Постанова

від 23.11.2017 по справі 924/436/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2017 року Справа № 924/436/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Грязнов В.В. , суддя Василишин А.Р.

при секретарі судового засідання Максютинська Д.В

за участю представників сторін:

позивача - Янюк К.М., довіреність № 02/02, від 03.01.2017р.

відповідач - Нечуйвітер В.Є. (паспорт серія № НОМЕР_1, від 24.07.1996р.)

Нечуйвітер М.О. (паспорт серія НОМЕР_2, від 24.02.1998р.)

представник відповідача: Лозінський М.В.(договір про надання правової допомоги б/н, від

22.04.2017р.)

від третьої особи : Малімон В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Фізичної особи - підприємця Нечуйвітер Марини Олександрівни на рішення господарського суду Хмельницької області від 25.09.17р. у справі № 924/436/17 (суддя Танасюк О.Є.)

за позовом Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго"

до відповідача Фізичної особи - підприємця Нечуйвітер Марини Олександрівни

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Хмельницької філії концерну "Військторгсервіс" м.Хмельницький

про стягнення 14 827,78 грн.

ВСТАНОВИВ :

Міське комунальне підприємство "Хмельницьктеплокомуненерго" (надалі - позивач) звернулось в господарський суд Хмельницької області з позовною заявою (т.1, 2-4) до фізичної особи - підприємця Нечуйвітер Марини Олександрівни (надалі - відповідач), за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Хмельницької філії концерну "Військторгсервіс" (надалі - третя особа), в якій просить стягнути 14827,78 грн., з яких: 9289,30 грн. основного боргу, 5213,82 грн. - пені, 44,67 - 3% річних, 279,99 грн. - інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 25 вересня 2017 року (т.1, а.с.216-221) позов задоволено.

В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції вказав, що наявність заборгованості в сумі 9289,30 грн. доведена матеріалами справи.

Зокрема, суд визначив частку займаної відповідачем опалювальної площі в загальній опалювальній площі будівлі, взявши до уваги те, що згідно з абз. 48 п. 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30.09.20115р., опалювальна площа - загальна опалювальна площа об'єкта споживача без урахування площі лоджій, балконів, терас, а також площі приміщень, де відсутні тепловіддавальні поверхні (радіатори, регістри, стінки печей, трубопроводи систем опалення тощо), які безпосередньо не з'єднані з опалювальними приміщеннями дверними та іншими отворами.

Крім того, суд, керуючись положеннями ст.625 Цивільного кодексу України та обставинами справи, визнав обґрунтованою вимогу позивача про стягнення 3% в сумі 44,67 грн.

Також суд першої інстанції визнав підставним стягнення інфляційних втрат у розмірі 279,99 грн. та пені у розмірі 5213,82 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та відмовити в задоволенні позову (т.1, а.с.232-240).

Скаржник зокрема зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення неправильно оцінено істотні обставини справи, допущено порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам та не доведено обставин, які суд вважав встановленими.

Апелянт, посилаючись на вимоги постанови Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 , зазначає, що опалювальна площа будинку побуту становить 690,00 кв.м. а не 143,1 кв. м., як вказав суд першої інстанції.

При цьому скаржник посилається на ту обставину, що зобов язання за послуги теплопостачання всієї будівлі будинку побуту повинні розприділятися між балансоутримувачем та 13-ма орендарями. Вказує, що дана будівля приєднана до централізованого опалення повністю, і з огляду на Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 року №4, не може бути зменшена у зв язку із відключенням окремих споживачів.

Крім того, апелянт зазначає, що чинним законодавством не передбачено нарахування плати за послуги з теплопостачання на підставі акту обстеження системи централізованого опалення залежно від фактичної оплачуваної площі будинку.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи № 924/436/17 у складі: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова А.Г. (а.с.109).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.10.2017, колегією суддів у складі: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Грязнов В.В., суддя Василишин А.Р. розгляд апеляційної скарги призначено на 01 листопада 2017 р. на 11:00 год.

01.11.2017р. на адресу Рівненського апеляційного господарського суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Хмельницької філії концерну "Військторгсервіс" м.Хмельницький надійшов лист по справі з додатком.

01.11.2017р. надійшов відзив на апеляційну скаргу від міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" м. Хмельницький .

В судовому засіданні від 01.11.2017р представник відповідача - Лозінський М.В. апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі. Зазначив, що рішення місцевого господарського суду є незаконним та необгрунтованим, прийняте без належної правової оцінки наявних у справі доказів. Просить суд скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 25 вересня 2017 року.

Відповідач - Нечуйвітер М.О., підтримала доводи надані представником відповідача - Лозінським М.В. в повному обсязі та надала пояснення в обгрунтування своєї правової позиції.

Представник позивача - Янюк К.М., проти апеляційної скарги заперечила. Зазначила, що позивачем правомірно надавались послуги з теплопостачання на умовах укладеного договору про надання послуг з теплопостачання № 4082/1539 від 17.09.2014 року, на підставі якого і було здійснено розрахунок вартості послуг з теплопостачання позивачу. Вважає, що апеляційна скарга фізичної особи - підприємця Нечуйвітер Марини Олександрівни є незаконною, необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

В судовому засіданні 01.11.17 р. представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Хмельницької філії концерну "Військторгсервіс" м.Хмельницький не реалізував процесуальне право на участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 01.11.2017 розгляд апеляційної скарги відкладено на 23.11.2017 на 11.00 год. (т.2 а.с. 30-31).

