Рішення

від 20.11.2017 по справі 927/876/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 листопада 2017 року справа № 927/876/17

Позивач: Державний концерн "Укроборонпром", вул. Дегтярівська, 36, м. Київ, 04119

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державне підприємство "171 Чернігівський ремонтний завод",

вул. О.Кошового, 1, м. Чернігів, 14029

За участю прокурора Військової прокуратури Чернігівського гарнізону Центрального регіону України на стороні позивача, вул. Шевченка, 57, м. Чернігів, 14030

Відповідач: Приватне підприємство «БУДІМПЕКС - ПЛЮС» ,

вул. О. Кошового, 1, м. Чернігів, 14029

Третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Північінвестбуд",

вул. О. Кошового, 1, м. Чернігів, 14029

Третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніжинська Фортеця",

вул. О. Кошового, 1, м. Чернігів, 14029

Предмет спору: про витребування з чужого незаконного володіння майна вартістю 172113,70 грн.

Суддя І.Г. Мурашко

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1 довіреність від 22.12.2016 за № Д - 3507/2016, представник

від третьої особи на стороні позивача: ОСОБА_2 довіреність від 22.12.2016 за № 604, представник

від прокуратури: ОСОБА_3 посвідчення від 29.03.2016 за № 042316 прокурор Військової прокуратури Чернігівського гарнізону

від відповідача: ОСОБА_4 довіреність від 20.10.2017 за № 116, адвокат

від третьої особи 1 на стороні відповідача: ОСОБА_5 - керівник, наказ від 27.09.2016 за № 5-к

від третьої особи 2 на стороні відповідача: ОСОБА_6 довіреність № 08-07 від 08.06.2016, адвокат

В судовому засіданні 20.11.2017, після закінчення оголошених перерв у судових засіданнях23.10.2017 та 06.11.2017, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору:

Державним концерном "Укроборонпром" заявлено позов до Приватного підприємства БУДІМПЕКС-ПЛЮС (з урахуванням задоволеного ухвалою суду від 02.10.2017 клопотання позивача про заміну неналежного відповідача належним: а.с. 68-69, 147-149, т.1/2) про витребування з чужого незаконного володіння нежитлової будівлі складу літ. Ю-1 загальною площею 717,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. О.Кошового, буд. 1 ( далі - спірне нерухоме майно ) , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державного підприємства 171 Чернігівський ремонтний завод та на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Північінвестбуд", а також Товариства з обмеженою відповідальністю Ніжинська фортеця , залученого до участі у справі в якості третьої особи-2 на стороні відповідача ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 02.10.2017 (а.с.119-123, т.1/2).

Двомісячний строк розгляду справи, встановлений статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, було розпочато спочатку 02.10.2017, у зв'язку із заміною неналежного відповідача належним, про шо зазначено в ухвалі Господарського суду Чернігівської області від 02.10.2017.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 02.10.2017 задоволено заяву прокурора Військової прокуратури Чернігівського гарнізону Центрального регіону України про вступ у справу (а.с.104-105,119-123, т.1/2).

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 02.10.2017 за клопотанням позивача, задоволеного судом, вжито заходів до забезпечення заявленого ДК Укроборонпром позову, шляхом заборони ПП БУДІМПЕКС - ПЛЮС вчиняти будь - які юридично - значущі дії (продаж, обмін, оренда, дарування, застава тощо) щодо спірного нерухомого майна (а.с.4-8, 102-103, 114-118, т.1/2).

