Постанова

від 21.11.2017 по справі 902/569/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"21" листопада 2017 р. Справа № 902/569/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Розізнана І.В. ,

суддя Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання Петрук О.В.,

за участю представників:

позивача- не з'явився;

відповідача 1- не з'явився;

відповідача 2- ОСОБА_1 (довіреність №06-14/43 від 20.01.2017р.),

третьої особи 1- не з'явився;

третьої особи 2- ОСОБА_2 (довіреність №183 від 10.11.2017р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з господарським судом Вінницької області апеляційну скаргу Позивача-Товариства з обмеженою відповідальністю Сели-щанське на рішення господарського суду Вінницької області від 04.07.2017 року у справі №902/569/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Селищанське

Вінницька обл., Тиврівський р-н, с.Селище

до 1. Тиврівської районної державної адміністрації Вінницька обл., смт.Тиврів

2. Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області м.Вінниця

треті особи , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідачів -

1. Селищенська сільська рада с.Селище, Тиврівський р-н, Вінницька обл.

2. ОСОБА_3 м.Гнівань, Тиврівський р-н, Вінницька обл.

про визначення Головного управління Держгеокадарстру у Вінницькій області орендо-давцем за Договором оренди землі від 01.06.2011р.,

- поновлення на п'ять років терміну дії Договору оренди землі та

- визнання поновленим Договору оренди землі на тих самих умовах на строк п'ять

років у редакції додаткової угоди,-

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.22, 28 Господарсь-кого процесуального кодексу України. Заяви про відвід суддів не надходило.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 04.07.2017р. у справі №902/569/17 (суддя Білоус В.В.) відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Селищанське (надалі в тексті - Товариство) до Тиврівської районної державної адміністрації (надалі в тексті - Райдержадміністрація), Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій об-ласті (надалі в тексті - Управління) про визначення Головного управління Держгеокадарстру у Вінницькій області орендодавцем за Договором оренди землі від 01.06.2011р., поновлення на п'ять років терміну дії Договору оренди землі та визнання поновленим Договору оренди землі на тих самих умовах на строк п'ять років у редакції додаткової угоди.(арк.справи 70-77).

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Позивач звертався до Від-повідача-1 з листом про продовження договору оренди, однак всупереч вимог п.п. 2, 3 ст.33 Закону України Про оренду землі не надав проекту додаткової угоди. При цьому, на переконання суду першої інстанції - особою, яка вправі управляти спадщиною, а відтак і укладати договір оренди як орендодавець щодо невитребуваної земельної частки (паю) померлої громадянки ОСОБА_4 в даному випадку є Селищенська сільська рада. Крім того, Селищенською сільсь-кою радою та ОСОБА_3 після закінчення строку дії спірного договору укладено договір орен-ди землі від 03.04.2017р.(арк.справи 74-76).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Позивач подав скаргу до Рівненського апеляцій-ного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Вінницької об-ласті від 04.07.2017р. у даній справі та прийняти нове, яким позов задоволити.(арк. справи 84-90).

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, Скаржник зазначає, що суд першої інстанції прийняв рішення за невірного застосування норм матеріального права і неповним з'ясуванням обставин справи, що призвело до невірних висновків. На думку апелянта, суд не врахував, що договір орен-ди землі від 16.12.2011р. містить площу та кадастровий номер земельної ділянки, а також зареєс-трований у відділі Держкомзему Тиврівського району. Крім того, Товариство повідомило Райдерж-адміністрацію про намір продовжити дію договору у належні строки, разом з тим, остання пові-домила, що не вправі розпоряджатися спірною земельною ділянкою. Скаржник також вказує, що його не повідомляли про зміну орендодавця, при цьому, наголошує також, що має переважне право на продовження дії договору оренди.(арк.справи 85-88).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у даній справі від 14.08.2017р. прийнято апеляційну скаргу Позивача до провадження, справу призначено до слухання.(арк. справи 82).

