Ухвала

від 20.11.2017 по справі 820/6932/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2017 р.Справа № 820/6932/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старостіна В.В.

Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби України в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2017р. по справі № 820/6932/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортіс Групп"

до Головного управління Державної фіскальної служби України в Харківській області

про визнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Фортіс Групп , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд: визнати дії Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області протиправними, а саме результати перевірки згідно наказу № 2820 від 17.10.2016 року, що оформлені актом перевірки від 17.11.2016 за № 716/20-40-14-02-07/34331571; скасувати повідомлення-рішення відповідача № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 08.12.2016 року, що винесені на підставі акту перевірки № 716/20-40-14-02-07/34331571 від 17.11.2016 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2017 року по справі № 820/6932/16 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області в частині проведення планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортіс Групп" (код ЄДРПОУ 34331571) з питань трансферного ціноутворення, визначених ст.39 ПК України. Скасовані податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 08.12.2016 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить залишити апеляційну скаргу без задоволення та постанову суду першої інстанції без змін.

Справа розглядається в порядку ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю Фортіс Групп (далі - ТОВ Фортіс Групп ) зареєстровано як юридична особа та перебуває на обліку в Східній ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області як платник податків (т. 1 а.с. 90-92).

Відповідно до ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами діяльності ТОВ Фортіс Групп є діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; оптова торгівля хімічними продуктами (основний); неспеціалізована оптова торгівля; інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; надання інших послуг, н.в.і.у. (т. 1 а.с. 90-92).

Головним управлінням ДФС у Харківській області проведена планова виїзна перевірка ТОВ Фортіс Групп з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства період з 01.01.2013 року по 30.06.2016 року.

За результатами планової виїзної перевірки складений акт № 716/20-40-14-02-07/34331571 від 17.11.2016 року (т. 1 а.с. 11-70), у висновках якого встановлено порушення вимог п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.п. 135.1 ст.135 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за період з 01.01.2013 року по 30.06.2016 року на загальну суму 220 551,00 грн, в т.ч. за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року в сумі 215 367,00 грн, за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року в сумі 5 184,00 грн; п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПК України та пункту 4 розділу IV Порядку складання Звіту про контрольовані операції, затвердженого наказом Мінфіну № 8 від 18.01.2013 року, в частині не включення ТОВ Фортіс Групп до звіту про контрольовані операції за 2015 звітний рік, що наданий підприємством до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, господарських операцій із контрагентом-нерезидентом - ООО Химсервис (Російська Федерація) у сумі 12 885 510,37 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки,відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення, а саме:

- № НОМЕР_1 від 08.12.2016 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 221 847,00 грн, в т.ч. за основним платежем - 220 551,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями - 1 296,00 грн (т. 1 а.с. 71);

- № НОМЕР_2 від 08.12.2016 року, яким за порушення п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПК України та пункту 4 розділу IV Порядку складання Звіту про контрольовані операції, нараховано адміністративний штраф в розмірі 128 855,10 грн (т. 1 а.с. 72).

Не погоджуючись із позицією та рішеннями відповідача, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Перевіряючи обґрунтованість висновків ГУ ДФС у Харківській області, викладених в акті перевірки № 716/20-40-14-02-07/34331571 від 17.11.2016 року, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки, податковим органом визначено, що позивачем порушено п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, а саме: ТОВ Фортіс-групп завищено витрати на збут та адміністративні витрати за рахунок включення до їх складу придбаних транспортно-заготівельних послуг від ТОВ Клевер ТІМ , ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_4, які не підтверджуються первинними бухгалтерськими документами та підлягають включенню до первісної вартості придбаних товарів (присадок), та станом на 31.12.2015 року суми придбаного товару залишились не реалізованими, в зв'язку з чим понесені витрати списано до складу витрат на збут з порушенням вимог п. 9 П(С)БО 9 та п.П(С)БО 16 в частині понесених витрат, по яким не отримано доходу в 2015 році, в результаті чого перевіркою встановлено завищення витрат на збут на загальну суму 722 028,00 грн, у т.ч. за 2015 рік на суму 693 228,00 грн та за і квартал 2016 року в сумі 28 800,00 грн.

Між позивачем (замовник) та ФОП ОСОБА_2 (перевізник), укладено договір на траспортно-експедиційне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародних сполученнях № 01010008 від 01.02.2008 року (т. 2 а.с. 7-8). Відповідно до п. 1.1, п. 1.2 вказаного договору перевезення визначено, що перевізник за дорученням та за рахунок замовника організує транспортно-експедиційне обслуговування вантажів для перевезення автомобільним транспортом згідно заяви. Перевізник діє від свого імені та по дорученню організації, довіреними особами яких вони являються та з якими має прямі договірні відносини.

На підтвердження придбання послуг з траспортно-експедиційне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, позивачем до матеріалів справи надані відповідні заявки, акти виконаних робіт на автомобільні послуги, товарно-транспортні накладні, а також видаткові накладні щодо товару, на перевезення якого були придбані автотранспортні послуги (т. 2 а.с. 9-79).

