Постанова

від 15.11.2017 по справі 914/1079/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2017 р. Справа № 914/1079/17

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Кравчук Н.М.

суддів Малех І.Б.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу заступника прокурора Львівської області за №05/2-1259вих-17 від 22.09.2017р. (вх. ЛАГС № 01-05/4675/17 від 03.10.2017р.)

на рішення господарського суду Львівської області від 14.08.2017р.

у справі № 914/1079/17

за позовом: керівника Радехівської місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Кам'янка-Бузької районної ради Львівської області, м. Кам'янка - Бузька Львівської області,

до відповідача: сільськогосподарського виробничого кооперативу «Добротворець» , смт. Добротвір Кам'янка-Бузького району Львівської області,

про стягнення шкоди в розмірі 30 500,00 грн.

за участю учасників судового процесу:

від прокуратури: ОСОБА_2 - прокурор (посвідчення №047914 від 13.09.2017р.)

від позивача: ОСОБА_3 - представник (довіреність № 89Б від 18.10.2017р.);

від відповідача: ОСОБА_4 - директор, ОСОБА_5 - представник (довіреність б/н від 01.08.2017р.)

Учасникам судового процесу роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 28, 29 ГПК України. Заяв про відвід суддів та клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу від сторін не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 14.08.2017р. у справі №914/1079/17 (суддя Синчук М.М.) в задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що прокурором не доведено всіх елементів цивільно-правого делікту, а саме наявності шкоди, спричиненої позивачу, причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою та спричиненою шкодою і відсутні належні докази вини відповідача. Крім того, прокурором не доведено належними та допустимими доказами, які б підтверджували наявність вини відповідача у вчиненні злочину.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, заступник прокурора Львівської області подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що судом першої інстанції не в повному обсязі з'ясовано всі обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, не враховано надані ним докази, а відтак, винесено необ'єктивне рішення, просить його скасувати, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Зокрема, скаржник зазначає, що перерахування коштів з районного бюджету СВК Добротворець за придбаний парогенератор відбулося безпідставно, доказом чого є ухвала Буського районного суду Львівської області від 14.07.2014р. у справі № 446/980/14-к.

Згідно з протоколом про автоматичний розподіл справ між суддями від 03.10.2017р. дану справу розподілено до розгляду судді-доповідачу ОСОБА_6, склад колегії сформований з суддів: Кравчук Н.М. - головуючий суддя, ОСОБА_7 та ОСОБА_1

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 06.10.2017р. поновлено строк на подання апеляційної скарги, прийнято її до провадження та призначено до розгляду на 24.10.2017р.

24.10.2017р. в судовому засіданні оголошено перерву до 14.11.2017р., про що сторони повідомлені під розписку.

14.11.2017р. в судовому засіданні оголошено перерву до 15.11.2017р., про що сторони повідомлені під розписку.

Скаржник в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав повністю. На підтвердження своїх доводів подав суду додаткові пояснення до апеляційної скарги (зареєстровані в канцелярії суду за вх№ 01-04/7749/17 від 15.11.2017р.).

Представник позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав в усному порядку.

Відповідач проти доводів скаржника заперечив з підстав, викладених у письмових поясненнях (зареєстровані в канцелярії суду за вх№ 01-04/7151/17 від 23.10.2017р., за вх№ 01-04/7751/17 від 15.11.2017р.), рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, відтак просить суд залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Управлінням агропромислового розвитку Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації, з метою забезпечення виробництва та переробки продуктів харчування тваринного походження в обсягах, які відповідають нормам продовольчого забезпечення району у 2011 році ініційовано розроблення районної програми «Часткова компенсація вартості придбання сільськогосподарської техніки та технологічного обладнання для механізації ферм ВРХ юридичних осіб та молокопереробних цехів у Кам'янка-Бузькому районі на 2011 рік» , яку затверджено 09.12.2011р. (а.с. 18-21, 52).

Учасники програми - сільськогосподарські підприємства, фермерські господарства, сільськогосподарські кооперативи.

Відповідно до розділу V Програми було передбачено часткову до 99% компенсацію вартості придбаної сільськогосподарської техніки та технологічного обладнання для механізації ферм ВРХ юридичних осіб та молокопереробних цехів сільськогосподарським підприємствам, фермерським господарствам та сільськогосподарським кооперативам району за рахунок коштів районного бюджету.

