Постанова

від 22.11.2017 по справі 902/517/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2017 року Справа № 902/517/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Мамченко Ю.А.

судді Демянчук Ю.Г. ,

судді Дужич С.П.

при секретарі Ільчук Н.О.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1 (довіреність №12-45-1273 від 31 травня 2017 року)

відповідача: ОСОБА_2 (сільський голова); ОСОБА_3 (довіреність №б/н від 10 травня 2017 року); ОСОБА_4 (довіреність №б/н від 26 квітня 2017 року)

третіх осіб: не з'явились

розглянувши апеляційні скарги позивача - Вінницького національного аграрного університету та відповідача - Агрономічної сільської ради на рішення господарського суду Вінницької області від 07 серпня 2017 року у справі №902/517/17 (суддя Нешик О.С.)

за позовом Вінницького національного аграрного університету

до Агрономічної сільської ради Вінницького району

треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача:

Міністерство освіти та науки України

Державне підприємство "Науковий інноваційно-технологічний центр інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України"

Національна академія аграрних наук України

про визнання недійсною частини рішення

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Вінницької області (суддя Нешик О.С.) від 07 серпня 2017 року у справі №902/517/17 за позовом Вінницького національного аграрного університету (надалі - позивач) до Агрономічної сільської ради Вінницького району (надалі - відповідач), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Міністерство освіти та науки України, Державне підприємство "Науковий інноваційно-технологічний центр інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України", Національна академія аграрних наук України про визнання недійсною частини рішення було відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним пункту третього рішення 14 сесії 7 скликання Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації частини земель, які включені в межу населеного пункту села Агрономічне Вінницького району Вінницької області" №195 від 02 грудня 2016 року. Припинено провадження у справі №902/517/17 в частині позовних вимог про визнання недійсним пункту першого рішення 14 сесії 7 скликання Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації частини земель, які включені в межу населеного пункту села Агрономічне Вінницького району Вінницької області" №195 від 02 грудня 2016 року.

Вказане рішення обґрунтовано тим, що Агрономічна сільська рада Вінницького району Вінницької області, приймаючи пункт 1 рішення №195 від 02 грудня 2016 року, здійснювала владно-організовуючу діяльність шляхом нормотворчого і розпорядчого впливу на відповідні суспільні відносини щодо забезпечення належного виконання покладених на неї завдань, функцій і повноважень. При цьому має місце організуючий вплив керуючого суб'єкта на спільну діяльність громади задля ефективного досягнення її цілей і завдань. З урахуванням викладеного місцевий суд прийшов до висновку, що провадження у справі в частині позовних вимоги про визнання недійсним пункту 1 рішення Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області №195 від 02 грудня 2016 року підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів на підтвердження права юридичної особи (код ЄДРПОУ 00724749) на землю на території Агрономічної сільської ради згідно Державного акту І-ВН №001263 дає суду підстави вважати про відсутність у останньої відповідних прав на зазначені землі, а, отже, законних підстав на передачу таких прав позивачу, а, відтак, і відсутність у останнього права на землю згідно зазначеного Державного акту. З огляду на вищевказане судом першої інстанції було відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним пункту третього рішення 14 сесії 7 скликання Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації частини земель, які включені в межу населеного пункту села Агрономічне Вінницького району Вінницької області" №195 від 02 грудня 2016 року.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач - Вінницький національний аграрний університет звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 07 серпня 2017 року у справі №902/517/17 в частині відмови в задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним пункту третього рішення 14 сесії 7 скликання Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації частини земель, які включені в межу населеного пункту села Агрономічне Вінницького району Вінницької області" №195 від 02 грудня 2016 року та припинити провадження у справі №902/517/17 за позовом Вінницького національного аграрного університету до Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання недійсними пунктів 1, 3 рішення 14 сесії 7 скликання Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації частини земель, які включені в межу населеного пункту села Агрономічне Вінницького району Вінницької області" №195 від 02 грудня 2016 року. Обґрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Вінницької області норм матеріального та процесуального права, а також на неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи. Зокрема, апелянт зазначає, що господарський суд, відмовляючи в задоволенні клопотань позивача про припинення провадження у справі, а саме: клопотання від 09 червня 2017 року №12-46-1343, клопотання від 27 липня 2017 року №12-46-1838, клопотання від 03 серпня 2017 року №12-46-1864, порушив норми статей 80, 86, 115 ГПК України. Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що Вінницький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 01 червня 2017 року у справі №128/860/17, яка набула законної сили визначив, що позов Вінницького національного аграрного університету до Агрономічної сільської ради Вінницького району за участю третьої особи Міністерства освіти і науки України про скасування рішення Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області від 02 грудня 2016 року №195 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації частини земель, які включені в межу населеного пункту села Агрономічне Вінницького району Вінницької області" підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Отже, в порядку адміністративного судочинства слухається ідентична справа між тими ж сторонами по тому ж спору, що й у господарському суді. Крім того, господарський суд прийшов до двох висновків, які суперечать один одному, з приводу підсудності вимог позивача щодо оскарження пункту 1 та пункту 3 рішення Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області від 02 грудня 2016 року №195. Відмовляючи в задоволенні клопотання позивача в частині припинення провадження у даній справі в частині позовних вимог про визнання недійсним пункту 3 рішення Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області №195 від 02 грудня 2016 року суд прийшов до висновку, що при прийнятті даного пункту оскаржуваного рішення Агрономічна сільська рада реалізувала повноваження власника землі, але при цьому суд не зверну уваги, що відповідно до вимог статті 125 земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права. Відповідно до Земельного кодексу України та Закону України "Про Державний земельний кадастр" даним земельним ділянкам не присвоєно кадастровий номер, право комунальної власності за Агрономічною сільською радою на спірні земельні ділянки не зареєстровано, а відтак Агрономічна сільська рада не набула на них права комунальної власності. Тобто, при прийнятті пункту 3 рішення №195 від 02 грудня 2016 року Агрономічна сільська рада Вінницького району Вінницької області не могла реалізувати повноваження власника землі, а діяла виключно як суб'єкт владних повноважень.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 05 вересня 2017 року у справі №902/517/17 апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження та призначено дату судового засідання на 11 жовтня 2017 року.