Між ТОВ Фортіс-групп (клієнт) та ТОВ Клевер ТІМ (експедитор), укладено договір транспортного експедирування № 11/08-15 від 11.08.2015 року (т. 2 а.с. 80-86). Відповідно до п.п. 1.1 вказаного договору транспортного експедирування, експедитор зобов'язується за плату та за рахунок клієнта надати або організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов'язаних експортно-імпортних та транзитних вантажів клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для поставки вантажів.

На підтвердження послуг з транспортного експедирування, позивачем до матеріалів справи надані відповідні заявки, акти виконаних робіт на автомобільні послуги, товарно-транспортні накладні, відповідний договір страхування, а також видаткові накладні щодо товару, на перевезення якого були придбані послуги транспортного експедирування (т. 2 а.с. 87-120).

Також встановлено, що між позивачем (замовником) та його контрагентами: ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_4 (перевізниками), укладено договори на траспортно-експедиційне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у внутрішніх та міжнародних сполученнях.

На підтвердження виконання та отримання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародних сполученнях, позивачем до матеріалів справи надано відповідний договір на перевезення № 29/01/2015 від 29.01.2015 року, заявки, акти послуг експедирування, вантажно-митні декларації, товарно транспортні накладні, а також видаткові накладні щодо товару, на перевезення якого були придбані автотранспортні послуги (т. 1 а.с. 94-183).

Згідно до ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку податку на прибуток не встановлюють особливих вимог до первинних документів і облікових регістрів, що повинні використовуватися при обчисленні даного податку, тому відповідними документами податкового обліку вважаються бухгалтерські документи і регістри обліку, складені належним чином.

Як встановлено ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо-безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підставі п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У відповідності до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Як передбачено п. 135.1 ст. 135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Колегія суддів відмічає, що позивачем надані належні первинні документи, що підтверджують реальність та факт придбання транспортних послуг у контрагентів, які призначені для використання у господарській діяльності ТОВ Фортіс Групп .

Стосовно доводів відповідача про те, що в ході проведення перевірки на запит про надання документального підтвердження № 5917/10/20-40-14-02-16 від 26.10.2016 року, що позивачем не надано первинної документації на підтвердження витрат на збут та адміністративні витрати за рахунок включення до їх складу придбаних транспортно-заготівельних послуг від ТОВ Клевер ТІМ , ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_4, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, податковим органом проводилась планова виїзна перевірка позивача в період з 28.10.2016 року по 10.11.2016 року. При цьому, запит про надання документального підтвердження, на який посилається податковий орган в акті перевірки (т. 1 а.с. 25), датовано 26.10.2016 року, тобто до початку перевірки, через що є підстави вважати, що вказаний запит був направлений не в межах перевірки.

З пояснень представника позивача, наданих в судовому засіданні в суді першої інстанції, всі документи, які запитувалися перевіряючими в ході виїзної перевірки надавались позивачем.

Статтею 83 ПК України визначено, що для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок, підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Згідно п. п. 85.2, 85.4 та 85.8 ст. 85 ПК України, при проведенні перевірки платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Посадова (службова) особа органу державної податкової служби, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

У пункті 85.6 ст. 85 ПК України зазначено про те, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Крім того, відповідачем всупереч вимогам п. 85.6 ст. 85 ПК України не складено акт у довільній формі про відмову платника податків надати копії первинних документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу.

Відповідно до ч.1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Як встановлено п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 08.12.2016 року є необґрунтованим, через що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно позовних вимог про визнання дій відповідача протиправними, а саме: результати перевірки згідно наказу № 2820 від 17.10.2016 року, що оформлені актом перевірки № 716/20-40-14-02-07/34331571 від 17.11.2016 року, колегія суддів вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, п.п. 19-1.1.2 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України визначено функції контролюючих органів, зокрема, контроль своєчасності подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Згідно п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом 75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

У відповідності до положень ст. 77 ПК України, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок (п. 77.1 ст. 77 ПК України).

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 77.2 ст. 77 ПК України).

Про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки (п. 77.4 ст. 77 ПК України).

Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із ст. 81 цього Кодексу (п. 77.6 ст. 77 ПК України).

Строки проведення документальної планової перевірки встановлені ст. 82 цього Кодексу.

Пунктом 81.1 статті 81 ПК України передбачені умови, за яких посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки, зокрема, за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

При цьому слід зазначити, що абз. 3 п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України визначено певні обмеження щодо предмету планової перевірки, а саме не є предметом документальної планової перевірки питання трансфертного ціноутворення, визначені статтею 39 цього Кодексу.

Проте, всупереч положенням абз. 3 п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України під час проведення планової виїзної перевірки податковим органом надана оцінка з питань звітності позивача щодо контрольованих операцій, зокрема, господарським операціям позивача з ООО Химсервис (РФ) (російською мовою).

Таким чином, податковим органом неправомірно проведено планову виїзну перевірку з питань трансферного ціноутворення, визначених ст. 39 ПК України по взаємовідносинам позивача з ООО Химсервис (РФ), через що наслідки вказаної планової виїзної перевірки в цій частині у вигляді застосування відповідних санкцій до позивача не можуть бути правомірними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги про визнання протиправними дії Головного управління ДФС у Харківській області в частині проведення планової виїзної перевірки ТОВ Фортіс Групп з питань трансферного ціноутворення, визначених ст.39 ПК України є обґрунтованими, через що підлягають задоволенню.

