Постанова

від 23.11.2017 по справі 815/1141/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/1141/17

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г. П.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Косцової І.П.

за участю секретаря - Худика С.А.

за участю представника апелянта -ОСОБА_1

за участю представників 3- х осіб- Оксюта В.В., ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Украгросоюз на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 липня 2017 року по справі за позовом дочірнього підприємства «Украгросоюз» до Центру надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації, державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача селянське (фермерське) господарство «Задум» , ОСОБА_4 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №29394345 від 25.04.2016р., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - дочірнє підприємство «Украгросоюз» звернувся з позовом до Центру надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -Селянське фермерське господарство «Задум» , ОСОБА_4, в якому просив скасувати рішення Центру надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №29394345 від 25.04.2016р., яким зареєстровано 22.04.2016р. (номер запису 14300449) право оренди земельної ділянки строком на 10 років за Селянським фермерським господарством «Задум» згідно договору оренди земельної ділянки від 24.03.2016р., укладеного з власником ОСОБА_4.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 20.09.2007р. між ДП «Украгросоюз» та ОСОБА_4 укладено договір оренди земельної ділянки строком до 31.12.2018р. Зазначений договір було у встановленому порядку зареєстровано. Поряд з цим позивач дізнався, що належну йому на праві користування земельну ділянку передано в користування іншому орендарю - Селянському фермерському господарству «Задум» та 22.04.2016р. за останнім зареєстровано право оренди тієї ж земельної ділянки (кадастровий номер 5120281400:01:002:0130), згідно договору оренди земельної ділянки від 24.03.2016р.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04 липня 2017 року - в задоволенні позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі, дочірнє підприємство «Украгросоюз» , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати ухвалене рішення та постановити нове про задоволення позову.

В апеляційній скарзі, Дочірнє підприємство «Украгросоюз» , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить постанову суду від 04 липня 2017 року -скасувати, прийняти нову постанову про задоволення позову.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року до участі у справі залучено в якості співвідповідача державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації ОСОБА_3.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що рішення Центру надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №29394345 від 25.04.2016р., яким зареєстровано 22.04.2016р. (номер запису 14300449) право оренди земельної ділянки строком на 10 років за Селянським фермерським господарством «Задум» згідно договору оренди земельної ділянки від 24.03.2016р., укладеного з власником ОСОБА_4, прийнято відповідачем у межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Однак з таким висновком суду першої інстанції погодитись неможливо з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 20.09.2007р. між ДП «Украгросоюз» (Орендар) та ОСОБА_4 (Орендодавець) укладено договір оренди землі строком на 5 років (а.с. 10-12).

За умовами цього договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 2,91 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Долинської сільської ради Ананьївського району Одеської області.

На виконання договору Орендодавцем та Орендарем складено та підписано акт прийому - передачі земельної ділянки від 20.09.2007р. (а.с. 13).

01.09.2008р. між сторонами укладено додаткову угоду, якою до договору оренди землі від 20.09.2007р. внесено зміни, зокрема, викладено п.8 договору у новій редакції: « 8. Договір укладено на строк до 31.12.2018 р. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 10 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію» (а.с. 14).

Пунктом 43 договору оренди землі від 20.09.2007 р. передбачено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Цей договір укладено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий в орендаря, третій - в органі, який провів його державну реєстрацію - Центр ДЗК при Держкомземі України.

Договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 5120281400:01:002:0130) від 20.09.2007р., укладений між ДП «Украгросоюз» та ОСОБА_4, зареєстровано в Ананьївському райвідділі Одеської регіональної філії Державного підприємства "Центр ДЗК при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 040951200233 від 15.04.2009р.

На запит суду 19.04.2017р. (вхід. № ЕП/1474/17) від Долинської сільської ради Ананьївського району Одеської області надійшов лист, яким повідомлено про відсутність інформації щодо реєстрації договору оренди землі від 20.09.2007р. та додаткової угоди до договору оренди від 01.09.2008р., укладених між ОСОБА_4 та ДП «Украгросоюз» (а.с. 95).

