Ухвала

від 21.06.2018 по справі 820/6932/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 червня 2018 року

Київ

справа №820/6932/16

касаційне провадження №К/9901/49242/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного 20.11.2017 у справі №820/6932/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортіс Груп" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фортіс Групп" у грудні 2016 звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними дій, а саме: результатів перевірки згідно з наказом від 17.10.2016 №2820, що оформлені актом перевірки від 17.11.2016 № 716/20-40-14-02-07/34331571, скасування податкових повідомлень-рішень від 08.12.2016 №0002211402 та №0000151405.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 18.07.2017 позовні вимоги задовольнив частково. Визнав протиправними дії Головного управління ДФС у Харківській області в частині проведення планової виїзної перевірки позивача з питань трансферного ціноутворення. Скасував податкові повідомлення-рішення від 08.12.2016 №0002211402 та №0000151405. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20.11.2017 залишив постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2017 без змін.

Головне управління ДФС у Харківській області 25.04.2018 звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2017.

Верховний Суд ухвалою від 07.05.2018 зазначену касаційну скаргу залишив без руху на підставі вимог частини третьої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України щодо надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку касаційного оскарження з наведенням інших підстав та наданням доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк, визначений законом, та касаційної скарги із зазначення того, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення процесуального права. Цією ж ухвалою скаржнику встановлено строк для усунення недоліків у десять днів з дня вручення копії ухвали.

Вказана ухвала Верховного Суду від 07.05.2018 була отримана відповідачем 30.05.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0102923684163.

На виконання вимог ухвали від 07.05.2018 скаржником надіслано суду касаційної інстанції касаційну скаргу із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення процесуального права., а також клопотання про поновлення строку касаційного оскарження.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження відповідач посилається на те, що при зверненні з касаційною скаргою вперше у податкового органу не було можливості сплатити судовий збір, у зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань, однак як тільки кошти з'явилися відповідачем виконано процесуальний обов'язок щодо сплати судового збору.

Наведені скаржником у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017, яка є чинною на дату розгляду судом клопотання про поновлення строку касаційного оскарження) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто, суб'єктом, що реалізує свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Належними доказами поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження, у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору за звернення до суду з касаційною скаргою, є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на касаційне оскарження у даній справі у найкоротші строки.

Утім, податковим органом не було надано суду доказів вчинення будь-яких дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у справі №820/6932/16 фінансування з Державного бюджету України.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстав пропуску такого строку поважними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вчинення судом процесуальної дії) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Головному управлінню ДФС у Харківській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного 20.11.2017 у справі №820/6932/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортіс Груп" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева В.В.Хохуляк