Ухвала

від 07.05.2018 по справі 820/6932/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 травня 2018 року

Київ

справа №820/6932/16

адміністративне провадження №К/9901/49242/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного 20.11.2017 у справі №820/6932/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фортіс Груп до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фортіс Групп у грудні 2016 звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними дій, а саме: результатів перевірки згідно з наказом від 17.10.2016 №2820, що оформлені актом перевірки від 17.11.2016 № 716/20-40-14-02-07/34331571, скасування податкових повідомлень-рішень від 08.12.2016 №0002211402 та №0000151405.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 18.07.2017 позовні вимоги задовольнив частково. Визнав протиправними дії Головного управління ДФС у Харківській області в частині проведення планової виїзної перевірки позивача з питань трансферного ціноутворення. Скасував податкові повідомлення-рішення від 08.12.2016 №0002211402 та №0000151405. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20.11.2017 залишив постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2017 без змін.

Головне управління ДФС у Харківській області 25.04.2018 звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2017. Також, до касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку касаційного оскарження.

При вирішенні питання щодо поважності наведених скаржником підстав пропуску строку касаційного оскарження суд виходить з такого.

Як вбачається з оскарженої ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2017 (повний текст складено 27.11.2017), вказане судове рішення набрало законної сили з дня проголошення.

Згідно частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, чинній на момент постановлення ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2017) касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Враховуючи викладене, останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України строку, з урахуванням вихідних, був день із датою 18.12.2017.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного скарження при поданні касаційної скарги відповідач вказує на те, що вже звертався до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах строку встановленого процесуального закону.

Так, ухвалою Верховного Суду від 29.01.2018 (К/9901/924/17) Головному управлінню ДФС у Харківській області повернуто касаційну скаргу, у зв'язку з неусуненням недоліків касаційної скарги, встановлених ухвалою про залишення касаційної скарги без руху (щодо надання документу про сплату судового збору).

При зверненні із касаційною скаргою вдруге 25.04.2018 податковим органом долучено до касаційної скарги документ про сплату судового збору.

Головне управління ДФС у Харківській області як на підставу для поновлення строку касаційного оскарження вказує на те, що відсутність бюджетних асигнувань призначені для сплати судового збору слугувала об'єктивною підставою пропуску строку касаційного оскарження.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту б частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.20117) учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Невиконання вимог ухвали про залишення вперше поданої касаційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Як зазначено вище, відповідач всупереч процесуального закону не здійснив сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі при зверненні до суду з касаційною скаргою вперше.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто, суб'єктом, що реалізує свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Таким чином, суд не вбачає підстав для визнання наведених підстав пропуску строку касаційного оскарження неповажними

Відповідно до частини третьої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім того, вимоги до касаційної скарги встановлено у статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга Головного управління ДФС у Харківській області вищезазначеним вимогам не відповідає, оскільки містить посилання на обставини справи та загальні обґрунтування щодо неповного з'ясування доводів сторін при розгляді справи без конкретизації.

При цьому скаржником не зазначено які саме норми матеріального права неправильно застосовано судами попередніх інстанцій, чи які норми процесуального права порушені, що призвело до постановлення незаконного судового рішення.

Згідно з положеннями статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого скаржник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції:

обґрунтоване клопотання про поновлення строку касаційного оскарження, у випадку наявності інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до Касаційного адміністративного суду з касаційною скаргою у строк, визначений законом;

касаційну скаргу із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1.Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного 20.11.2017 у справі №820/6932/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фортіс Груп до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги у десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Направити скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху для виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту и підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна

Л.І.Бившева

В.В.Хохуляк