Від відповідача - Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області надійшли заперечення на апеляційну скаргу, відповідно до яких останній вважає, що апеляційна скарга ВНАУ є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Зокрема, зазначає, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Однак, як було з'ясовано, ні ДП "Дослідне господарство Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції", ні ДП "Агрономічне" не мали належним чином оформленого права постійного користування земельними ділянками площею 474 га., межі земельних ділянок не були встановлені в натурі, право землекористування не було зареєстроване відповідно до вимог законодавства. Крім того, з огляду на те, що в даному позовному провадженні вирішується питання щодо наявності прав у позивача на земельну ділянку і незаконного на думку позивача позбавлення його цього права, скасування рішення в частині визнання права комунальної власності територіальної громади на спірну земельну ділянку спір підсудний саме господарському суду.

11 жовтня 2017 року від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державного підприємства "Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН" надійшли пояснення відповідно до яких останній вважає, що рішення господарського суду Вінницької області від 07 серпня 2017 року прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства, за результатами повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи. Національна академія аграрних наук України не приймала жодних управлінських рішень щодо передачі земельних ділянок, які перебували у постійному користуванні Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції в постійне користування іншим юридичним особам. Тобто, з урахуванням принципу правонаступництва єдиним законним користувачем земельних ділянок державної власності, що перебували у постійному користуванні Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції є правонаступник - Державне підприємство "Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН".

Крім того, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державного підприємства "Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН" у своїх поясненнях просить розглядати апеляційну скаргу без їх участі.

11 жовтня 2017 року від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Національної академії аграрних наук України надійшли письмові пояснення №14юр-68 від 09 жовтня 2017 року де зазначено, що частиною 3 статті 173 Земельного кодексу України передбачено, що включення земельних ділянок у межі району, села, селища, міста, району у місті не тягне за собою припинення права власності і прав користування цими ділянками, крім земельних ділянок, визначених частиною четвертою цієї статті. Заявник вража, що оскаржуване рішення Агрономічної сільської ради прийнято з грубим порушенням чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 11 жовтня 2017 року у справі №902/517/17 було відкладено розгляд апеляційної скарги Вінницького національного аграрного університету на 01 листопада 2017 року.

