19/151
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"18" травня 2007 р. Справа № 19/151
За позовом Мале приватне підприємство фірма "Промсервіс"
до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід-Трейд"
про стягнення в сумі 10 220 грн. 63 коп.
Суддя Тимошенко О.М.
Представники:
Від позивача : представник Шевчук І.Д.
Від відповідача : представник не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з відповідача 10220,63 грн.- суми основного боргу, пені, збитків від інфляціїї, 3% річних за порушення зобов'язання по договору № 196 від 01.06.2006 р. про надання послуг оренди. В судовому засіданні позовні вимоги, відповідно до права, наданого статтею 22 ГПК України, підтвердив.
Відповідач відзиву на позов не подав, в судове засідання не з'явився. Ухвали суду, направлені на адресу відповідача, повернуті поштовим відділенням з поміткою "Адресат за даною адресою не значиться". Відповідно до ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації. Згідно наданої позивачем довідки про включення відповідача до ЄДРПОУ, останній зареєстрований за адресою: вул. Садова, 19, с. Городок, Рівненський район, Рівненська область. За таких обставин, негативні наслідки відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням покладаються на неї. Відтак розгляд справи здійснюється за нормами статті 75 ГПК України.
Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.
Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані ним письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Суд виходив з такого.
01 червня 2006 року між МПП “Промсервіс” та ТзОВ “Захід-Трейд” укладено договір № 196 оренди приміщень, відповідно до умов якого орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) бере в тимчасове користування приміщення загальною площею 65,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Д.Галицького, 19.
Відповідно до розділу 4 Договору, розмір орендної плати складає 16,50 грн.( в т.ч. ПДВ) за 1 кв.м. загальної площі. Окремо орендарем сплачуються послуги по утриманню електричних мереж, водопостачанню та водовідведенню, спожитій електроенергії та опаленню згідно приладів обліку та виставлених рахунків.
Орендна плата та плата за опалення сплачується оредарем на розрахунковий рахунок орендодавця до 25 числа попереднього місяця.
В порушення умов договору відповідач, за період з листопада 2006 року по березень 2007 року, не сплатив орендну плату в сумі 5403,75 грн., вартість електроенергії в сумі 1246,74 грн., вартість обслуговування ліній електрозв'язку в сумі 720 грн., вартість опалення в сумі 2533,79 грн.
Таким чином сума заборгованості відповідача перед позивачем, станом на день подання позову складає 9904 грн. 28 коп.
З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача направлялась претензія від 01.03.2007 року, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.
Відповідно до п. 4.4 Договору позивач нарахував відповідачу пеню на суму боргу по орендній платі в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день затримкм платежу, сума якої складає 200 грн. 02 коп., а також відповідно до ст. 625 ЦК України 3 проценти річних в розмірі 35 грн. 28 коп. та збитки від інфляції в розмірі 81 грн. 05 коп. (розрахунки додаються).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За змістом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди. Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вищезазначені дії відповідача є вчинення ним правопорушенням у сфері господарювання.
У відповідності до пункту 2 статті 218 Господарського кодексу України (який є спеціальним законом в сфері господарських відносини) учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу, пені, збитків від інфляціїї, 3% річних підтверджуються матеріалами справи у відповідних частинах, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу в повному розмірі.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно зі статтею 91 Господарського процесуального кодексу України, сторона у справі, не згідна із рішенням суду має право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга або подання подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.49, 811, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити в повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Трейд" (вул. Садова 19,Городок,Рівненський район, Рівненська область,35331, код ЄДРПОУ 32543987, розрахунковий рахунок № 2600301000409, банк: РФ "Кредит-Банк", МФО банку 333670) на користь Мале приватне підприємство фірма "Промсервіс" (вул. Київська 98,Рівне,33000, код ЄДРПОУ 13981123) основний борг в сумі 9904грн. 28коп., нараховану пеню в сумі 200грн. 02коп., збитки від інфляції в сумі 81грн. 05коп., 3 % річних в сумі 35грн. 28коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102грн. 21коп., витрат на оплату послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн 00коп. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до частини 3-4 статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Тимошенко О.М.
Повний текст рішення суддею підписано "25" травня 2007 р.
Суд | Господарський суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 18.05.2007 |
Оприлюднено | 28.08.2007 |
Номер документу | 705031 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні