Рішення

від 13.11.2017 по справі 922/2980/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2017 р.Справа № 922/2980/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Помпі К.І.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАСТМЕД", м. Білгород-Дністровський, Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕНІКС-АМП", м. Харків про стягнення 72190,64 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з*явився

відповідача - ОСОБА_1, дов. від 18.09.2017 року

ВСТАНОВИВ:

Розглядається позовна вимога про стягнення з відповідача 69948,00 грн. основного борга, 2043,55 грн. пені та 199,09 грн. 3% річних за дововором з розміщення виробництва № 120619 від 19 червня 2012 року.

Представник відповідача у судовому засіданні просить суд долучити до матеріалів справи додаткові пояснення, які суд приймає та долучає до матеріалів справи.

Представник позивача у судове засідання не з*явився, надав суду письмові пояснення, які суд приймає та долучає до матеріалів справи. Також у наданому клопотанні просить суд розглядати справу без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАСТМЕД", яке суд задовольняє.

Представник відповідача у судовому засіданні, у відзиві на позовну заяву та у додаткових поясненнях проти заявлених позовних вимог заперечує, просить відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення повноважного представника відповідача, судом встановлено наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЛАСТМЕД" (позивачем, виробником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФЕНІКС-АМП" (відповідачем, замовником) було укладено договір з розміщення виробництва № 120619 від 19 червня 2012 року, відповідно до умов якого замовник розміщує на виробничих площах виробника замовлення на виготовлення продукції та зобов'язується приймати та оплачувати виготовлену продукцію.

Відповідно до пункту 1.2. договору продукцією, що підлягає виробництву за цим договором, є "Комплект магістралей для апаратного аферезу універсальний "ФЕНІКС-АМП", який є виробом медичного призначення.

Пунктом 2.2. договору встановлено, що виробник виготовляє продукцію на своїй території, власними силами з використанням власних виробничих потужностей.

Згідно пунктів 2.5 - 2.7. договору кожна окрема партія продукції доставляється незалежним перевізником до міста Харків. Комплектність, кількість та термін поставки кожної окремої партії продукції підтверджуються узгодженими специфікаціями, які є обов'язковими додатками до цього договору. Власність на продукцію переходить до замовника у момент отримання продукції на складі перевізника.

Пунктами 4.1., 4.3., 4.4. договору встановлено, що вартість продукції за цим договором є договірною і визначається на підставі протоколів погодження ціни на продукцію, підписаних сторонами. Протоколи погодження ціни мають юридичну силу та є обов'язковими для виконання сторонами тільки за умови їх погодження замовником шляхом підписання уповноваженою особою замовника та скріплення печаткою замовника. Протоколи погодження ціни є додатками до договору та невід'ємною його частиною. Порядок оплати оговорюється сторонами у додаткових угодах (специфікаціях) окремо за кожну партію, але попередня оплата не може бути менше, ніж 50% від суми замовлення та здійснюється не пізніше ніж за три дні до терміну відвантаження, вказаному у специфікації.

Відповідно, за умовами цього договору, на підставі замовлення, що здійснюється Товариством з обмеженою відповідальністю "ФЕНІКС-АМП": сторони узгоджують специфікації, які містять інформацію про комплектність, кількість та термін поставки продукції; замовник шляхом підписання та скріплення печаткою погоджує протокол погодження ціни продукції; не пізніше, аніж за три дні до терміну відвантаження, що вказаний у погодженій специфікації, замовник здійснює попередню оплату продукції у розмірі не менше 50% вартості замовлення; Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЛАСТМЕД" здійснює поставку продукції Товариству з обмеженою відповідальністю "ФЕНІКС-АМП"; Товариство з обмеженою відповідальністю "ФЕНІКС-АМП" здійснює оплату продукції відповідно до порядку оплати, визначеному в погодженій специфікації.

Як вбачається з пунктів 12.1, 12.2 договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2015 року з можливою пролонгацією, а в частині взаєморозрахунків до повного їх закінчення.

