Ухвала

від 16.11.2017 по справі 521/13935/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/5222/17

Номер справи місцевого суду: 521/13935/15-ц

Головуючий у першій інстанції Целух А. П.

Доповідач Ващенко Л. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого - Ващенко Л.Г.

суддів - Вадовської Л.М., Сєвєрової Є.С.

при секретарі - Ярахмедові Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства ЛЕГБАНК в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства ЛЕГБАНК на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 26 січня 2017 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства ЛЕГБАНК в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства ЛЕГБАНК до товариства з обмеженою відповідальністю Крокус Лізинг , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

27.08.2015 року, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства ЛЕГБАНК (далі-УО Банка) звернулась із позовом про стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором у розмірі 19 479,32 доларів США.

Позов обґрунтовано тим, що 05.04.2006 року між Акціонерним комерційним банком ЛЕГБАНК (далі-Банк) і товариством з обмеженою відповідальністю Крокус-Лізинг (далі-Товариство) укладено кредитний договір №04-28-06КЮ (далі-кредитний договір), за умовами якого Товариство отримало кредит у розмірі 28 780 доларів США зі сплатою відсотків (16% річних) за користування кредитом у порядку та на умовах, що визначені кредитним договором. Додатковою угодою до кредитного договору від 12.08.2011 року процентна ставка встановлена у розмірі 12% річних. Строк дії договору, з врахуванням всіх додаткових угод, визначено до 31.07.2013 року.

18.02.2013 року, у забезпечення виконання кредитного договору, між Банком і ОСОБА_2 укладено договір поруки, відповідно до якого поручитель зобов'язався перед Банком відповідати за виконання Товариством боргових зобов'язань.

Товариство належним чином не виконало умов договору, станом на 02.07.2015 року загальна сума заборгованості становить 19 479,32 доларів США, з яких: 8 255 прострочена заборгованість за кредитом; 9 573,17 доларів прострочена заборгованість по процентам; 1 673,04 доларів США пеня по процентам і 8,11 доларів США пеня по кредиту.

Посилаючись на те, що Банк виконав умови кредитного договору, а позичальник порушив умови договору, зобов'язання має виконуватись належним чином і у строки, встановлені зобов'язанням, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, поручитель разом із позичальником відповідає за виконання зобов'язання, Банк просив позов задовольнити.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 05.10.2016 року задоволено

заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 28.07.2016 року, заочне рішення суду від 28.07.2016 року скасовано, а справу призначено до розгляду у загальному порядку (а.с.56-59,100-102).

Представник УО Банка, відповідачі: представник Товариства і ОСОБА_2 не

приймали участі у судовому засіданні в суді першої інстанції 26.01.2017 року.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 26.01.2017 року у позові відмовлено.

В апеляційній скарзі представник УО Банка просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення про стягнення з Товариства заборгованості за кредитним договором і про відмову у позові до ОСОБА_2, посилаючись на незаконність рішення суду, наявність підстав для стягнення заборгованості з Товариства і погашення поручителем ОСОБА_2 боргу, відповідно до умов договору поруки.

У засіданні колегії суддів: представник УО Банка скаргу підтримав; представник ОСОБА_2 скаргу не визнав.

Представник Товариства не з'явився у засідання колегії суддів, сповіщався про розгляд справи 16.11.2017 року.

Рішення суду першої інстанції у частині підлягає скасуванню із закриття провадження у справі на підставі ст. 310 ч.1 ЦПК України, а у частині залишенню без змін на підставі ст. 308 ЦПК України.

За змістом ст. 310 ч.1 ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених ст.ст. 205, 207 ЦПК України.

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (ст. 205 ч.1 п.1 ЦПК України).

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (ст. 15 ч.1 п.п.1,3 ЦПК України).

Відповідно до ст. 16 ч.1 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою (ст. 118 ч.2 ЦПК України).

При цьому вимоги позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, якщо відсутня спільність предмета позову. Не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ст. 1 ч.1 п.1 ГПК України).

Господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав (ст. 12 ч.1 п.1 ГПК України).

