Постанова

від 20.11.2017 по справі 910/1434/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2017 р. Справа№ 910/1434/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Жук Г.А.

Пашкіної С.А.

за участю секретаря судового засідання Бовсунівської Л.О.,

представників

позивача Хлівнюк О.О.

відповідача Глушенко О.М.

ДВС не з'явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Український торговий дім "Каділлак, Шевролє"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.09.2017 по справі №910/1434/15-г (суддя Князьков В. В.)

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Український торговий дім "Каділлак, Шевролє"

на дії та рішення Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві з виконання наказу від 02.09.2015 по справі № 910/1434/15-г

за позовом Підприємства "Господарське управління Федерації профспілок України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український торговий дім "Каділлак, Шевролє"

про стягнення 618 193,78 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2017 по справі №910/1434/15-г відмовлено в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Український торговий дім "Каділлак, Шевролє" на дії та рішення Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Український торговий дім "Каділлак, Шевролє" звернулося до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.09.2017 скасувати та прийняти нове рішення, яким скаргу апелянта задовольнити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при винесенні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2017 колегією суддів у складі: головуючий суддя Сітайло Л.Г., судді Жук Г.А., Пашкіна С.А. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду 14.11.2017.

13 листопада 2017 року, через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів, представник Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2017 продовжено строк вирішення спору на 15 днів та відкладено розгляд справи до 20.11.2017.

15 листопада 2017 року, через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів, представником апелянта, на виконання вимог ухвали від 14.11.2017, подано належним чином завірену копію скарги (з додатками) Товариства з обмеженою відповідальністю "Український торговий дім "Каділлак, Шевролє" на дії та рішення Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві з виконання наказу від 02.09.2015 по справі №910/1434/15-г.

В судове засідання 20.11.2017 з'явились представники позивача та відповідача.

Представник державної виконавчої служби в судове засідання не з'явився.

Згідно зі ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Беручи до уваги, що представник державної виконавчої служби повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а також враховуючи строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, передбачені ст. 102 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представника державної виконавчої служби.

Представник відповідача, в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив скасувати оскаржувану ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.09.2017.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просив залишити без змін оскаржувану ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.09.2017.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції, з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з ч. 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.04.2015 задоволено позовні вимоги Підприємства "Господарське управління Федерації профспілок України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український торговий дім "Каділлак, Шевролє". Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український торговий дім "Каділлак, Шевролє" на користь Підприємства "Господарське управління Федерації профспілок України" борг в сумі 618193,78 грн та 12363,88 грн - судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2015 рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2015 залишено без змін.

02 вересня 2015 року Господарським судом міста Києва видано наказ на примусове виконання рішення по справі № 910/1434/15-г.

19 червня 2017 до Господарського суду міста Києва надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Український торговий дім "Каділлак, Шевролє" на дії та рішення Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Обґрунтовуючи вимоги зазначеної скарги боржник зазначає, що державним виконавцем, в порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження", накладено арешт на транспортний засіб, який не є власністю боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Український торговий дім "Каділлак, Шевролє". За твердженнями скаржника, державний виконавець безпідставно керувався рішенням суду, яке набрало законної сили, про визнання за боржником права власності на арештований транспортний засіб, оскільки на момент накладення арешту такий транспортний засіб був зареєстрований за іншою юридичною особою - Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Каділлак, Шевролє". Обґрунтовуючи неправомірність накладення державним виконавцем арешту на рухоме майно - технічне обладнання, скаржник зазначає, що арешт накладено лише за підставі заяви стягувача, за відсутністю правовстановлюючих документів на майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 115 ГПК України встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження №48971459, 12.10.2015 постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві Кравцової Олени Сергіївни відкрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 02.09.2015 у справі №910/1434/15-г.

31 липня 2017 року старшим державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кравцовою Оленою Сергіївною винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні №48971459 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 02.09.2015 по справі № 910/1434/15-г.

Відповідно до зазначеної постанови описано та арештовано транспортний засіб марки "Chevrolet", модель "Express Cargo", 2004 року випуску, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, встановлено заборону його відчуження, а також призначено відповідального зберігача майна - представника за довіреністю Державного підприємства "СЕТАМ" ОСОБА_6 (довіреність б/н від 10.01.2017).

Як зазначає апелянт, право власності на арештований транспортний засіб належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Каділлак, Шевролє", оскільки саме за вказаною юридичною особою зареєстровано арештований транспортний засіб у базі органів Міністерства внутрішній справ України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.05.2005 по справі №910/8276/15-г, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2016, задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Український торговий дім "Каділлак, Шевролє" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Каділлак, Шевролє". Визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Український торговий дім "Каділлак, Шевролє" власником автомобіля марки "Сhevrolet Express Cargo", 2004 року випуску, № кузова 1GCFH15TX41199005, з 30.12.2010.

