Постанова

від 13.02.2018 по справі 927/876/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2018 р. Справа№ 927/876/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Разіної Т.І.

Яковлєва М.Л.

при секретарі судового засідання Громак В.О.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши апеляційну скаргу Державного концерну Укроборонпром

на рішення Господарського суду Черкаської області від 20.11.2017р. (повне рішення підписано: 22.11.2017р.)

у справі №927/876/17 (суддя Мурашко І.Г.)

за позовом Державного концерну Укроборонпром

до Приватного підприємства Будімпекс-Плюс

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю Північінвестбуд ,

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю Ніжинська Фортеця

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державне підприємство 171 Чернігівський ремонтний завод

за участю прокурора Військової прокуратури Чернігівського гарнізону Центрального регіону України на стороні позивача

про витребування з чужого незаконного володіння майна

вартістю 172 113,70 грн.

В С Т А Н О В И В :

Державним концерном Укроборонпром заявлено позов до Приватного підприємства БУДІМПЕКС-ПЛЮС про витребування з чужого незаконного володіння нежитлової будівлі складу літ. Ю-1 загальною площею 717,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. О.Кошового, буд. 1, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державного підприємства 171 Чернігівський ремонтний завод та на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Північінвестбуд , Товариства з обмеженою відповідальністю Ніжинська фортеця та за участю Військової прокуратури Чернігівського гарнізону Центрального регіону України на стороні позивача.

Позов обґрунтовано тим, що договір купівлі-продажу від 25.07.2014р. визнано недійним в судовому порядку та зобов'язано ТОВ Північівестбуд повернути ДП 171 ЧРЗ нежитлову будівлю складу літ. Ю-1, загальною площею 717,2 кв.м.; зобов'язано ДП 171 ЧРЗ повернути ТОВ Північінвестбуд 172 113,70 грн.

Позивач зазначає, що об'єкт нерухомого майна, нежитлове приміщення складу літ. Ю-1, загальною площею 717,2 кв.м.; зобов'язано ДП 171 ЧРЗ протиправно вибуло з державної власності у приватну.

Станом на 19.09.2017р. спірний об'єкт перебуває у власності ПП Будімпекс-Плюс за договором купівлі-продажу від 19.09.2017р.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 20.11.2017р. по справі №927/876/17 в позові відмовлено у повному обсязі.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ТОВ Ніжинська фортеця є добросовісним набувачем спірного майна, оскільки на момент укладення договору купівлі-продажу від 22.05.2015р. не знало і не могло знати про відсутність у ТОВ Північінвестбуд права на відчуження спірного майна.

В свою чергу Приватне підприємство Будімпекс-Плюс придбало спірне нерухоме майно у добросовісного набувача.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Державний концерн Укроборонпром звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.11.2017р. по справі №927/876/17 та прийняти нове рішення, яким витребувати з чужого незаконного володіння Приватного підприємства Будімпекс-Плюс на користь Державного концерну Укроборонпром нежитлову будівлю складу літ. Ю-1 загальною площею 717,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. О.Кошового, буд. 1.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Позивач зазначає, що попри судову заборону керуючий санацією Прохоренко О.Г., укладаючи та підписуючи договір купівлі-продажу від 25.07.2014р., від імені балансоутримувача спірного нерухомого майна ДП 171 ЧРЗ діяв з грубим порушенням норм закону, що не може оцінюватись як вираження волі власника майна на укладання договору купівлі-продажу від 25.07.2014р.

Апелянт стверджує, що на момент укладення договору купівлі-продажу від 22.05.2015р. ТОВ Північінвестбуд було обізнане про судові справи щодо об'єктів нерухомості, які було реалізовано на аукціоні 18.07.2014р.

Також апелянт зазначає про те, що ПП Будімпекс-Плюс є єдиними засновником (учасником) ТОВ Північінвестбуд та ТОВ Ніжинська фортеця , що свідчить про факт недобросовісних дій відповідача та третіх осіб на стороні відповідача, спрямованих на ухилення від виконання рішення суду і повернення нерухомого майна до державної власності.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2017р. апеляційну скаргу Державного концерну Укроборонпром прийнято до провадження.

Державний концерн Укроборонпром подав клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів, а саме: копії витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 22.12.2017р. та від 26.01.2018р., копію ухвали Господарського суду Чернігівської області від 22.06.2017р. у справі №927/757/16, копії витягів Декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, схематичне зображення пов'язаності юридичних осіб.