Ухвалою від 12.09.2017р. відкладено розгляд апеляційної скарги у справі №902/569/17. Крім того, витребувано у Позивача копію та оригінал додаткової угоди (для огляду в судовому засіданні), докази її надсилання (вручення) Тиврівській районній державній адміністрації, будь-які інші докази на підтвердження своїх вимог, окрім тих, що вже наявні в матеріалах справи.(арк. справи 131-132).

Ухвалою від 26.09.2017р. задоволено клопотання Відповідача-2 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції з господарським судом Вінницької області.(арк.справи 136-137).

У зв'язку із перебуванням у щорічній відпустці судді Бучинської Г.Б. на підставі розпо-рядження керівника апарату від 09.10.2017р. автоматизованою системою документообігу суду про-ведено автоматичну заміну складу колегії суддів у справі №902/569/17, визначено колегію: голову-ючий суддя Грязнов В.В., суддя Розізнана І.В., суддя Філіпова Т.Т. Колегія у даному складі 10.10. 2017р. прийняла до провадження апеляційну скаргу Позивача.(арк.справи 155-157).

Крім того, ухвалами від 10 та 25 жовтня 2017р. відкладався розгляд справи, а ухвалою від 25.10.2017р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідачів - Селищенську сільську раду (надалі в тексті - Сільська рада) та ОСОБА_3(арк.справи 159-160, 167-169).

01.09.2017р. від Адміністрації та 11.09.2017р. від Управління поштою надійшли відзиви, у яких вони просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. (арк.справи 101-107, 118-121).

Крім того, 11.09.2017р. через канцелярію суду Позивач подав заяву про долучення додат-кових доказів, а саме - копії наказу Міністерства юстиції України від 02.08.2017р. №2469/5 про ска-сування державної реєстрації речового права нових орендарів на земельні ділянки в т.ч. і на спірну земельну ділянку, а також інформаційну довідку із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. В обґрунтування клопотання про долучення додаткових доказів Скаржник зазначає, що станом на момент прийняття рішення по справі даний наказ ще не був прийнятий. (арк.справи 123-128).

04.10.2017р. на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 12.09.2017р. від Позивача надійшли докази надсилання Тиврівській районній державній адміністрації додаткової угоди, а також копія додаткової угоди.(арк.справи 142-149).

09.10.2017р. від Управління надійшли додаткові пояснення, у яких зауважено, що стосовно спірної земельної ділянки вже укладено новий договір оренди, який зареєстровано у Державному реєстрі прав. Також додано інформаційну довідку із Державного земельного кадастру з якої вба-чається, що спірна земельна ділянка належить на праві власності Тиврівській районній державній адміністрації.(арк.справи 151-152).

13.11.2017р. на адресу суду від Райдержадміністрації надійшла заява про розгляд справи без участі представника.(арк.справи 176).

Крім того, 13.11.2017р. на адресу суду від ОСОБА_3 та від Сільської ради надійшли пояснення, у яких вони заперечують проти задоволення апеляційної скарги та просять суд зали-шити рішення суду першої інстанції - без змін.(арк.справи 178-185,206-212).

У судовому засіданні апеляційної інстанції 21.11.2017р. представник Управління та предс-тавник ОСОБА_3 заперечили проти доводів та вимог апеляційної скарги, надали пояснення в обґрунтування своїх правових позицій. Представник Управління зазначив, що Райдержадмініст-рація повторно відмовляючи Товариству у продовженні дії договору оренди землі помилково заз-начила, що станом на листопад 2016р. не є розпорядником земельної ділянки.

В призначене на 21.11.2017р. судове засідання Скаржник, Відповідач-1 і Третя особа-1 яв-ки своїх представників не забезпечили, хоч про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому порядку.(арк.справи 170-175). Проте, така неявка не перешкоджає розгляду справи, позаяк явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, а матеріалів справи достатньо для розгляду скарги по суті.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням голови Тиврівської Райдержадмініст-рація №4 від 07.02.2011р., зокрема, надано Товариству дозвіл на укладення договору оренди зе-мельних ділянок на території сільської ради с.Селище Тиврівського району.(арк.справи 20).