Зазначеним рішенням встановлено, що 27.12.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український торговий дім "Каділлак, Шевролє" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Каділлак, Шевролє" укладено договір купівлі-продажу основних засобів №2/3. 30.12.2010. Відповідно до акту приймання-передачі Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Каділлак, Шевролє" передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Український торговий дім "Каділлак, Шевролє" автомобілі, у тому числі, автомобіль "Chevrolet Express Cargo", 2004 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Також, судами встановлено, що право власності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Український торговий дім "Каділлак, Шевролє" виникло з 30.12.2010, тобто, згідно з 1 статті 334 Цивільного кодексу України - з моменту передачі майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У випадку, якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності, у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України права такої особи підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно.

Щодо посилання апелянта на те, що автомобіль "Chevrolet Express Cargo", 2004 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 обліковується в органах Міністерства внутрішніх справ України за Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Каділлак, Шевролє", колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 34 Закону України "Про дорожній рух" державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків. Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників.

Пунктом 3 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів передбачено, що державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.

Так, зазначені норми регулюють та встановлюють обов'язки продавців та покупців транспортних засобів (зняття з реєстраційного обліку, обов'язок реєстрації транспортного засобу, тощо), водночас, не містять положень щодо виникнення права власності на транспортний засіб з моменту його державної реєстрації у відповідних реєстраційних органах.

При цьому, як вірно зазначив місцевий господарський суд, чинним законодавством не передбачено вимоги щодо здійснення державної реєстрації договору купівлі-продажу транспортного засобу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що державним виконавцем обґрунтовано описано та накладено арешт на автомобіль "Chevrolet Express Cargo", 2004 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Також, 31.01.2017 старшим державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кравцовою Оленою Сергіївною винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні №48971459, відповідно до якої описано та накладено арешт на наступне майно:

1)двостійковий електрогідравлічний підйомник автомобільний з позначенням на табличці, закріпленій на стійці: MODEL SPO40MT585, CAP. kg - 4000, serial number CIF05H0004 made in USA;

2)двостійковий електрогідравлічний підйомник автомобільний з позначенням на табличці, закріпленій на стійці: MODEL SPO40MT587, CAP. kg - 4000, serial number CIH05B0001 made in USA;

3)двостійковий електрогідравлічний підйомник автомобільний з позначенням на табличці, закріпленій на стійці: MODEL SPO40MT587, CAP. kg - 4000, serial number CIH05L0004 made in USA;

4)чотиристійковий електрогідравлічний підйомник автомобільний з написом на стійках: 48971459 ROTARY LIFT, made is USA, на табличці, закріпленої на стійці: MODEL AR12E-902, number JJJ06I0001;

5)шиномонтажний комплект, до складу якого входить: шиномонтажний стенд, балансувальний стенд, компресор, а також встановлено заборону відчуження та призначено відповідального зберігача майна - представника за довіреністю Державного підприємства "СЕТАМ" ОСОБА_6 (довіреність б/н від 10.01.2017).

Підставою для винесення зазначеної постанови про опис та арешт технічного обладнання від 31.07.2017 стала заява стягувача вих.№01-25-169 від 18.10.2012, яка надійшла до відділу державної виконавчої служби 24.10.2016.

Як зазначає скаржник, такі дії державного виконавця є неправомірними, оскільки спірну постанову про опис та арешт накладено за відсутністю правовстановлюючих документів на майно.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Так, для здійснення такої виконавчої дії як арешт рухомого майна законом не передбачено обов'язкового отримання державним виконавцем правовстановлюючих документів на нього, що, в свою чергу, зумовлено ознаками рухомого майна як об'єкта цивільних прав та правовим регулюванням обігу такого майна (наприклад, можливість укладення договорів в спрощений порядок, відсутність вимог про державну реєстрацію прав на рухоме майно тощо).

Відповідно до статті 59 Закону України Про виконавче провадження особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

За правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним.

В той же час, як вірно зазначив місцевий господарський суд, доказів звернення інших осіб про порушення їх права власності на майно скаржником не надано.

Крім того, відповідно до акту огляду та приймання-передачі (повернення) нежитлових приміщень, складеного 12.01.2015 представниками стягувача (як орендаря) та боржника (як орендодавця) за договором оренди нерухомого майна №104 від 31.12.2012, а також акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000001 від 19.01.2015 та акту від 17.01.2015 про демонтаж, переміщення речей та опечатування нежитлового приміщення, в тимчасовому користуванні боржника перебували нежитлові приміщення, належні стягувачу, в яких боржником було розміщено рухоме майно - обладнання, на яке в подальшому державним виконавцем накладено арешт.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що дії державного виконавця спрямовані на виконання законного рішення суду, з метою захисту та реалізації прав стягувача, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Український торговий дім "Каділлак, Шевролє".

Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що ухвала винесена відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Український торговий дім "Каділлак, Шевролє" та скасування ухвали Господарського суду міста Києва від міста Києва від 06.09.2017 по справі №910/1434/15-г.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101-103, 105,106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український торговий дім "Каділлак, Шевролє", залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від міста Києва від 06.09.2017 по справі №910/1434/15-г без змін.

2.Матеріали справи №910/1434/15-г повернути до Господарського суду міста Києва.

3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді Г.А. Жук

С.А. Пашкіна