Прокурор та позивач підтримали позовні вимоги у судових засіданнях 23.10.2017, 06.11.2017 та 20.11.2017. Обґрунтовуючи звернення до суду з даним позовом, позивач зазначив, що він створений на підставі Постанови КМУ від 29.12.2010 за № 1211 Про утворення Державного концерну Укроборонпром , до його складу як учасник, в тому числі, увійшло Державне підприємство 171 Чернігівський ремонтний завод (третя особа на стороні позивача по справі). Позивач вказав, що у відповідності до ЗУ Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно - промисловому комплексі , він є уповноваженим суб'єктом господарювання з управління об'єктами державної власності в оборонно - промисловому комплексі. У відповідності до свідоцтва про право власності від 26.11.2012, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 19.11.2012 за № 297, власником спірного об'єкту нерухомості була держава в особі ДК Укроборонпром , що також підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 92409076, наданої до матеріалів справи.

Згідно договору купівлі - продажу від 25.07.2014 за № 18/07/2014-2 в межах процедури санації Державного підприємства 171 Чернігівський ремонтний завод , у господарському віданні якого знаходилось спірне нерухоме майно, майно було відчужено Товариству з обмеженою відповідальністю Північінвестбуд . В подальшому, договір купівлі - продажу від 25.07.2014 за № 18/07/2014-2, на підставі якого ТОВ Північінвестбуд заволоділо спірним об'єктом нерухомості, визнано недійсним чинним рішенням Господарського суду Чернігівської області від 20.11.2015 по справі № 927/757/15. Вказаним судовим рішенням ДП 171 Чернігівський ремонтний завод та ТОВ Північінвестбуд було зобов'язано повернути один одному все одержане за недійсним правочином, зокрема, ТОВ Північінвестбуд було зобов'язано повернути ДП 171 Чернігівський ремонт завод спірне нерухоме майно.

Однак, в ході виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.11.2015по справі № 927/757/15 позивачем було з'ясовано, що ТОВ Північінвестбуд за договором від 22.05.2015 купівлі - продажу було відчужено спірний об'єкт нерухомості ТОВ Ніжинська фортеця , про що свідчить Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 63393621, що надана позивачем до матеріалів справи.

19.09.2017 ТОВ Ніжинська фортеця було відчужено спірний об'єкт нерухомості ПП БУДІМПЕКС - ПЛЮС згідно договору купівлі - продажу від 19.09.2017, про що свідчить Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 98913227, сформована станом на 29.09.2017, яка надана позивачем до матеріалів справи. Як наслідок, в ході розгляду даної справи було проведено заміну неналежного відповідача ТОВ Ніжинська фортеця належним ПП БУДІМПЕКС-ПЛЮС .

З огляду на наведені обставини, позивач ствердив, що спірне нерухоме майно протиправно вибуло з державної власності у приватну, а тому має бути витребувано з чужого незаконного володіння на підставі статей 387, 388 Цивільного кодексу України.

Відповідач у судових засіданнях 06.11.2017, 20.11.2017 та у письмових поясненнях проти позовних вимог заперечив в повному обсязі, вказавши що правові норми, якими обґрунтовано заявлений позов, не надають позивачу право витребувати від ПП БУДІМПЕКС - ПЛЮС , як добросовісного набувача, спірний об'єкт нерухомості.

Відповідач ствердив, що приписи статті 216 Цивільного кодексу України, не можуть застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного договору, яке було відчужене третій особі. Враховуючи, що між ПП БУДІМПЕКС - ПЛЮС та ДК Укроборонпром або ДП 171 Чернігівський ремонтний завод будь - яких договорів, спрямованих на придбання у власність спірного нерухомого майна укладено не було, положення статті 216 ЦК України, в якості правової підстави заявленого позову, в даній справі застосовуватись не можуть.

Як вказав відповідач, положення статті 387 ЦК України, на яку посилається позивач, надають власнику право витребувати своє майно від особи, яка незаконно без відповідної правової підстави заволоділа ним. В той же, ПП БУДІМПЕКС - ПЛЮС набуло у власність спірне нерухоме майно на підставі укладеного з ТОВ Ніжинська фортеця чинного відплатного нотаріально посвідченого договору купівлі - продажу від 19.09.2017, Як ствердив відповідач, в силу приписів статті 204 Цивільного кодексу України, вказаний правочин є правомірним, а відтак відповідач набув у власність спірний об'єкт нерухомості за наявності достатньої правової підстави.

