програмою стандарт та визначено страхові випадки.

Технічне обслуговування автомобіля проводилось офіційним регіональним дилером Daimler AG в Західному регіоні - ТОВ Західно-Український Автомобільний дім відповідно до умов договору №Р5542-07/11 від 13.07.2011року

Вказані обставини підтверджуються Додатком №3 до договору № Р5542-07/11 від 13.07.2011року, рахунком №91003798 від 25.02.2012року та актом виконаних робіт № 91003798 від 28.02.2012року

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з акту про пожежу від 18.07.2012 року та довідки Мукачівського районного відділу Держтехногенбезпеки в Закарпатській області від 24.07.2012 року за № 449, 18.07.2012 року близько 04 год. 00 хв. за місцем стоянки автомобіля (Закарпатська обл., м. Мукачево, вул.Пряшівська, 5 а) виникла пожежа даного автомобіля, в результаті якої транспортний засіб був знищений.

За фактом пожежі 18.07.2012 року слідчим слідчого відділу Мукачівського МВ УМВС України в Закарпатській області було порушено кримінальну справу за №21034512, в ході розслідування якої було допитано свідків, вчинено інші слідчі дії та проведено низку експертних досліджень.

Висновком експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області від 19.07.2012 року №24-8 встановлено, що осередком пожежі була задня частина автомобіля НОМЕР_2.

Згідно з висновком експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області від 24.09.2012 року №31 причиною пожежі в автомобілі НОМЕР_2 є коротке замикання електричних провідників, яке проходило в умовах хорошого доступну кисню, за відсутністю дії на провідник продуктів розкладу горючих речовин.

Під час розслідування кримінальної справи допитано свідків, які в ході допиту повідомили, що сторонніх осіб на території ВАТ Мукачівська Автобаза та на орендованій території ТзОВ Барва-Авто , де знаходились автомобілі, пошкоджені внаслідок пожежі, останні не бачили.

При досудовому розслідуванні кримінальної справи виключено можливість займання автомобіля НОМЕР_2 шляхом підпалу та встановлено, що причиною займання зазначеного автомобіля було коротке замикання, що підтверджується постановою про закриття кримінальної справи від 29.09.2012 року.

За результатом проведеного комплексного експертного пожежно-технічного та електротехнічного дослідження Харківським Науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Заслуженого професора ОСОБА_6 Міністерства юстиції України складено висновок від 31.05.2013 № 575/4448, за змістом якого технічною причиною виникнення пожежі є займання ізоляції електричного дроту в автомобілі НОМЕР_2, під впливом електричної дуги, що утворилася в результаті короткого замикання; коротке замикання утворилося внаслідок ушкодження ізоляційного матеріалу електричного дроту, що знаходився під напругою в районі поперечної балки рами автомобіля, яка мала негативний потенціал, внаслідок чого утворилася електрична дуга, що спричинила займання горючих матеріалів автомобіля з подальшим розвитком полум'я на поруч розташовані транспортні засоби.

Крім того, Господарський суд Закарпатської області при винесенні рішення від 14.10.2013 у справі № 907/798/13 також досліджував причини займання 18.07.2012 автомобіля НОМЕР_2, та з урахуванням наведених вище висновків експертів встановив, що причиною пожежі стало коротке замикання.

Також, відповідно до висновку судової технічної експертизи № 2488-14 від 10.06.2015, виконаного Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України, технічною причиною виникнення пожежі є займання ізоляції електричного дроту в автомобілі НОМЕР_2, під впливом електричної дуги, що утворилася внаслідок короткого замикання. Причиною виникнення короткого замикання в електричній мережі автомобіля є порушення ізоляції електропровідника, яке могло виникнути в процесі експлуатації через теплове старіння ізоляційних матеріалів, перенапруження ланцюгів електричної мережі, наявність виробничого дефекту в системі електропостачання автомобіля. При дослідженні слідів термічної дії не виявлено осередків, які б вказували на розповсюдження полум'я по пароповітряній суміші легкозаймистих речовин. Ці речовини могли б використовуватися, як самі по собі, так і у складі сумішей, а також в технічних засобах (пристроях) для горіння. Технічних засобів (приладів) та їх залишків в осередковій зоні пожежі не виявлено. В осередковій зоні пожежі не передбачені штатні джерела відкритого вогню.

