Постанова

від 20.11.2017 по справі 910/9041/17

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2017 року Справа № 910/9041/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

суддів Карабаня В.Я.,

Кондратової І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Д-ПАК" на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 18.08.2017 р. (судді: Мальченко А.О., Жук Г.А., Дикунська С.Я.) у справі№910/9041/17 господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Сквирський комбінат хлібопродуктів" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Д-ПАК" простягнення 99 997 грн. 69 коп. за участю представників: від позивача не з'явились від відповідача Зурнаджи Є.Є., договір про надання правової допомоги №01/05/09 від 05.09.2017 р., свідоцтво №4308/10 від 30.09.2010 р.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.07.2017 р. у справі №910/9041/17 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Д-ПАК" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сквирський комбінат хлібопродуктів" 89 896 грн. 20 коп. основного боргу, 4 816 грн. 59 коп. пені. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Д-ПАК" не погодилось з вказаним рішення, у зв'язку з чим звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2017 р. у справі №910/9041/17 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Д-ПАК" повернуто скаржнику.

Ухвала про повернення апеляційної скарги мотивована тим, що господарським судом апеляційної інстанції відмовлено в задоволенні клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору, а, отже, за відсутності доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, апеляційну скаргу повернуто заявнику на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

Не погодившись з ухвалою апеляційного господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Д-ПАК" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2017 р. у справі №910/9041/17 скасувати.

Відповідач обґрунтовує свою касаційну скаргу безпідставністю відмови в задоволенні клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.11.2017 р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Д-ПАК" прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 20.11.2017 р.

В судове засідання 20.11.2017 р. з'явився представник відповідача. Представник позивача в судове засідання не з'явився.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в касаційній скарзі, просив її задовольнити.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, дослідивши правильність застосування апеляційним господарським судом чинних правових норм, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Апеляційним господарським судом, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, повернуто без розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Д-ПАК", у зв'язку з відмовою в задоволенні клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору.

З касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Д-ПАК" вбачається, що скаржник не погоджується з оскаржуваною ухвалою, оскільки вважає, що ним було надано всі необхідні докази в підтвердження того, що його майновий стан перешкоджав сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, зокрема, додаються докази сплати судового збору.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За приписами ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому, слід зазначити, що відповідно до норм вказаної статті відстрочення сплати судового збору є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених стороною обставин, що унеможливлюють сплату судового збору та підтвердження цих обставин належними доказами.

У п. 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 р. зазначено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Крім того, відстрочення сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, які свідчать про об'єктивну неможливість сплатити судовий збір лише під час подання касаційної скарги в зв'язку з важким майновим станом скаржника, у проміжок часу до винесення судового рішення.

З оскаржуваної ухвали вбачається, що апеляційним господарським судом досліджено надані Товариством з обмеженою відповідальністю "Д-ПАК" докази в підтвердження того, що майновий стан товариства перешкоджає сплаті останнім судового збору у відповідному розмірі.

На підставі оцінки даних доказів апеляційним господарським судом зроблено висновок про відсутність підстав для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору.

Так, господарським судом апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі, зокрема, зазначено, що відповідачем не надано доказів того, що у підприємства відсутні інші розрахункові рахунки в банківських установах, а також не надано доказів того, що до моменту прийняття постанови апеляційної інстанції у даній справі у відповідача з'являться кошти для сплати судового збору.

Колегія суддів вважає висновок апеляційного господарського суду щодо недоведеності обставин, за яких клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору підлягає задоволенню, достатньо вмотивованим.

При цьому, відповідно до приписів ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України господарський суд касаційної інстанції позбавлений права здійснювати переоцінку доказів.

Крім того, слід зазначити, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 р. право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов'язків", п. 1 ст. 6 залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли Договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за судом.

В деяких справах, особливо в тих, де обмеження, про які йдеться, стосувалися умов прийнятності апеляції, або в тих, де інтереси правосуддя вимагали, щоб заявник у зв'язку зі своєю апеляцією надавав гарантію сплати судових витрат, понесених іншою стороною, на "доступ особи до суду" можуть бути накладені різноманітні обмеження, включно з фінансовими.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала відповідає нормами процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Відповідно до ч. 2 ст. 111 13 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення (п. 1 ч. 1 ст. 111 9 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись ст.ст. 111 7 , 111 9 , 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Д-ПАК" залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2017 р. у справі №910/9041/17 залишити без змін.

Головуючий суддя А.С. Ємельянов

Судді: В.Я. Карабань

І.Д. Кондратова