Рішення

від 20.11.2017 по справі 909/32/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2017 р. Справа № 909/32/17

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "НВС-Трейдінг", урочище Аеродром, с. Підгір''я, Богородчанський район, Івано-Франківська область, 77706,

до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Екстрім", с. Паляниця, Яремчанської міської ради, Івано-Франківська область, 78593,

до відповідача: ОСОБА_2 акціонерного товариства "Дельта Банк", вул. Щорса, 36-Б, м. Київ, 01133; поштова адреса: бульвар Дружби Народів, 38, м. Київ, 01001,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Екстрім" - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Новекс Дім", вул. Незалежності, буд. 65, м. Івано-Франківськ, 76000,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ "Дельта Банк" - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053,

про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 02.10.14

за участю:

від позивача: ОСОБА_3 - повірений, (довіреність б/н від 10.07.2017 року; посвідчення водія серія ІНА № 232776 від 05.11.1998 року)

від відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства "Дельта Банк": ОСОБА_4 - повірений, (довіреність б/н від 28.08.2017 року)

від відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Екстрім": представники не з"явились

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Екстрім" - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Новекс Дім": представники не з'явилися

від третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ "Дельта Банк" - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб: представники не з"явились

встановив: товариство з обмеженою відповідальністю "НВС-Трейдінг" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Екстрім" та ОСОБА_2 акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 02.10.2014 року.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 28.02.2017 року (суддя Калашник В.О.) задоволено позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "НВС-Трейдінг" до відповідачів ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Екстрім" та ОСОБА_2 акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 02.10.2014 року. Визнано недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 02.10.2014 року, укладений між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Екстрім" та ОСОБА_2 акціонерним товариством "Дельта Банк", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 02.10.2014 року, реєстраційний номер 1173.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.04.2017 року рішення Господарського суду Івано-Франкіської області від 28.02.2017 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.08.2017 року постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.04.2017 року і рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.02.2017 року у справі № 909/32/17 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області.

В даній постанові суд звернув увагу на те, що судами попередніх інстанцій не надано:

по-перше: оцінки оспорюваному договору на наявність в ньому відомостей відносно наявності або відсутності заборон на відчуження спірної ділянки, її арешту, тощо;

по-друге: не з'ясовано чи є витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна повним та таким, що містить інформацію від початку реєстрації права власності на вказану ділянку за іпотекодателем цієї земельної ділянки.;

по-третє: не вирішено питання наявності у сторін у справі пріоритету щодо спірної земельної ділянки, з урахуванням існування декількох іпотечних договорів, укладенні в забезпечення різних кредитних договорів.

За результатами проведеного автоматичного розподілу справу № 909/32/17 передано на новий розгляд судді Фанді О.М.

Ухвалою суду від 20.09.2017 року справу прийнято до розгляду та призначено в судове засідання на 10.10.17.

В ході провадження у справі, розгляд справи неодноразово відкладався.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у позовній заяві (вх.№156/17 від 04.01.17) та просить суд позов задовольнити. В обгрунтування заявленого позову позивач послався на те, що оспорюваний ним договір укладено з порушенням ст. 203 ЦК України, оскільки на час його укладення майно, яке за ним передавалося, перебувало під арештом. Відносно порушення своїх прав, позивач послався на те, що він як іпотекодержатель майна, право вимоги на яке перейшло до нього на підставі договору про відступлення права вимоги від 24.05.2016, не може задовольнити свої вимоги за рахунок цього майна, адже воно (майно) в незаконний спосіб перейшло до ПАТ "Дельта Банк" на підставі оспорюваного позивачем договору. Заперечив також твердження відповідача щодо пріоритету відповідача та вказав, що на момент звернення ОСОБА_6 Укрпромбанк до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_6 "Новекс Дім" перед ОСОБА_6 "Український промисловий банк" за укладеним між ними кредитним договором № 194/КВ-08 від 23.12.2008 в розмірі 11 041 340,04грн, на предмет іпотеки згідно іпотечного договору №194/Zкіп-09 від 22.01.2009 та іпотечного договору №1902 від 29.12.2008, договір про передачу Активів від ОСОБА_6 Укрпромбанк в рахунок погашення заборговані на користь ОСОБА_7 від 12.03.2011 укладено ще не було. А тому кредитор, ОСОБА_6 Укрпромбанк сам визначив спосіб захисту свого порушеного права та звернувся до суду з позов про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_6 "Новекс Дім" перед ОСОБА_6 "Український промисловий банк" за укладеним між ними кредитним договором № 194/КВ-08 від 23.12.2008 в розмірі 11041340,04грн, на предмет іпотеки згідно іпотечного договору №194/Zкіп-09 від 22.01.2009 та іпотечного договору №1902 від 29.12.2008, який судом було задоволено.