Згідно із висновком від 24.09.2015 № 264 інженерно-технічного дослідження, виконаного судовим експертом ОСОБА_7, автомобіль НОМЕР_2, самозайнявся без зовнішніх причин і був продукцією, що мала дефект, а тому не відповідала рівню безпеки, на яку споживач або користувач має розраховувати, виходячи з усіх обставин.

Відповідно до висновку від 27.03.2017 № 5879-16 комплексної судової пожежно-технічної експертизи та електротехнічного дослідження Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз у справі 910/17993/15 причинами ушкодження ізоляції дроту, який містить ознаки короткого замкнення на автомобілі НОМЕР_2, могли бути: порушення ізоляції електропровідника, яке могло виникнути в процесі експлуатації через теплове старіння ізоляційних матеріалів, короткочасне перенапруження ланцюгів електричної мережі, наявність виробничого недоліку (дефекту) та/або недолік у системі електроспоживання автомобіля.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема зі страхового акту №785-06/12-62 та платіжного доручення № 7056 від 08.11.2012року, Страховиком - ПАТ ХДІ страхування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № 06-000199 62 від 02.09.2011року, пожежу автомобіля НОМЕР_2 визнано страховим випадком та виплачено на користь Страхувальника - ДП Барва-Авто , відповідно до висновку НДЕКЦ УМВС України в Закарпатській області від 29.07.2012 року №271, складеного за наслідками автотоварознавчої експертизи в рамках розслідування кримінальної справи №21034512, страхове відшкодування в розмірі 665 720 грн.

22 серпня 2013 року між Публічним акціонерним товариством ХДІ Страхування (первісний кредитор) та ОСОБА_1 підприємством Лаон (новий кредитор) було укладено договір відступлення права вимоги № 22-08-6694 (далі Договір), відповідно до п. 1.1. якого первісний кредитор відступив, а новий кредитор прийняв та набув всіх без винятку наявних у первісного кредитора прав вимоги (суброгація) до особи, продавця та/або виробника транспортного засобу, чи будь-якої третьої особи (далі - боржник, а в множині - боржники), у яких згідно чинного законодавства України, інших країн або норм міжнародного права, укладених договорів та правочинів виникли відповідні зобов'язання з правовідносин по виробництву транспортного засобу, його гарантійному обслуговуванню, забезпеченню належної якості, комплектності транспортного засобу впродовж гарантійного строку та строку придатності, обміну транспортного засобу неналежної якості на аналогічний транспортний засіб належної якості, реалізації транспортного засобу (поставки, продажу, передачі в фінансовий лізинг, відчуження в інший спосіб, а також будь-яких інших правочинів, але не виключно), ввезення його на митну територію України, всіх видів відповідальності боржника/боржників за невиконання або неналежне виконанням ними своїх зобов'язань в усіх вказаних вище, а також будь-яких існуючих, але не виключно, правовідносинах (зобов'язаннях) перед будь-якими особами, в тому числі але не виключно перед Дочірнім підприємством Барва Авто Товариства з обмеженою відповідальністю Барва (код 22093841, далі - лізингоодержувач/ страхувальник) як лізингоодержувачем транспортного засобу за договором фінансового лізингу № LC5544-07/11 від 13.07.2011, договором поставки товару № Р5542-07/11 від 13.07.2011, зокрема п. 1.3 такого договору, та страхувальником за договором страхування, первісним кредитором, новим кредитором, іншими третіми особами, в тому числі, але не виключно за шкоду/збитки заподіяних внаслідок неналежної якості та скритих недоліків транспортних засобів, з будь-яких інших причин, а також настання страхового випадку, страхове відшкодування за якими було виплачене первісним кредитором на користь лізингоодержувача згідно договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № 06-000199-62 від 02.09.2011 та страхового акту № 785-06/12-62 від 08.11.2012 за пошкодження автомобіля Mercedes Benz Actros 1844, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова (шасі): WDB9340331L587377, - в розмірі фактично виплаченої суми 665 720 гривень.

22.08.2013 року між Публічним акціонерним товариством ХДІ Страхування та ОСОБА_1 підприємством Лаон складено акт приймання-передачі права вимоги та документів.

Суд констатує, що Вищий господарський суд України у постанові від 29 березня 2017 року надав вказівки щодо з'ясування під час нового розгляду справи обставин щодо: правової природи відносин між сторонами спору про стягнення завданої шкоди; обґрунтування стягнення страхового відшкодування у іноземній валюті; оцінки договору відступлення права вимоги на предмет відповідності вимогам закону; перебігу строку позовної давності щодо вимоги про застосування суброгації, разом з тим, погодившись з усіма іншими висновками судів попередніх інстанцій.