14.11.17 р. на адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшло клопотання від представника відповідача про проведення судового засідання в режимі відео конференції та визначити Господарський суд Хмельницької області відповідальним за проведення відеоконференції під час розгляду апеляційної скарги.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.11.2017 клопотання відповідача задоволено, розгляд апеляційної скарги фізичної особи - підприємця Нечуйвітер Марини Олександрівни на рішення Господарського суду Хмельницької області призначити на 23 листопада 2017 року о 12:00 год. у режимі відеоконференції, доручено господарському суду Хмельницької області забезпечити проведення судового засідання по справі № 924/436/17 в режимі відеоконференції в приміщенні господарського суду Хмельницької області.

20.11.2017 на адресу суду надійшли додаткові пояснення від позивача, в яких останній заперечує вимоги апеляційної скарги та акцентує увагу суду на тому, що під час слухання справи судом першої інстанції повторно здійснено обстеження системи централізованого опалення по вул. Майборського, 15/1, про що складено акт, в якому зазначено, що опалювальна площа становить 143,10 кв.м.

23.11.2017 на адресу суду від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення, в яких останній, крім зазначеної раніше правової позиції відносно оскаржуваного судового рішення, вказує, що журнал обліку показів лічильника ведеться лише із 2016 року, підписи споживачів у журналі відсутні, що ставить під сумнів точність та достовірність показів лічильника.

Крім того, відповідач піддає сумніву технічні умови на лічильник, акт прийняття теплового вузла обліку, а також технічні умови на від єднання від мережі окремих споживачів, зазначає про те, що частина даних у вказаних документах є затертою, підписи проставлені невідомими особами. Крім того, відповідач надав суду таблицю порівняльного аналізу показників лічильника, нарахованих йому.

23.11.2017 на адресу суду також надійшла заява відповідача про зменшення пені до максимально можливого рівня, посилаючись при цьому на незадовільний матеріальний стан та істотний розмір пені у порівнянні із сумою заборгованості. Також вказує, що порушення строків сплати не потягло за собою спричинення збитків позивачу.

У судове засідання, яке відбулось 23.11.2017 в режимі відеоконференції, з явились представники позивача, відповідача та третьої особи.

Представник апелянта (відповідача) та відповідач апеляційну скаргу підтримали у повному обсязі. Зазначили, що рішення місцевого господарського суду є незаконним та необгрунтованим, прийняте без належної правової оцінки наявних у справі доказів. Просили суд скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 25 вересня 2017 року та винести нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача - Янюк К.М., проти апеляційної скарги заперечила. Вважає, що апеляційна скарга фізичної особи - підприємця Нечуйвітер Марини Олександрівни є незаконною, необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, згідно довідки Хмельницької філії Концеру „Військторгсервіс" від 17.10.2013р. №467 нежитлова будівля (будинок побуту) загальною площею 769,9 квм., яка знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Майборського, 15/1 перебуває на балансі Хмельницької філії Концерну „Військторгсервіс", орган управління майном - Міністерство оборони України, господарське відання - Концерн „Військторгсервіс" .

Як вбачається з технічного паспорту на приміщення по вул. Майборського, 15/1 у м. Хмельницькому, будівля будинку побуту складається з 2-х поверхів, загальна площа будівлі становить 767,9 кв.м.

На підстави заяви директора дирекції „Хмельницький Військторг" міським комунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго" було видано технічні вимоги №243-2007 на встановлення вузла обліку споживання тепла.

30.11.2007р. МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" в присутності споживача, відповідального за експлуатацію систем теплопостачання прийнято тепловий вузол обліку за адресою: вул. Майборського, 15/1, м. Хмельницький, Будинок Побуту, а саме: теплолічильник ULTRAHEAT 2WR 2WR 45384-5СDОО-DZD5, зав. №65620553, про що свідчить акт прийняття теплового вузла обліку від 30.11.2007р., затверджений МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" 14.12.2007р.

15.10.2008р. між КП „Хмельницьктеплокомуненерго" (виконавець) та Хмельницькою філією Концерну „Військторгсервіс" (споживач) укладено договір на постачання теплової енергії №2118/651, згідно якого енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати теплову енергію, а споживач зобов'язується її оплачувати.

Угодою від 08.10.2013р. внесено зміни до договору про надання послуг з теплопостачання №2118/651 від 15.10.2008р., в частині опалювальної площі. Так, згідно додатку №1 від 08.10.2013р., опалювальна площа приміщення по вул. Майборського, 15/1 складає 415 кв.м.

01.06.2011р. МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" було складено акт звірки показників приладу обліку теплової енергії та акт демонтажу лічильника для повірки.

25.07.2011р. ДП "Хмельницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" видано свідоцтво №1651 про повірку робочого засобу вимірювальної техніки ULTRAHEAT 2WR зав. №65620553з комплектом теплоперетворювачів опору Pt 500 зав. №07/16309 (чинне до 25.07.2015р.). На підставі результатів повірки лічильник теплової енергії визнано придатним і допущено до застосування як робочий засіб вимірювальної техніки згідно ДСТУ 3339-96 для роботи в подаючому трубопроводі.