Відповідно до розділу III Програми, учасникам Програми необхідно було подати в Управління агропромислового розвитку Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації пакет документів, після розгляду яких конкурсною комісією приймається рішення про компенсацію.

14.12.2011р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб було зареєстровано сільськогосподарський виробничий кооператив «Добротворець» , про що зроблено відповідний запис в ЄДРПОУ (а.с.26).

З метою участі у вказаній програмі головою правління СВК «Добротворець» ОСОБА_4 конкурсній комісії з питань надання часткової компенсації вартості придбання сільськогосподарської техніки та технологічного обладнання для механізації ферм ВРХ юридичних осіб та молокопереробних цехів у Кам'янка-Бузькому районі на 2011 рік подано передбачені програмою документи, а саме: заяву на участь в програмі; накладну № 1 від 15.12.2011р. та квитанції до прибуткових касових ордерів №1 від 14.12.2011р., №2 від 15.12.2011р., № 3 від 16.12.2011р. №4 від 17.12.2011р. та №5 від 18.12.2011р. про оплату коштів в касу ПП «СВМ» за придбання парогенератора; довідку з ЄДРПОУ; довідку про відсутність заборгованості до місцевого бюджету із сплати податку з доходів фізичних осіб; довідку ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі про відсутність заборгованості з податків і зборів до бюджету; довідку Пенсійного фонду України в Кам'янка-Бузькому районі щодо відсутності заборгованості зі сплати платежів до Пенсійного фонду; довідку про банківські реквізити та юридичну адресу СВК «Добротворець» ; зобов'язання про повернення до бюджету у місячний термін зайво отриманих грошових коштів у випадку виявлення контролюючими органами факту незаконного та/або нецільового їх отримання та перепродажу придбаного технологічного обладнання (а.с. 22-31).

19.12.2011р. на засіданні конкурсної комісії було прийнято рішення, яке оформлене протоколом № 3 про виділення коштів по районній програмі на відшкодування витрат за закуплене технологічне обладнання (парогенераторну установку) СВК «Добротворець» в межах виділених коштів районною радою асигнувань з бюджету в сумі 30 500,00 грн. (а.с. 32-33).

Враховуючи те, що вказана сума коштів поступила на рахунок розпорядника коштів лише 28.03.2012р., грошові кошти в сумі 30 500,00 грн. перераховано СВК «Добротворець» лише 30.03.2012р., що підтверджується платіжним дорученням та довідками про рух коштів по рахунку Управління агропромислового розвитку Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації №35428010000713 (а.с. 34-36).

Із позовної заяви керівника Радехівської місцевої прокуратури вбачається, що 23.08.2013р. в чергову частину Кам'янка-Бузького РВ ГУ МВС України у Львівській області надійшов письмовий рапорт старшого оперуповноваженого СДСБЕЗ ОСОБА_8 про те, що працівниками департаменту захисту економіки Кам'янка-Бузького РВ ГУ МВС України у Львівській області виявлено факт вчинення кримінального правопорушення та розтрати коштів районного бюджету в сумі 30,5 тис. грн., передбачених на виділення коштів районної програми «Часткова компенсація вартості придбання сільськогосподарської техніки та технологічного обладнання для механізації ферм ВРХ юридичних осіб та молокопереробних цехів у Кам'янка-Бузькому районі на 2011 рік» .

Прокурор також зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що 19.12.2011р. ОСОБА_4, являючись службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими функціями, з корисливих мотивів, з метою незаконного отримання грошових коштів районного бюджету надав в управління агропромислового розвитку Кам'янка-Бузької РДА завідомо неправдиву інформацію щодо придбання технологічного обладнання - парогенератора, а саме: накладну № 1 від 15.12.2011р. та квитанції до прибуткових касових ордерів №1 від 14.12.2011р., №2 від 15.12.2011р., №3 від 16.12.2011р. №4 від 17.12.2011р. та №5 від 18.12.2011р. на загальну суму 42 000,00 грн.

Прокурор стверджує, що недостовірність поданих документів підтверджується довідкою про рух коштів по рахунку СВК Доротворець № 2600501376606 ПАТ Кредобанк за період з 15.12.2011р. по 25.12.2013р., згідно з якою жодних операцій по вказаному рахунку не проводилося, відповідно жодних проплат з рахунку СВК Добротворець на рахунок ПП СВМ за вказаний період не здійснювалось (а.с. 37-45).

Відповідно до матеріалів кримінального провадження, оборотної відомості по рахунку 26009000017768 ПП «СВМ» в рахунок оплати за товар по рахунку від 12.12.2011р. перераховано ТзОВ «Оланта» кошти за парогенератор в сумі 40 290,00 грн.