Разом з цим, судом з'ясовано, що право оренди щодо земельної ділянки за кадастровим номером:5120281400:01:002:0130 зареєстровано за Селянським фермерським господарством «Задум» , відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації ОСОБА_3: індексний номер 29394345 від 25.04.2016р. (а.с. 46).

Як вбачається з матеріалів справи, Поземельна книга земельної ділянки, (кадастровий номер 5120281400:01:002:0130) не містить записів державної реєстрації договорів оренди землі дочірнього підприємства «Украгросоюз» , а в розділі 4 Поземельної книги міститься запис державної реєстрації речового права на нерухоме майно - права оренди земельної ділянки площею 2,9091 га (кадастровий номер 5120281400:01:002:0130) за фермерським господарством «Задум» (а.с. 155-194).

Судом також досліджено копії книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договору оренди землі, копії з яких долучено до матеріалів справи, де міститься запис щодо реєстрації договору оренди землі від 20.09.2007 р. укладеного між ДП «Украгросоюз» та ОСОБА_4 (а.с. 194-197). Однак відсутній запис про реєстрацію додаткової угоди до нього від 01.09.2008р.

В Державному земельному кадастрі містяться відомості про оренду селянським (фермерським) господарством «Задум» земельної ділянки площею 2,9091 га (кадастровий номер 5120281400:01:002:0130), розташованої за адресою: Одеська область, Ананьївський район, Долинська сільська рада (а.с.149-154).

Договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер: 5120281400:01:002:0130) строком на 10 років укладено між ОСОБА_4 та СФГ «Задум» 24.03.2016р. (а.с. 42).

Правовідносини, пов'язані з набуттям права оренди на земельні ділянки, укладенням договорів оренди землі та їх реєстрацією на час вчинення відповідачем оскаржуваних дій регулювалися Земельним кодексом України , Законом України "Про оренду землі" , Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", Законом України "Про Державний земельний кадастр" , Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядком надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 703 від 22 червня 2011 року .

Відповідно до частини четвертої статті 124 Земельного кодексу України , передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Статтею 126 Земельного Кодексу України передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" .

Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України державна реєстрація договору оренди земельної ділянки, не визначає моменту укладення договору оренди, який можна вважати укладеним з моменту досягнення згоди з усіх істотних умов.

Згідно із статтею 20 Закону України "Про оренду землі, що вже укладений договір підлягає державній реєстрації, а стаття 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначає, що державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням не факту укладення договору, а факту виникнення або припинення права оренди земельної ділянки.

Статтею 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону ; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно із частиною четвертою статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" , державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

На думку апелянта, відповідач, при проведенні державної реєстрації речового права за договором оренди землі, укладеним між Селянським фермерським господарством «Задум» , та третьою особою ОСОБА_4, належним чином не перевірив, чи зареєстроване право оренди на цю земельну ділянку за іншими особами. Внаслідок чого державний реєстратор неправомірно здійснив повторну реєстрацію договору оренди, що є недопустимим, оскільки зумовлює ситуацію, за якої одну й ту ж саму земельну ділянку передано в оренду різним орендарям.

Апелянт вважає доказами, які підтверджують факт реєстрації договору оренди землі та додаткової угоди до нього, є наявність реєстраційних написів на договорі оренди та додатковій угоді, укладених власником земельної ділянки із ДП «Украгросоюз» , та відповідна інформація, що міститься у Книгах записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з твердженням апелянта з огляду на наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" ( в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - це єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Стаття 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначає першою засадою державної реєстрації прав - гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідно до частини 3 статті 3 вищезазначеного Закону, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Частиною 3 статті 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державний реєстратор:

- встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права , що підлягає державній реєстрації;

- перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

- під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Згідно із частиною статтею 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд;

4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації;

6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав;

7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником;

8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону ;

2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;

3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;

4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;

5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;

7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

8) після завершення строку, встановленого частиною 3 статті 23 цього Закону , не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;

9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;

11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Крім того, листом № 2951/05-15-13 від 6 серпня 2013 року "Щодо запобігання випадків подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними набувачами" Державна реєстраційна служба України надала роз'яснення , що з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, сформовану у результаті виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), державному реєстратору слід запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 1 січня 2013 року, зокрема виконавчих комітетів сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю).