Відповідно до п. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Позивач не надав належних та допустимих доказів неможливості подання вказаних доказів до суду першої інстанції.

Державне підприємство 171 Чернігівський ремонтний завод надало письмові пояснення, за якими останній просить задовольнити апеляційну скаргу Державного концерну Укроборонпром , рішення Господарського суду Чернігівської області скасувати і прийняти нове про задоволення позову, посилаючись на наявність рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.11.2015р. у справі №927/757/15.

Прокуратура підтримала доводи наведені в апеляційній скарзі.

Приватне підприємство Будімпекс-Плюс заперечує проти апеляційної скарга, посилаючись на те, що під час ухвалення рішення Господарського суду Чернігівської області у справі №927/757/15, ані відповідач, ні ТОВ Ніжинська фортеця участь у справі не брали і про рішення суду не були обізнані. ТОВ Ніжинська Фортеця є добросовісним набувачем, оскільки не знало і не могло знати про те, що ТОВ Північінвестбуд не мало права на відчуження спірного майна станом на 22.05.2015р.

Також відповідач зазначає, що нічого спільного у складі учасників, складі виконавчих органів та місцезнаходженні відповідача та третіх осіб не має.

Вибуття спірного нерухомого майна з державної власності у приватну відбулось як з волі ДК Укроборонпром , так і з волі ДП 171 Чернігівський ремонтний завод , про що свідчать матеріали справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю Північінвестбуд заперечує проти апеляційної скарги.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю Ніжинська фортеця надійшли письмові пояснення, з яких вбачається, що третя особа - 2 заперечує проти апеляційної скарги, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін та розглядати справу без її участі.

Від Державного концерну Укроборонпром надійшло клопотання про допуск представника до участі у справі.

Клопотання задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до п. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до п. 11 Перехідних положень Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Посилання заявника на малозначність справи, колегією суддів оцінюється критично, оскільки вказане питання відноситься до компетенції суду.

Відповідно до п. 9 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (ред. з 15.12.2017р.) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до п.п. 1, 2, 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

18.07.2014р. було проведено повторний аукціон щодо нежитлової будівлі, а саме: будівля складу (склад-сховище збірне (двигуни) літ. Ю-1, загальною площею 717,20 кв.м., за адресою: Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Кошового Олега, буд. 1, в межах процедури санації у справі №927/16/4б/13 про банкрутство ДП 171 Чернігівський ремонтний завод .

Переможцем аукціону став ТОВ Північінвестбуд , про що складено відповідний протокол №2. /а.с. 23, т.1/. Доказів оскарження результатів аукціону матеріали справи не містять.

25.07.2014р. між Державним підприємством 171 Чернігівський ремонтний завод , в особі керуючого санацією, та Товариством з обмеженою відповідальністю Північінвестбуд було укладено договір купівлі - продажу №18/07/2014-2, за умовами якого продавець продає, а покупець купує нежитлову будівлю: будівлю складу Ю-1, загальною площею 717,2 кв.м., яка розташована за адресою: м. Чернігів, вул. Кошового Олега, 1, реєстраційний номер у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 305967974101. /а.с. 25, т. 1/.

Згідно п. 1.2. договору майно, зазначене у п. 1.1. цього договору, є власністю ДП 171 Чернігівський ремонтний завод , перебуває на балансі ДП 171 Чернігівський ремонтний завод і реалізується відповідно до законодавства України, що підтверджується Статутом та свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 26.11.2012р., на підставі рішення виконкому Чернігівської міської ради №297 від 12.11.2012р., зареєстрованого в Комунальному підприємстві Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації Чернігівської обласної ради 02.12.2012р., номер запису 2494 в книзі: 18.

Спірний об'єкт нерухомості належав державі в особі Державного концерну Укроборонпром , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 26.11.2012р. серії САЕ № 838338, видане на підставі рішення виконкому Чернігівської міської ради від 19.11.2012р. за №297 та витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно, сформований КП Чернігівське МБТІ Чернігівської обласної ради 27.12.2012р. за № 37027312, отриманий позивачем для відчуження /а.с.84, т.2/.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі до суб'єктів управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі належить Державний концерн Укроборонпром .

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі до складу Концерну входять державні підприємства оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенні підприємства (далі - учасники Концерну), на основі фінансової залежності від одного або групи учасників Концерну, який виконує функції із забезпечення науково-технічного і виробничого розвитку, а також провадить інвестиційну, фінансову, зовнішньоекономічну та інші види діяльності.