Окрім того, матеріалами кримінального провадження встановлено, що ТзОВ Оланта придбала парогенератор у ТзОВ СТЕК на загальну суму 12,0 тис. грн. лише 29.12.2011р. Відповідно до матеріалів кримінального провадження, окрім наданих документів вказана інформація підтверджується показами керівників ТзОВ Оланта та ТзОВ СТЕК .

Відтак, прокурор стверджує, що придбання 29.12.2011р. ТзОВ Оланта у ТзОВ СТЕК парогенератора унеможливило перепродаж вказаного обладнання ПП СВМ та СВК Добротворець в першій половині грудня 2011 року, а саме 09.12.2011р. та 15.12.2011р. відповідно, тому з метою прийняття участі в районній програмі по частковому відшкодуванню витрат щодо компенсації вартості придбаної сільськогосподарської техніки та технологічного обладнання, 19.12.2011р. в управління агропромислового розвитку Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації головою правління СВК Добротворець ОСОБА_4 було подано завідомо неправдиву інформацію щодо придбання вказаного технологічного обладнання, внаслідок чого СВК Добротворець незаконно отримало субвенцію з районного бюджету в сумі 30 5000 грн.

14.07.2014р. Буським районним судом Львівської області в ході судового розгляду справи №446/980/14-к у підготовчому судовому засіданні встановлено, що злочин невеликої тяжкості вчинений обвинуваченим ОСОБА_4 у 2011 році, визначений у ст.49 КК України строк давності притягнення його до кримінальної відповідальності сплив, тому суд виніс ухвалу, якою обвинуваченого ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України. Кримінальне провадження закрито. Речовий доказ - парогенератор марки «ПАР-Н» - повернуто власнику (а.с. 50).

Прокурор, стверджує, що вказаною ухвалою суду ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину невеликої тяжкості, звільнення його від кримінальної відповідальності не свідчить про виправдання особи, оскільки кримінальна справа закрита з нереабілітуючих для особи підстав, відтак обставини вчинення злочину не спростовані, наявність злочину підтверджено, особу, яка його вчинила, встановлено.

Враховуючи, що управління агропромислового розвитку як розпорядник вказаних коштів та безпосередньо Кам'янка-Бузька районна рада Львівської області не були визнані потерпілими від вчиненого кримінального правопорушення та не звертались до суду з позовом в інтересах держави щодо відшкодування шкоди, заподіяної місцевому районному бюджету, відтак з метою вжиття заходів щодо захисту порушених інтересів держави, а також з метою повернення до районного бюджету незаконно отриманих СВК Добротворець грошових коштів в розмірі 30 500,00 грн., Радехівська місцева прокуратура звернулася до господарського суду з позовом про відшкодування шкоди в порядку статті 1172 ЦК Ураїни.

В свою чергу відповідач заперечив проти заявлено позову, стверджуючи, що СВК «Добротворець» 15.12.2011р. придбало у ПП «СВМ» парогенератор на загальну суму 42 000,00 грн. Реальність проведення операцій підтверджується накладною №1 від 15.12.2011р. та квитанціями до прибуткових касових ордерів за №1 від 14.12.2011р., №2 від 15.12.2011р., №3 від 16.12.2011р. №4 від 17.12.2011р. та №5 від 18.12.2011р. на загальну суму 42 000,00 грн., які є первинними бухгалтерськими документами (а.с. 23-25). Окрім того зазначає, що прокурором не доведено складу господарського правопорушення, а саме наявності самих збитків, заявлених до стягнення; протиправної поведінки відповідача; причинного зв'язку між понесеними витратами та поведінкою відповідача (діями чи бездіяльністю). Присутній в судовому засіданні директор СВК Добротворець ОСОБА_4та його представник не погоджуються з твердженнями прокурора про те, що ухвалою Буського районного судом Львівської області від 14.07.2014р. визнано винним ОСОБА_4М, оскільки згідно з статтею 35 ГПК України лише вирок суду у кримінальному провадженні є обов язковим для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій особи, щодо якої ухвалено вирок.

При винесенні постанови колегія суддів керувалася наступним.

Згідно з абз.3 ч.1 ст. 2 ГПК країни господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Частиною 2 згаданої статті передбачено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді.

