Постанова

від 21.11.2017 по справі 810/1847/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2017 року № 810/1847/17

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Лиска І.Г., суддів: Василенко Г.Ю., Щавінський В.Р. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІСТ ГЕЙТ ЛОГІСТИК до Державної фіскальної служби України, 3-тя особа: Броварська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії ,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ ІСТ ГЕЙТ ЛОГІСТИК з позовом до ДФС України, 3-тя особа: Броварська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області,в якому просить суд: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у прийнятті до реєстрації у ЄРПН податкової накладної від 13.04.2011 року №3, податкової накладної від 30.05.2011 року №12, податкової накладної від 31.05.2011 року №17, податкової накладної від 01.06.2011 року №1, податкової накладної від 02.06.2011 року №2, податкової накладної від 03.06.2011 року №3; - визнати прийнятими та зареєстрованими в ЄРПН податкову накладну від 13.04.2011 року №3, податкову накладну від 30.05.2011 року №12, податкову накладну від 31.05.2011 року №17, податкову накладну від 01.06.2011 року №1, податкову накладну від 02.06.2011 року №2,податкову накладну від 03.06.2011 року №3 протягом операційного дня подання їх на реєстрацію, а саме 15.08.2016 року; визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у прийнятті до реєстрації у ЄРПН розрахунку коригування кількісних та вартісних показників від 02.08.2016 року №2 до податкової накладної №3 від13.04.2011року,розрахунку коригування кількісних та вартісних показників від 02.08.2016 року №3 до податкової накладної №12 від 30.05.2011 року, розрахунку коригування кількісних та вартісних показників від 02.08.2016 року №4 до податкової накладної №17 від 31.05.2011 року, розрахунку коригування кількісних та вартісних показників від 02.08.2016 року №1 до податкової накладної №1 від 01.06.2011 року, розрахунку коригування кількісних та вартісних показників від 02.08.2016 року №5 до податковоїнакладної№2від02.06.2011року,розрахункукоригуваннякількісних та вартісних показників від 02.08.2016 року №6 до податкової накладної №3 від 03.06.2011 року; - визнати прийнятими та зареєстрованими в ЄРПН розрахунок коригування кількісних та вартісних показників від 02.08.2016 року №2 до податкової накладної №3 від 13.04.2011 року, розрахунок коригування кількісних та вартісних показників від 02.08.2016 року №3 до податковоїнакладної№12 від 30.05.2011року,розрахунок коригування кількісних та вартісних показників від 02.08.2016 року №4 до податкової накладної №17 від 31.05.2011 року, розрахунок коригування кількісних та вартісних показників від 02.08.2016 року №1 до податкової накладної №1 від 01.06.2011 року, розрахунок коригування кількісних та вартісних показників від 02.08.2016 року №5 до податкової накладної №2 від 02.06.2011 року, розрахунок коригування кількісних та вартісних показників від 02.08.2016 року №6 до податкової накладної №3 від 03.06.2011 року протягом операційного дня подання їх на реєстрацію, а саме 16.08.2016 року; - зобов'язати Державну фіскальну службу України внести зміни до розрахунку суми податку (ZНакл ), шляхом збільшення на суму податку на додану вартість у розмірі 1 824 619,53 грн. згідно даних зареєстрованих розрахунків коригування кількісних та вартісних показників від 02.08.2016 року №2 до податкової накладної №3 від 13.04.2011 року, від 02.08.2016 року №3 до податкової накладної №12 від 30.05.2011 року, від 02.08.2016 року №4 до податкової накладної №17 від 31.05.2011 року, від 02.08.2016 року №1 до податкової накладної №1 від 01.06.2011 року, від 02.08.2016 року №5 до податкової накладної №2 від 02.06.2011 року, від 02.08.2016 року №6 до податкової накладної №3 від 03.06.2011 року.

У обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що твердження податкового органу, що позивач не має права провести коригування податкових зобов'язань шляхом складення та реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних у зв'язку із зменшенням суми компенсації на його користь як платника податку-постачальника, і, в той же час, податковий орган запропонував Позивачеві відобразити таку операцію як повернення товарів покупцем, є протиправним, оскільки операція із поставки товарів позивачем не здійснювалась, натомість здійснювалась поставка послуг, а відтак - покупець ТОВ РІАЛ ІСТЕЙТ Ф.К.А.У. не має змоги повернути поставку послуг з оренди приміщень та відповідно відобразити таку операцію як операцію поставки в зворотному напрямку на ім'я позивача. Отже, позивач вважає, що позиція податкового органу щодо неможливості коригування податкових зобов'язань на підставі розрахунків коригування після спливу 1095 днів з дня визначення податкових зобов'язань у зв'язку із поверненням Гарантійного платежу за Договором оренди не могла ґрунтуватись на нормах п. 193.1 ст. 193, п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу та ст. 256 Цивільного кодексу, є безпідставною та необґрунтованою.

Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача подав до суду клопотання в якому питання про розгляд клопотання позивача стосовно розгляду справи в порядку письмового провадження залишив на розсуд суду. Також подав до суду письмові заперечення в яких зазначив, що відповідач при прийнятті рішення про відмову в реєстрації податкових накладних діяв відповідно до норм чинного законодавства, а отже відсутні підстави для задоволення позову.

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За приписами частини 6 статті 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З таких підстав, враховуючи ч. 4 ст. 122 та ч.6 ст.128 КАС України, колегія суддів вважає за можливе розглянути спір по суті в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, колегія судів дійшла висновку про задоволення адміністративного позову, з наступних підстав.

29.03.2011 між ТОВ ІСТ ГЕЙТ ЛОГІСТИК та ТОВ РІАЛ ІСТЕЙТ Ф.К.А.У. було укладено нотаріально посвідчений договір оренди виробничо-складського комплексу. Відповідно до пункту 1 договору оренди, орендодавець - позивач надав в оренду приміщення, визначені в пункті 1.3 договору, орендарю - ТОВ РІАЛ ІСТЕЙТ Ф.К.А.У. на умовах зазначеного договору, а орендар орендував в орендодавця приміщення на таких умовах. Пунктом 5.1 договору оренди передбачено, що для забезпечення всіх своїх зобов'язань за даним договором орендар - ТОВ РІАЛ ІСТЕЙТ Ф.К.А.У. повинен сплатити орендодавцю - позивачу гарантійний платіж в розмірі, що у сумі дорівнює 3 (трьом) місячним орендним платам за всі приміщення, а також трьом авансовим платежам за витрати на операційне обслуговування за всі приміщення з урахуванням ПДВ (далі - гарантійний платіж).

На виконання пункту 5.1 договору оренди в якості забезпечення зобов'язань за таким договором ТОВ РІАЛ ІСТЕЙТ Ф.К.А.У. сплатило на користь позивача гарантійний платіж на загальну суму 10947717,22 грн., в тому числі ПДВ - 1824619,53 грн..

Позивач, в свою чергу, оформив податкові накладні: №3 від 13.04.2011 на суму 1256058,26 грн. в т.ч. ПДВ - 209343,04 грн.; №12 від 30.05.2011 на суму 2217800,35 грн. в т.ч. ПДВ - 369633,39 грн.; №17 від 31.05.2011 на суму 2000000 грн. в т.ч. ПДВ - 333333,33 грн.; №1 від 01.06.2011 на суму 623602,98 грн. в т.ч. ПДВ - 103933,83 грн.; №2 від 02.06.2011 на суму 2450255,63 грн. в т.ч. ПДВ - 408375,94 грн.; №3 від 03.06.2011 на суму 2400000 грн. в т.ч. ПДВ - 400000 грн..

Податкові накладні були відповідно відображені у записах реєстрів виданих податкових накладних та податкових деклараціях з ПДВ за відповідні звітні періоди, а саме за квітень, травень та червень 2011 року. Суми податку на додану вартість до державного бюджету України було сплачено в повному обсязі та з дотриманням законодавчо встановлених строків.

В подальшому 23.06.2016 року між позивачем та ТОВ РІАЛ ІСТЕЙТ Ф.К.А.У. було підписано договір про розірвання договору оренди виробничо-складських та офісних приміщень від 29 березня 2011 року. Пунктом 1 Договору про розірвання договору оренди визначено, що договір оренди розривається за взаємною згодою з 30.06.2016 року. Згідно ж пункту 5 договору про розірвання договору оренди сторони погодили повернення забезпечення, а саме гарантійного платежу у розмірі 10947717,22 грн. з урахуванням ПДВ у термін до 03 серпня 2016 року.

На виконання вказаного вище положення договору про розірвання договору оренди позивачем було перераховано на користь ТОВ РІАЛ ІСТЕЙТ Ф.К.А.У. грошові кошти у сумі 10947717,22 грн. за платіжним дорученням №969 від 01.08.2016 року із призначенням платежу Повернення гарантійних платежів згідно пункту 5.1 Договору оренди та пункту 5 Договору про розірвання договору оренди, в т.ч. ПДВ 20% 1824619,54 грн. . Згідно відмітки на платіжному дорученні воно було проведено банком 02.08.2016 року.

Таким чином, 02.08.2016 року позивачем було у повному обсязі повернуто ТОВ РІАЛ ІСТЕЙТ Ф.К.А.У. гарантійний платіж за договором оренди.

15 серпня 2016 року, з метою внесення/реєстрації відомостей щодо зменшення (коригування) суми податкового зобов'язання після повернення суми гарантійного платежу позивачем послідовно засобами телекомунікаційного зв'язку було направлено на реєстрацію відомості, що зазначені у податкових накладних №3 від 13.04.2011; №12 від 30.05.2011; №17 від 31.05.2011; №1 від 01.06.2011; №2 від 02.06.2011; №3 від 03.06.2011 складених позивачем у податкових періодах, коли ним було отримано гарантійний платіж від ТОВ РІАЛ ІСТЕЙТ Ф.К.А.У. до Єдиного реєстру податкових накладних.

У відповідь на подані позивачем податкові накладні для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних Державною фіскальною службою України засобами телекомунікаційного зв'язку було надіслано квитанції по кожній із шести податкових накладних із наступною інформацією: документ не прийнято. Документ не може бути прийнятий - порушено вимоги п.46.1 ст. 46, 102 Податкового кодексу, а саме: звітність за квітень та травень, червень 2011 р. вже не приймається.

Також 02.08.2016 позивачем було складено розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до кожної із шести податкових накладних: №2 від 02.08.2016 до податкової накладної №3 від 13.04.2011; №3 від 02.08.2016 до податкової накладної №12 від 30.05.2011; №4 від 02.08.2016 до податкової накладної №17 від 31.05.2011; №1 від 02.08.2016 до податкової накладної №1 від 01.06.2011; №5 від 02.08.2016 до податкової накладної №2 від 02.06.2011; №6 від 02.08.2016 до податкової накладної №3 від 03.06.2011.

16.08.2016 розрахунки коригування були направлені ТОВ РІАЛ ІСТЕЙТ Ф.К.А.У. як отримувачу послуг для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки сума податкових зобов'язань Позивача підлягала коригуванню у бік зменшення.

Проте, 16.08.2016 відповідачем засобами телекомунікаційного зв'язку було направлено ТОВ РІАЛ ІСТЕЙТ Ф.К.А.У. та позивачу по кожному із розрахунків коригування квитанції №1 в яких зазначено, що документ не прийнято. Виявлено помилки. Документ не може бути прийнятий - порушення вимог підпункту 2 пункту 9 постанови КМУ від 29 грудня 2010 року №1246 .

19.09.2016 позивачем засобами телекомунікаційного зв'язку було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2016 року. Разом із декларацією позивачем було надано лист-доповнення до звітної податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2016 року вих. №20/09/16-2 від 20.09.2016р.. Дані документи податковим органом прийнято, що підтверджується квитанцією №1.

У листі-доповненні до декларації з ПДВ позивач вказав на суттєве порушення його права на коригування податкових зобов'язань, що викликане недосконалістю системи електронного адміністрування податку на додану вартість, та просив Бориспільське відділення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - контролюючий орган, в якому він знаходиться на обліку: - внести зміни до особової картки по нарахуванням та платежам TOB ІСТ ГЕЙТ ЛОГІСТИК в частині податку на додану вартість в органах ДФС, а саме відкоригувати зобов'язання у розмірі 1824619,54 грн. та внести зміни в систему електронного адміністрування ПДВ в частині суми податку за розрахунками коригування для коректного відображення балансу розрахунків із державним бюджетом.