Відповідно до Переліку державних підприємств - учасників Державного концерну Укроборонпром , що є додатком до його Статуту, затвердженого Постановою КМУ від 31.08.2011р. за № 993, Державне підприємство 171 Чернігівський ремонтний завод увійшло до його складу як учасник.

Відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.2011р. за №993 Деякі питання Державного концерну Укроборонпром , статутний капітал Концерну формується за рахунок коштів державного бюджету, майна учасників Концерну та інших джерел не заборонених законодавством.

Пунктом 29 Статуту ДК Укроборонпром передбачено, що концерн володіє, користується та розпоряджається майном на праві господарського відання відповідно до мети своєї діяльності в установленому законодавством порядку.

Підпунктом 19 пункту 12 Статуту ДК Укроборонпром передбачено, що Концерн відповідно до законодавства має право забезпечувати в установленому законом порядку ефективне управління об'єктами майнового комплексу учасників Концерну для реалізації прав держави як власника таких об'єктів.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 7 Закону України Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі у процесі управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі Концерн надає згоду на відчуження та списання об'єктів управління державної власності в оборонно-промисловому комплексі учасників Концерну.

Загальне керівництво діяльністю Концерну здійснює генеральний директор Концерну, який, зокрема, розпоряджається відповідно до законодавства та Статуту майном Концерну (п. 49, п.п. 6, 42 п.51 Статуту).

Відповідно до п. 15 Статуту ДП 171 Чернігівський ремонтний завод майно підприємства є державною власністю і закріплене за ним на праві господарського відання. Здійснюючі права господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном.

Право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. (ст. 136 ГКУ).

Пунктами 20 та 28 Статуту ДП 171 Чернігівський ремонтний завод передбачено, що відчуження основних фондів, які є державною власністю і закріплені за підприємством, здійснюються за погодженням з Концерном у спосіб, що встановлений чинним законодавством України. Згідно пунктів 31, 32 Статуту 171 Чернігівський ремонтний завод, керівник (директор) самостійно вирішує питання діяльності Підприємства, за винятком віднесених чинним законодавством, Статутом Концерну чи цим Статутом до компетенції Концерну, діє без довіреності від імені Підприємства, представляє його інтереси у відносинах з органами державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями; користується правом розпорядженням майном та коштами Підприємства відповідно до чинного законодавства України.

Судом встановлено, що рішення про відчуження ДП 171 Чернігівський ремонтний завод спірного нерухомого майна було прийнято в межах процедури санації боржника ДП 171 Чернігівський ремонтний завод в справі про банкрутство № 927/16/4б/13.

З метою відновлення платоспроможності боржника ДП 171 Чернігівський ремонтний завод 01.08.2013р. на зборах кредиторів було схвалено проект санації, про що зазначено у протоколі проведення зборів кредиторів у справі № 927/16/4б/13 про банкрутство ДП 171 Чернігівський ремонтний завод . План санації ДП 171 Чернігівський ремонтний завод було погоджено з позивачем ДК Укроборонпром як органом уповноваженим управляти державним майном стосовно підприємства - боржника, про що свідчить лист ДК Укроборонпром від 23.08.2013р. за №UOP-3.021-6835 за підписом генерального директора , а також підпис генерального директора ДК Укроборонпром в самому плані санації в графі погоджено /а.с.73, т.2/.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 27.08.2013р. по справі № 927/16/4б/13 було затверджено план санації ДП 171 Чернігівський ремонтний завод , схвалений комітетом кредиторів згідно протоколу зборів кредиторів від 01.08.2013р. за № б/н та погодженого з ДК Укроборонпром 23.08.2013р.

Разом з цим, рішенням Господарського суду Чернігівської області від 20.11.2015р. №927/757/15 визнано недійсним укладений 25.07.2014р. між ДП 171 Чернігівський ремонтний завод та ТОВ Північінвестбуд договір купівлі-продажу нерухомого майна № 18/07/2014-2 та зобов'язано сторони повернути один одному все одержане за даним договором. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.11.2015р. по справі №927/757/15 набуло чинності відповідно до постанови Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2016р. та ухвали Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2016р.