Представник відповідача ПАТ "Дельта Банк" проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву від 09.10.2017 року та додатковому поясненні до відзиву на позов (вх.№18317/17 від 20.11.17), просить суд в позові відмовити. Свої заперечення мотивує тим, що він набув право вимоги до ТОВ "Новекс Дім" та до ТОВ "Екстрім", за укладеним між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Укрпромбанк" договором про передачу активів від 12.03.2011, і відповідно до якого, до ПАТ "Дельта Банк" перейшло право вимоги і за іпотечним договором №152-д від 21.02.2007, предметом якого є спірна земельна ділянка і який (іпотечний договір) був укладений набагато раніше, аніж іпотечний договір №1902, датований 29.12.2008, право вимоги за яким перейшло до позивача, що свідчить, в силу ст. 1 Закону України "Про іпотеку" про наявність у ПАТ "Дельта Банк" вищого пріоритету стосовно спірної земельної ділянки, аніж у позивача. При цьому звзначає, що 12 жовтня 2016 року земельна ділянка, яка є предметом спірного договору, і була у власності АТ "дельта Банк" була перереєстрована у державному реєстрі приватним нотарцусом ОСОБА_8 на ТОВ "Ловеч ЛТД", чим безпідставно припинено право власності АТ "Дельта Банк".

Відповідач товариство з обмеженою відповідальністю "Екстрім" та треті особи на стороні відповідачів явку представників в судове засідання не забезпечили, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, що підтверджується відміткою відділу документального забезпечення суду на зворотньому боці ухвали суду від 14.11.17.

10 жовтня 2017 року третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ "Дельта Банк" - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подано до суду письмові пояснення (вх.№15723/17 від 10.10.17) відповідно до яких останній проти позову заперечив, з аналогічних підстав зазначених ПАТ "Дельта Банк" та просить суд в позові відмовити. Свої заперечення обгрунтовує тим, що ПАТ "Дельта Банк" володіє вищим пріоритетом щодо предмету іпотеки та мав право укласти оспорюваний договір про задоволення вимог іпотекодержателя і таким чином задовольнити свої вимоги щодо погашення кредитної заборгованості.

Враховуючи ту обставину, що відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Екстрім" та треті особи на стороні відповідачів належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, останніх не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів. У разі неможливості забезпечення явки представника в судове засідання, сторона у справі не позбавлена права надавати свої вимоги і заперечення у письмовому вигляді.

Разом з тим, у відповідності із ст.22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі Смірнова проти України ).

Розглянувши матеріали справи з врахуванням положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши представника позивача та відповідача ПАТ "Дельта Банк", суд встановив наступне.

Між ОСОБА_6 "Український промисловий банк", як кредитором, та ОСОБА_6 "Новекс Дім", як позичальником, 23.12.2008, був укладений кредитний договір № 194/К-08 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті).

В забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_6 "Новекс Дім" був укладений іпотечний договір №194/Zкіп-09 від 22.01.2009, відповідно до п.1.1 якого банку в заставу передано земельні ділянки, а саме:

-земельну ділянку площею 1,5000 га, кадастровий №2611092001220010355, що розташована с. Поляниця. уч. «Прохідний» Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку;

-земельну ділянку площею 0,8490 га, кадастровий №2625886801:16:1760581, що розташована Калуське шосе, с. Угринів, Тисменицького району, Івано-Франківської області.

