Ухвала

від 10.11.2017 по справі 826/13913/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про відмову щодо вжиття заходів забезпечення позову

10 листопада 2017 року м. Київ № 826/13913/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., при секретарі судового засідання Щербань Є.В., розглянувши клопотання про забезпечення адміністративного позову

за позовом Приватного акціонерного товариства "Реалізаційна база" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання дій протиправними та скасування рішення за участю представника позивача Крицького Р.Г. (довіреність від 02.11.2017 р.)

відповідача Таранюк Ю.В. (довіреність від 10.11.2016 р. №158/26-15-10-07-10)

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Реалізаційна база звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві з вимогами: 1) визнати протиправними дії Головного управління ДФС у м. Києві щодо нарахування ПрАТ Реалізаційна база пені з податку на додану вартість в сумі 109 997,88 грн. та скасувати вказане нарахування; 2) визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у м. Києві від 09.10.2017 року №82628-17 про сплату податкового боргу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

03.11.2017 року Окружним адміністративним судом міста Києва отримано клопотання про забезпечення адміністративного позову. В клопотанні позивач просить:

- зупинити дію податкової вимоги Головного управління ГФС у м. Києві від 09.10.2017 року №82628-17 про вимогу термінової сплати податкового боргу у сумі 109 997,15 грн.;

- зупинити рішення Головного управління ГФС у м. Києві про опис майна у податкову заставу від 09.10.2017 року №82628-17, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків ПрАТ Реалізаційна база ;

- заборонити Головному управлінню ГФС у м. Києві призначати платнику податків ПрАТ Реалізаційна база податкового керуючого та здійснювати інші дії, направлені на погашення (стягнення) податкового боргу, визначеного в податковій вимозі від 09.10.2017 року на суму 109 997,15 грн.;

- заборонити Головному управлінню ГФС у м. Києві та податковому керуючому (у разі його призначення) описувати майно ПрАТ Реалізаційна база в податкову заставу, проводити опис майна ПрАТ Реалізаційна база для його продажу у випадках, передбачених Податковим кодексом України, здійснювати адміністративний арешт майна ПрАТ Реалізаційна база , вчиняти дії направлені на ліквідацію ПрАТ Реалізаційна база з метою задоволення податкової вимоги Головного управління ДФС у м. Києві від 09.10.2017 року №82628-17 на суму 109 997,15 грн.

В обґрунтування клопотання про забезпечення адміністративного позову позивачем зазначається про прийняття відповідачем оскаржуваного рішення з явним порушенням чинного законодавства. Позивач зазначає, як вбачається з інтегрованої картки платника станом на 30.10.2017 року, за результатами здійснення господарської діяльності, у ПрАТ Реалізаційна база виник обов'язок щодо сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 86 349,00 грн. і в цей день позивачем перераховано сум в повному обсязі згідно платіжного доручення від 25.10.2017 року №20.

В той же час, позивач звертає увагу, що як вбачається із витягу електронного кабінету Головне управління ДФС у м. Києві сплачену суму податкового зобов'язання, всупереч визначеному платником призначенню платежу, зараховано в рахунок погашення податкового боргу (оскаржуваної пені). Як наслідок, такі дії Головного управління ДФС у м. Києві спричинили зменшення розміру нарахованої та не сплаченої пені (залишок не сплаченої пені становить 23 648,15 грн.) та виникнення недоїмки (заборгованість) зі сплати податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 86 349,00 грн.

У клопотанні про забезпечення адміністративного позову зазначається про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам ПрАТ Реалізаційна база до ухвалення рішення, оскільки Головним управлінням ДФС у м. Києві здійснюються заходи щодо стягнення оскаржуваного податкового боргу, що в свою чергу призводить до виникнення заборгованості ПрАТ Реалізаційна база зі сплати узгоджених податкових зобов'язань та в подальшому до неможливості виконання обов'язків з адміністрування ПДВ.

До судового засідання прибули представники сторін. Представник позивача клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення клопотання заперечила, подавши письмові заперечення, зазначивши, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх зобов'язань, визначеним Податковим кодексам України, з урахуванням пункту 88.1 статті 88 цього Кодексу та відповідно до ст.89 прийнято рішення про опис майна у податкову заставу. Тобто, контролюючим органом вживалися заходи, що передбачено вимогами чинного законодавства щодо виконання обов'язків платником податків.

Крім того, вказує представник відповідача, відсутні будь-які обставини, що могли б свідчити, що відповідні дії контролюючого органу створюють загрозу інтересам чи правам позивача, що в свою чергу виключає підстави для задоволення відповідного клопотання.

Дослідивши матеріали справи, виходячи з меж заявленого клопотання, системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до наступних висновків.

Згідно з частиною третьою статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

Частина четверта статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України визначено лише два способи забезпечення адміністративного позову: 1) зупинення дії оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень або окремих його положень; 2) заборона вчиняти певні дії.

Крім того, відповідно до частини першої статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також, якщо є очевидними ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

При цьому частиною першою статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Як зазначалось вище, предметом адміністративного позову є 1) визнання протиправними дій Головного управління ДФС у м. Києві щодо нарахування ПрАТ Реалізаційна база пені з податку на додану вартість в сумі 109 997,88 грн. та скасувати вказане нарахування; 2) визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у м. Києві від 09.10.2017 року №82628-17 про сплату податкового боргу.

Проте суд звертає увагу, що позивач звертається з клопотанням про забезпечення позову шляхом як зупинення дії оскаржуваної вимоги, так і рішення Головного управління ДФС у м. Києві про опис майна у податкову заставу від 09.10.2017 року №82628-17, а також просить заборонити Головному управлінню ГФС у м. Києві призначати платнику податків ПрАТ Реалізаційна база податкового керуючого та здійснювати інші дії, направлені на погашення (стягнення) податкового боргу, визначеного в податковій вимозі від 09.10.2017 року на суму 109 997,15 грн.; відповідачу та податковому керуючому (у разі його призначення) описувати майно ПрАТ Реалізаційна база в податкову заставу, проводити опис майна ПрАТ Реалізаційна база для його продажу у випадках, передбачених Податковим кодексом України, здійснювати адміністративний арешт майна ПрАТ Реалізаційна база , вчиняти дії направлені на ліквідацію ПрАТ Реалізаційна база з метою задоволення податкової вимоги Головного управління ДФС у м. Києві від 09.10.2017 року №82628-17 на суму 109 997,15 грн.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову за вартістю.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

На думку суду, доводи позивача в клопотанні про забезпечення адміністративного позову щодо очевидності протиправності оскаржуваного рішення не є однозначними, переконливими для цілей забезпечення адміністративного позову, а тому, наведені позивачем підстави для забезпечення адміністративного позову, які стосуються прийняття відповідачем оскаржуваного рішення з явним порушенням вимог чинного законодавства України, підлягають встановленню під час судового розгляду справи.

Одночасно суд зазначає, що вирішення клопотання про забезпечення адміністративного позову у спосіб, про який просить позивач, є фактично вирішення спору по суті, що є неприпустимим та не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Разом з тим, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено відсутність об'єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів.

З огляду на відсутність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Аргамак" у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 117, 118, 160 та 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому пунктом 5 статті 118 та статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 6 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185 187 Кодексу адміністративного судочинства України. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Л.О. Маруліна