Відповідач ствердив, що не знав та не міг знати, що ТОВ Ніжинська фортеця не має права відчужувати спірний об'єкт нерухомості, а відтак він є добросовісним набувачем у розумінні статті 388 Цивільного кодексу України. Як вказав відповідач, на момент укладення договору купівлі - продажу складу, за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на спірний об'єкт нерухомого майна було зареєстроване за продавцем ТОВ Ніжинська фортеця , будь - які обтяження відносно спірного майна за даними офіційного реєстру були відсутні.

Відповідач звернув увагу суду, що з огляду на приписи статті 330 Цивільного кодексу України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 Цивільного кодексу України, майно не може бути витребуване у нього. Статтею 388 Цивільного кодексу України встановлено виключний перелік підстав, за наявності яких спірне майно може бути витребуване у добросовісного набувача. Як ствердив відповідач, жодна з правових підстав, встановлена статтею 388 Цивільного кодексу України, не може бути застосована до спірних правовідносин.

Як ствердив відповідач, про наявність волі як позивача, який був власником нерухомого майна, так і ДП 171 Чернігівський ремонтний завод , в господарському віданні якого знаходився спірний об'єкт нерухомості, на його відчуження за відплатним договором, свідчить затверджений ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 27.08.2013, в межах справи № 927/16/4б/13, план санації ДП 171 Чернігівський ремонтний завод , що попередньо погоджений з ДК Укроборонпром , як органом уповноваженим управляти державним майном стосовно підприємства - боржника, у майні якого частка державної власності перевищує 50%. За умовами затвердженого плану санації ДП 171 Чернігівський ремонтний завод , з метою погашення вимог кредиторів передбачався продаж нерухомого майна підприємства не задіяного у виробничому процесі, в тому числі спірного нерухомого майна. З огляду на зазначене, відповідач ствердив, що на момент укладення між ДП 171 Чернігівський ремонтний завод , як продавцем, та ТОВ Північінвестбуд , як покупцем, відплатного договору купівлі - продажу від 25.07.2014, відповідно до якого спірне нерухоме майно було відчужене на користь ТОВ Північінвестбуд , як ДП Укроборонпром так і ДП 171 Чернігівський ремонтний завод в особі своїх повноважних органів чітко висловили свою волю на те, що вище вказане майно було відчужене на платній основі іншій юридичній особі. При цьому, відповідач звернув увагу суду, що спірний об'єкт нерухомості був відчужений в процедурі санації боржника на користь ТОВ Північінвестбуд за результатами аукціону з продажу майна 171 Чернігівського ремонтного заводу , які в подальшому в судовому порядку не оскаржувались. Враховуючи вищевикладене, відповідач наголосив, що відчуження спірного нерухомого майна з державної власності у приватну ТОВ Північінвестбуд відбулося як з волі ДК Укроборонпром , так і з волі ДП 171 Чернігівський ремонтний завод .

Відповідач звернув увагу суду, що на момент продажу ТОВ Північінвестбуд спірного об'єкту нерухомості, ТОВ Ніжинська фортеця за відплатним договором купівлі - продажу від 22.05.2015 року, не існувало рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.11.2015 по справі № 927/757/15, на яке посилається позивач, більш того, провадження у вказаній справі навіть не було відкрито. Тобто, ТОВ Ніжинська фортеця , у розумінні ст. 388 Цивільного кодексу України є добросовісним набувачем спірного майна, право власності на яке ним набуто з моменту державної реєстрації договору купівлі - продажу від 22.05.2015, з огляду на приписи ст. 330 Цивільного кодексу України. Відповідач ствердив, що оскільки ПП БУДІМПЕКС - ПЛЮС придбало це майно за відплатним договором купівлі - продажу у добросовісного набувача ТОВ Ніжинська фортеця , воно не може бути у нього витребувано в силу приписів статті 388 Цивільного кодексу України, а відтак заявлений позов не підлягає задоволенню.