Згідно з ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, лише якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Разом з тим, враховуючи правову позицію, викладену у п.1 пленуму Верховного суду України №3 від 31.03.1989р. «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» (із змінами та доповненнями), відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином має важливе значення для усунення наслідків злочину та поновлення порушених прав, звернення прокурора з позовом в інтересах держави до СВК «Добротворець» , директора якого звільнено від кримінальної відповідальності із нереабілітуючої підстави є обґрунтованим.

Підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення (ч.1 ст. 127 КПК України).

Однак, як вбачається з матеріалів справи, шкоду, завдану державі в добровільному порядку не відшкодовано.

Отже, причиною спору у даній справі стало питання про наявність або відсутність підстав для стягнення з СВК Добротворець шкоди в розмірі 30 500,00 грн., завданих районному бюджету внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

У разі порушення законних прав та інтересів осіб суд зобов'язаний їх захистити у спосіб, передбачений, зокрема, ст. 16 ЦК України , ч. 2 ст. 20 ГК України .

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 ЦК України , частинами першою і другою якої визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Вказана норма передбачає наявність наступних елементів: 1) неправомірність рішень, дій чи бездіяльності заподіювача шкоди; 2) наявність шкоди немайновим правам або наявність шкоди майну фізичної або юридичної особи; 3) причинно-наслідковий зв'язок між неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю заподіювача та шкодою, яка настала.

Відшкодування шкоди, заподіяної злочином, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення). Для настання відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, г) вина.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо).

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки особи, яка завдала шкоди.

Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка заподіяла шкоду, і самою шкодою.

Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки всіх фактичних обставин справи.

Як вбачається з матеріалів справи, неправомірність дій директора СВК Добротворець під час виконання ним службових обов'язків підтверджується ухвалою Буського районного суду Львівської області від 14.07.2014р. у справі №446/980/14-к (а.с. 50).

Так, зазначеною ухвалою, яка є чинною на даний час, суд встановив, що ОСОБА_4, будучи директором СВК Добротворець , являючись службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими функціями, 19.12.2011р. з корисливих мотивів з метою незаконного отримання грошових коштів районного бюджету надав в управління агропромислового розвитку Кам'янка-Бузької РДА завідомо неправдиву інформацію щодо придбання технологічного обладнання - парогенератора, а саме: накладну № 1 від 15.12.2011р. та квитанції до прибуткових касових ордерів №1 від 14.12.2011р., №2 від 15.12.2011р., №3 від 16.12.2011р. №4 від 17.12.2011р. та №5 від 18.12.2011р. про оплату коштів в касу ПП СВМ , недостовірність яких підтверджується рухом коштів по рахунку № 2600501376606 СВК Добротворець , відкритого у центральній філії ПАТ Кредобанк та сформованого 16.01.2014 року. У зв'язку із чим, директор СВК Добротворець ОСОБА_4 незаконно отримав субвенцію з районного бюджету в сумі 30 500,00 грн.

Ухвалою Буського районного суду Львівської області від 14.07.2014р. у справі №446/980/14-к ОСОБА_4 за обвинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 222 КК України , у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України звільнено від кримінальної відповідальності.

Так, у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 року Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності зазначено, що звільнення від кримінальної відповідальності - це врегульована кримінальним і кримінально-процесуальним законодавством відмова держави в особі компетентних органів від засудження особи, яка вчинила злочин , від застосування до неї кримінально-правових засобів примусового характеру.

Умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності є вчинення нею певного умисного злочину, незалежно від того, закінчено його чи ні, вчинений він одноособово чи у співучасті.

Підставою такого звільнення може бути або певна поведінка особи після вчинення злочину, яку держава заохочує (дійове каяття, примирення винного з потерпілим, припинення злочинної діяльності та добровільне повідомлення про вчинене тощо), або настання певної події (наприклад, зміна обстановки, закінчення строків давності).

За своїм змістом звільнення від кримінальної відповідальності характеризується трьома моментами: 1) не відбувається державний осуд особи, яка вчинила злочин (обвинувальний вирок суду не постановляється); 2) до винного не застосовується покарання; 2) через відсутність обвинувального вироку звільнена від кримінальної відповідальності особа вважається такою, що не має судимості.

Звільнення від кримінальної відповідальності в контексті розглядуваного правового інституту не свідчить про виправдання особи, про визнання її невинною у вчиненні злочину. У даному випадку КК України виходить із встановлення факту вчинення особою кримінально караного діяння , а тому передбачені розділом ІХ Особливої частини КК підстави звільнення від кримінальної відповідальності визнаються нереабілітуючими.