За текстом позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЛАСТМЕД" повідомило, що на підставі видаткової накладної від 10 травня 2017 року № РН-0000228, підписаної та скріпленої сторонами, позивач відвантажив, а Товариство з обмеженою відповідальністю "ФЕНІКС-АМП" отримало продукцію у вигляді "Комплектів магістралей (нестерильних)" загальною кількістю 708 штук на суму 89952,00 грн. Зважаючи на те, що відвантаження відбувалося без специфікації, факт отримання замовлення підтверджується печаткою та підписом замовника. Відповідно, позивач вважає, що виконав свої зобов'язання за договором та вимагає оплати поставленого товару.

Суд, не може прийняти до уваги доводи позивача з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Господарського кодексу України цей кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Згідно статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно, договір з розміщення виробництва №120619, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФЕНІКС-АМП" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЛАСТМЕД" 19 червня 2012 року, має ознаки господарського договору поставки.

Згідно статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті. що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до частини 2 статті 189 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору.

Договором з розміщення виробництва № 120619 від 19 червня 2012 року не визначено ціну товару, однак у пункті 4.1. договору передбачено, що вартість продукції за цим договором є договірною і визначається на підставі протоколів погодження ціни на продукцію, погоджених сторонами. Відповідно, договором встановлено порядок визначення ціни продукції, що є істотною умовою господарського договору.

Згідно частини 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За умовами договору з розміщення виробництва № 120619 від 19 червня 2012 року належною формою досягнення згоди щодо істотної умови господарського договору - ціни, є узгодження протоколу погодження ціни шляхом його підписання уповноваженою особою замовника та скріплення печаткою. У такому разі протокол має юридичну силу, обов'язковий для виконання сторонами та є невід'ємною частиною договору.

Таким чином, порушення порядку узгодження ціни продукції, встановленого договором, а також підписання та/або скріплення печаткою будь-якого іншого документу на виконання договору, вважається порушенням договірних умов та вимог закону про належну форму досягнення згоди щодо істотної умови договору. У випадку недотримання зазначеної вимоги, погодження ціни за договором не може вважатись здійсненим у належній формі.

Згідно частини 3 статті 180 Господарського кодексу України істотною умовою господарського договору є його строк.

Відповідно до частини 1 статті 267 Господарського кодексу України договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік.

Таким чином, договір з розміщення виробництва № 120619 від 19 червня 2012 року є довгостроковим договором.

Згідно частин 3, 4 статті 267 Господарського кодексу України якщо в довгостроковому договорі кількість поставки визначено лише на рік або менший строк, у договорі повинен бути передбачений порядок погодження сторонами строків поставки на наступні періоди до закінчення строку дії договору. Якщо такий порядок не передбачений, договір вважається укладеним на один рік. У разі якщо сторонами передбачено поставку товарів окремими партіями, строком (періодом) поставки продукції виробничо-технічного призначення є, як правило, квартал, а виробів народного споживання, як правило, - місяць. Сторони можуть погодити в договорі також графік поставки (місяць, декада, доба тощо).

Таким чином, суд вважає, що оскільки договором не визначено строк поставки конкретних партій товару, а виконання зобов'язань виробником відбувається на підставі одиничних замовлень, строком виконання зобов'язань виробника за цим договором, у відповідності до вимог статтей 251, 530 Цивільного кодексу України, статті 257 Господарського кодексу України, є період у часі, що починається з моменту отримання замовлення від замовника і закінчується у термін, вказаний у погодженій специфікації.

Відповідно, порушення порядку визначення терміну поставки кожної окремої партії товару у погодженій сторонами специфікації вважається порушенням умов договору та вимог закону про належну форму досягнення згоди щодо істотної умови договору - його строку. У випадку недотримання зазначеної вимоги погодження терміну поставки за договором не може вважатись здійсненим у належній формі.

Попередня зумовленість строку виконання договірних зобов'язань є однією з ознак договору поставки, що відрізняє його від договору купівлі-продажу.

Отже, оскільки специфікації не було складено, строк поставки сторонами погоджено не було. Окрім того, видаткова накладна № РН-0000228 від 10 травня 2017 не містить посилання на договір з розміщення виробництва № 120619 від 19 червня 2012 року як на підставу передачі товару.