Водночас, не погодившись із прийнятим господарським судом Вінницької області рішенням, відповідач - Агрономічна сільська рада Вінницького району звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 07 серпня 2017 року у справі №902/517/17 в частині припинення провадження про визнання недійсним пункту першого рішення 14 сесії 7 скликання Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації частини земель, які включені в межу населеного пункту села Агрономічне Вінницького району Вінницької області" №195 від 02 грудня 2016 року та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити Вінницькому національному аграрному університету в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним пункту першого рішення 14 сесії 7 скликання Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації частини земель, які включені в межу населеного пункту села Агрономічне Вінницького району Вінницької області" №195 від 02 грудня 2016 року. Відповідач вважає рішення господарського суду Вінницької області від 07 серпня 2017 року про припинення провадження у справі №902/517/17 в частині позовних вимог про визнання недійсним пункту першого рішення 14 сесії 7 скликання Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації частини земель, які включені в межу населеного пункту села Агрономічне Вінницького району Вінницької області" №195 від 02 грудня 2016 року незаконним та таким, що підлягає скасуванню в цій частині з наступних мотивів: з огляду на те, що в даному позовному провадженні вирішується питання щодо наявності прав у позивача на земельну ділянку і незаконного на думку позивача позбавлення його цього права, скасування рішення в частині визнання права комунальної власності територіальної громади на спірну земельну ділянку спір підсудний саме господарському суду; спір за вирішенням якого до суду звернувся позивач (про захист права користування земельними ділянками), не стосується захисту прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, а є спором про право державної чи комунальної власності та про право ВНАУ користуватися земельними ділянками, які включені в межі села Агрономічне та перейшли в комунальну власність.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 05 вересня 2017 року у справі №902/517/17 апеляційну скаргу Агрономічної сільської ради було повернуто без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 97 ГПК України.

13 жовтня 2017 року до Рівненського апеляційного господарського суду надійшла повторна апеляційна скарга відповідача з усуненими недоліками.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 17 жовтня 2017 року на підставі розпорядження керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії по справі №902/517/17 - ОСОБА_5 у період з 12 жовтня 2017 року по 24 жовтня 2017 року включно та відповідно до пункту 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та пункту 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, на виконання службової записки головуючого судді (судді - доповідача) у справі, було внесено зміни до складу колегії суддів та визначено наступний її склад: головуючий суддя Мамченко Ю.А., суддя Саврій В.А., суддя Демянчук Ю.Г.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 17 жовтня 2017 року у справі №902/517/17 було поновлено строк на апеляційне оскарження, прийнято апеляційну скаргу Агрономічної сільської ради до провадження, розгляд апеляційних скарг Вінницького національного аграрного університету та Агрономічної сільської ради на рішення господарського суду Вінницької області від 07 серпня 2017 року у справі №902/517/17 прийнято до спільного розгляду.

30 жовтня 2017 року від позивача - Вінницького національного аграрного університету надійшов відзив №12-46-2525 від 25 жовтня 2017 року на апеляційну скаргу Агрономічної сільської ради відповідно до якого останній вважає, що апеляційна скарга сільської ради є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. При цьому, зазначає, що Вінницький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 01 червня 2017 року у справі №128/860/17, яка набула законної сили визначив, що позов Вінницького національного аграрного університету до Агрономічної сільської ради Вінницького району за участю третьої особи міністерства освіти і науки України про скасування рішення Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області від 02 грудня 2016 року №195 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації частини земель, які включені в межу населеного пункту села Агрономічне Вінницького району Вінницької області" підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2017 року у справі №128/860/17 якою встановлено, що даний спір повинен розглядатись в порядку КАС України є чинна, тому провадження у справі №902/517/17 підлягає припиненню. Крім того, Агрономічна сільська рада при прийнятті пункту 1 та пункту 3 рішення Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області від 02 грудня 2016 року №195 діяла виключно, як суб'єкт владних повноважень, адже, Агрономічна сільська рада при прийнятті пунктів 1, 3 рішення №195 від 02 грудня 2016 року не могла реалізувати повноваження власника землі, оскільки остання не є власником державних земель сільськогосподарського призначення.