Отже, звільнення керівника відповідача від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності свідчить про те, що така особа вчинила злочин та є винною в його вчиненні, але звільнена від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.

Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суд України у постанові від 19.09.2017р. по справі № 914/1856/16.

Таким чином, ухвалою Буського районного суду Львівської області від 14.07.2014р. у справі №446/980/14-к встановлено неправомірність дій директора відповідача (заподіювача шкоди), наявність шкоди (матеріальних збитків), заподіяної позивачу та причинно-наслідковий зв'язок між неправомірними діями заподіювача та шкодою, яка настала.

Матеріалами справи підтверджується, що директору СВК Добротворець ОСОБА_4 було виділено кошти по районній програмі на відшкодування витрат за закуплене технологічне обладнання (парогенераторну установку) СВК «Добротворець» в межах виділених коштів районною радою асигнувань з бюджету в сумі 30 500,00 грн. (а.с. 32-33) та перераховано СВК «Добротворець» 30.03.2012р., що підтверджується платіжним дорученням та довідками про рух коштів по рахунку Управління агропромислового розвитку Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації №35428010000713 (а.с. 34-36).

Відповідно до ч.4 ст. 35 ГПК України преюдиційне значення дійсно надається лише вироку суду у кримінальному провадженні. Водночас, у випадках , коли щодо особи порушено кримінальне провадження, яке в силу закону не може бути закінчено постановленням вироку, а прийнято ухвалу про закриття кримінального провадження (в зв'язку із закінченням строків давності) та звільнення особи від кримінальної відповідальності суд повинен керуватися при розгляді господарських справ з урахуванням ст. 43 ГПК України щодо оцінки доказів.

Ухвала Буського районного суду Львівського області від 14.07.2014 р. ухвалена іменем України, набрала законної сили (в апеляційному порядку не оскаржувалась), є за своєю правовою природою судовим рішенням преюдиційного значення та письмовим доказом у справі, тому в суду апеляційної інстанції відсутні підстави не брати її до уваги.

З огляду на викладене, твердження представника відповідача про те, що оскільки в тексті ухвали Буського районного суду Львівської області від 14.07.2014 не встановлено (не описано) істотних обставин вчинення кримінального правопорушення директором СВК Добротворець , тому ОСОБА_4 є невинним не заслуговує на увагу суду.

Згідно з ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України , юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Враховуючи наведене та, приймаючи до уваги наявні у матеріалах справи докази, колегія суддів вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, відтак підлягають до задоволення.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Однак, відповідачем всупереч вищенаведеній нормі права, не подано доказів, які б спростовували факти, викладені в апеляційній скарзі.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд в порушення норм матеріального та процесуального права, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, не врахував вищенаведених норм права, відтак, дійшов неправомірного висновку про відмову у задоволені позовних вимог.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід скасувати, а апеляційну скаргу задоволити.

Відповідно до ст.49 ГПК України при задоволенні позову судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу задовольнити.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 14.08.2017р. у справі № 914/1079/17 скасувати. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити.

Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу «Добротворець» (80411, Львівська обл., Кам'янка-Бузький р-н, смт. Добротвір, вул. Будівельна,3, ЄДРПОУ 36767832) на користь Кам'янка-Бузької районної ради (на рахунок Кам'янка-Бузького районного бюджету № 31416544700227 КБКД 24060300 Інші надходження , одержувач - УДКСУ у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області, ЄДРПОУ 3676790, МФО банку 825014) шкоди в розмірі 30 500,00 грн.

3. Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу «Добротворець» (80411, Львівська обл., Кам'янка-Бузький р-н, смт. Добротвір, вул. Будівельна,3, ЄДРПОУ 36767832) на користь прокуратури Львівської області (розрахунковий рахунок № 35211093000774 УДКСУ у м. Києві, МФО 820172, іден. код. 02910031) витрати по спліті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 1 600,00 грн.

4. Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу «Добротворець» (80411, Львівська обл., Кам'янка-Бузький р-н, смт. Добротвір, вул. Будівельна,3, ЄДРПОУ 36767832) на користь прокуратури Львівської області (розрахунковий рахунок № 35211093000774 УДКСУ у м. Києві, МФО 820172, іден. код. 02910031) витрати по спліті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1 760,00 грн.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-1 ГПК України.

6. Справу повернути до господарського суду Львівської області.

Головуючий суддя Н.М. Кравчук

судді І.Б. Малех

ОСОБА_1