Постанова

від 22.11.2017 по справі 809/1198/17

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2017 р. Справа № 809/1198/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Григорука О.Б.,

при секретарі Арабчук В.М.,

за участю: представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Прикарпатський експрес" до Управління Держпраці в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_4, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №09-01-021/231 від 20.07.2017, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Прикарпатський експрес" звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадови особами №09-01-021/231 від 20.07.2017.

Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржувана постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами прийнята відповідачем протиправно та без врахування всіх обставин, які мали значення для її прийняття. На думку представника позивача, висновок Управління Держпраці в Івано-Франківській області про порушення приватним підприємством "Прикарпатський експрес" статті 24 Кодексу законів про працю України через допуск ОСОБА_4 до роботи водієм без оформлення трудового договору в період з 01.09.2014 по 10.02.2015, є безпідставними та не відповідає дійсності. При цьому, представник позивача зазначив, що наведені обставини були предметом судового розгляду в адміністративних справах №809/1060/16 та №809/128/17 про оскарження постанов відповідача, якими були накладені штрафи на приватне підприємство "Прикарпатський експрес", в тому числі за допуск ОСОБА_4 до роботи водієм без оформлення трудового договору в період з 01.09.2014 по 10.02.2015. Івано-франківський окружний адміністративний суд постановами від 17.11.2016 та від 18.05.2017 в наведених справах №809/1060/16 та №809/128/17 визнав протиправними та скасував оскаржувані постанови відповідача, якими були накладені штрафи на приватне підприємство "Прикарпатський експрес", в тому числі за допуск ОСОБА_4 до роботи водієм без оформлення трудового договору в період з 01.09.2014 по 10.02.2015. На даний час вказані судові рішення набрали законної сили. Таким чином, представник позивача вважає протиправним повторне притягнення відповідачем приватного підприємства "Прикарпатський експрес" до фінансової відповідальності за одне й те саме порушення законодавства про працю. Окрім цього, представник позивача вказав на порушення Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області пункту 6 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509, оскільки приватне підприємство "Прикарпатський експрес" отримало повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу за порушення трудового законодавства 21.07.2017, тобто на наступний день після прийняття відповідачем оскаржуваної постанови №09-01-021/231 від 20.07.2017.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві. Просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача щодо задоволення позову заперечила з мотивів, викладених у письмовому запереченні від 07.09.2017 №17-09/15-10/5274 (а.с.52-61). В обґрунтування своєї правової позиції зазначила, що відповідач діяв в межах своїх повноважень та у спосіб передбачений нормами діючого законодавства. У задоволені позову просила відмовити.

Суд ухвалою від 13.11.2017 залучив ОСОБА_4 до участі в даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. В судове засідання 22.11.2017 ОСОБА_4 не з'явився, хоча був повідомлений належним чином про дату, час і місце проведення судового засідання. Жодних клопотань від ОСОБА_4 на адресу суду не надходило.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, судом встановлено наступне.

13.07.2017 Управління Держпраці в Івано-Франківській області отримало звернення ОСОБА_4 від 11.07.2017, яким направлено відповідачу копії постанови Косівського районного суду Івано-Франківської області від 12.04.2017 та ухвали Апеляційного суду Івано-Франківської області від 26.06.2017 в справі №347/886/16 за позовом ОСОБА_4 до приватного підприємства Прикарпатський Експрес про встановлення факту перебування у трудових відносинах, зобов'язання вчинити дії, стягнення середньої заробітної плати та моральної шкоди (а.с.62).

На підставі наведених судових рішень від 12.04.2017 від 26.06.2017 в справі №347/886/16, Управління Держпраці в Івано-Франківській області вирішило провести розгляд справи про накладення фінансових санкцій відповідно до статті 265 Кодексу законів про працю України за порушення позивачем вимог законодавства про працю, та 13.07.2017 направило приватному підприємству Прикарпатський експрес повідомлення про виклик на вказаний розгляд справи про накладення штрафу (а.с.13).