30 жовтня 2017 року від позивача - Вінницького національного аграрного університету надійшли доповнення №12-46-2530 від 26 жовтня 2017 року до апеляційної скарги позивача. В доповнення до апеляційної скарги від 21 серпня 2017 року №12-24-1951 Вінницький національний аграрний університет зазначає наступне: позивач є правонаступником майнових прав та обов'язків Державного підприємства "Дослідне господарство Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції", що у свою чергу не припиняє права постійного користування спірною земельною ділянкою та узгоджується із позицією Верховного суду України викладеній у постанові від 21 лютого 2011 року №21-3а11; виділення Державного підприємства "Дослідне господарство Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції" з Вінницької обласної державної сільськогосподарської дослідної станції не призвело до припинення права постійного користування земельною ділянкою, яке в порядку правонаступництва в деякій частині перейшло до позивача; державний акт на право постійного користування землею І-ВН №001263, виданий відповідно до рішення 10 сесії 22 скликання Агрономічної сільської ради народних депутатів Вінницького району Вінницької області від 05 квітня 1996 року, зареєстрований в книзі записів державних актів на праві постійного користування землею за №2 є дійсним, оскільки реєстрація права постійного користування була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення і підтверджує право позивача на законне використання землі площею 474,6783 га. на території Агрономічної сільської ради; землі площею 474,6783 га. на території Агрономічної сільської ради у встановлено Земельним кодексом України порядку не вилучалися та відсутні інші підстави припинення права користування земельною ділянкою передбачені статтею 141 Земельного кодексу України, а, отже, Вінницькому національному аграрному університету належить право користування земельною ділянкою площею 474,6783 га. колишньої Вінницької обласної державної сільськогосподарської дослідної станції, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею І-ВН №001263; враховуючи той факт, що земельна ділянка загальною площею 474,6783 га, що знаходиться на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області належить до земель сільськогосподарського призначення, передана у постійне користування Вінницькому національному аграрному університету згідно державного акта на право постійного користування землею І-ВН №001263, то висновок суду про те, що позивач не має прав на землю, що виникли у Вінницької обласної державної сільськогосподарської дослідної станції на підставі Державного акту на право постійного користування землею І-ВН №001263, пункт 3 рішення Агрономічної сільської ради Вінницької області №195 від 02 грудня 2016 року, яким визнано таким, що втратив чинність Державний акт, не несе негативних наслідків для Вінницького національного аграрного університету, такі негативні наслідки для позивача відсутні, а, отже, безпідставним є посилання позивача на порушення його права або охоронюваного законом інтересу не відповідає дійсним обставинам справи.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30 жовтня 2017 року на підставі розпорядження керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду, на виконання абзацу 3 пункту 7.3 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді та відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, на виконання службової записки головуючого судді (судді - доповідача) у справі, було внесено зміни до складу колегії суддів та визначено наступний її склад: головуючий суддя Мамченко Ю.А., суддя Демянчук Ю.Г., суддя Дужич С.П.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 01 листопада 2017 року у справі №902/517/17 прийнято апеляційну скаргу Агрономічної сільської ради до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Мамченко Ю.А, суддя Демянчук Ю.Г., суддя Дужич С.П.

Ухвалою від 01 листопада 2017 року розгляд апеляційних скарг Вінницького національного аграрного університету та Агрономічної сільської ради на рішення господарського суду Вінницької області від 07 серпня 2017 року у справі №902/517/17 було відкладено на 22 листопада 2017 року.

22 листопада 2017 року від представника позивача - Вінницького національного аграрного університету надійшли пояснення у яких зазначено, що враховуючи рішення Конституційного суду України від 01 квітня 2010 року №10-рп/2010, сформувалась судова практика адміністративних судів з приводу підсудності земельних спорів фізичних осіб чи юридичних осіб з суб'єктом владних повноважень, пов'язаних з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності, яка полягає у тому, що на вказані спори поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Від представника відповідача - Агрономічної сільської ради надійшли додаткові пояснення по справі №902/517/17 відповідно до яких заявник звертає увагу, що належним доказом передачі державному підприємству "Дослідне господарство Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції" вилучених за згодою ОСОБА_6 НААН земельних ділянок може бути відповідне розпорядження Вінницької районної державної адміністрації. Однак, наведених документів позивачем не надано. ВНАУ стверджує, що земельні ділянки на території села Агрономічне використовуються студентами для дослідних робіт, однак таке твердження є неправдивим та спростовується договорами про спільний обробіток землі, які, починаючи з 2012 року університет укладає з суб'єктами господарювання.

Безпосередньо в судовому засіданні представники позивача та відповідача повністю підтримали вимоги і доводи, викладені відповідно в апеляційних скаргах та у відзивах на них.

Представники третіх осіб в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представників третіх осіб за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог статті 101 ГПК України.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг та відзивів на них, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційних скарг слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Вінницька державна сільськогосподарська дослідна станція створена на підставі постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 14 лютого 1956 року (пункт 1.4 статуту).