Проте, в порушення вимог чинного законодавства державний реєстратор при проведенні державної реєстрації договору оренди належним чином не перевірив, чи має місце вже зареєстроване право оренди на спірну земельну ділянку. Внаслідок чого неправомірно здійснив повторну реєстрацію договорів оренди одних і тих же самих земельних ділянок, тоді як реєстрація договорів оренди землі за новим орендарем можлива лише після закінчення строку дії або дострокового розірвання договорів оренди землі з попереднім орендарем та відповідної реєстрації цих фактів. Вказане є недопустимим, оскільки зумовлює ситуацію, за якої одну і ту ж земельну ділянку було передано в оренду різним орендарям.

Відповідно до частини четвертої статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно положень частин першої, п'ятої статті 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України , Цивільним кодексом України , цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону , від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи - орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Таким чином, колегія суддів приходить висновку, що державний реєстратор не мав підстав для реєстрації права оренди вищевказаної земельної ділянки за селянським (фермерським) господарством «Задум» , оскільки таке право раніше вже було зареєстровано за ДП «Украгросоюз» .

Строк дії договору аренди між позивачем та третьою особою не закінчився та у судовому порядку недійсним не визнавався.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що витяг з Державного земельного кадастру, в якому відсутня інформація про користувача (орендаря) земельної ділянки не може бути підтвердженням відсутності зареєстрованих до 01.01.2013 року прав оренди земельних ділянок з огляду на наступне.

Відповідно до статті 18 Закону України Про оренду землі (в редакції чинній на момент укладення договорів оренди землі з позивачем) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно із статтею 202 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент укладення договорів оренди землі з позивачем) державний реєстр земель складається з двох частин:

а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок;

б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Пунктом 1.2 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02.07.2003 року № 174 , (чинного на момент укладення договорів оренди землі з позивачем) Книга записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі - це документ суворого обліку, який є складовою частиною державного реєстру земель та містить відомості про зареєстровані державні акти на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договори оренди (суборенди) землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок.

Державний реєстр земель - це складова частина державного земельного кадастру, який складається з книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок та Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку і формується за допомогою АС ДЗК.

Оператори державного реєстру земель - це структурні підрозділи Центру ДЗК, що проводять приймання, перевірку та систематизацію реєстраційних карток земельних ділянок, здійснюють видачу та реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди (суборенди) землі, ведуть книгу реєстрації, формують Поземельну книгу та не мають прямого доступу до бази даних АС ДЗК.

Поземельна книга - це документ, який є складовою частиною державного реєстру земель, містить відомості про земельну ділянку, в тому числі кадастровий план, відомості про державний акт на право власності на землю, державний акт на право постійного користування землею, договір оренди землі та власника, користувача, орендаря (суборендаря) земельної ділянки і формується за допомогою АС ДЗК.

Реєстратори державного реєстру земель - це структурні підрозділи Центру ДЗК, які мають доступ та вносять відомості до бази даних АС ДЗК, ведуть Поземельну книгу, здійснюють видачу та реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди (суборенди) землі, а також ведуть книгу реєстрації.

Відповідно до пункту 2.5 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, територіальний орган земельних ресурсів за актом приймання-передавання передає реєстраційну картку оператору (реєстратору) разом з усіма примірниками державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі для їх видачі та державної реєстрації.