20.07.2017 відбувся розгляд Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області справи про накладення фінансових санкцій за порушення позивачем вимог законодавства про працю, при цьому приватне підприємство Прикарпатський експрес явку свого представника не забезпечило.

За результатами розгляду справи про накладення фінансових санкцій Управління Держпраці в Івано-Франківській області прийняло постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №09-01-021/231 від 20.07.2017, згідно якої на приватне підприємство Прикарпатський експрес накладено штраф в розмірі 96000,00 грн.

Вважаючи вищенаведену постанову №09-01-021/231 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 20.07.2017 протиправною, приватне підприємство Прикарпатський експрес звернулось з даним адміністративним позовом до суду, в якому просить суд вказану постанову скасувати.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» .

Відповідно до статті 1 вказаного Закону державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною 4 статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що заходи контролю здійснюються зокрема органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

В свою чергу, механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частини другою-сьомою статті 53 Закону України Про зайнятість населення , визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509.

Відповідно до пункту 6 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

В даному випадку, Управління Держпраці в Івано-Франківській області направило 13.07.2017 приватному підприємству Прикарпатський експрес повідомлення про виклик на розгляд 20.07.2017 справи про накладення штрафу (а.с.13). При цьому, представник відповідача повідомила суд, що вказане повідомлення про виклик було направлено на поштову адресу за місцем знаходження позивача (штрихкодовий ідентифікатор відправлення №7601841819658) та за місцем проживання директора приватного підприємства Прикарпатський експрес ОСОБА_1 (штрихкодовий ідентифікатор відправлення №7601841819666).

В свою чергу, представник позивача запевнив суд, що наведене повідомлення про виклик на розгляд 20.07.2017 справи про накладення штрафу приватне підприємство Прикарпатський експрес отримало 21.07.2017, тобто на наступний день після розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

На підтвердження своїх доводів представники позивача та відповідача надали суду копії відомостей за результатами відстеження пересилання поштових відправлень УДППЗ Укрпошта , згідно яких поштове відправлення за штрихкодовим ідентифікатором відправлення №7601841819666 вручене 18.07.2017 (а.с.66), а поштове відправлення за штрихкодовим ідентифікатором відправлення №7601841819658 вручене 07.08.2017.

Суд звертає увагу на те, що згідно вищевказаних відомостей за результатами відстеження пересилання поштових відправлень УДППЗ Укрпошта неможливо встановити зміст надісланих Управління Держпраці в Івано-Франківській області поштових відправлень та адрес отримувачів.

Так, якщо слідувати доводам представника відповідача, то повідомлення про виклик на розгляд 20.07.2017 справи про накладення штрафу (штрихкодовий ідентифікатор відправлення №7601841819658) було направлено на поштову адресу за місцем знаходження приватного підприємства Прикарпатський експрес : 78200, Івано-Франківська область, місто Коломия, вулиця І.Майданського, будинок 12, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Згідно відомостей за результатами відстеження пересилання поштових відправлень УДППЗ Укрпошта , дане поштове відправлення за штрихкодовим ідентифікатором відправлення №7601841819658 вручене 07.08.2017 (а.с.12).

Однак, в матеріалах справи міститься конверт із даним штрихкодовим ідентифікатором відправлення №7601841819658, який адресований на поштову адресу: 78200, Івано-Франківська область, місто Коломия, вулиця Бортнянського, будинок 3, що не є місцем знаходження приватного підприємства Прикарпатський експрес (а.с.11).

Таким чином, існує невідповідність між доводами представника Управління Держпраці в Івано-Франківській області та наявними в матеріалах справи доказати відправки поштового відправлення приватному підприємству Прикарпатський експрес повідомлення про виклик на розгляд справи про накладення штрафу. При цьому, як встановлено судом вище, розгляд 20.07.2017 Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області справи про накладення фінансових санкцій за порушення позивачем вимог законодавства про працю відбулось без участі представника приватного підприємство Прикарпатський експрес .