13.09.2011р. представниками МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" та споживача складено акт прийняття лічильника тепла після повірки за адресою вул. Майборського,15/1, Будинок Побуту.

11.09.2014р. начальник Хмельницької філія Концерну „Військторгсервіс" (балансоутримувач) звернувся з листом за №294 до МКП "Хмельницьктеплокомуненерго", в якому просив укласти договори щодо надання послуг на теплопостачання безпосередньо з суб'єктами підприємницької діяльності (12 осіб),, які орендують нежитлове приміщення по вул. Майборського, 15/1 в м. Хмельницькому, в тому числі з Нечуйвітер М.О. (опалювальна площа 34,2 кв.м., загальна площа оренди 43,7 кв.м.).

17.09.2014р. між МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" (виконавець) та фізичною особою-підприємцем Нечуйвітер Мариною Олександрівною (споживач) укладено договір про надання послуг з теплопостачання №4082/1539, за умовами якого виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення та підігріву води за адресою: вул. Майборського, 15/1, м. Хмельницький, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, що передбачені договором (п. 1 договору).

Відповідно до п. 3.1. договору приміщення у яке постачається теплова енергія знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Майборського, 15/1.

Згідно з п. 3.2 договору опалювальна площа займаного споживачем приміщення становить 34,20 м.кв.

Пунктом 5.6 договору передбачено вартість послуг з централізованого опалення, яка становить 1121,33грн. за одну використану Гкал.

Плата за надані послуги за наявності засобів обліку теплової енергії справляється за їх показами згідно Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення (п. 6 договору).

Згідно з п. п. 6.1., 6.2. договору межа балансової та експлуатаційної відповідальності сторін вказана у додатку №1 до договору і не може бути змінена в односторонньому порядку. При наявності межі балансової належності виконавець здійснює розрахунок втрат на дільницях тепломережі, що перебуває на балансі споживача, а споживач згідно розрахунку проводить відповідну оплату згідно з додатком №2 до договору.

У п. 7 договору сторонами узгоджено, що розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.

Відповідно до п. 7.1. договору розрахунковим періодом є календарний місяць, а згідно з п.7.2 оплата використаної споживачем теплової енергії здійснюється у формі попередньої оплати у розмірі 50% розрахункової місячної норми споживання теплової енергії до 15 числа поточного місяця, а остаточні розрахунку проводяться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 11 договору передбачено, що за несвоєчасне внесення споживачем плати за спожиті послуги він сплачує виконавцю пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 100% від загальної суми боргу.

Згідно з п. 28 договір набирає чинності з 17.09.2014р. та діє до 17.09.2015р. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду за умов передбачених п. 29 договору.

Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

В матеріалах справи наявні договори про надання послуг з теплопостачання, укладені МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" з іншими орендарями нежитлових приміщень по вул. Майборського, 15/1 в м. Хмельницькому, зокрема, з товариством з обмеженою відповідальністю „Каммед-збут" від 17.09.2014р. № 4085/1542, з приватним нотаріусом Довгань Т.М. від 17.09.12014р. №4084/1541, з фізичною особою - підприємцем Сніцар М.П. від 17.09.2014р. №4092/1549, з фізичною особо-підприємцем Дацун О.М. від 01.12.2016р. №5140/1547.

08.10.2014р. начальник Хмельницької філії Концерну „Військторгсервіс" звернувася до МКП „Хмельницьктеплокомуненерго" з листом №336, в якому у зв'язку з укладенням договорів на теплопостачання по об'єкту, що знаходиться по вул. Майборського, 15/1 безпосередньо із споживачами, що орендують не житлові приміщення за даною адресою, просив зняти з балансоутримувача облік теплової енергії по вказаній будівлі, розподіляючи 100 відсотково спожиту теплову енергію між орендарями.

31.12.2014р. між МКП „Хмельницьктеплокомуненерго" (виконавець) та Хмельницькою філією Концерну „Військторгсервіс" (споживач) укладено договір на постачання теплової енергії №4362/651, згідно якого виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення та підігріву води, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, що передбачені договором.

Додатком №3 до договору №4362/651 від 31.12.2014р. визначено адреси об'єктів споживачів теплової енергії, зокрема: вул. Попова, 3 (опалювальна площа 43,40 м.кв.), вул. Козацька, 54 (опалювальна площа 91,10 м.кв.).

06.10.2014р. начальник Хмельницької філії Концерну „Військторгсервіс" повідомив МКП „Хмельницьктеплокомуненерго" (лист №333/1), що відповідно до звернення ТОВ „Еволюшн" (орендар) про невикористання усіх орендованих приміщень по вул. Майборського, 15/1, з метою зменшення витрат на опалення, балансоутримувачем нерухомого майна було відключено вказані приміщення від централізованого опалення. В листі повідомлено, що станом на 03.10.2014р. опалювальна площа ТОВ „Еволюшн" складає 143,6 кв.м.