При цьому, як вбачається зі змісту акту перевірки, податковим органом виявлено недекларування ТОВ Фортіс Групи у звіті про контрольовані операції за 2015 рік господарських операцій, які підпадають під визначення контрольованих з контрагентом - ООО Химсервис (РФ) (російською мовою).

Відповідно до ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником ТОВ Фортіс Групп визначено ОСОБА_5, розмір внеску до статутного фонду 6 650,00 грн, а також ОСОБА_6, розмір внеску до статутного фонду 28 350,00 грн (т. 1 а.с. 90-92).

До Звіту про контрольовані операції за 2015 звітний рік господарські операції з придбаного товару від нерезидента ООО Химсервис (РФ) не включені (т. 1 а.с. 201-203).

Також встановлено, що річний дохід ТОВ Фортіс Групп за 2015 рік становив 53 331 147,00 грн.

Що стосується доводів відповідача про здійснення позивачем господарські операції із пов'язаною особою ООО Химсервис (РФ) з загальним обсягом понад 5 млн. грн., колегія суддів зазначає наступне.

Підставою для тверджень податкового органу про те, що у ТОВ Фортіс Групп та ООО Химсервис (РФ) один засновник, що передбачає обов'язок у позивача включити до звіту про контрольовані операції про контрольовані операції за 2015 звітний рік, стала інформація з сайту Федеральной налоговой службы Российской Федерации (https://egrul.nalog.ru) станом на 14.11.2016 року (т. 2 а.с. 128-135).

Згідно наданої відповідачем інформації з сайту Федеральной налоговой службы Российской Федерации (https://egrul.nalog.ru), засновником ООО Химсервис (РФ), яке зареєстровано в ІНФОРМАЦІЯ_1 визначено фізичну особу ОСОБА_7, ГРН 1117746544519, размер доли 100% .

Водночас, колегія суддів зазначає, що окрім вказаної інформації з сайту Федеральной налоговой службы Российской Федерации (https://egrul.nalog.ru) про те, що ОСОБА_5, який є засновником ТОВ Фортіс Групп є та ж сама особа, що й засновник ООО Химсервис (РФ), в ході судового розгляду ані в суді першої, ані в суді апеляційної інстанції відповідачем не надано.

При цьому, виходячи зі змісту та форми наданої інформації з сайту Федеральной налоговой службы Российской Федерации (https://egrul.nalog.ru), суд позбавлений можливості віднести вказану інформацію до належних та допустимих доказів на підтвердження пов'язаності осіб позивача та його контрагента.

Водночас, колегія суддів наголошує, що з наданої відповідачем роздруківки неможливо ототожнити або ідентифікувати будь-яким чином засновника ООО Химсервис (РФ) з засновником ТОВ Фортіс Групп , оскільки відсутні персональні данні Губина Кирила Ігоровича (дата народження, громадянство та присвоєння "индивидуального налогового номера на територии РФ ,тощо) .

Підпунктом 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що пов'язані особи - юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв: а) для юридичних осіб, зокрема: одна юридична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов'язаних осіб) володіє корпоративними правами іншої юридичної особи у розмірі 20 і більше відсотків; принаймні 50 відсотків складу колегіального виконавчого органу та/або наглядової ради кожної такої юридичної особи складають одні і ті самі фізичні особи.

Відповідно до положень п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України, в редакції, що діяла на час спірних правовідносин, для цілей цього Кодексу контрольованими операціями є: а) господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - нерезидентами; б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів - нерезидентів.

На підставі п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПК України, платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Отже, колегія суддів зазначає, що в даному випадку, в розумінні положень ст. 39 ПК України, контрольованою операцією може бути виключно господарська діяльність з пов'язаною особою - нерезидентом ООО Химсервис (РФ).

Виходячи з наведеного, відповідачем не доведено наявність у позивача обов'язку щодо відображення у звіті про контрольовані операції за 2015 звітний рік господарські операції з ООО Химсервис (РФ) у відповідності до положень п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України.

Згідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 08.12.2016 року є необґрунтованим, через що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення підлягають задоволенню у повному обсязі.

Водночас, колегія суддів зазначає, що проведена планова перевірка позивача з інших питань здійснена відповідачем правомірно, на підставі плану - графіку та положень ПК України.

З огляду на викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дії Головного управління ДФС у Харківській області в іншій частині проведення планової виїзної перевірки ТОВ Фортіс Групп з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства період з 01.01.2013 року по 30.06.2016 року, окрім питань трансферного ціноутворення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого обґрунтовано частково задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 18.07.2017 року відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують та доказів в їх обґрунтування не надано.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України в Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2017р. по справі № 820/6932/16 залишити без змін.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби України в Харківській області несплачену частину судового збору у розмірі 757,94 (сімсот п'ятдесят сім) грн до спеціального фонду Державного бюджету України - отримувач - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_8 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_9 ОСОБА_10 Повний текст ухвали виготовлений 27.11.2017 р.