Виходячи зі змісту статей 15, 16, 118 ЦПК України, статей 1, 12 Господарського процесуального кодексу України, позовні вимоги Банка до юридичної особи, які випливають з кредитного договору підлягають розгляду в порядку господарського судочинства (правова позиція Верховного Суду України від 02.12.2015 року у справі № 6-1349цс15).

З матеріалів справи вбачається, що у порядку цивільного судочинства Банк, зокрема, звернувся із позовом до юридичної особи - Товариства про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором, що виникла при виконанні правочину -

кредитного договору від 05.04.2006 року та додаткових угод між Банком і Товариством (а.с.1-28).

Зважаючи на те, що вимоги Банка до Товариства випливають з кредитного договору і додаткових угод до кредитного договору, тобто позовні вимоги підлягають розгляду у порядку господарського судочинства, провадження у справі за позовом Банка до Товариства про стягнення заборгованості за кредитним договором у порядку цивільного судочинства, відповідно до ст. 205 ч.1 п.1 ЦПК України, підлягає закриттю.

За змістом ст. 308 ч.1 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає що суд постановив рішення із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Суд першої інстанції, відмовляючи у позові до ОСОБА_2 виходив з недоведеності вимог, зокрема з того, що відповідач ОСОБА_2, поручитель Товариства, виконав перед Банком свої зобов'язання, які передбачені умовами договору поруки (а.с.118-120).

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Між сторонами виникли правовідносини із зобов'язання, які регулюються нормами ЦК України.

Відповідно до ст. 526 ч.1 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ч.1 ЦК України).

Судом першої інстанції встановлено, що 05.04.2006 року між Банком і Товариством укладено кредитний договір №04-28-06КЮ, за умовами якого Товариство отримало кредит у розмірі 28 780 доларів США зі сплатою відсотків (16% річних) за користування кредитом у порядку та на умовах, що визначені кредитним договором. Додатковою угодою до кредитного договору від 12.08.2011 року процентна ставка встановлена у розмірі 12% річних. Строк дії договору, з врахуванням всіх додаткових угод, визначено до 31.07.2013 року (а.с.1-28).

18.02.2013 року, у забезпечення виконання кредитного договору, між Банком і ОСОБА_2 укладено договір поруки, відповідно до якого поручитель зобов'язався перед Банком відповідати за виконання Товариством боргових зобов'язань (а.с.29,30).

За умовами договору поруки, ОСОБА_2 зобов'язався перед Банком, що у разі невиконання Товариством умов кредитного договору від 05.04.2006 року, він зобов'язується сплатити Банку частину кредиту у сумі 11 500 доларів США (п.2.2 пп а договору поруки, а.с.29) і нараховані та несплачені проценти за користування кредитом у розмірі 1 000 доларів США (п.22. п.п. б договору поруки, а.с.29).

Згідно довідки Банка № 11-350 від 22.07.2016 року, ОСОБА_2 повністю виконав умови договору поруки, оскільки 21.02.2013 року перерахував на рахунок Банка відповідно 11 500 доларів США і 1 000 доларів США, що підтверджується меморіальними ордерами №1.420 від 21.03.2013 року та №2.420 від 21.03.2013 року (а.с.89-93).

Зазначені обставини підтвердив у засіданні колегії суддів представник Банка.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у позові Банку до позичальника ОСОБА_2

Апеляційна скарга Банка не містить правових доводів стосовно незаконності рішення суду першої інстанції у частині відмови Банку у позові до ОСОБА_2

Приймаючи до уваги, що рішення суду у частині вимог Банка до Товариства постановлено з порушенням норм процесуального права, рішення суду першої інстанції у частині відмови Банку у позові до ОСОБА_2 відповідає вимогам закону, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду у частині підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі, а в іншій частині - залишенню без змін з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали суду.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.п.1,4, 308, 310 ч.1, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства ЛЕГБАНК в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства ЛЕГБАНК - задовольнити частково.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 26 січня 2017 року у частині відмови у прозові до товариства з обмеженою відповідальністю Крокус Лізінг - скасувати.

Закрити провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства ЛЕГБАНК в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства ЛЕГБАНК до товариства з обмеженою відповідальністю Крокус Лізинг про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 26 січня 2017 року у частині відмови у прозові до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України із розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області Л.Г. Ващенко

Л.М. Вадовська

Є.С.Сєвєрова