11.11.2014р. МКП „Хмельницьктеплокомуненерго" було здійснено обстеження системи централізованого опалення нежитлової будівлі за адресою: м. Хмельницький, вул. Майборського, 15/1, за результатами якого складено акт обстеження від 11.11.2014р., яким встановлено, що загальна опалювальна площа будівлі на 1-му поверсі становить 156,1 кв.м. (фізична особа-підприємець Нечуйвітер М.О. - 34,2кв.м., фізична особа-підприємець Мазур В.Л. - 12,6 кв.м., нотаріус Довгань Т.М. - 22,5 кв.м., ТОВ „Камед-Збут" - 23,4 кв.м., фізична особа-підприємець Книш О.М. - 109 кв.м., фізична особа-підприємець Дацун О.М. - 47,4кв.м., фізична особа-підприємець Желіхівський О.М., -5,1кв.м.), загальна опалювальна площа будівлі на 2-му поверсі становить 159,2 кв.м. (ТОВ „Еволюшн" - 143,6 кв.м., фізична особа-підприємець Сніцар М.П. - 15,6 кв.м.).

В даному акті обстеження також встановлено, що у місцях загального користування прилади опалення відсутні, транзитні трубопроводи системи централізованого опалення заізольовані.

08.10.2015р. ДП "Хмельницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" видано свідоцтво №3108 про повірку робочого засобу вимірювальної техніки ULTRAHEAT 2WR зав. №65620553 з комплектом теплоперетворювачів опору Pt 500 зав. №07/16309 (чинне до 08.10.2019р.). На підставі результатів повірки лічильник теплової енергії визнано придатним і допущено до застосування як робочий засіб вимірювальної техніки згідно ДСТУ 3339-96 для роботи в подаючому трубопроводі.

12.08.2016р. ТОВ „Еволюшн" звернулося з листом до МКП „Хмельницьктеплокомуненерго", в якому у зв'язку з важким матеріально-фінансовим станом товариства та неспроможністю оплачувати надані послуги з теплопостачання, просив від'єднати від теплопостачання орендовані приміщення по вул. Майборського, 15/1 у м. Хмельницькому.

25.08.2016р. МКП „Хмельницьктеплокомуненерго" погоджено технічні умови №013-2016 на реконструкцію існуючої системи опалення прибудови ТОВ Хмельницької філії Концерну „Військторг" по вул. Майборського,15/1, у м. Хмельницькому.

На підставі даних технічних умов Проектним інститутом „Цивільпромбуд" було виготовлено Робочий проект реконструкції системи опалення прибудови ТОВ Хмельницької філії Концерну „Військторг" по вул. Майборського,15/1, у м. Хмельницькому, який погоджено МКП „Хмельницьктеплокомуненерго" 07.09.2016р.

Згідно загальних вказівок по реконструкції існуючої системи опалення необхідно виконати наступні роботи:

- обрізати існуючі стояки опалення над підлогою 2-го поверху, зробити перемичку діаметром рівним діаметру стояка між подаючим і зворотнім стояками;

- встановити кран для випуску повітря;

- теплоізолювати стояки і перемичку системи опалення, які виступають над підлогою 2-го поверху, ізоляційними матеріалами фірми „THERMOFLEX" б=13мм.

10.10.2016р. МКП „Хмельницьктеплокомуненерго" в присутності директора ТОВ „Еволюшн" було обстежено систему централізованого опалення після закінчення робіт щодо реконструкції системи централізованого опалення по вул. Майорського, 15/1, 2-й поверх. В акті обстеження встановлено, що кімнати опалювальною площею 143,6 кв.м. від системи централізованого опалення від'єднанні.

В акті обстеження системи централізованого опалення від 15.11.2016р. МКП „Хмельницьктеплокомуненерго" було встановлено відсутність опалювальних приладів, будинкових задіяних стояків опалення в орендованих будинкових приміщеннях по вул. Майборського 15/1, а саме: в приміщенні площею 12,6 кв.м. (орендар фізична особа-підприємець Горбань Л.В.; в приміщенні площею 5,1 кв.м. (орендар фізична особа-підприємець Душенковська Т.В.). Також вказано, що прилади опалення в місцях загального користування відсутні.

Як вбачається з іншого акту обстеження системи централізованого опалення від 15.11.2016р. МКП „Хмельницьктеплокомуненерго" було виявлено відсутність опалювальних приладів, будинкових задіяних стояків опалення в орендованих будинкових приміщеннях по вул. Майборського 15/1, а саме: в приміщенні площею 12,6 кв.м. (орендар фізична особа-підприємець Горбань Л.В.; в приміщенні площею 5,1 кв.м. (орендар фізична особа-підприємець Душенковська Т.В.).; в приміщенні площею 4,1 кв.м. (орендар фізична особа-підприємець Оборотова О.І.). Встановлено, що через місця загального користування проходять два стояки опалення теплоізольовані, в кімнаті виконано з'єднання подаючого із зворотнім стояком опалення із теплоізоляцією, витрати тепла даних стояків опалення нараховуються фізичній особі-підприємцю Дацун О.М., орендарю приміщення площею 47,4 кв.м., прилади опалення в місцях загального користування відсутні.

24.12.2016р. під час обстеження системи централізованого опалення по вул. Майборського 15/1 на підставі звернення орендаря Книш О.М., МКП „Хмельницьктеплокомуненерго" було виявлено, що приміщення загальною площею 14 кв.м. (опалювальна 10,9 кв.м.) не опалюється, стояки системи центрального опалення відсутні (прилад опалення демонтовано власником (балансоутримувачем) з 12.12.2014р.

28.02.2017р. МКП „Хмельницьктеплокомуненерго" складено акт пломбування приладу обліку теплової енергії після чергової повірки по вул. Майборського, 15/1.

02.06.2017р. Хмельницькою філією Концерну „Військторгсервіс" видано довідку від №187 про те, що в нежитловій будівлі за адресою: м. Хмельницький, вул. Майборського, 15/1, яка знаходиться на балансі Хмельницької філії Концерну „Військторгсервіс" укладені договора оренди безпосередньо з суб'єктами підприємницької діяльності: Нечуйвітер М.О. - опалювальна площа 34,2 кв.м., загальна площа оренди 43,78 кв.м.; Довгань Т.М. - опалювальна площа 22,5 кв.м., загальна площа оренди 32,9 кв.м.; ТОВ „Камед-Збут" опалювальна площа 23,4 кв.м., загальна площа оренди 29,9 кв.м.; Сніцар М.П. - опалювальна площа 15,6 кв.м.; загальна площа оренди 18,4 кв.м.; Дацун О.М. - опалювальна площа 47,4 кв.м.; загальна площа оренди 60,7 кв.м.

02.06.2017р. за №188 Хмельницькою філією Концерну „Військторгсервіс" на адвокатський запит адвоката відповідача Лозінського М.В. від 23.05.2017р. №2017/33 надано наступну інформацію по об'єкту нерухомого майна, що знаходиться по вул. Майборського 15/1 у м. Хмельницькому:

- загальна площа приміщення становить 767,9 кв.м; опалювальна площа - 143,1 кв.м.;

- спожита за місяць теплова енергія обліковується по загальному лічильнику обліку теплової енергії, показники якого надаються МКП „Хмельницьктеплокомуненерго";

- в приміщенні використовується лічильник теплової енергії в складі: теплообчислювач ULTRAHEAT 2WR зав. №65620553, комплекто теплоперетворювачів опору Pt 500 зав. №07/16309;

- в період з 01.11.2016р. по 01.04.2017р. діяло 13 цивільно-правових договорів по використанню нерухомого майна;

- відключення окремих наймачів від мережі теплопостачання за період 2014-2015 років здійснювалося після їхнього звернення з дозволу МКП „Хмельницьктеплокомуненерго" за погодженням з Хмельницькою філією Концерну „Військторгсервіс";

- контрагента „Офіс-меблі" в Хмельницькій філії Концерну „Військторгсервіс" не існувало.

- технічні умови на підключення до тепломережі приміщення будинку побуту в Хмельницькій філії Концерну „Військторгсервіс" відсутні.

МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" на адвокатський запит адвоката Лозінського М.В. №2017/46 від 03.07.2017р. надано інформацію (лист від 07.07.2017р. №1408/09) з приводу зміни опалювальної площі прибудови по вул. Майборського 15/1 у м. Хмельницькому. Зазначено, що розмір опалювальної площі, яка використовувалася для проведення розрахунків за опалення станом на 01.11.2014р. згідно укладених договорів складала 315,3 кв.м. Повідомлено, що у зв'язку з від'єднанням частини споживачів з дозволу балансоутримувача опалювальна площа змінювалася наступним чином:

- з 01.11.2014р. по 01.01.2015р. опалювальна площа складала 315,3 кв.м. (9 споживачів);

- з 01.10.2015р. по 01.03.2016р. опалювальна площа складала 304,4 кв.м. (8 споживачів);

- з 01.03.2016р. по 01.10.2016р. опалювальна площа складала 299,3 кв.м. (7 споживачів);

- з 01.10.2016р. по 01.04.2017р. опалювальна площа складала 143,1 кв.м. (5 споживачів).

22.08.2017р. представниками МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" здійснено обстеження системи централізованого опалення нежитлової будівлі за адресою: м. Хмельницький, вул. Майборського, 15/1, за результатами якого складено акт обстеження від 22.08.2017р., яким встановлено, що загальна опалювальна площа за даною адресою становить 143,10 м.кв. Вказано, що в місцях загального користування прилади опалення відсутні, транзитні трубопроводи системи централізованого опалення заізольовані.

21.09.2017р. Хмельницькою філією концерну "Військторгсервіс" за участю представників орендарів складено акт обстеження лічильника теплової енергії в будинку побуту по вул. Майборського, 15/1, яким виявлено, що на подаючому трубопроводі встановлений опломбований лічильник теплової енергії заводський №65620553.

Облік показників лічильника, встановленого на будівлі будинку побуту по вул. Майборського,15/1, ведеться балансоутримувачем - Хмельницькою філією Концерну „Військторгсервіс" у журналі обліку показників лічильника теплової енергії від 07.09.2016р.

В матеріалах справи наявний акт прийняття теплового вузла обліку за адресою по вул. Майорського, 15/1 (ж/б), а саме: теплолічильника SHARKY №50977672 від 27.08.2015р. Однак представник позивача в судовому засіданні пояснив, що вказаний акт був наданий помилково та не стосується даного спору.