Оцінюючи заявлені правові вимоги, з урахуванням вказівок Вищого господарського суду України у постанові від 29 березня 2017 року у справі № 907/937/13, які є обов'язковими для суду першої інстанції під час, у відповідності до вимог ст.111-12 ГПК України, суд констатує наступне.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що у ДП Барва-Авто , як лізингоодержувача, виникли права покупця щодо продавця товару за порушення останнім зобов'язання щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, яким кореспондують відповідні обов'язки постачальника. При цьому, покупець на свій вибір має право пред'явити відповідні вимоги щодо якості поставленого товару або до постачальника, або до виготовлювача товару, яким є відповідач у даній справі. Шкода, завдана покупцю - потерпілій особі внаслідок знищення автомобіля через його самозаймання, була відшкодована страховою компанією. Факт виплати страховиком страхового відшкодування зумовив виникнення в нього відповідних прав у порядку суброгації до особи, відповідальної за завдані збитки в межах понесених ним витрат на виплату страхового відшкодування згідно положень ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України Про страхування . Вказані права вимоги перейшли в повному обсязі до позивача у справі відповідно до Договору відступлення права вимоги № 22-08-6694 від 22 серпня 2013 року.

На думку відповідача, наявні підстави для визнання недійсним укладеного договору відступлення права вимоги, оскільки договір було укладено з порушенням норм чинного законодавства, зокрема, у зв'язку з відсутністю у ПАТ ХДІ Страхування дійсного права вимоги та відсутністю згоди щодо всіх істотних умов договору (ціни).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 513 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до п.8.3 Договору добровільного страхування наземного транспортного засобу №06-000199 62 від 02.09.2011р. між ДП Барва-Авто та ПАТ ХДІ страхування до страхових ризиків віднесено в т.ч. пожежу. Згідно п.3.1 та пп.3.1.20 Умов добровільного страхування наземного транспорту (Додаток №1), до страхових випадків не відносяться знищення транспортного засобу, які безпосередньо або побічно спричинені заводським браком. Згідно з п.3.1.23 того ж Додатку №1 до таких виключень віднесено коротке замикання електропроводки та електрообладнання, якщо воно не потягло за собою пожежі в транспортному засобі.

В той же час, відповідно до страхового акту № 785-06/12-62 від 08.11.2012р. та умов Договору добровільного страхування наземного транспорту № 06-000199-62 від 02.09.2011р. страховою подією визнана пожежа, а не заводський брак. Відповідно до п. 8.3. Договору страхування від 02.09.2011 р. та п. 2.1.3. Додатку № 1 до зазначеного договору, пожежа включена до переліку страхових ризиків, щодо яких здійснюється страхове відшкодування. Більш того, як випливає з п. 10.1.13 Додатку № 1 до договору страхування, допускався ризик самозаймання транспортного засобу, що в даному випадку мало місце.

Системний аналіз вказаних договірних положень у їх сукупності свідчить про те, що знищення автомобіля внаслідок пожежі автомобіля незалежно від причин її виникнення, належить до страхових випадків, а самозаймання як страховий ризик охоплюється умовами договору страхування, на підставі яких ПАТ ХДІ Страхування було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування. Відтак, права вимоги, що випливають із факту проведеної страхової виплати, є дійсними і такими, що можуть бути відступлені відповідно до вимог ст.ст.512-515 Цивільного кодексу України.

Суд також зазначає, що серед істотних умов договору відступлення права вимоги, які передбачені законом, відсутня вимога щодо наявності ціни, а укладення безоплатного договору відступлення права вимоги не заборонено законом з огляду на те, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Правомірність правочину презюмується.

В силу ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Вказана норма у ч. 1 передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Однак, відповідач не надав до суду жодних належних та допустимих доказів, в розумінні ст. ст. 33, 34 ГПК України, які б підтверджували той факт, що договір про відступлення права вимоги суперечить нормам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; не довів відсутність необхідного обсягу цивільної дієздатності будь-якої з осіб, яка вчинила спірний правочин; відсутність вільного волевиявлення та невідповідність його внутрішній волі учасника спірного правочину; не спрямованість будь-якої зі сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених спірним правочином.

