Ухвала

від 16.11.2017 по справі 756/11659/16-к

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого ОСОБА_6.,суддів ОСОБА_7., ОСОБА_8.,

розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 16 листопада 2017 року заяву представника ТОВ «Агромолпром» - адвоката ОСОБА_9 про перегляд судових рішень,

у с т а н о в и л а:

колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 6 липня 2017 року на підставі ч. 2 ст. 428 КПК відмовила у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою директора ТОВ «Агромолпром» ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 25 травня 2017 року, якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження за скаргою ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 26 вересня 2016 року.

6 жовтня 2017 року представник ТОВ «Агромолпром» - адвокат ОСОБА_9. подав заяву про перегляд ухвал судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, передбачених пунктами 2 і 3 ч. 1 ст. 445 КПК. Твердить про неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм права, передбачених кримінальним процесуальним законом, а саме, ч. 4 ст. 399 та ст. 309 КПК, що зумовило ухвалення різних за змістом судових рішень. На підтвердження підстави для перегляду посилається на висновки касаційного суду в ухвалах від 22 березня 2016 року, 14 березня, 30 травня та 15 серпня 2017 року. Також вказує на невідповідність оскарженого судового рішення висновку, викладеному в постанові Верховного Суду України від 3 березня 2016 року, в якому зазначено, що конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження. Просить скасувати ухвали судів апеляційної та касаційної інстанцій і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою судді-доповідача від 12 жовтня 2017 року заявникові вказано на недоліки заяви та надано строк для їх усунення до 2 листопада 2017 року. 1 листопада 2017 року заявник усунув недоліки, зазначені в ухвалі від 12 жовтня 2017 року.

Вивчивши заяву і долучені до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про таке.

У постанові Верховного Суду України від 3 березня 2016 року № 5-347кс15, на яку заявник посилається на підтвердження підстави для перегляду, викладено висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, що визначає особливості апеляційного оскарження вироку суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості, яка міститься в ч. 4 ст. 394 КПК. Проаналізувавши застосування зазначеної норми права на прикладі порівнюваних рішень суду касаційної інстанції в аспекті оскарження вироку на підставі угоди іншою особою, ніж підозрюваний чи обвинувачений, Верховний Суд України дійшов висновку, що відсутність «інших осіб» у вичерпному переліку суб'єктів оскарження, передбаченому ст. 394 КПК, за умови, що судове рішення стосується їхніх прав, свобод та інтересів, не є перешкодою у доступі до правосуддя та звернення до суду вищої інстанції, що передбачено ч. 2 ст. 24 КПК.

Однак рішення касаційного суду у справі заявника ґрунтується на іншій нормі права, ніж та, що була предметом розгляду Верховного Суду України в зазначеній постанові. Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою директора ТОВ «Агромолпром» з огляду на те, що суд апеляційної інстанції, встановивши, що оспорювана ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає та відмовивши у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5, діяв відповідно до вимог кримінального процесуального закону. Тобто висновок касаційного суду в оскарженому судовому рішенні стосується предмета апеляційного оскарження, а не кола осіб, які вправі подавати апеляційну скаргу.