01 грудня 1994 року Українською академією аграрних наук України виданий наказ №160, яким підтверджено право юридичної особи - Вінницької обласної державної сільськогосподарської станції; підпорядковано їй дослідні господарства.

Згідно додатку до наказу Української академії аграрних наук України №160 від 01 грудня 1994 року Вінницькій державній сільськогосподарській дослідній станції підпорядковані були наступні господарства: дослідне господарство "Нива", дослідне господарство "Поділля" та дослідне господарство "Олександрівське".

Перший статут Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції, який міститься в Реєстраційній справі, зареєстрований виконавчим комітетом Вінницької районної ради народних депутатів згідно рішення №43 від 24 жовтня 1995 року.

В пункті 1.5. статуту зазначено, що до складу Дослідної станції входять: дослідне господарство, як структурний підрозділ (без права юридичної особи), а також підпорядковані їй самостійні дослідні господарства як юридичні особи: дослідне господарство "Поділля" Муровано-Куриловецького району Вінницької області та дослідне господарство "Олександрівське" Тростянецького району Вінницької області.

Згідно пункту 3.5. статуту: "Економічною основою діяльності дослідної станції є державна власність України на основні фонди, інше майно, закріплене Академією за Дослідною станцією, а також землі ОСОБА_6, надані Дослідній станції згідно з державним актом на право користування землею.

Землі, надані дослідній станції для виконання її статутних цілей і завдань, є загальнодержавною власністю. Вони не передаються в іншу форму власності, на них не створюються сільськогосподарські кооперативи, фермерські господарства, вилучення земель без згоди ОСОБА_6 не допускається."

В главі 8 "Дослідна станція і дослідні господарства" статуту визначено: "Дослідні господарства, що входить в межу Дослідної станції, створені з метою організаційно-господарського забезпечення Дослідної станції..." (стаття 8.1). Дослідне господарство, що входить до складу станції як структурний підрозділ, не є юридичною особою, знаходиться на одному балансі з установою і діє на підставі Положення про нього, затвердженого директором установи.

05 квітня 1996 року Агрономічною сільською радою народних депутатів Вінницького району Вінницької області ухвалено рішення 10 сесії 22 скликання, яким затверджено ОСОБА_3 землекористування Вінницької державної обласної сільськогосподарської дослідної станції /т.5, а.с.13/. На підставі даного рішення виданий Державний акт на право постійного користування землею І-ВН №001263, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею №2, згідно якого в постійне користування дослідній станції надано 1229,6 га землі, що сторонами та іншими учасниками процесу визнається.

12 лютого 2001 року Президентом Української академії аграрних наук затверджено нову редакцію статуту юридичної особи (код ЄДРПОУ 00729267); Вінницька обласна державна сільськогосподарська дослідна станція змінила найменування на Вінницьку державну сільськогосподарську дослідну станцію.

В пункті 1.6 статуту дослідної станції в редакції станом на 2001 рік, зокрема, зазначено, що до складу станції входить дослідне господарство як структурний підрозділ без прав юридичної особи.

В пункті 3.3 статуту зазначено, що за станцією закріплені землі ОСОБА_3, надані станції згідно з державним актом на право постійного користування для виконання її статутних цілей і завдань. Вилучення цих земель без згоди ОСОБА_6 не допускається.

Відповідно до Указу Президента України "Про надання Українській академії аграрних наук статусу національної" №8/2010 від 06 січня 2010 року, наказу Національної академії аграрних наук України "Про найменування установ, підприємств та організацій НААН України" №69 від 07 вересня 2010 року, на підставі наказу Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції №1/5-47 від 14 грудня 2010 року змінено назву юридичної особи (код ЄДРПОУ 00729267) "Вінницька державній сільськогосподарській дослідній станції" на "Вінницька державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту кормів Національної академії аграрних наук України."

Президентом Національної академії аграрних наук України 09 жовтня 2010 року затверджено нову редакцію статуту Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кормів Національної академії аграрних наук України, про що держаним реєстратором 17 грудня 2010 року здійснено відповідний запис за №11491050012000629.

Згідно наказу Національної академії аграрних наук України №107 від 24 травня 2011 року Вінницьку державну сільськогосподарську дослідну станцію Інституту кормів Національної академії аграрних наук України було реорганізовано шляхом перетворення в державне підприємство "Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів Національної академії аграрних наук України", внаслідок чого дослідна станція, як юридична особа, припинена.