Декларація з ПДВ за серпень 2016 року була прийнята відповідачем 19.09.2016 року, що підтверджується квитанцією №2.

Бориспільське відділення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області направило позивачеві лист від 08.12.2016 вих. №1749/10/1-04-12-10, яким повідомило позивача, що після спливу 1095 днів з періоду, в якому були визначені податкові зобов'язання з ПДВ, у разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг платник податків-продавець не може відкоригувати свої податкові зобов'язання, визначені 1095 і більше днів тому. У зв'язку з цим Бориспільське відділення Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області зазначило, що при поверненні товарів, з дати придбання яких минуло більше 1095 днів, така операція визначається операцією з постачання, за якою мають бути нараховані податкові зобов'язання.

Позивач вважає таку підставу для відмови у реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних незаконною, у зв'язку з чим, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи податкові накладні, оформлені позивачем як постачальником послуг у квітні-червні 2011 року у зв'язку з отриманням гарантійного платежу від ТОВ РІАЛ ІСТЕЙТ Ф.К.А.У. за Договором оренди, не підлягали реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки сума податку на додану вартість за ними не досягала граничного розміру - понад 500 тисяч гривень, встановленого пунктом 11 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу.

Тобто, позивач на момент оформлення податкових накладних не зобов'язаний був реєструвати їх у Єдиному реєстрі податкових накладних.

В той же час, на момент оформлення податкових накладних відповідно до положень н. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України позивач був зобов'язаний відобразити інформацію про податкові накладні у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, який ведеться в електронному вигляді за формою та в порядку, затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 р. №1002.

Дане зобов'язання позивачем було виконано в повному обсязі та належним чином, що підтверджується реєстрами виданих та отриманих податкових накладних до декларацій з ПДВ за квітень, травень та червень 2011 року та квитанціями про їх направлення - на прийняття податковим органом.

Загальна сума нарахованого податку за податковими накладними складала 1824619,53 грн. та була відображена у деклараціях з ПДВ за квітень, травень та червень 2011 року. Суми ж податку на додану вартість, які підлягали нарахуванню за підсумками поточних звітних (податкових) періодів згідно вказаних декларацій з ПДВ, з дотриманням встановлених строків були сплачені позивачем до бюджету у повному обсязі.

Отже, податкове зобов'язання у розмірі 1824619,53 грн. з податку на додану вартість у зв'язку із отриманням від ТОВ РІАЛ ІСТЕЙТ Ф.К.А.У. гарантійного платежу за договором оренди були виконані позивачем у повному обсязі належним чином у встановлені законом строки.

Судом встановлено, що позивачем як постачальником послуг за договором оренди було повернено отримувачу ТОВ РІАЛ ІСТЕЙТ Ф.К.А.У. суму попередньої оплати послуг у розумінні податкового законодавства.

Відповідно до положень п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу, якщо після постачання послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, у тому числі при поверненні постачальником суми попередньої оплати послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних. Розрахунок коригування, складений постачальником послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Як передбачено пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок. Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Так, стаття 192 Податкового кодексу не містить будь-яких строків чи обмежень на здійснення реєстрації розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, а визначає випадки, за яких необхідно здійснити коригування, та особу, яка зобов'язана провести реєстрацію розрахунку коригування.

Таким чином, відповідно до Податкового кодексу для коригування сум податкових зобов'язань постачальника послуг у зв'язку із поверненням попередньої передоплати отримувачу, платник податку - постачальник зобов'язаний: 1) скласти розрахунок коригування до податкових накладних, які були оформлені в момент отримання попередньої оплати від отримувача; 2) направити такі розрахунки коригування отримувачу для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних; 3) зменшити суму податкових зобов'язань у податковому (звітному) періоді, коли був проведений такий перерахунок шляхом відображення у декларації з ПДВ.

Форма розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної і порядок її заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року №1307 Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної .

Як передбачено абз. 1 п. 21 зазначеного Порядку заповнення податкової накладної, у газі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної. Абзац третій п. 21 нього ж Порядку визначає чітке правило про те, що Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Дотримуючись загальних правил складання податкових накладних та особливих умов, що визначені Порядком заповнення податкової накладної, позивач до кожної із шести податкових накладних 02.08.2016 року склав розрахунки коригування, що мали бути направлені на реєстрацію платником податків - отримувачем, оскільки коригування податкових зобов'язань передбачало зменшенням суми компенсації вартості послуг їх постачальнику.

Відповідно до абзацу третього п. 22 Порядку заповнення податкової накладної з метою реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунків коригування отримувачем (покупцем) постачальник (продавець) надсилає складений розрахунок коригування отримувачу (покупцю). З цією метою постачальник (продавець) складає у загальному порядку розрахунок коригування, у верхній лівій частині якого робить відповідну помітку "X", та надсилає його отримувачу (покупцю).

При цьому відповідно до абзацу четвертого п. 22 даного Порядку розрахунки коригування, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (продавцю), складені після 01 липня 2015 року до податкових накладних, складених до 01 липня 2015 року на постачання платнику податку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем (покупцем) товарів/послуг. Тобто, даний підзаконний нормативно-правовий акт прямо допускає можливість реєстрації розрахунків коригувань після 01.07.2015 року до податкових накладних, складених до 01.07.2015 року.

Положеннями п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу встановлено загальні правила реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрів податкових накладних. Положення статті 201 Податкового кодексу, як і інші положення даного Закону, не містять заборони чи обмежень щодо реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних, складених більше, ніж 1095 днів тому, у разі зміни суми компенсації вартості послуг.

Абзацом тринадцятим п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу визначено, що порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. На виконання цього положення Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 29 грудня 2010 р. №1246 Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних .

Відповідно до п. 4 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних розрахунок коригування до податкової накладної, складеної до 1 лютого 2015 р.та відомості якої не підлягали внесенню до Реєстру у зв'язку з недосягненням суми, визначеної пунктом 11 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, підлягає реєстрації після реєстрації такої накладної.Для цього постачальник (продавець) товарів (послуг) повинен протягом доби зареєструвати податкову накладну (незалежно від дати її складення з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 зазначеного Кодексу) та розрахунок коригування до неї.

Відповідно до положень статей 43, 50 та 102 Податкового кодексу, визначений строк давності для складання розрахунку коригування до податкової накладної - 1095 днів з дати складання такої податкової накладної, і лише для тих розрахунків коригування, які складаються при виправленні помилок в податкових накладних. При цьому зазначене правило стосується тих випадків, коли обов'язок реєстрації податкової накладної і розрахунку коригування до неї покладено на постачальника (продавця) послуг (товарів). Однак при складанні розрахунку коригування до податкової накладної по причині зміни умов договору, строк давності, визначений статтею 102 ПК України, не застосовується.

Аналогічна позиція зазначена колегією суддів Вищого адміністративного суду України у справі № К/800/11558/13.Зокрема, колегія суддів у вказаній справі в мотивувальній частині Ухвали від 18 лютого 2016 року зазначила про те, що: Статтею 192 ПК України не передбачено обмежень у строках проведення відповідних коригувань податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у разі збільшення (зменшення) суми компенсації на користь платника податку-постачальника, а відтак застосування контролюючим органом у розглядуваному випадку положень пункту 102.5 статті 102 ПК України, який встановлює, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування, є помилковим .

Відповідно до абз. 9 п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

В той же час, пункт 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних визначає вичерпний перелік причин відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації, якими є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Таким чином, порушення вимог п.46.1 ст. 46, ст. 102 Податкового кодексу України, що були зазначені відповідачем як підстави неприйняття до реєстрації Податкових накладних позивача, не віднесені до причин відмови відповідно до законодавства.

Крім того, як було зазначено вище, дані положення Закону не могли слугувати підставою для відмови відповідачем у прийнятті до реєстрації податкових накладних позивача, оскільки позивачем не було допущено порушення вказаних положень, так як строк давності у 1095 днів, встановлений ст.102 Податкового кодексу, в даному разі застосуванню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що неприйняття до реєстрації податкових накладних відповідачем є протиправним.