Треті особи 1 та 2, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача у судовому засіданні 20.11.2017 проти заявленого позову заперечили, з підстав наведених в письмових поясненнях по суті заявлених вимог (а.с.89-93, 127-131, т.2/2).

У судовому засіданні 20.11.2017 судом оглянуто інвентаризаційну справу за № 20264 по об'єкту спірного нерухомого майна та матеріали справи № 927/16/4б/13 Господарського суду Чернігівської області щодо банкрутства ДП 171 Чернігівський ремонтний завод (протокол судового засідання 20.11.2017).

Розглянувши подані документи та матеріали справи, заслухавши повноважних представників сторін, прокурора та третіх осіб, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Частиною першою ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Частиною 1 ст. 317 Цивільного кодексу України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до статті 41 Конституції України та пункту 2 частини 1 статті 3, статті 321 Цивільного кодексу України, ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків встановлений Конституцією України та Законом.

Судом встановлено, що 25 липня 2014 року між Державним підприємством 171 Чернігівський ремонтний завод (третя особа на стороні позивача; продавець за договором), в особі керуючого санацією, та Товариством з обмеженою відповідальністю Північінвестбуд (третя особа-1 на стороні відповідача; покупець за договором) було укладено договір за № 18/07/2014-2 купівлі - продажу, за умовами якого продавцем продано, а покупцем куплене спірне нерухоме майно, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 305967974101 (п. 1.1 договору № 18/07/2014-2) (а.с.25-27, т.1/2).

Виходячи зі змісту розділу 3 договору від 25.07.2014 за № 18/07/2014-2, суд встановив, що договір є відплатним та укладений сторонами за результатами повторного аукціону з продажу майна боржника ДП 171 Чернігівський ремонтний завод , що відбувся 18.07.2014 (а.с.23-24, т.1/2; а.с. 94-95, т.2/2).

Сторонами при укладенні вище вказаного правочину було дотримано вимоги статті 657 Цивільного кодексу України. Так, договір від 25.07.2017 за № 18/07/2014-2 був посвідчений нотаріусом, зареєстрований в реєстрі за № 455. Нотаріусом при посвідченні правочину було перевірено правоздатність, дієздатність ДП 171 Чернігівський ремонтний завод , ТОВ Північінвестбуд , повноваження їх представників і належність ДП 171 Чернігівський ремонтний завод нерухомого майна, що відчужувалось (а.с.27 т.1/2).

Як вбачається з матеріалів справи, об'єкт нерухомості за договором від 25.07.2014 за № 18/07/2014-2 належав державі в особі Державного концерну Укроборонпром (позивача по справі), про що свідчить свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 26.11.2012 серії САЕ № 838338, видане на підставі рішення виконкому Чернігівської міської ради від 19.11.2012 за № 297 та витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно, сформований КП Чернігівське МБТІ Чернігівської обласної ради 27.12.2012 за № 37027312, отриманий позивачем для відчуження (а.с.84-85 т.2/2).

Виходячи з приписів статті 3 ЗУ Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно - промисловому комплексі від 16.06.2011 за № 3531-VI (в редакції чинній на момент укладення договору № 18/07/2014-2), до суб'єктів управління об'єктами державної власності в оборонно - промисловому комплексі належить Державний концерн Укроборонпром . Частиною 2 статті 4 вказаного Закону передбачено, що до складу Концерну входять державні підприємства оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенні підприємства (далі - учасники Концерну), на основі фінансової залежності від одного або групи учасників Концерну, який виконує функції із забезпечення науково-технічного і виробничого розвитку, а також провадить інвестиційну, фінансову, зовнішньоекономічну та інші види діяльності. У відповідності до Переліку державних - підприємств - учасників Державного концерну Укроборонпром , що є додатком до його Статуту, затвердженого Постановою КМУ від 31.08.2011 за № 993, Державне підприємство 171 Чернігівський ремонтний завод увійшло до його складу як учасник (а.с.90-93, т.1/2).