При цьому правомірність укладеного договору з інших підстав була предметом оцінки судів у справі № 910/4375/14 за позовом до Публічного акціонерного товариства ХДІ Страхування (відповідач-1) та Приватного підприємства Лаон (відповідач-2) про визнання договору № 22-08-6694 від 22.08.2013 року недійсним, рішення яких також враховуються судом з огляду на ст.35 ГПК України.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для визнання недійсним договору відступлення права вимоги № 22-08-6694 від 22.08.2013 року відповідно до ст.83 ГПК України.

Згідно зі ст.ст.512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.

Таким законом, зокрема, є норми ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України Про страхування , відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.

Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов'язок із відшкодування шкоди не виконала. У порядку суброгації страховик може стягнути лише ту суму, яку він сам виплатив страхувальнику.

Отже, судом встановлено, що сторонами у даній справі є новий кредитор, який звернувся з вимогою про стягнення фактично сплаченого страхового відшкодування в порядку суброгації, і заподіювач шкоди, між якими відсутні договірні правовідносини, водночас існують позадоговірні відносини стосовно відшкодування шкоди внаслідок знищення автомобіля.

Загальні умови відшкодування шкоди визначені статтею 1166 ЦК України, яка передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно частини другої ст. 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відповідальності, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини, тобто вина боржника у порушенні презюмується та не підлягає доведенню кредитором.

Згідно з ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Частиною другою зазначеної статті визначено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства (ч.1 ст.225 Господарського кодексу України).

Водночас, Суд зазначає, що права потерпілої особи ДП Барва-Авто ТОВ Барва як покупця за Договором № Р5542-07/11 від 13.07.2011 року у разі передання продавцем товару неналежної якості регулюються ст.678 Цивільного кодексу України, ч.3 якої передбачено можливість заявлення вимоги про відшкодування збитків, в тому числі, до виготовлювача товару незважаючи на відсутність договірних відносин між покупцем і виготовлювачем, а тому принцип презумпції вини виготовлювача товару, передбачений ч.2 ст.679 Цивільного кодексу України, узгоджується із вищенаведеними приписами про відшкодування позадоговірної шкоди.

Враховуючи наявні у матеріалах справи експертні дослідження та додатково проведені судові експертизи у їх сукупності, суд вважає доведеним, що причиною виникнення пожежі у спірних правовідносинах були не зовнішні фактори, а саме недостатність ізоляційних властивостей електричного дроту та неякісність систем автомобіля НОМЕР_2.

При цьому, суд критично оцінює наявний у справі висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 05.07.2016 року №18336/15-47/18337/15-33 за результатами проведення додаткової судової комплексної електротехнічної та трасологічної експертизи.

Вказана судова експертиза призначена як додаткова у даній справі Львівським апеляційним господарським судом з метою усунення неповноти експертного дослідження в рамках попередньої судової експертизи, яку виконував Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України, зокрема з метою проведення металографічного дослідження вилучених фрагментів електропроводки.

Перед експертами судом поставлено наступні питання: 1) До якої частини електромережі автомобіля марки Mercedes Benz Actros 1884, 2011 року випуску, д.н. НОМЕР_1, ідентифікаційний номер (VIN) WDB9340331L587377, 2011 року виготовлення, № двигуна 54199200784359 чи автомобіля марки Mercedes Benz Actros 1884, 2011 року випуску, д.н. НОМЕР_3, ідентифікаційний номер (VIN) WDB9340331L587623, 2011 року виготовлення, № двигуна 54199200784343 відносяться фрагменти електропровідників, вилучених при первинному огляді з місця пожежі, яка виникла 18.07.2012р. за адресою: Закарпатська обл., м. Мукачеве, вул.Пряшівська,5 а ?; 2) Чи оплавлення на фрагментах електропровідників, вилучених при первинному огляді з місця пожежі, яка виникла 18.07.2012р. за адресою: Закарпатська обл., м. Мукачеве, вул.Пряшівська,5 а утворилися внаслідок первинного короткого замикання чи в процесі температурного впливу пожежі?; 3) Чи можна з технічної точки зору встановити наявність порушення ізоляції на електропровідниках, які вилучені після пожежі на автомобілі марки Mercedes Benz Actros 1884, 2011 року випуску, д.н. НОМЕР_1, ідентифікаційний номер (VIN) WDB9340331L587377, 2011 року виготовлення, № двигуна 54199200784359.