На підставі договору про надання послуг з теплопостачання №4082/1539 від 17.09.2014р. позивачем за період з 01.11.2016р. по 01.04.2017р. виставлені відповідачу рахунки на оплату вартості теплопостачання №1539 від 30.11.2016р. на суму 1911,54 грн., №1539 від 27.12.2016р. на суму 1732,30 грн., №1539 від 25.01.2017р. на суму 2638,88 грн., №1539 від 21.02.2017р. на суму 2599,47 грн., №1539 від 27.03.2017р. на суму 9289,30 грн.

Згідно довідки МКП „Хмельницьктеплокомуненерго" за підписом начальника сервісного центру згідно встановленого приладу обліку по вул. Майборського, 15/1 у м. Хмельницькому за опалювальний період 2016-2017р.р. Хмельницькою філією концерну "Військторгсервіс" було спожито 26,709 Гкал. теплової енергії, зокрема: в листопаді 2016р. - 6,1649 Гкал.; в грудні 2016р. - 4,5720 Гкал.; в січні 2017р. - 8,1287 Гкал.; в лютому 2017р. - 6,8607 Гкал.; в березні 20177р. - 0,9826 Гкал.

Відповідно до поданого позивачем детального розрахунку заборгованості розмір спожитої відповідачем теплової енергії визначено, виходячи з опалювальної площі будівлі по вул. Майорського, 15/1 в розмірі 143,1 м.кв. та опалювальної площі відповідача, яка становить 34,2 кв.м. або 23,899%.

Позивач посилаючись на те, що відповідач не виконує свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг з теплопостачання, звернувся з позовом про стягнення 14827,78 грн., з яких: 9289,30 грн. основного боргу за період з 01.11.2016р. по 01.04.2017р., 5213,82 грн. пені, 44,67% річних, 279,99 грн. інфляційних втрат

Аналізуючи встановлені обставини справи, колегія суддів вважає за необхідне врахувати наступне.

Відповідно до частини 2 пункту 1 статті 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України та статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами статті 627 Цивільного кодексу України встановлено свободу договору, тобто, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено Договір про надання послуг з централізованого опалення.

Відповідно статті 714 Цивільного кодексу України,, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Аналогічні положення містить стаття 275 Господарського кодексу України.

Згідно статтей 901, 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України та статтей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про теплопостачання", споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу дії статті 610 Цивільного кодексу України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Спеціальним законом, що регулює відносини, пов'язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії є Закон України „Про теплопостачання", відповідно до якого споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Відповідно до п. 3 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. № 1198 (надалі - Правила) споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи в сукупності з Договором, колегія суду зауважує, що відповідно до матеріалів справи правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору про надання послуг з теплопостачання і кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання, зокрема, Позивач зобов'язався забезпечувати вчасно та відповідної якості надання послуг з централізованого опалення, а Відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідач є орендарем нежитлового приміщення по вул. Майборського, 15/1 у м. Хмельницькому загальною площею 43,78 кв.м. (довідка балансоутримувача від 02.06.2017р. №187) та на підставі договору №4082/1539 від 17.09.2014р. являється споживачем послуг з теплопостачання вказаного приміщення.

Колегія суддів не погоджується із доводами апелянта, викладеними у апеляційній скарзі та додаткових поясненнях до неї, з приводу нарахування плати на підставі актів обстеження та правомірності надання технічних умов на встановлення теплового вузла обліку.

Так, у нежитловому приміщенні по вул. Майборського, 15/1 у м. Хмельницькому (Будинок Побуту) 30.11.2007р. було встановлено будинковий теплолічильник ULTRAHEAT 2WR, зав. №65620553, що підтверджується актом прийняття теплового вузла обліку від 30.11.2007р., який 14.12.2007р. затверджений МКП "Хмельницьктеплокомуненерго".

Даний акт приймання судом не ставиться під сумнів, так як у ньому відсутні виправлення, на які посилається відповідач, даний акт оглянутий судом першої інстанції у судовому засіданні, як і копія проектно-технічної документації на монтаж лічильника тепла, розроблена Українсько-польським ТзОВ Теплоефект .

Відповідно до п.19 Правил, після технічного огляду вузла обліку теплопостачальна організація складає акт про його прийняття в експлуатацію. Споживач за показами вузла обліку визначає обсяг спожитої теплової енергії та параметри теплоносія і заносить ці дані до журналу обліку споживання теплової енергії.

Відповідно до ч.2 ст. 32 Закону України Про житлово-комунальні послуги , у разі наявності засобів обліку оплата за комунальні послуги здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством. Оскільки нежитлова будівлю будинку побуту по вул.Майборського 15/1, балансоутримувачем - Хмельницькою філією Концерну Військторгсервіс ведеться облік показників лічильника у журналі обліку показників, які у подальшому передаються теплопостачальній організації.