Згідно із пунктом 2.6 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, Оператор (реєстратор) приймає від територіального органу земельних ресурсів державний акт на право власності на земельну ділянку, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, договір оренди землі та реєстраційну картку. У разі виявлення розбіжностей в державному акті на право власності на земельну ділянку, державному акті на право постійного користування земельною ділянкою, договорі оренди землі та реєстраційній картці вони за актом приймання-передавання повертаються до територіального органу земельних ресурсів для доопрацювання.

Пунктом 2.7 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель передбачено, що у разі оформлення договору оренди (суборенди) землі територіальний орган земельних ресурсів надає за актом приймання-передавання Оператору (реєстратору) реєстраційну справу для створення реєстраційної картки. Оператор (реєстратор) у 10-денний термін заповнює реєстраційну картку.

Згідно із пунктом 2.8 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, Оператор (реєстратор) здійснює видачу та реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та видачу договорів оренди (суборенди) землі. Видача державного акта на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договору оренди (суборенди) землі супроводжується внесенням запису про державну реєстрацію до відповідних розділів книги реєстрації. При цьому оператор (реєстратор) відображає дані державної реєстрації на всіх примірниках державних актів на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди (суборенди) землі.

До реєстраційної картки оператором (реєстратором) вносяться відомості про державну реєстрацію згідно з пунктом 3.4 цього Порядку.

Після внесення відомостей про державну реєстрацію до реєстраційної картки вона засвідчується підписом керівника з зазначенням прізвища та ініціалів і печаткою оператора (реєстратора).

Другий примірник державного акта на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою, примірники договору оренди (суборенди) землі оператор (реєстратор) передає до територіальних органів земельних ресурсів за актом приймання-передавання.

Пунктом 2.9 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель визначено, що Оператор передає реєстратору перший примірник реєстраційної картки, після чого реєстратор вносить відомості з реєстраційної картки до бази даних АС ДЗК. Після внесення реєстратором відомостей до бази даних АС ДЗК на першій сторінці реєстраційної картки ставиться штамп реєстратора та підпис особи, яка внесла відомості.

Згідно із пунктом 2.10 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель перший примірник реєстраційної картки передається на зберігання до архіву реєстратора. Другий примірник реєстраційної картки включається до Поземельної книги, формування та зберігання якої здійснює оператор.

Відповідно до пункту 4.2 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, державна реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі здійснюється шляхом внесення записів реєстрації до книги реєстрації.

Пунктом 4.3 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель визначено, що у книзі реєстрації реєструються:

- державні акти на право власності на земельну ділянку;

- державні акти на право постійного користування земельною ділянкою;

- договори оренди землі.

Відповідно до пункту 4.5 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, державну реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі у книзі реєстрації здійснює оператор (реєстратор), у межах повноважень якого є земельна ділянка.

Згідно із пунктом 4.6 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, внесення записів реєстрації до книги реєстрації здійснює особа, яка призначається згідно з наказом оператора (реєстратора).

Пунктом 8.1 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель визначено, що реєстраційний номер присвоюється державному акту на право власності на земельну ділянку, державному акту на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі в момент здійснення його державної реєстрації.

Пунктами 12.3, 12.4 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель передбачено, що дані для формування Поземельної книги вносяться до бази даних АС ДЗК після внесення записів до книги реєстрації.

Відповідальність за формування та ведення поземельних книг покладається на осіб, які призначаються наказом оператора (реєстратора).

Відповідно до пунктів 14.1, 14.2, 14.3 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, для внесення до Поземельної книги відомостей про земельну ділянку, на яку було оформлено державний акт на право власності на земельну ділянку, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, договір оренди землі до введення в дію цього Порядку, оператор (реєстратор) звертається з письмовим запитом про отримання відомостей про земельну ділянку до територіальних органів земельних ресурсів

Територіальний орган земельних ресурсів у тижневий термін з моменту подання письмового запиту надає за актом приймання-передавання оператору (реєстратору) технічну документацію або реєстраційну справу для створення реєстраційної картки.

У разі неможливості відтворення інформації територіальний орган земельних ресурсів надає офіційний висновок про відсутність відомостей для внесення їх до бази даних АС ДЗК.