За вказаних обставин, суд звертає увагу на те, що частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Саме в частині третій вказаної статті закріплено загальні критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейського суду з прав людини. Суб'єкти владних повноважень повинні враховувати ці критерії - принципи, оскільки вони ґрунтуються на положеннях Європейської конвенції з прав людини, яка ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР, і в силу положень статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Щодо конкретних обставин даної адміністративної справи, то для суду важливе значення має факт дотримання відповідачем принципу прийняття рішення з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття такого рішення. При цьому вказаний критерій випливає з принципу гласності прийняття рішень, гарантованого статтею 6 Європейської конвенції з прав людини. При цьому, вказана норма стосується, з огляду на практику Європейського суду з прав людини, не лише до процедури прийняття рішень судом, але й будь-яким органом Держави - учасниці Конвенції, який розглядає справу та застосовує за результати розгляду рішення про застосування до особи певних санкції.

Суб'єкт владних повноважень повинен застосовувати його, приймаючи рішення, що матиме вплив на права, свободи чи інтереси особи, особливо, якщо це рішення може мати несприятливі наслідки для особи. Особа, щодо якої приймають рішення, має право бути вислуханою суб'єктом владних повноважень: вона може наводити обставини та докази на їх підтвердження, правові аргументи тощо. Отже, вказаний принцип впливає також на обґрунтованість рішення суб'єкта владних повноважень, оскільки таке рішення повинно бути прийнято з врахуванням пояснень, поданих особою щодо якої воно прийнято доказів, тобто бути мотивованим.

Як встановлено судом вище, представник приватного підприємства Прикарпатський експрес був відсутній під час розгляду 20.07.2017 справи про накладення фінансових санкцій за порушення позивачем вимог законодавства про працю та прийнятті постанови про накладення штрафу в розмірі 96000,00 грн. уповноваженими посадовими особами №09-01-021/231 від 20.07.2017, а отже, таким чином, був позбавлений можливості надати відповідачу свої зауваження щодо порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Щодо наявності порушень позивачем вимог трудового законодавства як підстав для прийняття постанови №09-01-021/231 від 20.07.2017, то суд зазначає наступне.

Згідно постанови №09-01-021/231 від 20.07.2017 підставами для її прийняття слугували встановлені порушення вимог статті 24 Кодексу законів про працю України, а саме факт допуску позивачем до роботи без оформлення трудового договору в період з 01.09.2014 по 10.02.2015 водія ОСОБА_4, відповідальність за яке передбачена абзацом 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України (а.с.9-10).

Зокрема, в наведеній постанові №09-01-021/231 від 20.07.2017 відповідач вказав на те, що Косівським районним судом Івано-Франківської області встановлено факт перебування ОСОБА_4 в трудових відносинах із приватним підприємством Прикарпатський експрес без укладення трудового договору в період з 01.09.2014 по 10.02.2015 та зобов'язано приватне підприємство Прикарпатський експрес внести до трудової книжки ОСОБА_4 запис про прийняття його на роботу з 01.09.2014 і видати ОСОБА_4 належним чином оформлену трудову книжку, а також стягнути з приватного підприємства Прикарпатський експрес на користь ОСОБА_4 заробітну плату за період з 01.09.2014 по 10.02.2015 та середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в сумі 39813 грн. Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 26.06.2017 апеляційну скаргу приватного підприємства Прикарпатський експрес відхилено. Рішення Косівського районного суду від 12.04.2017 залишено без змін.

Суд звертає увагу на те, що частина періоду, а саме з 03.01.2015 по 03.02.2015, під час якого, на думку відповідача, ОСОБА_4 перебував в трудових відносинах із приватним підприємством Прикарпатський експрес без укладення трудового договору, була предметом дослідження під час судового розгляду Івано-Франківським окружним адміністративним судом адміністративної справи №809/1060/16 за позовом приватного підприємства "Прикарпатський експрес" до Управління Держпраці в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_4, про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 21.07.2016 №09-04-105/130 та №09-04-105/131.