Згідно пункту 3 Постанови КМУ від 31.08.2011 за № 993 Деякі питання Державного концерну Укроборонпром , статутний капітал Концерну формується за рахунок коштів державного бюджету, майна учасників Концерну та інших джерел не заборонених законодавством. Пунктом 29 Статуту ДК Укроборонпром передбачено, що концерн володіє, користується та розпоряджається майном на праві господарського відання відповідно до мети своєї діяльності в установленому законодавством порядку. Підпунктом 19 пункту 12 Статуту ДК Укроборонпром передбачено, що Концерн відповідно до законодавства має право забезпечувати в установленому законом порядку ефективне управління об'єктами майнового комплексу учасників Концерну для реалізації прав держави як власника таких об'єктів.

За приписами пункту 8 частини 1 ст. 7 ЗУ Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно - промисловому комплексі , у процесі управління об'єктами державної власності в оборонно - промисловому комплексі Концерн надає згоду на відчуження та списання об'єктів управління державної власності в оборонно-промисловому комплексі учасників Концерну . Загальне керівництво діяльністю Концерну здійснює генеральний директор Концерну, який, зокрема, розпоряджається відповідно до законодавства та Статуту майном Концерну (п. 49, п.п. 6, 42 п.51 Статуту).

За приписами п.15 Статуту ДП 171 Чернігівський ремонтний завод , майно підприємства є державною власністю і закріплене за ним на праві господарського відання. Здійснюючі права господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном.

Частиною 1 ст. 136 Господарського кодексу України встановлено, що право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Пунктами 20 та 28 Статуту ДП 171 Чернігівський ремонтний завод передбачено, що відчуження основних фондів, які є державною власністю і закріплені за підприємством, здійснюються за погодженням з Концерном у спосіб, що встановлений чинним законодавством України. Згідно пунктів 31, 32 Статуту 171 Чернігівський ремонтний завод, керівник (директор) самостійно вирішує питання діяльності Підприємства, за винятком віднесених чинним законодавством, Статутом Концерну чи цим Статутом до компетенції Концерну, діє без довіреності від імені Підприємства, представляє його інтереси у відносинах з органами державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями; користується правом розпорядженням майном та коштами Підприємства відповідно до чинного законодавства України.

Як стверджував відповідач та підтверджено матеріалами справи, рішення про відчуження ДП 171 Чернігівський ремонтний завод спірного нерухомого майна було прийнято в межах процедури санації боржника ДП 171 Чернігівський ремонтний завод в справі про банкрутство № 927/16/4б/13 (а.с.38-39, 73-83, т.2/2).

Так, з метою відновлення платоспроможності боржника ДП 171 Чернігівський ремонтний завод 01 серпня 2013 року на зборах кредиторів було схвалено проект санації, про що зазначено у протоколі проведення зборів кредиторів у справі № 927/16/4б/13 про банкрутство ДП 171 Чернігівський ремонтний завод (а.с.82-83, т.2/2). План санації ДП 171 Чернігівський ремонтний завод було погоджено з позивачем ДК Укроборонпром як органом уповноваженим управляти державним майном стосовно підприємства - боржника, про що свідчить лист ДК Укроборонпром від 23.08.2013 за №UOP-3.021-6835 за підписом генерального директора , а також підпис генерального директора ДК Укроборонпром в самому плані санації в графі погоджено (а.с.73-81 т.2/2).

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 27.08.2013 по справі № 927/16/4б/13 було затверджено план санації ДП 171 Чернігівський ремонтний завод , схвалений комітетом кредиторів згідно протоколу зборів кредиторів від 01.08.2013 за № б/н та погодженого з ДК Укроборонпром 23.08.2013 (а.с.38-39, т.2/2).