Із витягу з Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі встановлено, що вони містять відомості щодо реєстрації договору оренди спірної земельної ділянки із дочірнім підприємством «Украгросоюз» .

Крім того, згідно листа Відділу в Ананьївському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 03.07.2017р.(вх. № ЕП/2470/17), додаткова угода від 01.09.2008р. до договору оренди від 20.09.2007р. станом на 15.08.2011р . не зареєстрована (дата закриття книги реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі) (а.с.147), що не свідчить про свідчить про відсутність такої реєстрації після зазначеного терміну, та не суперечить запису в самій додатковій угоді від 01.09.2008 року про її реєстрацію 29.12.2012 року.

В той же час, згідно відповіді Відділу в Ананьївському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 31.03.2017 р. ( Додаток) зазначено, що згідно наявних у Відділі Книг записів реєстрації державних актів на право власності на землю, на право постійного користування землею та договорів оренди є посилання на договір оренди, укладений між ОСОБА_4 та ДП «Украгросоюз» , дата реєстрації якого співпадає з датою реєстрації, яка зазначена в додатковій угоді - 29.12.2012 року.

Відсутність реєстраційних справ, реєстраційних карток, відсутність відомостей в базі даних АС ДЗК та у Поземельній книзі, не свідчить про незавершеність чи відсутність державної реєстрації як такої та не може ставитись за вину позивачу, оскільки обов'язок щодо внесення відомостей у Поземельну книгу покладався на реєстратора державного реєстру земель та оператора (реєстратора).

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до положень Тимчасового порядку державна реєстрація договорів оренди земельної ділянки вважається здійсненою з моменту внесення даних до книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

Таким чином, враховуючи наявність даних у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договору оренди землі про оренду спірної земельної ділянки та додаткової угоди із ДП «Украгросоюз» , а відтак державна реєстрація цих договорів є здійсненою.

З огляду на вищезазначене, в силу положень абзацу 3 частини 3 статті 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідач повинен був запитати в органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо) щодо фактів реєстрації договорів оренди землі на відповідні земельні ділянки для встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженням.

Невиконання державним реєстратором такого обов'язку обумовило повторну реєстрацію права оренди однієї і тієї самої земельної ділянки, внаслідок чого істотно порушено законні права та інтереси позивача як правомірного орендаря земельної ділянки.

Одночасна реєстрація договорів оренди становила втручання в право позивача на мирне користування майном, передбачене ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .

Державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації, а реєстрація нових договорів оренди є неможливою до закінчення строку дії попередніх договорів та відповідної реєстрації цього факту.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 29 вересня 2015 року у справі № 21-760а15 та від 15 листопада 2016 року у справі № 21-3030а16.

Відповідно до статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України , висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Як встановлено ч.2 ст.19 Конституції України , органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу . В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень довів не правомірність прийнятого ним рішення щодо №29394345 від 25.04.2016р., яким зареєстровано 22.04.2016р. (номер запису 14300449) право оренди земельної ділянки строком на 10 років за Селянським фермерським господарством «Задум» згідно договору оренди земельної ділянки від 24.03.2016р., укладеного з власником ОСОБА_4.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до невірного по суті вирішення справи.

Згідно до статті 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160 , 198 , 202 , 205 , 207 , 212 , 254 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Украгросоюз - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 липня 2017 року по справі за позовом дочірнього підприємства «Украгросоюз» до Центру надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації, державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача селянське (фермерське) господарство «Задум» , ОСОБА_4 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №29394345 від 25.04.2016р., - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов дочірнього підприємства «Украгросоюз» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації ОСОБА_3 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №29394345 від 25.04.2016року, щодо реєстрації права оренди земельної ділянки кадастровий номер № 5120281400:01:002:0130, зареєстрованої за селянським (фермерським) господарством «Задум» , на підставі договору оренди землі від 24.03.2016 року, укладеного з орендодавцем ОСОБА_4.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення її в повному обсязі.

Головуючий :

Судді :