В результаті дослідження експертна установа не дала відповіді на перше питання про приналежність фрагментів електропроводки до електромережі одного із вказаних автомобілів, не дала чіткої відповіді на друге питання щодо характеру короткого замикання (первинне чи в процесі температурного впливу пожежі), зокрема у висновку вказано, що наявні оплавлення на провідниках утворились внаслідок виниклого короткого замкнення, після того, коли на них впливом факторів пожежі була пошкоджена ізоляція, та не дала відповіді на третє питання щодо порушення ізоляції на досліджуваних електропровідниках.

Водночас, металографічне дослідження Київським НДІСЕ не проведено через відсутність у штаті вказаної установи відповідного експерта.

Суд також зауважує, що судовими експертами Київського НДІСЕ в межах справи №907/937/13 не було досліджено безпосередній об'єкт експертизи автомобіль Mercedes Benz Actros 1884, 2011 року випуску, д.н. НОМЕР_1, номер кузова (шасі): WDB9340331L587377, знищений внаслідок пожежі. Ухвалою від 06.04.2016 р. Львівський апеляційний господарський суд зобов'язав експертів провести огляд аналогічного автомобіля. Натомість, як вбачається з наявного у матеріалах акту огляду від 21.04.2016 року експертами, всупереч ухвалі суду від 06.04.2016р., оглянуто наданий відповідачем інший автомобіль з іншим номером кузова, іншої моделі 1841 та іншого року випуску , який знаходився у м. Одеса, вул. Ленінградське шосе, 27-а ПАТ Одеса-Авто , який не є аналогічним до того автомобіля, що є об'єктом дослідження у справі №907/937/13. З наведених мотивів суд не бере до уваги твердження експертів Київського НДІСЕ про те, що застосована двохпровідна електрична схема живлення на автомобілях Merсedes Benz Actros 1884 практично виключає можливість виникнення короткого замкнення між силовими провідниками, на відміну від автомобілів, де використовується однопровідна схема, і в якості другого провідника, як правило мінусового, використовується маса автомобіля, оскільки такий висновок містить істотну долю припущення та імовірності при тому, що питання про це перед експертами Київського НДІСЕ взагалі не ставилось, а на поставлені запитання вичерпні відповіді надано не було.

При цьому, суд констатує, що твердження, вказані у висновку Київського НДІСЕ від 05.07.2016 року не спростовують результати інших експертних досліджень, наявних у матеріалах справи, в тому числі висновок від 24.09.2012 року №31 Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області.

Перед Львівським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України ухвалою суду було поставлено наступні питання: 1) Де саме знаходився осередок пожежі, яка виникла 18.07.2012р. за адресою: Закарпатська обл., м. Мукачеве, вул. Пряшівська,5 "а"?; 2) Що саме стало причиною загорання автомобіля марки Mercedes Benz Actros 1884, 2011 року випуску, д.н. НОМЕР_1, ідентифікаційний номер (VIN) WDB9340331L587377, 2011 року виготовлення, № двигуна 54199200784359: а) наявність виробничого недоліку (дефекту) в системі електроживлення автомобіля?; б) наявність порушень правил експлуатації (зберігання, користування, обслуговування) автомобіля?; в) коротке замикання?; г) інші обставини.

У Висновку експерта Львівського НДЕКЦ від 15.08.2016р. №2/88Е експертом зроблено висновок про те, що осередок пожежі (місце первинного виникнення пожежі) знаходився в іншому автомобілі, а саме автомобілі марки Merсedes Benz Actros 1884, 2011 року випуску, д.н. НОМЕР_3, в місці розташування переднього лівого колеса. Найбільш імовірною причиною виникнення займання цього іншого автомобіля експерт зазначив внесення стороннього джерела запалювання відкритого вогню у вигляді полум'я сірника, свічки, факела, спеціально виготовлених пристроїв та пристосувань (запальнички, запалювального пристрою) в спеціально створене горюче середовище з використанням інтенсифікаторів горіння, світлого нафтопродукту (бензин, дизельне паливо). Причиною займання досліджуваного у цій справі автомобіля експерт назвав займання від полум'я автомобіля Merсedes Benz Actros 1884, 2011 року випуску, д.н. НОМЕР_3, що горів поруч та, як зазначено експертом, зайнявся внаслідок підпалу.

Разом з тим, експертом Львівського НДЕКЦ МВС України не досліджено та не надано відповідь на друге питання щодо можливості виникнення пожежі від наявності виробничого недоліку (дефекту) в системі електроживлення автомобіля або виникнення пожежі з інших зазначених причин.