Враховуючи неузгодженість строків поставки та відсутність посилання на договір у видатковій накладній, яка є єдиним наданим позивачем документом, що опосередковує спірні відносини сторін, суд вважає, що такі відносини здійснювалися не в рамках виконання договору, а в рамках іншої угоди.

Як зазначено Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЛАСТМЕД" у позовній заяві, факт отримання замовлення підтверджується підписом та печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕНІКС-АМП" на видатковій накладній № РН- 0000228 від 10 травня 2017 року.

Видаткова накладна у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинним обліковим документом, що фіксує факт здійснення господарської операції.

Відповідно, видаткова накладна №РН-0000228 від 10 травня 2017 року підверджує виключно факт передання товару від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАСТМЕД" до відповідача.

Як зазначено у вищевказаній накладній, Товариство з обмеженою відповідальністю "ФЕНІКС-АМП" отримало продукцію у вигляді "Комплектів магістралей (нестерильних)" загальною кількістю 708 штук на суму 89952,00 грн.

Враховуючи тривалі партнерські господарські відносини з позивачем, усвідомлюючи юридичну нікчемність видаткової накладної щодо погодження будь-яких умов в рамках дії договору з розміщення виробництва № 120619 від 19 червня 2012 року, окрім посвідчення факту передання майна, відповідач прийняв товар та здійснив його оплату за договором у розмірі 35000,00 грн., визначеному самостійно на основі об'єктивної ціни на цей товар.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 174 Господарського кодексу України господарське зобов'язання виникає, зокрема, з господарського договору.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно статті 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до частини 2 статті 642 Цивільного кодексу України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Згідно частини 1 статті 644 Цивільного кодексу України якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття.

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Із матеріалів справи вбачається, що між сторонами склалися правовдносини купівлі-продажу товару.

Пропозиції позивача укласти договір купівлі-продажу викладені у формі видаткової накладної, в якій містяться всі істотні умови саме договору купівлі-продажу. Факт прийняття пропозиції відповідачем підтверджують дії, які засвідчують бажання укласти договір купівлі-продажу на запропонованих умовах, а саме: отримання товару шляхом підписання видаткової накладної, здійснення часткової оплати товару згідно банківських виписок, копії яких містяться в матеріалах справи.

Суд вважає, що позивачем не доведено факту поставки товару саме за договором, оскільки ані специфікації, ані протоколу погодження ціни не було складено, видаткова накладна, на яку посилається позивач, не містить посилання на договір, а сторонами завчасно не погоджено строк виконання зобов'язань за договором, що унемоливлює визнання таких відсносин як таких, що здійснювалися у рамках договору поставки.

У відповідності до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача необґрунтованими, не підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, та такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 49 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на позивача.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач просить покласти на позивача витрати на послуги адвоката в сумі 5000,00 грн.

На підтвердження понесення витрат на послуги адвоката відповідачем надані такі документи: витяг з договору про надання правової допомоги № 01/1209/2017 від 12 вересня 2017 року; додаткова угода № 1 до договору про надання правової допомоги № 01/1209/2017 від 12 вересня 2017 року; платіжне доручення № 252 від 18 вересня 2017 року на оплату послуг в сумі 5000,00 грн. та ордер серії ХВ № 000019 від 19 вересня 2017 року.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Згідно статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд зазначає, що заявлена відповідачем сума не є співрозмірною щодо наданих послуг, оскільки спір, що виник між сторонами не є складним та не потребує вивчення великої кількості документів та судової практики. Таким чином, суд вважає достатньою та співрозмірною щодо наданих послуг оплату адвокату в сумі 3000,00 грн.

Таким чином суд покладає на позивача витрати відповідача на послуги адвоката в сумі 3000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 22, 33-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,-

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАСТМЕД" (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Гагаріна, буд. 29, код ЄДРПОУ 25046517) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕНІКС-АМП" (61003, м. Харків, пров. І. Дубового, буд. 8, код ЄДРПОУ 36455376) 3000,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.11.2017 р.

Суддя ОСОБА_2