Причиною неприйняття відповідачем розрахунків коригувань до реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних стала відмова відповідача у прийнятті до реєстрації податкових накладних позивача, тобто одні протиправні дії відповідача спричинили наступну протиправну відмову відповідача у ході реалізації позивачем свого права у встановленому законодавством порядку на зменшення суми податкового зобов'язання у зв'язку із зменшенням суми компенсації вартості послуг на користь позивача як постачальника послуг.

За таких обставин, неприйняття відповідачем до реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунків коригування до податкових накладних є протиправним.

Відповідно до п. 192.3 ст. 192 Податкового кодексу України результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту на підставі розрахунку коригування постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Такий порядок затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21 Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на подану вартість .

Судом встановлено, що позивачем було подано в електронному вигляді декларацію з ПДВ за серпень 2016 року разом із листом-доповненням. Лист-доповнення до декларації з ПДВ позивачем було подано відповідно до положень п.46.4 ст. 46 та п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України.

Згідно з п.46.4 ст. 46 Податкового кодексу України, якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, всупереч нормам цього Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації. У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід'ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання.

В обґрунтування листа-доповнення до Декларації з ПДВ за серпень 2016 року позивач у відповідному розділі Декларації з ПДВ за серпень 2016 року зазначив про те, що ним було виявлено суттєве порушення його права на коригування податкових зобов'язань, що викликане недосконалістю системи електронного адміністрування податку на додану вартість (надалі - СЕ А ПДВ). Як наслідок, позивач просив податкові органи внести зміни до особової картки по нарахуванням та платежам позивача в частині податку на додану вартість в органах ДФС та внести зміни в СЕА ПДВ в частині суми податку за розрахунками коригування для коректного відображення балансу розрахунків із державним бюджетом.

В інтегрованій картці платника, відомості до якої вноситься відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 07.04.2016 р. № 422 Про затвердження Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , відображається коректна інформація щодо розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість, тобто з урахуванням коригувань, що відображались у Декларації з ПДВ за серпень 2016 року.

В той же час, оскільки податкові накладні та розрахунки коригування до них, складені позивачем, не було прийнято відповідачем до реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, значення ?накл (сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) обчислюється без врахування сум коригування податкових зобов'язань позивача як платника податку на додану за Розрахунками коригування до Податкових накладних.

Положеннями статті 200-1 Податкового кодексу передбачено загальні положення щодо електронного адміністрування податку на додану вартість. Відповідно до п. 200-1.3 ст.200-1 Податкового кодексу платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (?накл ), обчислену за такою формулою:

?накл = ?наклОтр + ?Митн + ?ПопРах + ?Овердрафт - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ ,

при цьому ?наклОтр - це загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

?НаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Показники формули, визначеної цим пунктом, обраховуються з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку показників ?НаклОтрта ?НаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку.

Таким чином, дії відповідача щодо неприйняття до реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до них значення ?Накл для позивача у СЕА ПДВ не було скориговане та обчислене відповідачем відповідно до вимог Податкового кодексу є протиправними.

Як визначено п. 200-1.1 ст. 200-1 Податкового кодексу, порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України. Даний Порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 р. №569 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 р. №1177) Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість .

Пунктом 1 зазначеного Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість визначено, що ним визначається механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків. В абз. 6 п. 16 цього Порядку також продубльовано порядок реєстрації розрахунків коригування, складених після 01 липня 2015 року у зв'язку із зменшенням суми компенсації вартості послуг, до податкових накладних, складених до 01 липня 2015 року, а саме: такі розрахунки підлягають реєстрації отримувачем послуг.

Відповідно до положень абз. 2 п. 18 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість розрахунок коригування, який передбачає зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг (зменшення податкового зобов'язання постачальника та податкового кредиту отримувача), враховується під час обчислення зазначеної у пункті 9 цього Порядку суми податку для постачальника та отримувача після його реєстрації в Реєстрі таким отримувачем.

Як наслідок, відмова відповідача у реєстрації податкових накладних позивача та розрахунків коригування до них спричинила те, що значення ?Накл для позивача у СЕА ПДВ обчислюється некоректно.