Як вбачається із матеріалів справи, журнал обліку показників ведеться із 2016 року, і заборгованість відповідача, яка також виникла із 2016 року, підтверджується даними журналу. Так, згідно довідки МКП „Хмельницьктеплокомуненерго" за підписом начальника сервісного центру згідно встановленого приладу обліку по вул. Майборського, 15/1 у м. Хмельницькому за опалювальний період 2016-2017р.р. Хмельницькою філією концерну "Військторгсервіс" було спожито 26,709 Гкал. теплової енергії, зокрема: в листопаді 2016р. - 6,1649 Гкал.; в грудні 2016р. - 4,5720 Гкал.; в січні 2017р. - 8,1287 Гкал.; в лютому 2017р. - 6,8607 Гкал.; в березні 20177р. - 0,9826 Гкал.

Пунктом 6 договору №4082/1539 від 17.09.2014р. передбачено, що плата за надані послуги за наявності засобів обліку теплової енергії справляється за їх показами згідно Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення.

Відтак, розрахунок за теплову енергію по вул. Майборського, 15/1 у м. Хмельницькому повинен здійснюватись на межі продажу, яка є межею балансової відповідальності у місці встановлення будинкового лічильника ULTRAHEAT- 2W, зав. №65620553.

Щодо незгоди із апелянта із визначенням позивачем опалювальної площі приміщення, колегія суддів зазначає наступне.

Положеннями п. 12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005р. визначено, що у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалювальній площі квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування.

Тобто, для визначення вартості спожитої відповідачем теплової енергії необхідно визначити частку займаної ним опалювальної площі в загальній опалювальній площі будівлі по вул. Майборського, 15/1 у м. Хмельницькому.

Визначення опалювальної площі міститься у п. 2 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, згідно якого опалювана площа (об'єм) будинку - загальна площа (об'єм) приміщень будинку, в тому числі у разі опалення площа (об'єм) сходових кліток, ліфтових та інших шахт. Опалювальна площа (об'єм) квартири - загальна площа (об'єм) квартири без врахування площі лоджій, балконів, терас.

Згідно з абз. 48 п. 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30.09.20115р., опалювальна площа - загальна опалювальна площа об'єкта споживача без урахування площі лоджій, балконів, терас, а також площі приміщень, де відсутні тепловіддавальні поверхні (радіатори, регістри, стінки печей, трубопроводи систем опалення тощо), які безпосередньо не з'єднані з опалювальними приміщеннями дверними та іншими отворами.

Як вбачається із матеріалів справи, пунктом 3.2. договору опалювальна площа займаного відповідачем нежитлового приміщення складає 34,20 кв.м.

Згідно довідки Хмельницької філії Концерну „Військторгсервіс" (балансоутримувача) від 02.06.2017р. №187, наявної у матеріалах справи, загальна опалювальна площа нежитлового приміщення по вул. Майборського, 15/1 у м. Хмельницькому складає 143,1 м.кв. (Нечуйвітер М.О. - 34,2 кв.м.; Довгань Т.М. - 22,5 кв.м.; ТОВ „Камед-Збут" - 23,4 кв.м.; Сніцар М.П. - 15,6 кв.м.; Дацун О.М. - 47,4 кв.м.).

Із матеріалів справи вбачається, що із 2014р. були укладені договори про надання послуг з теплопостачання безпосередньо з орендарями нежитлових приміщень. При цьому, починаючи з 2014р. опалювальна площа нежитлового приміщення по вул. Майборського, 15/1 у м. Хмельницького змінювалася (зменшувалася) у зв'язку з від'єднанням частини споживачів з дозволу балансоутримувача та теплопостачальної організації.

МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" в листі від 07.07.2017р. №1408/09 надано інформацію з приводу зміни опалювальної площі прибудови по вул. Майборського 15/1 у м. Хмельницькому, зокрема:

- з 01.11.2014р. по 01.01.2015р. опалювальна площа складала 315,3 кв.м. (9 споживачів);

- з 01.10.2015р. по 01.03.2016р. опалювальна площа складала 304,4 кв.м. (8 споживачів);

- з 01.03.2016р. по 01.10.2016р. опалювальна площа складала 299,3 кв.м. (7 споживачів);

- з 01.10.2016р. по 01.04.2017р. опалювальна площа складала 143,1 кв.м. (5 споживачів).

Зменшення опалювальної площі по вул. Майборського 15/1 до 143,1 кв.м. підтверджується актами МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" про обстеження системи централізованого опалення від 11.11.2014р., 10.10.2016р., 15.11.2016р., 24.12.2016р., 22.08.2017р.

При цьому колегією суддів не приймаються доводи відповідача про порушення порядку видачі технічних умов та порядку відключення від системи централізованого опалення відповідно до Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 22.11.2005 р. №4.

Так, колегія суддів звертає увагу, що даний порядок регулює відключення окремих житлових будинків та нежитлових приміщень в житловому будинку, проте з матеріалів справи вбачається, що приміщення відповідача розміщене в прибудові та має окремий тепловий ввід.

Відтак, відповідно до п.п. 24-28 Правил, споживач, балансоутримувач даного приміщення мав право звернутися до позивача про відключення від мереж централізованого опалення, а позивач надати технічні умови на відключення у разі наявності технічної можливості такого відключення.

Колегією суддів також береться до уваги акт обстеження системи централізованого опалення нежитлової будівлі за адресою: м. Хмельницький, вул. Майборського, 15/1, проведений на вимогу суду першої інстанції представниками МКП "Хмельницьктеплокомуненерго", яким встановлено, що загальна опалювальна площа за даною адресою становить 143,10 м.кв. Вказано, що в місцях загального користування прилади опалення відсутні, транзитні трубопроводи системи централізованого опалення заізольовані.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача щодо сплати заборгованості.