Пунктом 4 наказу Національної академії аграрних наук України №107 від 24 травня 2011 року, а також пунктом 5.7 наказу ОСОБА_6 №17 від 29 червня 2011 року зобов'язано здійснити інвентаризацію та оцінку землі, майна та інших майнових цінностей Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кормів Національної академії аграрних наук України з метою їх передачі державному підприємству "Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів Національної академії аграрних наук України".

13 жовтня 2011 року було затверджено Передавальний акт на передачу майна, в якому зазначено, що державне підприємство "Науковий інноваційно-технологічний центр інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України" є правонаступником всіх зобов'язань Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державне підприємство "Науковий інноваційно-технологічний центр інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України" (код 00729267) є правонаступником Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кормів Національної академії аграрних наук України.

Як вбачається судами з пункту 1.4 статуту дослідного господарства Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції (код ЄДРПОУ 00724749) Господарство створене на підставі наказу Української академії аграрних наук №160 від 01 грудня 1994 року.

Як зазначалось вище, наказом №160 від 01 грудня 1994 року керівників обласних державних сільськогосподарських станцій зобов'язано привести свої статути, печатки, штампи, бланки документації, а також підпорядкованих їм дослідних господарств у відповідність з уточненим найменуванням.

Згідно додатку до наказу №160 від 01 грудня 1994 року в підпорядкуванні Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції було 3 господарства: "Нива", "Поділля" та "Олександрівське" /т.1, а.с.67-68/.

Даний факт узгоджується із записом в статуті Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції, згідно пункту 1.5 якого до складу дослідної станції входили: одне дослідне господарство, як структурний підрозділ (без права юридичної особи), а також два самостійні господарства зі статусом юридичної особи, а саме: "Поділля" Муровано-Куриловецького району Вінницької області та "Олександрівське" Тростянецького району Вінницької області.

З дослідженого місцевим господарським судом та перевіреного судом апеляційної інстанції вбачається, що господарство, яке на той час не мало статусу юридичної особи і було структурним підрозділом Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції, - це "Нива".

Наказом №95 від 29 листопада 2002 року Українська академія аграрних наук зобов'язала:

Пунктом 1 "Керівникам науково-дослідних установ провести зміни з організації наукової та виробничої діяльності наукових установ та їх дослідних господарств, реорганізувавши наукові установи шляхом виділення дослідних господарств...".

Пунктом 3 "... підготувати відповідні зміни до примірних статутів наукових установ і дослідних господарств ...".

Статут дослідного господарства Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції (код ЄДРПОУ 00724749) був затверджений Президентом Української академії аграрних наук 04 лютого 2003 року та зареєстрований Вінницькою райдержадміністрацією 10 лютого 2003 року за №04050975ю0010726.

Відповідно до пункту 1.5 статуту "... найменування господарства визначене ... наказом Української академії аграрних наук №95 від 29 листопада 2002 року".

Згідно пункту 1.2 статуту Господарство підпорядковане Вінницькій державній сільськогосподарській дослідній станції.

03 квітня 2003 року Вінницькою районною державною адміністрацією зареєстровані зміни до статуту дослідного господарства Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції за №460, відповідно до яких "Дослідне господарство Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції, створено в результаті реорганізації шляхом виділення зі складу Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції, є правонаступником майнових прав господарства".

Таким чином, Дослідне господарство Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції (код 00724749) створене на виконання наказу Української академії аграрних наук №95 від 29 листопада 2002 року шляхом виділення дослідного господарства зі складу Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції і отримало підстави набуття права на майно, що перебувало в користуванні дослідного господарства, яке було структурним підрозділом Станції.

В наступній редакції статуту юридичної особи (код 00724749), зареєстрованої 20 грудня 2004 року, в пункті 1.4. з'являється положення про те, що господарство створене в результаті реорганізації Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції УААК від 26 листопада 2002 року №95 і є правонаступником в частині майна, майнових прав і зобов'язань реорганізованої Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції.

Враховуючи, що дослідне господарство мало статус відокремленого підрозділу Станції, не було юридичною особою. Така структурна одиниця була наділена майном юридичної особи, яка їх створила.

Враховуючи, що дослідне господарство було структурним підрозділом Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції, майно, що перейшло дослідному господарству Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції (державному підприємству дослідного господарства Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції УААН) (код 00724749), належало саме юридичній особі (станції).

Відповідно до пункту 3.5 статуту Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції вилучення наданих їй земель без згоди ОСОБА_6 Української академії аграрних наук не допускалось.

