Ухвала

від 26.10.2017 по справі 272/834/16-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Ухвала

іменем україни

26 жовтня 2017 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Євграфової Є.П., Карпенко С.О., Мостової Г.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Фермерського господарства МАВ - 2007 до ОСОБА_4, фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, Андрушівської районної державної адміністрації, третя особа - Головне територіальне управління юстиції у Житомирській області, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та скасування державної реєстрації ; за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Фермерського господарства МАВ-2007 про розірвання договору оренди земельної ділянки, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 13 січня 2017 року, ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 19 квітня 2017 року,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2016 року ФГ МАВ-2007 звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 3,1962 га, кадастровий номер НОМЕР_1, укладений 19 жовтня 2015 року між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5., недійсним, скасувати державну реєстрацію, проведену 27 жовтня 2015 року Андрушівським РУЮ Житомирської області.

ФГ МАВ-2007 зазначало, що 30 січня 2012 року між фермерським господарством і ОСОБА_6 було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1) терміном на 15 років, зареєстрований 19 листопада 2012 року відділом Держземагентства в Андрушівському районі за № 182030004003322.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер. Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 24 липня 2015 року власником земельної ділянки став спадкоємець ОСОБА_4

ФГ МАВ-2007 у травні 2016 року дізналось, що ОСОБА_4 19 жовтня 2015 року уклав із ФОП ОСОБА_5 новий договір оренди. Вважало, що укладенням вказаного договору порушено його законні права як орендаря.

У вересні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просив розірвати договір оренди земельної ділянки площею 3,1962 га, кадастровий номер НОМЕР_1, укладений 30січня 2012 року між ОСОБА_6 та ФГ МАВ-2007 , зазначаючи, що він не бажає переукладати договір оренди, проте ФГ МАВ-2007 йому безпідставно відмовляє у його розірванні.

Рішенням Андрушівського районного суду Житомирської області від 13 січня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 19 квітня 2017 року, позов ФГ МАВ-2007 задоволено.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 3,1962 га, кадастровий номер НОМЕР_1, укладений 19 жовтня 2015 року між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5, та скасовано його державну реєстрацію, яка проведена 27 жовтня 2015 року, рішення № 25614242.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_4 просить зазначені судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову у первісному позові та задоволення зустрічного позову.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому ЦПК України від 18 березня 2004 року.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Задовольняючи позов ФГ МАВ-2007 , суд зазначав, що спірний договір оренди земельної ділянки є недійсним, оскільки укладений під час дії договору оренди від 30 січня 2012 року, який не припинив дію. Крім того , не враховано пріоритетне право ФГ МАВ-2007 на його продовження чи укладання.

Матеріалами справи доведено, що реєстратору було відомо, що ОСОБА_4 отримав спірну земельну ділянку в порядку спадкування, а попереднім власником був ОСОБА_6 Проте інформацію про можливе існування договорів оренди на цю земельну ділянку державний реєстратор не перевірив, будь-які запити та відповіді на них в матеріалах реєстраційної справи відсутні.

Щодо відмови у зустрічному позові ОСОБА_4, суд зазначав, що 20 липня 2016 року останній звернувся до ФГ МАВ-2007 із заявою про набуття ним права власності на зазначену земельну ділянку та бажання розірвати договір оренди. Суд вважав, що, оскільки ОСОБА_4 звернувся до ФГ МАВ-2007 після укладення ним договору оренди із ФОП ОСОБА_5, йому обґрунтовано запропонували припинити дію спірного договору.

На підставі наведеного, ОСОБА_4 набув права та обов'язки орендодавця за договором оренди земельної ділянки від 30 січня 2012 року, укладеним між ФГ МАВ-2007 та ОСОБА_6 Як новий власник земельної ділянки, порушив умови договору, чинне законодавство, передавши повторно в оренду земельну ділянку іншій особі, не вирішивши питання про припинення попереднього договору оренди земельної ділянки, чим порушив права ФГ МАВ-2007 як орендаря земельної ділянки.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення первісного позову ФГ МАВ-2007 та відмову у зустрічному позові ОСОБА_4 , правильного застосувавши норми матеріального права: ст. ст. 792 ЦК України, ст. 148-1 ЗК України, ст. ст. 2, 3, 9, 32 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ст. ст. 6, 13, 24, 31, 32 Закону України Про оренду землі , на підставі належним чином оцінених доказів, наданих сторонами (ст. 212 ЦПК України).

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити та залишити ухвалені судами рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 13 січня 2017 року, ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 19 квітня 2017 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Є.П. Євграфова

С.О.Карпенко

Г.І.Мостова