Також, в забезпечення виконання позичальником зобов'язань за даним кредитним договором, між ОСОБА_6 "Український промисловий банк» та товариством з обмеженою відповідальністю "Екстрім" був укладений іпотечний договір, посвідчений 29.12.2008 нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу ОСОБА_9, за реєстровим № 1902.

Відповідно до вказаного іпотечного договору в заставу передано земельну ділянку ділянку площею 7,1566 га, кадастровий №2611092001220010123, що розташована в с. Поляниця, Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, уч. Прохідний.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 16.10.10 задоволено позов ОСОБА_6 «Український промисловий банк» до відповідачів, ОСОБА_6 «Новекс Дім» , ОСОБА_6 «Екстрім» - в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_6 "Новекс Дім" перед ОСОБА_6 "Український промисловий банк" за укладеним між ними кредитним договором № 194/КВ-08 від 23.12.2008 в розмірі 11 041 340,04грн, звернуто стягнення на предмет застави:

відповідно до укладеного між ОСОБА_6 "Український промисловий банк» та ОСОБА_6 "Новекс Дім" іпотечного договору №194/Zкіп-09 від 22.01.2009 звернуто стягнення на

-земельну ділянку площею 1,5000 га, кадастровий №2611092001220010355, що розташована с. Поляниця, уч. «Прохідний» Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку,

-земельну ділянку площею 0,8490 га, кадастровий №2625886801:16:1760581, що розташована Калуське шосе, с. Угринів, Тисменицького району, Івано-Франківської області;

відповідно до укладеного між ОСОБА_6 "Український промисловий банк» та товариством з обмеженою відповідальністю "Екстрім" іпотечного договору №1902 від 29.12.2008 звернуто стягнення на земельну ділянку площею 7,1566 га, кадастровий №2611092001220010123, що розташована в с. Поляниця, Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, уч.Прохідний.

На примусове виконання вказаного рішення видано наказ №1769 від 20.09.2010.

Стягувач, ОСОБА_6 "Український промисловий банк» звернув вказаний наказ на примусове виконання до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Постановою головного державного виконавця серії ВП №22191580 від 26.10.2010 відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу №1769 від 20.09.2010.

В зв"язку з відсутністю покупців арештованого майна та відмовою ліквідатора ОСОБА_6 "Український промисловий банк» залишення за собою непроданого майна головним державним виконавцем винесено постанову серії ВП №22191580 від 21.11.2012 про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Стягувач, ОСОБА_6 "Український промисловий банк» повторно звернув наказ №1769 від 20.09.2010 на примусове виконання до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби.

Постановою головного державного виконавця серії ВП №35772370 від 21.12.2012 відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу №1769 від 20.09.2010.

На підставі договору № 31-Л про передавання в управління непроданих активів від 05.09.2013, укладеного між ТОВ «Український промисловий банк» , ОСОБА_6 «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» та Національним банком України, Львівський апеляційний господарський суд постановою від 14.05.2014 замінив сторону стягувача у виконавчих провадженнях ВП № 35772370 та ВП № 21785088, що перебувають на виконанні у Відділі примусового виконання рішень ДВС України, з ОСОБА_6 "Український промисловий банк" на його правонаступника ОСОБА_6 "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал".

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби серії ВП №35772370 від 05.09.2014 замінено стягувача у виконавчому провадженні з ОСОБА_6 "Український промисловий банк" на його правонаступника ОСОБА_6 "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал".

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 04.11.2016 винесеної у справі №1/21-22/96 вдруге замінено сторону стягувача у виконавчих провадженнях ВП № 35772370 та ВП № 21785088, що перебувають на виконанні у Відділі примусового виконання рішень ДВС України, з ТpОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" на ТОВ "НВС-Трейдінг".

Таким чином позивачем набуто прав іпотекодержателя за іпотечним договором №1902 від 29.12.2008 року.

Із постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби серії ВП №35772370 від 12.02.2015 про повернення виконавчого документа стягувачеві (позивачу) стало відомо, що земельна ділянка площею 7,1566 га, кадастровий №2611092001220010123, що розташована в с. Поляниця, Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, уч. Прохідний є власністю ПАТ "Дельта Банк" на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 02.10.14, укладеного між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Екстрім" та ОСОБА_2 акціонерним товариством "Дельта Банк".