На підставі зазначеного розпорядження, 01.06.2011р. Райдержадміністрація -орендодавець та ТзОВ Селищанське -орендар укладали договір оренди землі (надалі в тексті - Договір), відпо-відно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування зе-мельну ділянку (невитребувана земельна частка (пай) в кількості 1 шт.), що належить покійній ОСОБА_4 загальною площею 2,6992 га та знаходиться на території Селищенської сільської ради за межами с.Селище Тиврівського р-ну Вінницької обл. для ведення товарного сіль-ськогосподарського виробництва. (арк.справи 15-17).

Відповідно до п.5 Договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 24 333 грн. 93 коп.

Договір укладено строком на 5 років. Після закінчення строку дії Договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продов-жити його дію.(п.8 Договору).

Пунктом 9 сторони погодили, що орендна плата складає 3% від вартості земельної ділянки і становить 731 грн. в рік і сплачується в грошовій формі шляхом щомісячного перерахування коштів в сумі 60 грн. 92 коп. на рахунок орендодавця за оренду земель.

Відповідно до п.п.17,19 Договору, передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту відведення. Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 10-денний строк після реєстрації цього договору за актом приймання-передачі.

Пунктом 34 Договору передбачено, що дія Договору припиняється, зокрема, у разі нотаріа-льного оформлення прав власності спадкоємця на дану земельну ділянку.

Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.(п.40 Договору).

Договір підписано уповноваженими представниками, скріплено відтисками печаток сторін та зареєстровано у відділі Держкомзему Тиврівського району Вінницької області 16.12.2011р. за реєстраційним №052450004001251.(арк.справи 17).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору, орендодавець передав, а орендар прийняв об'єкт оренди, про що складено акт приймання-передачі земельної ділянки від 05.06.2011р.(арк.справи 18).

Матеріали справи свідчать, що 04.10.2016р. Товариство листом №222 повідомило Райдерж-адміністрацію про намір продовжити дію договорів оренди, зокрема Договору щодо земельної ділянки (не витребувана земельна частка (пай) в кількості 1 шт.), що належить покійній ОСОБА_5 загальною площею 2,6992 га та знаходиться на території Селищенської сіль-ської ради за межами с.Селище.(арк.справи 61), у відповідь на що Адміністрація зауважила на від-сутність проекту додаткової угоди та необхідність його подання для вирішення даного питання. (арк.справи 62).

Як свідчать матеріали справи, 26.10.2016р. ТзОВ Селищанське повторно звернулося до Райдержадміністрації із листом №238 щодо продовження дії договорів оренди. До листа додано пе-релік земельних часток та проект додаткової угоди по спірній земельній ділянці.(арк.справи 63, 143-146). Лист із додатками надіслано Райдержадміністрації 26.10.2016р., про що свідчать витре-бувані судом апеляційної інстанції опис вкладення у лист та кур'єрська накладна.(арк.справи 147-148). Вбачається, що стосовно поновлення договору оренди і укладення додаткової угоди про поновлення Райдержадміністрація у листі від 17.11.2016р. зазначила, що згідно п.5 ст.4, ч.5 ст.19 Закону України Про оренду землі із змінами від 20.09.2016, абз.2 ч.1 ст.1285 ЦК України - в разі відсутності спадкоємців, органом який управляє спадщиною є сільські, селищні, міські ради за місцем знаходження такої земельної ділянки і запропонувала Позивачеві звернутися за укладенням договору до особи яка управляє спадщиною.(арк.справи 24, 64).

Крім того, матеріали справи містять:

- довідку відділу Держкомзему у Тиврівському районі без дати, з якої вбачається, що земе-льна ділянка №498 площею 2,6992 га, кадастровий номер 0524585600:01:006:0270 належить гро-мадянці ОСОБА_4.(арк.справи 19).