22.05.2015р. між ТОВ Північінвестбуд (продавець) та ТОВ Ніжинська фортеця (покупець) було укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого продавець передає у власність покупця, а покупець приймає у власність нежитлову будівлю: склад Ю-1, загальною площею 717,2 кв.м., який розташований за адресою: вул. Кошового Олега, №1, місто Чернігів, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 305967974101. /а.с. 100, т.2/.

Нерухоме майно належить продавцю на праві приватної власності на підставі договору №18/07/2014-2 купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Гостар Л.А. 25.07.2014р., зареєстровано в реєстрі за №455, свідоцтва, виданого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Гостар Л.А. 25.07.2014р., зареєстроване в реєстрі №462, право власності на яке зареєстроване нотаріусом, як спеціальним суб'єктом, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.07.2014р. за індексним №24748989, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 305967974101.

19.09.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Ніжинська фортеця (покупець) та Приватним підприємством Будімпекс-Плюс (продавець) було укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого продавець продав і передав у власність покупця, а покупець купив та прийняв у власність нежитлову будівлю: склад Ю-1, загальною площею 717,2 кв.м., який розташований за адресою: вул. Кошового Олега, №1, місто Чернігів. /а.с. 17, т.2/.

Нерухоме майно належить продавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу складу, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Богаєвою Г.М. 22.05.2015р., зареєстрованого в реєстрі за №413, право власності зареєстровано державним реєстратором - приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Богаєвою Г.М. 22.05.2015р., що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №37922296 від 22.05.2015р., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 305967974101.

Право власності ПП Будімпекс-Плюс зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.09.2017р., про що свідчать витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №97807918. /а.с.19, т.2/.

На момент укладення договору від 19.09.2017р. купівлі-продажу спірного нерухомого майна, право власності на спірний об'єкт було зареєстровано за продавцем ТОВ Ніжинська фортеця , жодних заборон на його відчуження чи обтяження щодо нього у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно були відсутні, що було перевірено нотаріусом, а тому у відповідача були відсутні підстави ставити під сумнів право ТОВ Ніжинська фортеця відчужувати спірний об'єкт. /а.с. 88, т. 2/.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України встановлено право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За статтею 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано за цінами, які існують на момент відшкодування.

Вказана норма не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

У разі коли відчуження майна відбулося два і більше разів після недійсного правочину, це майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 Цивільного кодексу України.

Витребування майна від добросовісного набувача у такому випадку залежить від наявності волі на передачу цього майна у власника майна - відчужувача за першим договором у ланцюгу договорів.

Тож наявність у діях власника майна волі на передачу цього майна унеможливлює його витребування від добросовісного набувача.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Цивільного кодексу України добросовісність набувача презюмується. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі й те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача і є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна. (постанова Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009р. №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними ).

Судом встановлено, що ТОВ Ніжинська фортеця придбало спірне нерухоме майно у ТОВ Північінвестбуд 22.05.2015р. на підставі посвідченого нотаріусом відплатного договору купівлі-продажу, тобто до того, як Господарським судом Чернігівської області було порушено провадження по справі 927/757/15.

Таким чином, ТОВ Ніжинська фортеця на момент придбання вказаного об'єкта нерухомості не знало і не могло знати про відсутність у ТОВ Північінвестбуд права на відчуження спірного майна, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ТОВ Ніжинська фортеця є добросовісним набувачем спірного майна.

Крім того, на момент укладення договору купівлі-продажу від 22.05.2015р. єдиними учасником ТОВ Ніжинська фортеця був громадянин ОСОБА_5, а директором ОСОБА_6, за адресою: АДРЕСА_1.

В той же час, учасниками ТОВ Північінвестбуд були ТОВ Довіра-Інвест ЛТД , ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, директором був ОСОБА_10, за адресою: АДРЕСА_2.

Зазначене виключає твердження апелянта про злагодженість дій відповідача та третіх осіб щодо відчуження державного майна.

Також заслуговує на увагу твердження відповідача про те, що він не був стороною у справі №927/757/15, а тому йому не було відомо про оскарження договору купівлі-продажу від 25.07.2014р.

Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що спірне нерухоме майни вибуло з державної власності з волі власника ДК Укроборонпром та ДП 171 Чернігівський ремонтний завод .

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Інші доводи наведені в апеляційній скарзі спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що Господарським судом Чернігівської області правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.11.2017р. у справі №927/876/17.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.11.2017р. у справі №927/1088/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Матеріали справи №927/876/17 повернути до місцевого господарського суду.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді Т.І. Разіна

М.Л. Яковлєв