Вказана обставина стала підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів, тоді як загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 цього ж Кодексу.

Відповідно до п. 2.6 Постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.13 № 11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, вважається таким з моменту його вчинення (частина перша статті 236 ЦК України). За змістом частини третьої статті 207 ГК України господарське зобов'язання, визнане судом недійсним, також вважається недійсним з моменту його виникнення. У силу припису частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 названого Кодексу, саме на момент вчинення правочину.

Відповідно до ч.3 вказаної статті Закону, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначені у ст. 203 ЦК України.

Згідно із ч.1-2 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст. 36 Закону України "Про іпотеку", сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному

посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції чинній на момент укладення спірного договору, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Згідно ст. 55 Закону України "Про нотаріат" в редакції чинній на момент укладення спірного договору, угоди про відчуження та заставу майна, що підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності на майно, що відчужується або заставляється. У разі застави майбутнього майна або створення забезпечувального обтяження в майбутньому майні нотаріусу надаються документи, що підтверджують наявність прав на набуття такого майна у власність у майбутньому.

При посвідченні угод про відчуження або заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна перевіряється відсутність заборони відчуження або арешту майна.

В разі наявності заборони угода про відчуження майна, обтяженого боргом, посвідчується лише у разі згоди кредитора і набувача на переведення боргу на набувача.

Відповідно до п. 2.1. Порядку вчинення нотаріальних дій, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, в редакції чинній на момент вчинення спірного правочину, при підготовці до посвідчення правочинів про відчуження або заставу нерухомого майна нотаріусом перевіряється відсутність заборони відчуження або арешту майна за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Згідно з главою 14 вказаного порядку, нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

З оглянутої в судовому засіданні Інформаційної Довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна вбачається, що вказана довідка є повною та такою, що містить інформацію від початку реєстрації права власності на вказану ділянку за іпотекодателем цієї земельної ділянки.

Як вбачається з поданої Інформаційної Довідки Держреєстру речових прав 100934967 та Постанови про відкриття виконавчого провадження (2219/586) від 26.10.10 (з наступними виправленнями від 17.10.2011) на спірну земельну ділянку накладено арешт та заборонено відчуження з метою виконання наказу №1769 від 20.09.10 про звернення стягнення серед іншого на іпотечне майно за договором №1902 від 29.12.2008 року.

08 травня 2014 року були перенесені записи про обтяження на нерухоме майно:

- №5586285 - арешт нерухомого майна з 01.11.2010 року у виконавчому провадженні ВП №22191580 згідно постанови від 26.10.2010 (стор 28 довідки);

- №5586226 - заборона на нерухоме майно по іпотечному договору №4902 від 29.12.2008 року (стор 25 довідки).

01 жовтня 2014 року (запис 5586596 стор 13 довідки) припинено арешт спірного майна на підставі рішення Апеляційного суду Київської області від 22.09.14 без номера.

На запит господарського суду у даній справі Апеляційним судом Київської області повідомлено, що рішення від 22.09.14 про скасування обтяження - арешту на нерухоме майно, що накладено відділом примусового виконання рішень Департаменту ДВС 01.11.2010 року на земельну ділянку кадастровий номер 2611092001:22:001:01123 площею 7,15 га, що належала ОСОБА_6 "Екстім" не ухвалювалось.

Реєстратором на вимогу суду не надано копії рішення суду на підставі якого ним було скасовано арешт вищевказаного нерухомого майна.

02 жовтня 2014 року відповідачами ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_6 "Екстрім" укладено оспорюваний договір.

Як вбачається із матеріалів справи правовідносини позивача та відповідача ОСОБА_6 "Екстрім" у даному спорі пов"язані із процедурою виконання рішення суду по зверненню стягнення на предмет іпотеки. Тобто ОСОБА_6 "Екстрім" було обізнане про наявність виконавчого провадження, а отже і про арешт спірного майна. За наведеного, зазначені в п.14 оспорюваного договору твердження іпотекодавця (ОСОБА_6 "Екстрім") про відсутність арешту та заборон, а також судових рішень щодо предмету іпотеки не відповідали дійсності. Однак, вказані відомості не впливають на права позивача щодо предмету іпотеки, а мають наслідки лише для сторін оспорюваної угоди, оскільки за наведених вище обставин накладений виконавчою службою арешт та заборона були чинні.