Як вбачається з детального розрахунку заборгованості позивачем правомірно здійснено нарахування вартості спожитої відповідачем теплової енергії за період з 01.11.2016р. по 01.04.2017р. в розмірі 9289,30 грн. з урахуванням частки опалювальної площі відповідача в опалювальній площі будівлі (23,899 %) із застосуванням діючих тарифів на електроенергію, встановлених постановами Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг.

Таким чином позовні вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 9289,30 грн. є правомірними та обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" передбачено, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Колегія суддів, здійснивши перерахунок 3% річних, здійснений позивачем за період з 10.12.2016р. по 31.03.2017р., погоджується із розміром 44,67 грн. та вважає його арифметично вірним та таким, що підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 5213,82грн. пені за період 10.12.2016р. по 31.03.2017р.

Так, сторонами в п. 11 договору передбачено, що за несвоєчасне внесення споживачем плати за спожиті послуги він сплачує виконавцю пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 100% від загальної суми боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У п. 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013 року роз'яснено, що нарахування пені у відповідному відсотковому розмірі від суми простроченого платежу передбачено, зокрема, статтею 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій". У таких випадках нарахування пені здійснюється не за Законом України "Про відповідальність за невиконання грошових зобов'язань", а на підставі спеціального нормативного акта, який регулює відповідні правовідносини. Наведене не виключає можливості покладення на боржника також і відповідальності, передбаченої частиною другою статті 625 ЦК України за невиконання грошового зобов'язання.

Відтак, оскільки надання послуг з теплопостачання є житлово-комунальною послугою в розумінні Закону України "Про житлово-комунальні послуги", то, ж з огляду на положення п. 11 договору, позивачем правомірно здійснено нарахування пені в розмірі 1% від суми заборгованості за кожний день прострочення виконання зобов'язання в розмірі 5213,82 грн.

Розглядаючи клопотання відповідача, викладене у заяві вх. №33723/17 від 23.11.2017 та усні пояснення представника відповідача щодо зменшення розміру заявленого позивачем до стягнення пені, колегія суддів, проаналізувавши матеріали справи та дослідивши наявні обставини, прийшла до висновку про відсутність підстав для зменшення розміру заявленої до стягнення пені, з огляду на наступне.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Так, із матеріалів справи вбачається, що відповідачем під час розгляду справи у суді першої інстанції не заявлялось клопотання про зменшення розміру пені, що підлягає до стягнення.

Разом з тим, частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Застосовуючи припис, який міститься в п.3 ст.83 ГПК України, колегія суддів враховує вказівку, що міститься в п. 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", в якому зазначається, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків), тощо.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем у заяві про зменшення розміру пені не зазначено виняткових обставин для застосування зменшення та його обгрунтування.

Крім того, посилання відповідача на існування спірних питань стосовно опалювальної площі, як на причину невиконання зобов язання, не є винятковою обставиною в силу вимог статті 233 ГК України. При цьому колегія суддів бере до уваги положення ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, які передбачають обов язок сплати штрафних санкції у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасником господарських відносин. Також звертає увагу на тривалий період несплати відповідачем заборгованості.

Колегією суддів також відхиляються доводи відповідача щодо відсутності значних збитків, завданих позивачу несплатою боргу відповідачем. Зокрема, докази відсутності збитків не надано, і питання їх наявності чи відсутності судом першої інстанції не досліджувалось.

Крім того, колегія суддів бере до уваги те що позивач є теплогенеруючим підприємством, основним видом діяльності якого є виробництво, транспортування, розприділення та постачання теплової енергії; дане підприємство забезпечує споживачів (населення) послугами з газопостачання. Єдиним джерелом розрахунків за спожитий природний газ є отримання коштів від споживачів, тому несплата в тому числі і відповідачем за спожите тепло може призвести до негативних наслідків у діяльності та негативно вплине на розвиток системи теплопостачання міста та технічний стан мереж, а також на стан розрахунків із газопостачаючою організацією.

Відтак, колегія суддів, враховуючи обов'язковість виконання зобов'язань, баланс інтересів сторін та розмір основного боргу, що потягнув за собою нарахування такого розміру неустойки і відсутність виняткових обставин для зменшення пені, вважає клопотання відповідача таким, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення із відповідача заявленої суми пені.

Розглядаючи позовну вимогу щодо стягнення інфляційних втрат, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 3.1. постанови Пленуму ВГС України № 14 від 17.12.2013р. „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Відтак, позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення 279,99 грн. інфляційних втрат за період з грудня 2016р. по березень 2017р., які підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Таким чином, колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору. Відтак, скаржник, в порушення вимог ст.ст. 33,34 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу для відмови в задоволенні позовних вимог.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.49 ГПК.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Нечуйвітер Марини Олександрівни від 09.10.17р. на рішення Господарського суду Хмельницької області від 25 вересня 2017 у справі № 924/436/17 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Хмельницької області від 25 вересня 2017 року у справі №924/436/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №924/436/17 повернути господарському суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Василишин А.Р.