З дослідженого місцевим господарським судом та перевіреного колегією суддів вбачається, що позивач не надав доказів того, що ОСОБА_6 Української академії аграрних наук приймала рішення про передачу частини земель, розташованих на території Агрономічної сільської ради, які згідно Державного акту на право постійного користування землею І-ВН №001263 були закріплені за Вінницькою державною сільськогосподарською дослідною станцією на правах постійного користування дослідному господарству Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції (державному підприємству дослідного господарства Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції УААН).

Таким чином, посилання Вінницького національного аграрного університету на те, що в ході реорганізації Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції та утворення юридичної особи (код 00724749) останній на території Агрономічної сільської ради перейшли права на землю не підтверджується жодним документом.

Відповідно до статей 125, 126 Земельного кодексу України (в редакції 2003 року) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Всупереч вимогам закону в матеріалах справи відсутній документ, що посвідчує права юридичної особи (код ЄДРПОУ 00724749) не землю згідно Державного акту на право постійного користування землею І-ВН №001263.

Як зазначалось вище, 20 грудня 2004 року державним реєстратором зареєстровані зміни до статуту юридичної особи (код ЄДРПОУ 00724749), дослідне господарство Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції перейменоване в державне підприємство дослідного господарства Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції УААН.

22 грудня 2010 року зареєстрована нова редакція статуту юридичної особи (код ЄДРПОУ 00724749), згідно якої нове найменування останньої державне підприємство "Дослідне господарство Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кормів Національної академії аграрних наук України".

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України №61 від 25 січня 2012 року державне підприємство "Дослідне господарство Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кормів Національної академії аграрних наук України" передано до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №94 від 28 січня 2012 року державне підприємство "Дослідне господарство Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кормів Національної академії аграрних наук України" отримало назву державне підприємство "Агрономічне".

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №492 від 08 серпня 2012 року Державне підприємство "Агрономічне" було реорганізовано шляхом приєднання до Вінницького національного аграрного університету в якості структурного підрозділу.

Як вбачається з позовної заяви та апеляційної скарги, Вінницький національний аграрний університет зазначає, що він отримав право користування земельними ділянками на території села Агрономічне згідно акта приймання-передачі цілісного майнового комплексу, майна і земельних ділянок, у якому зазначено, що йому передано копію Державного акту на право користування землею серії 1-ВН № 001263.

Однак, враховуючи що юридична особа (код 00724749) не набула прав на землю на території с.Агрономічного, вона і не мала законних підстав до їх передачі іншим особам.

Місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку про те, що відсутність в матеріалах справи будь-яких документів на підтвердження права юридичної особи (код ЄДРПОУ 00724749) на землю на території Агрономічної сільської ради згідно Державного акту І-ВН №001263 дає підстави вважати про відсутність у останньої відповідних прав на зазначені землі, а, отже, законних підстав на передачу таких прав позивачу, а, відтак, і відсутність у останнього права на землю згідно зазначеного Державного акту.

Частиною 1 статті 1 ГПК України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Неодмінною ознакою порушення права або охоронюваного законом інтересу є настання негативних наслідків для суб'єкта порушеного права. Враховуючи, що позивач не має прав на землю, що виникли у Вінницької обласної державної сільськогосподарської дослідної станції на підставі Державного акту на право постійного користування землею І-ВН №001263, пункт 3 рішення Агрономічної сільської ради Вінницької області №195 від 02 грудня 2016 року, яким визнано таким, що втратив чинність Державний акт, не несе негативних наслідків для Вінницького національного аграрного університету.

Як встановлено судами обох інстанцій, такі негативні наслідки для позивача відсутні, а, отже, безпідставним є посилання позивача на порушення його права або охоронюваного законом інтересу.

За таких обставин, місцевий суд дійшов правильного висновку про відмову Вінницькому національному аграрному університету в позові в частині визнання недійсним пункту 3 рішення 14 сесії 7 скликання Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації частини земель, які включені в межу населеного пункту села Агрономічне Вінницького району Вінницької області" №195 від 02 грудня 2016 року.

Стосовно припинення провадження у справі в частині щодо визнання недійсним пункту 1 рішення Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації частини земель, які включені в межу населеного пункту села Агрономічне Вінницького району Вінницької області" №195 від 02 грудня 2016 року колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Пунктом 4.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26 грудня 2011 року роз'яснено, що припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи. Згідно із пунктом 4.2.1. вказаної постанови, провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на пункт 1 частини першої статті 80 ГПК, якщо при розгляді справи буде встановлено, що: справа зі спору непідвідомча господарському суду (стаття 12 ГПК).