В силу положень п. 12 зазначеного Порядку, якщо сума, обчислена відповідно до пункту 9 цього Порядку, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній, яку платник податку повинен зареєструвати в Реєстрі, такий платник перераховує необхідну суму коштів з поточного рахунка на електронний рахунок (в тому числі на додаткові електронні рахунки).

Таким чином дії податкового органу щодо неприйняття податкових накладних до реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунків коригувань до податкових накладених є протиправними.

Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За правилами частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Це покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

На основі викладеного та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевівши наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у прийнятті до реєстрації у ЄРПН податкової накладної від 13.04.2011 року №3, податкової накладної від 30.05.2011 року №12, податкової накладної від 31.05.2011 року №17, податкової накладної від 01.06.2011 року №1, податкової накладної від 02.06.2011 року №2, податкової накладної від 03.06.2011 року №3.

Визнати прийнятими та зареєстрованими в ЄРПН податкову накладну від 13.04.2011 року №3, податкову накладну від 30.05.2011 року №12, податкову накладну від 31.05.2011 року №17, податкову накладну від 01.06.2011 року №1, податкову накладну від 02.06.2011 року №2,податкову накладну від 03.06.2011 року №3 протягом операційного дня подання їх на реєстрацію, а саме 15.08.2016 року.

Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у прийнятті до реєстрації у ЄРПН розрахунку коригування кількісних та вартісних показників від 02.08.2016 року №2 до податкової накладної №3 від 13.04.2011 року, розрахунку коригування кількісних та вартісних показників від 02.08.2016 року №3 до податкової накладної №12 від 30.05.2011 року, розрахунку коригування кількісних та вартісних показників від 02.08.2016 року №4 до податкової накладної №17 від 31.05.2011 року, розрахунку коригування кількісних та вартісних показників від 02.08.2016 року №1 до податкової накладної №1 від 01.06.2011 року, розрахунку коригування кількісних та вартісних показників від 02.08.2016 року №5 до податкової накладної №2 від 02.06.2011 року, розрахунку коригування кількісних та вартісних показників від 02.08.2016 року №6 до податкової накладної №3 від 03.06.2011 року.

Визнати прийнятими та зареєстрованими в ЄРПН розрахунок коригування кількісних та вартісних показників від 02.08.2016 року №2 до податкової накладної №3 від 13.04.2011 року, розрахунок коригування кількісних та вартісних показників від 02.08.2016 року №3 до податкової накладної №12 від 30.05.2011 року, розрахунок коригування кількісних та вартісних показників від 02.08.2016 року №4 до податкової накладної №17 від 31.05.2011 року, розрахунок коригування кількісних та вартісних показників від 02.08.2016 року №1 до податкової накладної №1 від 01.06.2011 року, розрахунок коригування кількісних та вартісних показників від 02.08.2016 року №5 до податкової накладної №2 від 02.06.2011 року, розрахунок коригування кількісних та вартісних показників від 02.08.2016 року №6 до податкової накладної №3 від 03.06.2011 року протягом операційного дня подання їх на реєстрацію, а саме 16.08.2016 року.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України внести зміни до розрахунку суми податку (ZНакл), шляхом збільшення на суму податку на додану вартість у розмірі 1 824 619,53 грн. згідно даних зареєстрованих розрахунків коригування кількісних та вартісних показників від 02.08.2016 року №2 до податкової накладної №3 від 13.04.2011 року, від 02.08.2016 року №3 до податкової накладної №12 від 30.05.2011 року, від 02.08.2016 року №4 до податкової накладної №17 від 31.05.2011 року, від 02.08.2016 року №1 до податкової накладної №1 від 01.06.2011 року, від 02.08.2016 року №5 до податкової накладної №2 від 02.06.2011 року, від 02.08.2016 року №6 до податкової накладної №3 від 03.06.2011 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ІСТ ГЕЙТ ЛОГІСТИК (код ЄДРПОУ 32614649) судові витрати у сумі 8000 (вісім тисяч) грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Державної фіскальної служби України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Лиска І.Г.

Судді: Василенко Г.Ю.

Щавінський В.Р.