Щодо посилання представника ПАТ "Дельта Банк" про наявність у нього вищого пріоритету стосовно спірної земельної ділянки, аніж у позивача, то слід зазначити наступне.

Так, відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про іпотеку" пріоритет - переважне право однієї особи відносно права іншої особи на те ж саме нерухоме майно; вищий пріоритет - пріоритет, встановлений раніше будь-якого іншого пріоритету стосовно одного й того ж нерухомого майна; нижчий пріоритет - пріоритет, встановлений пізніше пріоритету будь-якого іншого пріоритету стосовно одного й того ж нерухомого майна. Згідно з абз. 4 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" права та вимоги третіх осіб на предмет іпотеки, набутий у власність іпотекодержателем, які мають нижчий пріоритет, ніж вимога іпотекодержателя, втрачають чинність.

Одночасно судом враховано вимоги ст.ст. 3, 13 закону України "Про іпотеку" в редакції на момент укладання іпотечних договорів, щодо пріоритету іпотеки.

Для визначення пріоритету іпотек, Іпотечний договір №152-Д від 21.02.2007, вимоги за яким набуло ПАТ "Дельта Банк" та іпотечний договір №1902 від 29.12.2008 року, вимоги за яким набуті ОСОБА_6 "НВС-Трейдінг", повинні бути зареєстровані і державному реєстрі іпотек (на час їх укладання).

Згідно інформаційної Довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №100934967 (з 29 по 35 сторінку) зареєстрованою є іпотека, що виникла на підставі договору іпотеки №1902 від 29.12.2008 року (стор. 34 Довідки).

За договором іпотеки №152-Д від 21.02.2007 року зареєстровано лише обтяження - заборона на нерухоме майно (стор.21 Довідки). Натомість відомості про реєстрацію іпотеки за договором №152-Д від 21.02.2007 року відсутні.

За наведеного, твердження відповідача ПАТ "Дельта Банк" про пріоритет іпотеки за договором №152-Д від 21.02.2007 року є необгрунтованими.

Вище наведене свідчить про переваги (тобто вищий пріоритет) у позивача на спірну земельну ділянку ніж у відповідача ПАТ "Дельта Банк".

Відповідно до ч.1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За наведених обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат, то слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України " №7 від 21.02.2013 року у випадку скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Як вбачається із матеріалів справи, апеляційну та касаційну скарги подано відповідачем по справі ПАТ "Дельта Банк", відповідно і сплачено ним судові витрати за їх подання.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.08.2017 року дану справу направлено на новий розгляд Господарському суду Івано-Франківської області.

За результатами нового розгляду справи позов задоволено. При цьому суд зазначає, що при первинному розгляді даної справи (суддею Калашник В.О.), за результатами якого позов задоволено, судом вирішено питання щодо розподілу судового збору.

З врахуванням наведеного, у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, та за результатами розгляду справи , суд приходить до висновку про залишення понесених судових витрат по розгляду апеляційної та касаційної скарг за відповідачем ПАТ "Дельта Банк".

Керуючись ст.ст.1, 36 Закону України "Про іпотеку", ст. 55 Закону України "Про Нотаріат", ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 16, 203, 215, 236 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 43, 49, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

задовольнити позов товариства з обмеженою відповідальністю "НВС-Трейдінг" до відповідачів ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Екстрім" та ОСОБА_2 акціонерного товариства "Дельта Банк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Екстрім" - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Новекс Дім", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ "Дельта Банк" - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 02.10.2014.

Визнати недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 02.10.2014, укладений між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Екстрім" (с. Паляниця, Яремчанської міської ради, Івано-Франківська область, код 31158911) та ОСОБА_2 акціонерним товариством "Дельта Банк" ( вул. Щорса, 36-Б, м. Київ, код 34047020), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 02.10.2014, реєстраційний номер 1173.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.11.17

Суддя Фанда О.М.