- проект акту визначення меж земельної ділянки (на місцевості).(арк.справи 22).

- витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 22.12.2016р., з якого вбачається, що спірна земельна ділянка станом на дату формування витягу перебуває у державній власності розпорядником є Тиврівська районна державна адміністрація, орендар - ТзОВ Сели-щанське .(арк.справи 26-27).

- платіжні доручення від 13.12.2016р., 27.01.2017р., 27.02.2017р., 30.03.2017р. про сплату орендної плати за землю ТзОВ Селищанське на рахунок Селищанської сільської ради.(арк. спра-ви 32-35).

- договір оренди землі від 03.04.2017р. укладений Селищенською сільською радою та ОСОБА_6, зокрема, щодо земельної ділянки (не витребувана земельна частка (пай) в кількості 1 шт.), що належить покійній ОСОБА_4 загальною площею 2,6992 га та знаходить-ся на території Селищенської сільської ради за межами с.Селище Тиврівського р-ну Вінницької обл.(арк.справи 58-60).

Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при ухваленні ос-каржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Предметом даної справи є визнання чинним договору оренди.

Згідно з ч.1 ст.124 ЗК України (надалі в тексті - ЗК України), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішен-ня відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повно-важеннями, визначеними ст.122 цього Кодексу, чи договору купівлі продажу права оренди земе-льної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділян-ки.

Відповідно до ст.1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на дого-ворі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Порядок укладення договору оренди землі встановлений статтею 16 Закону України Про оренду землі . Частиною четвертою цієї статті передбачено, що передача земельної ділянки, межі якої визначено в натурі (на місцевості), в оренду без зміни її цільового призначення здійснюється без розроблення проекту відведення.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Колегія суддів звертає увагу, що предметом оренди у даному випадку є нерозподілена між громадянами-власниками сертифікатів земельна ділянка (пай).

Орендні відносини повинні оформлюватися договором як у разі оренди земельної ділянки, так і в разі оренди земельної частки (паю).

Разом з тим, за своєю правовою природою земельні частки (паї) не є земельними ділянка-ми, а тому оренда земельної частки (паю) і оренда земельної ділянки мають суттєво різні якісні відносини. У випадку оренди земельної частки (паю) встановлюються орендні відносини щодо пра-ва на земельну частку (пай), не визначену в натурі земельну ділянку, посвідчену сертифікатом.

Судом встановлено і матеріалами справи стверджується, що сторони уклали саме Договір оренди земельної частки (паю). При цьому, колегія суддів звертає увагу, що враховуючи правову природу об'єкта оренди - до даних правовідносин щодо поновлення договору оренди неправомірно застосовувати норми статті 124 Земельного кодексу України статті 33 Закону України Про оренду землі .

Однак, враховуючи, що об'єктами земельних відносин, зокрема, є земельні частки (паї), то такі правовідносини регулюються положеннями постанови Кабінету міністрів України від 24.01. 2000р. №119 Про затвердження Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю) (на-далі в тексті - Порядок), Указу Президента України від 08.08.1995р. Про порядок паювання зе-мель, переданих у колективну власність сільськогоподарським підприємствам і організаціям (на-далі в тексті - Указ) та Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) (надалі в тексті - Закон), а також загальні положення Цивільного кодексу України щодо найму.

Статтею 2 Закону передбачено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) держав-ною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: сві-доцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-про-дажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Так, відповідно до ч.3 п.1 та п.6 Указу, паювання земель передбачає визначення розміру зе-мельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогос-подарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонер-ного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). У разі виходу власника земельної частки (паю) з колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарсь-кого кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства за його заявою здійснюється відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку і видається державний акт на пра-во приватної власності на цю земельну ділянку. Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку (пай) по-вертається до районної державної адміністрації.

Нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищ-ної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для вико-ристання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ді-лянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земель-них ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмо- вій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.(ст.13 Закону).

Нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки передаються в розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду.(п.12 Порядку орга-нізації робіт та методики розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) затвердженого постановою КМУ від 4 лютого 2004р. №122.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що на відміну від земельної ділянки - земельна частка (пай) є умовною часткою земель, які належали колективним сільськогосподар-ським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, розмір якої визначений в умовних кадастрових гектарах. Місцезнаходження та межі такої земельної частки (паю) не визначені.

Колегія суддів дійшла висновку, що саме Тиврівська районна державна адміністрація є роз-порядником такої земельної частки (паю) до моменту отримання державного акта на право влас-ності на земельну ділянку щодо невитребуваної земельної частки (паю), що належить покійній ОСОБА_7 загальною площею 2,6992 га та знаходиться на території Селищенської сільської ради за межами с.Селище Тиврівського району Вінницької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та з урахуванням відомостей з Державного земельного кадаст-ру про земельну ділянку від 22.12.2016р., з якого вбачається, що спірна земельна частка (пай) ста-ном на дату формування витягу перебуває у державній власності.(арк.справи 26-27).

З огляду на зазначені обставини, помилковим є твердження суду першої інстанції про на-лежність Сільській раді права розпорядження спірною землею, оскільки статтями 4 та 19 Закону України Про оренду землі (в редакції, яка діє з 19.10.2016р.) передбачено, що орендодавцем земельної ділянки, що входить до складу спадщини, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття після спливу шести місяців з дня відкриття спадщини, - є особа, яка управляє спад-щиною. Особа, яка управляє спадщиною, у складі якої є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, що не перебуває в оренді, має право передати таку ділянку в оренду на строк до мо-менту державної реєстрації права власності спадкоємця на таку земельну ділянку або до набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою , про що обов'язково зазначає-ться у договорі оренди земельної ділянки. У разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту особою, яка управляє спадщиною, до складу якої входить земельна ділянка, є сільська, селищна, міська рада за місцезнаходженням такої земельної ділянки.(ст.1285 ЦК України.)

Разом з тим, судом встановлено, що невитребувана земельна частка (пай), що належить по-кійній ОСОБА_4 загальною площею 2,6992 га та знаходиться на території Сели-щенської сільської ради за межами с.Селище Тиврівського р-ну Вінницької обл. не є земельною ділянкою. Крім того, матеріали справи не містять, а сторони не довели, що є рішення суду, яке набрало законної сили щодо визнання спадщини відумерлою, натомість матеріалами справи підт-верджено, що об'єкт оренди за спірним договором зареєстрований у Державному земельному ка-дастрі за Райдержадміністрацією.

Враховуючи зазначені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що Райдержадміністра-ція всупереч вимог закону ухилилась від погодження на поновлення договору оренди і укладення додаткової угоди про поновлення, посилаючись в листі від 17.11.2016р. на те, що згідно п.5 ст.4, ч.5 ст.19 Закону України Про оренду землі із змінами від 20.09.2016, абз.2 ч.1 ст.1285 ЦК Украї-ни в разі відсутності спадкоємців, органом який управляє спадщиною є сільські, селищні, міські ради за місцем знаходження такої земельної ділянки, запропонувавши Позивачеві звернутися з пи-танням про укладення договору до особи яка управляє спадщиною , не вказавши назви цієї особи. (арк.справи 24, 64).

Разом з тим, з мотивів викладених вище, Головне управління Держгеокадарстру у Вінниць-кій області не може бути орендодавцем за Договором оренди землі від 01.06.2011р., позаяк не є розпорядником, що також ствердив у судових засіданнях представник Відповідача-2, а тому в час-тині позову про визначення його орендодавцем належить відмовити за безпідставністю.

На переконання колегії суддів, враховуючи, що природою спірних правовідносин є найм, до них застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють відносини найму. Так, від-повідно до ст.ст.759,760 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобо-в'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Предметом догово-ру найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Предметом договору найму можуть бути майнові права.

Наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку до-говору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, вста-новлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняєть-ся.(ст.777 ЦК України).

Разом з тим, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку дого-вору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.(ст.764 ЦК України).

При цьому, матеріалами справи стверджено, що у строк за більше ніж місяць до 16.12.2016 року - тобто дати закінчення дії Договору оренди, а саме 26.10.2016р. ТзОВ Селищанське звер-нулося до Тиврівської РДА із листом №238 про продовження дії договорів оренди. До листа до-дано перелік земельних ділянок та проект додаткової угоди.(арк.справи 63, 143-146). Лист із додат-ками надіслано Райдержадміністрації 26.10.2016р., про що свідчать витребувані судом апеляційної інстанції опис вкладення у лист та кур'єрська накладна.(арк.справи 147-148). Разом з тим, матеріа-лами справи стверджено, що Райдержадміністрація не заперечила проти поновлення договору орен-ди, проте неправомірно ухилилась від укладення додаткової угоди про поновлення договору, зап-ропонувавши Позивачеві звернутися за укладенням договору до особи, яка управляє спадщиною. (арк.справи 24, 64).

Матеріали справи свідчать, що ТзОВ Селищанське після закінчення строку дії Договору продовжувало користуватись землею, оплачувало орендну плату протягом 4 місяців (арк.справи 32-35), при цьому, матеріали справи не містять доказів заперечення Райдержадміністрації від про-довження відносин найму та доказів повернення сплачених коштів орендарю, як сплачених безпід-ставно або помилково.

Враховуючи зазначені обставини в сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що договір оренди землі від 01.06.2011р., укладений Тиврівською районною державною адміністрацією та ТзОВ Селищанеьке щодо невитребуваної земельної частки (паю) в кількості 1 шт., що належить покійній ОСОБА_4 загальною площею 2,6992 га та знаходиться на терторії Се-лищенської сільської ради за межами с.Селище Тиврівського р-ну Вінницької обл. для ведення то-варного сільськогосподарського виробництва - після 16.12.2016р. в силу закону фактично продов-жив свою дію на той же строк, який був раніше встановлений договором, оскільки наймач продов-жив користуватися землею, сплачував орендну плату за відсутності заперечень Райдержадмініст-рації.

Враховуючи, що в проекті додаткової угоди, яка міститься у позовній заяві (арк.справи 5) орендодавцем зазначене Головне управління Держгеокадарстру у Вінницькій області вимога про поновлення на п'ять років терміну дії Договору оренди землі та визнання поновленим Договору оренди землі на тих самих умовах на строк п'ять років у редакції Додаткової угоди є безпідстав-ною і в її задоволенні також належить відмовити.

Разом з тим, колегія суддів не надає правової оцінки договору оренди землі від 03.04.2017 року, укладеного Селищанською сільською радою та ОСОБА_3, зокрема, щодо земельної ді-лянки (не витребувана земельна частка (пай) в кількості 1 шт.), що належить покійній ОСОБА_4 загальною площею 2,6992 га та знаходиться на території Селищенської сільської ради за межами с.Селище Тиврівського р-ну Вінницької обл.(арк.справи 58-60), оскільки дослід-ження правомірності укладення такої угоди підвідомче загальним судам і можливе в межах розг-ляду відповідного позову.

За наслідками повторного розгляду справи, на переконання апеляційного суду - оскаржува-не рішення не підлягає скасуванню, якщо його резолютивна частина є правильною, хоча б відпо-відні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотиву-вальній частині рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №7 Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарсь-кого процесуального кодексу України .

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім пе-реконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, доводи Скаржника зазначені в апеляційній скарзі, не визнаються апеляційним судом такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуаль-ного кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інс-танції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1 . Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Селищанське на рішення господарського суду Вінницької області від 04.07.2017 року у справі №902/569/17 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України

3. Справу №902/569/17 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Філіпова Т.Л.