Як вбачається із дослідницької частини висновку Львівського НДЕКЦ МВС України, в основу вказаного висновку покладено вибірково протлумачені свідчення охоронців ОСОБА_10 та ОСОБА_11 без проведення судовим експертом дослідження щодо встановлення причин пожежі та її осередку, проведення огляду досліджуваних транспортних засобів, без дослідження технічних параметрів, ознак та слідів пожежі, за відсутності замірів та вимірювань.

При цьому, формулювання висновку щодо першого поставленого перед експертом питання, а саме визначення експертом не конкретної причини виникнення пожежі, а найбільш імовірної без дослідження та відхилення ним інших можливих причин виникнення пожежі свідчить про поверхневість та неналежність такого дослідження, і ставить під сумнів його результати.

Заперечення відповідача щодо інших наявних у справі експертних досліджень зводяться до їх критики і не знаходять свого підтвердження. Судом також враховується, що експерти, які складали вказані висновки, були попереджені про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих висновків за результатами проведення експертизи. Суду не подано доказів того, що особи, які проводили експертні дослідження в ході кримінальної справи, а також інші експертні дослідження, були притягнуті до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого статтею 384 Кримінального кодексу України, та що щодо них було винесено вирок.

Також суд не вважає необхідним проведення нової судової експертизи у даній справі. Відповідно до ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Однак, матеріали справи містять достатньо доказів, в тому числі експертних досліджень, які дозволяють повно, всебічно та об'єктивно встановити дійсні обставини справи. При цьому, як видно із висновку Київського НДІСЕ від 05.07.2016 року фрагменти електропроводки надійшли до цієї експертної установи не у цілісній упаковці, що унеможливлює будь-які подальші дослідження згаданих об'єктів. З огляду на викладене суд відмовляє відповідачу у проведенні судової експертизи у справі.

За таких обставин, позивачем доведено та матеріалами справи підтверджується наявність у спірних правовідносинах всього складу господарського правопорушення, що дає підстави для задоволення вимог про відшкодування завданої шкоди (збитків) в розумінні вимог ст.22 ЦК України, ч.3 ст.678, ч.2 ст.679, ст.1166 Цивільного кодексу України.

Суд не погоджується з доводами відповідача про те, що на підставі Договору № Р5542-07/11 від 13.07.2011 року між його сторонами (ТОВ Західно-Український автомобільний дім , ТОВ Райффайзен ОСОБА_12 та ДП Барва-Авто ТОВ Барва ) виникли відносини поставки, які регулюються нормами Господарського кодексу України, а не відносини купівлі-продажу, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.264 Господарського кодексу України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу. Строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством (ч.2 ст.267 Господарського кодексу України).

З огляду на відсутність систематичного постачання, предмет (речі визначені індивідуальними ознаками, а не продукція виробничого призначення), строки поставки та правову природу укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що між сторонами Договору № Р5542-07/11 від 13.07.2011 року існували відносини купівлі-продажу, а оцінка правомірності заявлених позовних вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини за договором купівлі-продажу.

З урахуванням викладеного та змісту правовідносин сторін у справі, суд також не погоджується з доводами відповідача про те, що до даного спору необхідно застосовувати позовну давність в шість місяців, встановлену п. 8 ст. 269 Господарського кодексу України, оскільки поданий позов не є таким, що випливає з поставки товару неналежної якості в розумінні цієї статті, виходячи з наступного.

Статтею 269 Господарського кодексу України врегульовані правовідносини щодо гарантії якості товарів, претензії у зв'язку з недоліками поставлених товарів, а також права покупця, що випливають у зв'язку з поставкою товарів неналежної якості, зокрема - стягнення з виготовлювача (постачальника) штрафу у розмірі, передбаченому статтею 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Відповідач не є стороною Договору № Р5542-07/11 поставки товару 13.07.2011 року та Договору лізингу №5544-07/11 від 13.07.2011 року, а позивач звернувся до господарського суду не з позовом про стягнення з виготовлювача (постачальника) коштів як сторони цього Договору в порядку ст. 269 Господарського кодексу України, натомість позов подано у порядку суброгації як до особи, відповідальної за завдані збитки згідно положень ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України Про страхування . У зв'язку з цим суд вважає, що до правовідносин, що склалися між сторонами, має застосовуватися позовна давність, встановлена саме Цивільним кодексом України та з урахуванням підстав заявленого позову.

Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов'язок із відшкодування шкоди не виконала.

Заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності (ч.1 ст.262 ЦК України). Оскільки у спірному зобов'язанні відбулася заміна кредитора - страхувальник передав страховикові, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, тому строк позовної давності є загальним (три роки), а його перебіг починається від дня настання страхового випадку, тобто від дня настання пожежі 18.07.2012 року.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постановах від 25.12.2013 року у справі №6-112цс13, від 23.09.2015 №910/22731/14.

З огляду на викладене, суд вважає, що на час звернення позивача з позовом до суду не сплив трьохрічний строк позовної давності.

Суд враховує, що розмір страхового відшкодування має визначатися за правилами, встановленими у договорі страхування, оскільки у порядку суброгації страховик може стягнути із заподіювача шкоди лише ту суму, яку він сам виплатить страхувальнику. Страховик не вправі вимагати від заподіювача шкоди суму, яку він виплатив страхувальнику з порушенням умов договору страхування. Якщо розрахунок здійснювався за іншими правилами, ніж зазначено в договорі страхування, то при визначенні розміру вимоги страховика, який підлягає задоволенню, то заподіювана шкоди із суми, виплаченої страховиком страхувальнику, виключається виплата, не передбачена договором.

Відповідно до ч.2-3 ст.229 Господарського кодексу України обчислення розміру збитків здійснюється у валюті, в якій провадилися або повинні бути проведені розрахунки між сторонами, якщо інше не встановлено законом. У разі висунення вимог щодо відшкодування збитків в іноземній валюті кредитором повинен бути зазначений грошовий еквівалент суми збитків у гривнях за офіційним курсом Національного банку України на день висунення вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме - платіжного доручення № 7056 від 08.11.2012 року, страховиком - ПАТ ХДІ Страхування виплачено страхувальнику - ДП Барва-Авто страхове відшкодування у сумі 665 720 гривень, яка розрахована на підставі висновку НДЕКЦ УМВС України в Закарпатській області від 29.07.2012 року № 271, складеного за наслідками автотоварознавчої експертизи в рамках розслідування кримінальної справи № 21034512, що відповідає умовам Договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № 06-000199 62 від 02.09.2011 року.

За змістом Договору про відступлення права вимоги № 22-08-6694 від 22.08.2013 року, ОСОБА_11 приймання-передачі права вимоги та документів до Договору відступлення права вимоги № 22-08-6694 від 22.08.2013 року позивач, як новий кредитор, набув всіх без винятку наявних у первісного кредитора прав вимоги (суброгація) до виробника транспортного засобу в розмірі фактично виплаченої суми 665 720 грн.

Відповідно до заяви про зміну предмету спору позивачем у позовній заяві визначено суму збитків у гривнях та її еквівалент за офіційним курсом Національного банку України станом на дату звернення до суду 13.09.2013 року, що відповідає вказаним вище приписам ст.ст.512, 514 ЦК України, ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України Про страхування .

Отже, встановлені судом обставини свідчать, що до позивача дійсно перейшло право вимоги до відповідача, згідно зі ст.993 ЦК України, ст.27 Закону України Про страхування у сумі здійсненого на користь потерпілої особи-страхувальника страхового відшкодування 665 720 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

В контексті вказаних норм та враховуючи наявні у матеріалах справи експертні дослідження та додатково проведені судові експертизи у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Судовий збір в розмірі 6600,00грн., відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю .

2. Стягнути з Daimler AG (Даймлер АГ) (Mercedesstrasse 137, D-70327 Stuttgart, DEUTSCHLAND, HRB 19360, (Мерседесштрассе, 137, м. Штудгард, Німеччина, 70327, код 19360) на користь приватного підприємства «Лаон» (88000, Україна, м. Ужгород, вул. Підградська, будинок 59, код ЄДРПУО 36600289) суму 665.720,00грн. (Шістсот шістдесят п'ять тисяч сімсот двадцять грн. 00 коп.) збитків, що станом на 13.09.2013 за офіційним курсом євро до національної валюти України, встановленим НБУ відповідало сумі 62685,50євро, а також суму 6 660,00 грн. (Шість тисяч шістсот шістдесят грн. 00 коп.) у відшкодування судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст складено та підписано 21.11.2017 року.

Суддя О.Ф. Ремецькі