На підтвердження доводів про неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм права, передбачених ч. 4 ст. 399 та ст. 309 КПК, заявник посилається на висновки касаційного суду в ухвалах від 22 березня 2016 року, 14 березня, 30 травня та 15 серпня 2017 року. Кожним і зазначених рішень скасовано ухвали судів апеляційної інстанції та повернуто справи на новий розгляд. Предметом перевірки касаційного суду в ухвалах від 14 березня та 15 серпня 2017 року, як і в оскарженому рішенні, було застосування норми права, передбаченої ч. 4 ст. 399 КПК, однак 22 березня 2016 року та 30 травня 2017 року предмет касаційного розгляду був інакший, ніж у даній справі. Зі змісту ухвали від 22 березня 2016 року вбачається, що істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, яке стало підставою для скасування судового рішення, полягало в тому, що суддя-доповідач суду апеляційної інстанції, отримавши апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді з клопотанням про поновлення пропущеного строку на її оскарження, не розглянув цього клопотання та відмовив у відкритті провадження, пославшись на те, що справа вже знаходиться на стадії судового розгляду, а тому апеляційний суд не вправі перевіряти законність ухвали слідчого судді, винесеної на стадії досудового розслідування. З копії ухвали касаційного суду від 30 травня 2017 року вбачається, що в цій справі суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання захисту про тимчасове залишення засудженого в слідчому ізоляторі для участі в слідчих діях у кримінальних провадженнях, що відкриті за його заявами, та про заборону етапувати засудженого до інших установ. Суддя апеляційного суду відмовив у відкритті провадження, неправомірно зазначивши, що це рішення було ухвалено слідчим суддею, і саме ця обставина була основним чинником для висновку касаційного суду про незаконність ухвали судді-доповідача, скасування її та призначення нового розгляду кримінального провадження в суді апеляційної інстанції.

Висновки касаційного суду в ухвалах від 14 березня та 15 серпня 2017 року зводяться до того, що положення ч. 4 ст. 399 КПК стосуються процедури відкриття апеляційного провадження чи відмови у відкритті апеляційного провадження за скаргами на рішення слідчого судді, які він уповноважений ухвалювати згідно з законом, а тому в разі оскарження до апеляційного суду ухвали слідчого судді, яка не відповідає цьому критерію, відмова у відкритті апеляційного провадження з посиланням на ч. 4 ст. 399 КПК буде неправомірною, оскільки суперечитиме загальним засадам кримінального провадження та конституційним гарантіям.

Директор ТОВ «Агромолпром» ОСОБА_5 оскаржила до апеляційного суду ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 26 вересня 2016 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого СВ ФР ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві, погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури № 5, та надано слідчому дозвіл на призначення документальних позапланових перевірок ряду підприємств, зокрема ТОВ «Агромолпром», із приводу дотримання вимог податкового та іншого законодавства, повноти нарахування і своєчасності сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів цими підприємствами при взаємовідносинах з ТОВ «Еталон Трейд Груп», ТОВ «Мілано-2000», ТОВ «БУД-СЕРВІС ГРУП», ТОВ «АДЛІН», ТОВ «ВІЛІНТАР БУД», ТОВ «Вітекс Інвест Плюс», ТОВ «ТАЙМС ГРУП», а також визначено строк проведення перевірок та вказано про надання співробітниками ГУ ДФС у Дніпропетровській, Львівській, Київській областях та в м. Києві матеріалів кримінального провадження № 3201600050000055, які свідчать про викладені обставини. Рішення слідчого судді ухвалено, керуючись статтями 93, 132, 309 КПК, 75, 78, 82 Податкового кодексу України та ч. 3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71-VIII. Зокрема, згідно з ч. 3 розділу ІІ Закону № 71-VIII в редакції, чинній на час постановлення ухвали слідчого судді, у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснювались виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України крім перевірок суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, перевірок дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість; перевірок платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи-підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

З огляду на положення ч. 2 ст. 1 КПК про те, що кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України, зазначене рішення слідчого судді є таким, що ухвалене згідно з законом, а тому на нього поширюється встановлена у ч. 3 ст. 309 КПК заборона на оскарження в апеляційному порядку. Тобто висновки касаційного суду в оскарженому та порівнюваних судових рішеннях щодо застосування судом апеляційної інстанції норми права, яка регулює випадки відмови у відкритті апеляційного провадження, не суперечать один одному.

Отже, заява представника ТОВ «Агромолпром» є необґрунтованою, а тому підстав для відкриття провадження немає.

Керуючись ст. 451 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

відмовити представнику ТОВ «Агромолпром» - адвокату ОСОБА_9 в допуску справи до провадження у Верховному Суді України.

Відмова в допуску не перешкоджає повторному зверненню з інших підстав, ніж ті, які були предметом розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8