Так, згідно постанови від 17.11.2016 в зазначеній справі №809/1060/16 суд встановив, що ОСОБА_4 в період з 03.01.2015 по 03.02.2015 не працював в приватному підприємстві Прикарпатський експрес , а проходив стажування, що підтверджується наказом директора приватного підприємства Прикарпатський експрес №2 від 02.01.2015 Про проходження стажування та цивільно-правовим договором від 02.01.2015 про стажування пасажирських перевезень ОСОБА_4 за вказаний період.

Таким чином, вищевказаним обставинам щодо відносин між позивачем та ОСОБА_4 в період з 03.01.2015 по 03.02.2015 була надана правова оцінка Івано-Франківським окружним адміністративним судом у постанові від 17.11.2016 та Львівським апеляційним адміністративним судом у постанові від 07.02.2017 по справі №809/1060/16, які набрали законної сили.

Відповідно до частини 2 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Таким чином, оскільки постановами Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.11.2016 та Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017 по справі №809/1060/16 встановлено відсутність трудових відносин між приватним підприємством Прикарпатський експрес та ОСОБА_4 в період з 03.01.2015 по 03.02.2015, то вказана обставина не може оспорюватися в даній справі.

Щодо іншої частини періоду, а саме з 01.09.2014 по 31.12.2014, під час якого, на думку відповідача, ОСОБА_4 перебував в трудових відносинах із приватним підприємством Прикарпатський експрес без укладення трудового договору, то суд вказує на таке.

Частина 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, згідно якої працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України", була викладена в даній редакції та набрала чинності з 01.01.2015 на підставі Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці від 28.12.2014 №77-VIII.

При цьому, вищевказаним Законом України також викладена в новій редакції стаття 265 Кодексу законів про працю України, яка встановлює відповідальність за порушення законодавства про працю. Зокрема, відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, на підставі якої на позивача накладено штраф у розмірі 96000,00 грн., юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Таким чином, на час виникнення спірних відносин між приватним підприємством Прикарпатський експрес та ОСОБА_4, а саме з 01.09.2014 по 31.12.2014, статтею 265 Кодексу законів про працю України не було передбачено відповідальності юридичних та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, у вигляді штрафу за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків, оскільки норма, яка передбачає таку відповідальність встановлена Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці від 28.12.2014 №77-VIII та набрала чинності з 01.01.2015.

Відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Тлумачення положення частини 1 статті 58 Конституції України викладене у Рішенні Конституційного Суду України №1-рп/99 від 09.02.1999, відповідно до абзацу 2 пункту 2 якого, Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом'якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього.

Відповідальність можлива лише за наявності в законі чи іншому нормативно-правовому акті визначення правопорушення, за яке така юридична відповідальність особи передбачена, і яка може реалізовуватись у формі примусу зі сторони уповноваженого державою органу.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони в тому числі обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За вказаних обставин, судом встановлено що, на час виникнення правовідносин між приватним підприємством Прикарпатський експрес та ОСОБА_4, а саме з 01.09.2014 по 31.12.2014, стаття 265 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачала відповідальності за допуск до роботи без оформлення трудового договору, а тому постанова №09-01-021/231 про накладення на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України штрафу уповноваженими посадовими особами від 20.07.2017 підлягає скасуванню.

Таким чином, оскільки представником відповідача не доведено правомірність прийняття постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №09-01-021/231 від 20.07.2017, то позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно пункту 20 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» , від сплати судового збору звільняються, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, структурні підрозділи виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об'єднаних територіальних громад, на які покладені функції із здійснення контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення. Тобто відповідач звільнений від сплати судового збору.

Таким чином, сплачений судовий збір в сумі 1600,00 грн. підлягає стягненню на користь приватного підприємства "Прикарпатський експрес" з Державного бюджету України.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці в Івано-Франківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №09-01-021/231 від 20.07.2017

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Прикарпатський експрес" (код 35901313) сплачений судовий збір в сумі 1600,00 (одна тисяча шістсот) грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Григорук О.Б.

Постанова складена в повному обсязі 27.11.2017.