Згідно статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини 1 статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у т.ч. щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім, зокрема, спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів.

Стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства визначає захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій (далі - суб'єкт владних повноважень).

З огляду на положення статей 3, 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цього суб'єкта, відповідно прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.

Таким чином, до адміністративної відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один із його учасників - суб'єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин - юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб'єкта владних повноважень.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Згідно з пунктом 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Таким чином, з аналізу вказаних норм вбачається, що компетенція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, які виникають із правовідносин публічного характеру, а однією із сторін такого спору повинен бути суб'єкт владних повноважень який виконує владні управлінські функції саме у спірних правовідносинах.

Враховуючи фактичні обставини справи, проаналізувавши зазначені положення закону, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що Агрономічна сільська рада Вінницького району Вінницької області, приймаючи пункт 1 рішення №195 від 02 грудня 2016 року, здійснювала владно-організовуючу діяльність шляхом нормотворчого і розпорядчого впливу на відповідні суспільні відносини щодо забезпечення належного виконання покладених на неї завдань, функцій і повноважень. При цьому, має місце організуючий вплив керуючого суб'єкта на спільну діяльність громади задля ефективного досягнення її цілей і завдань. З урахуванням викладеного, провадження у справі в частині позовних вимоги про визнання недійсним пункту 1 рішення Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області №195 від 02 грудня 2016 року правомірно припинено на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Стосовно вимоги апелянта - Вінницького національного аграрного університету про припинення провадження у справі щодо визнання недійсним пункту 3 рішення Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації частини земель, які включені в межу населеного пункту села Агрономічне Вінницького району Вінницької області" №195 від 02 грудня 2016 року, в якому зазначено, що державний акт на право постійного користування землею І-ВН №001263, виданий Вінницькій обласній державній сільськогосподарській дослідній станції відповідно до рішення 10 сесії 22 скликання Агрономічної сільської ради народних депутатів Вінницького району Вінницької області від 05 квітня 1996 року, зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №2, вважати таким, що втратив чинність, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вже зазначалося, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім спорів що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів.

Згідно із положеннями частини 1 частини 2 статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання, в тому рахунку й шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, що суперечать законодавству.

У відповідності до положень статей 1, 4-1, 2 ГПК України, господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (пункт 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" №10 від 24 жовтня 2011 року).

Пунктом 17 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" №10 від 24 жовтня 2011 року також роз'яснено, що справи у спорах про право, що виникають з відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства за участю господарюючих суб'єктів та суб'єктів владних повноважень та які не мають ознак справ адміністративної юрисдикції повинні розглядатися господарськими судами на загальних підставах.

З урахуванням вищенаведеного, при вирішенні питання щодо підвідомчості позову господарському суду слід враховувати у сукупності обставини, а саме: щодо суб'єктивного складу сторін, предмета та підстав позову, характеру правовідносин сторін цього спору.

Таким чином, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК підвідомчі господарським судам.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що у даному випадку, спір стосовно дійсності (законності) пункту 3 рішення Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області №195 від 02 грудня 2016 року обумовлений ймовірним обмеженням (порушенням) приватного права (права постійного користування землею). Тобто, спір пов'язаний із відновленням порушеного права постійного користувача землею згідно державного акту. Тобто, в даному випадку наявний спір про право, що в свою чергу виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

З урахуванням наведеного твердження Вінницького національного аграрного університету про публічно-правовий характер спору в частині визнання недійсним пункту 3 рішення №195 від 02 грудня 2016 року є помилковим.

Інші доводи скаржників не заслуговують на увагу, оскільки їм була надана вичерпна правова оцінка судом першої інстанції на підставі наданих сторонами доказів, які відповідно до статей 33, 34 ГПК України засвідчують певні обставини і на яких ґрунтується висновок суду.

Відповідно до пункту 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Вінницької області від 07.08.17 року у справі №902/517/17 залишити без змін, апеляційні скарги Вінницького національного аграрного університету та Агрономічної сільської ради - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 902/517/17 повернути господарському суду Вінницької області.

Головуючий суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Демянчук Ю.Г.

Суддя Дужич С.П.