Ухвала

від 22.11.2017 по справі 826/14864/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/14864/16 Головуючий у 1-й інстанції: Клименчук Н.М. Суддя-доповідач: Кузьмишина О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

22 листопада 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

за участю секретаря судового засідання Пушенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Електротехнічна інноваційна група до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Електротехнічна інноваційна група звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 червня 2017 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку даних податкової звітності з податку на додану вартість Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ Електротехнічна інноваційна група за січень-лютий 2016 року. За результатами перевірки складено Акт від 21.04.2016 року № 907/26-55-12-01.

Проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ Електротехнічна інноваційна група допущено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, а саме:

- податкову накладну № 21 від 15.02.2016 року зареєстровано в ЄРПН 24.03.2016року із затримкою на 23 дні;

- податкову накладну №28 від 03.03.2016 року зареєстровано в ЄРПН 20.03.2016року із затримкою на 2 дні;

- податкову накладну №24 від 18.02.2016 року зареєстровано в ЄРПН 24.03.2016року із затримкою на 20 дні;

- податкову накладну №27 від 25.02.2016 року зареєстровано в ЄРПН 24.03.2016року із затримкою на 13днів;

- податкову накладну №23 від 17.02.2016 року зареєстровано в ЄРПН 24.03.2016року із затримкою на 21 день;

- податкову накладну №25 від 25.02.2016 року зареєстровано в ЄРПН 24.03.2016року із затримкою на 13 дні.

У зв'язку із встановленням зазначених порушень Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві 16.05.2016 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0009071201, яким на позивача накладено штрафні (фінансові ) санкції в розмірі 127 940,00грн., в тому числі 3 148,64грн. за затримку реєстрації податкових накладних на 15 днів і менше, та 124 791,42грн за затримку реєстрації податкових накладних від 16 до 30 календарних днів.

Враховуючи вищенаведене, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

У відповідності до абз. 1 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно абз. 2 і 3 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до абз. 4 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. 120 1.1 ст. 120 1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Позивач в своєму позові вказав, що порушення граничних строків реєстрації податкових накладених мало місце виключно з вини податкового органу, зокрема в результаті безпідставного не прийняття податкових накладних.

Так, між позивачем та ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві 02.12.2015 року укладено Договір про визнання електронних документів № 011220151.

Податковий орган у письмових запереченнях та Листі від 02.03.2017 року №2838/10/26-55-08-03 зазначив, що договір від 02.12.2015 року розірвано податковим органом 19.02.2017 року, про що позивача повідомлено Квитанцією № 3.

25 лютого 2016 року ТОВ Електротехнічна інноваційна група надіслано договір про визнання електронних документів № 250220163, який зареєстровано на інформаційному порталі ДФС України, та підписано ДПІ У Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві 29.02.2016 року.

Договір про визнання електронних документів № 250220163 від 25.02.2016 року розірвано податковим органом, про що позивача повідомлено Квитанцією № 3 від 02.03.2016 року.

Позивачем 02.03.2016 року знову направлено до податкового органу договір про визнання електронних документів за № 020320163, який підписано відповідачем 09.03.2016 року.

Відповідно до змісту акту перевірки та наданих письмових заперечень, штрафні санкції нараховано за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних № 21 від 15.02.2016 року №28 від 03.03.2016 року №24 від 18.02.2016 року, №27 від 25.02.2016 року №23 від 17.02.2016 року, №24 від 25.02.2016 року.

Згідно копій квитанцій № 1, позивачем вживалось заходів для своєчасної реєстрації податкових накладних.

Суд першої інстанції вірно встановив, що договір про визнання електронних документів був діючий, а тому зобов'язував відповідача зареєструвати подану платником податків звітність та податкові накладні у періоди: з 02.12.2015 року (Договір за № 011220151) по час повідомлення позивача про розірвання договору - до19.02.2016 року, та від 25.02.2016 року (Договір за № 250220163) по час повідомлення позивача про розірвання договору - до 02.03.2016 року.

Податкові накладні, № 21 від 15.02.2016 року №28 від 03.03.2016 року №24 від 18.02.2016 року, №27 від 25.02.2016 року №23 від 17.02.2016 року, №24 від 25.02.2016 року направлялись позивачем у період дії договору про визнання електронних документів.

В квитанціях причини, з яких податкові накладні не прийнято податковим органом не вказано, однак запропоновано позивачу звернутись до податкового органу за місцем реєстрації для з'ясування причин помилки.

Доказів повідомлення позивача про розірвання договору про визнання електронної документації відповідачем не надано.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що порушення термінів реєстрації податкових накладних № 21 від 15.02.2016 року №28 від 03.03.2016 року №24 від 18.02.2016 року, №27 від 25.02.2016 року №23 від 17.02.2016 року, №24 від 25.02.2016 року у Єдиному реєстрі податкових накладних відбулося з вини податкового органу, що, в свою чергу, не допускає стягнення з позивача штрафних санкцій.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління державної фіскальної служби у місті Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 червня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина

Судді: Я.Б.Глущенко

С.Б.Шелест

Повний текст ухвали виготовлено 22.11.2017 року.