18 липня 2014 року відбувся повторний аукціон з продажу майна ДП 171 Чернігівський ремонтний завод , проведений в межах процедури санації боржника, згідно якого на продаж було виставлено спірне нерухоме майно. Переможцем аукціону стала третя особа-1 на стороні відповідача ТОВ Північінвестбуд , про що свідчить протокол проведення повторного аукціону від 18.07.2014 за № 2, додатком до якого є проект договору від 18.07.2014 за № 18/07/2014-2 (а.с. 94-95 т.2/2). Результати аукціону у судовому порядку оскаржені не були . За наслідками аукціону між ДП 171 Чернігівський ремонтний завод та ТОВ Північінвестбуд було укладено відплатний нотаріально посвідчений та зареєстрований в реєстрі за № 455 договір купівлі - продажу від 25.07.2014 за № 18/07/2014-2. З огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що спірне нерухоме майно було реалізовано ДП 171 Чернігівський ремонтний завод за погодженням з ДК Укроборонпром , через повноважних представників, діючих в межах повноважень.

Таким чином , позивач та третя особа висловили свою волю на відчуження спірного нерухомого майна з державної власності , що спростовує доводи позивача про вибуття спірного майна з володіння власника та особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі.

Обґрунтовуючи заявлений позов, позивач зазначає, що 20 листопада 2015 року Господарським судом Чернігівської області було винесено рішення в межах справи № 927/757/15 за позовом ДК Укроборонпром до відповідачів ДП Концерну 171 Чернігівський ремонтний завод та ТОВ Північінвестбуд за участю приватного нотаріуса ОСОБА_7 про визнання недійсним договору купівлі - продажу від 25.07.2014 за № 18/07/2014-2 та застосування наслідків недійсності, з підстав існування заборони на відчуження майна ДП 171 Чернігівський ремонтний завод на момент укладення оскаржуваного правочину, встановленої ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 18.07.2014 в межах справи про банкрутство № 927/16/4б/13.

Вказаним судовим рішенням заявлений позов задоволено повністю; визнано недійсним укладений 25 липня 2014 року між ДП 171 Чернігівський ремонтний завод та ТОВ Північінвестбуд договір купівлі - продажу нерухомого майна (№ 18/07/2014-2) та зобов'язано сторони повернути один одному все одержане за даним договором (а.с.37-40, т.1/2). Рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.11.2015 по справі № 927/757/15 набуло чинності 01 грудня 2015 року (а.с.41-46, т.1/2).

Виходячи з того, що договір купівлі - продажу від 25.07.2014 за № 18/07/2014-2, що укладений між ДП 171 Чернігівський ремонтний завод та ТОВ Північінвестбуд , визнаний недійсним Господарським судом Чернігівської області за результатами розгляду справи № 927/757/15, позивач вважає, що спірне нерухоме майно підлягає витребуванню на підставі статей 216, 387, 388 Цивільного кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що 22 травня 2015 року , тобто до того як було порушено провадження по вищезазначеній справі № 927/757/15 (25.05.2015), спірний об'єкт нерухомого майна вже було відчужено ТОВ Північінвестбуд (третя особа -1 на стороні відповідача) на користь ТОВ Ніжинська фортеця (третя особа -2 на стороні відповідача) на підставі відплатного нотаріально посвідченого договору купівлі - продажу спірного нерухомого майна (а.с.54, т.1/2; а.с. 100-103, 125-126, 132-140, 163, т.2/2). Жодних заборон чи обтяжень відносно спірного майна на момент його відчуження за договором купівлі - продажу складу від 22.05.2015, укладеного між ТОВ Північінвестбуд та ТОВ Ніжинська фортеця не існувало, про що свідчить інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за № 103975691(а.с.86-88, т.2/2). В подальшому, 19 вересня 2017 року Приватне підприємство БУДІМПЕКС - ПЛЮС (відповідач по справі) придбав у Товариства з обмеженою відповідальністю Ніжинська фортеця (третя особа -2 на стороні відповідача) спірне нерухоме майно на підставі відплатного нотаріально посвідченого договору купівлі - продажу. Право власності ПП БУДІМПЕКС - ПЛЮС зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19 вересня 2017 року, про що свідчать Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 97807918 (а.с.17-19, т.2/2). На момент укладення договору від 19.09.2017 купівлі - продажу спірного нерухомого майна, право власності на спірний об'єкт було зареєстровано за продавцем ТОВ Ніжинська фортеця , жодних заборон на його відчуження чи обтяження щодо нього у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно були відсутні, що було перевірено нотаріусом, а тому у відповідача були відсутні підстави ставити під сумнів право ТОВ Ніжинська фортеця відчужувати спірний об'єкт.

Частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Пунктом 2.15 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 за № 11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними встановлено, що наслідки недійсності правочину підлягають застосуванню лише стосовно сторін даного правочину , тому на особу, яка не брала участі в правочині, не може бути покладено обов'язок повернення майна за цим правочином. У зв'язку з цим не підлягають задоволенню позови власників (володільців) майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження майна, які були вчинені після правочину, визнаного недійсним. У відповідних випадках майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, позовів відповідно до статей 387-390 або глави 83 ЦК України, зокрема, від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України. При цьому необхідно мати на увазі, що добросовісність набувача майна в силу частини п'ятої статті 12 названого Кодексу презюмується. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав або повинен був знати про наявність перешкод до вчинення правочину, зокрема те, що продавець майна не мав права його відчужувати, це може свідчити про недобросовісність набувача й бути підставою для задоволення позову про витребування у нього цього майна.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 387 та ч. 3 ст. 388 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, а також у всіх випадках від добросовісного набувача, якщо майно було набуте ним безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати.

З огляду на зміст статей 330, 334 Цивільного кодексу України, право власності на нерухоме майно, відчужене особою, яка не мала не це права, виникає у добросовісного набувача з моменту реєстрації права на таке майно, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу воно не може бути витребуване у нього.

Згідно частини 1 ст. 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння (1);було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння (2); вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (3).

Отже, відповідно до зазначеної норми набувач визнається добросовісним, якщо він не знав і не міг знати, що особа, у якої він придбав річ, не мала права її відчужувати. При цьому, ч. 5 ст. 12 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом. З огляду на вказану норму, добросовісність набувача презюмується.

Як встановлено судом, на момент придбання відповідачем спірного об'єкту нерухомості у власність на підставі відплатного посвідченого нотаріусом договору купівлі - продажу, у останнього були відсутні підстави ставити під сумнів правомочність третьої особи-2 на стороні відповідача на його відчуження.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ Ніжинська фортеця придбало спірне нерухоме майно у ТОВ Північінвестбуд 22.05.2015 на підставі посвідченого нотаріусом відплатного договору купівлі - продажу, тобто до того, як Господарським судом Чернігівської області 25.05.2015 було порушено провадження по справі 927/757/15, рішення по якій набуло законної сили 01.12.2015. Тобто, ТОВ Ніжинська фортеця на момент придбання вказаного об'єкта нерухомості не знало і не могло знати про відсутність у ТОВ Північінвестбуд права на відчуження спірного майна, а отже, ТОВ Ніжинська фортеця є добросовісним набувачем спірного майна.

З огляду на зазначене, в силу приписів ст. 330 Цивільного кодексу України, до ТОВ Ніжинська фортеця як добросовісного набувача перейшло право власності на спірний об'єкт нерухомості з моменту державної реєстрації права власності на нього, тобто з 22 травня 2015 року.

Таким чином, Приватне підприємство БУДІМПЕКС - ПЛЮС придбало спірне нерухоме майно у добросовісного набувача, а відтак вказане майно може бути у нього витребуване виключно з підстав передбачених частинами 1 та 3 ст. 388 Цивільного кодексу України

Добросовісність набуття у розумінні статті 388 Цивільного кодексу України полягає в тому, що майно придбавається не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права його відчужувати. Наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є повернення майна від набувача, при цьому випадки такого витребування обмежені пунктами 1-3 частини 1 ст. 388 Цивільного кодексу України.

Частиною 3 статті 388 Цивільного кодексу України встановлено, що власник має право витребувати своє майно від добросовісного набувача у всіх випадках, якщо майно було набуто безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати.

Виходячи з аналізу частини 1 ст. 388 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати майно відчужене за відплатним договором від добросовісного набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею (майно було загублене, викрадене, вибуло з їхнього володіння іншим шляхом).

При цьому, витребування майна від добросовісного набувача у такому випадку залежить від наявності волі на передачу цього майна саме у власника майна або особи, якій він передав майно - відчужувача за першим договором, тобто саме позивача по даній справі. Наявність у діях власника майна волі на передачу цього майна виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, зазначеною в постановах від 05.10.2016 у справі № 916/2129/15, від 25.01.2017 у справі № 916/2131/15, від 15.03.2017 по справі № 916/2130/15 та ін.

Таким чином, не будь - яке порушення порядку вибуття із володіння власника або особи, якій передано майно у володіння, є підставою для витребування його від добросовісного набувача, а лише пов'язане з дефектом волі. Тобто, вирішальне значення для вирішення питання про витребування майна у добросовісного набувача є встановлення наявності волевиявлення (волі) власника на вибуття такого майна з його власності.

Волевиявленням в праві слід вважати передбачений законодавством зовнішній вияв волі дієздатних суб'єктів права, який тягне за собою юридичні наслідки. При цьому формою волевиявлення може бути не тільки активна поведінка суб'єкта, а й бездіяльність. Волевиявлення юридичної особи виявляється в діях чи бездіяльності її повноважних представників. Сам по собі факт визнання у судовому порядку недійсним договору купівлі - продажу від 25.07.2014 за № 18/07/2014-2, не свідчить про вибуття спірного нерухомого майна поза волею позивача, всупереч доводам останнього.

Як встановлено судом, спірне нерухоме майно було відчужено 25 липня 2014 року ДП 171 Чернігівський ремонтний завод , у господарському віданні якого вказане майно знаходилось, за відплатним нотаріально посвідченим договором купівлі - продажу за № 18/07/2014-2, укладеним з ТОВ Північінвестбуд , за чинними, в тому числі на т.час, результатами аукціону, проведеного 18 липня 2014 року Українською універсальною біржою. Вказаний договір був укладений від імені ДП 171 Чернігівський ремонтний завод особою, повноваження якої перевірено нотаріусом, який посвідчував договір; рішення про відчуження спірного об'єкту нерухомості було прийнято в межах процедури санації ДП 171 Чернігівський ремонтний завод шляхом затвердження ухвалою суду від 27.08.2013 плану санації, який був погоджений з позивачем, як органом уповноваженим управляти державним майном підприємства - боржника, про що свідчить лист ДК Укроборонпром від 23.08.2013 за №UOP-3.021-6835 та підпис генерального директора ДК Укроборонпром на самому плані санації в графі погоджено (а.с.28,37, т.2/2).

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про наявність прямого волевиявлення позивача, як власника майна та третьої особи на стороні позивача, у господарському віданні якого знаходилось майно, на відплатне відчуження спірного майна, що було фактично підтверджено діями їх повноважних осіб.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав, встановлених ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України, для витребування від відповідача, як добросовісного набувача, спірного нерухомого майна, а відтак заявлений позов не підлягає задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору, з урахуванням змісту ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст.22, 27, 29, 33, 34, 49,ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити в повному обсязі.

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 22.11.2017

Суддя Мурашко І.Г.