Рішення

від 23.11.2017 по справі 910/17059/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2017Справа №910/17059/17

За позовом Приватного акціонерного товариства "5-й Київський авторемонтний завод"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем-Авто"

про стягнення 1 697 627, 85 грн.

Суддя Щербаков С.О.

Представники:

від позивача: Буднік О.П.;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "5-й Київський авторемонтний завод" (далі -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем-Авто" (далі -відповідач) про стягнення заборгованості по компенсаційним витратам у розмірі 198 411, 91 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди нежитлового приміщення №01012012/24 від 01.01.2012 в частині оплати компенсаційних витрат на комунальні послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2017 порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 26.10.2017 за участю представників сторін.

24.10.2017 через відділ автоматизованого документообігу суду від Приватного акціонерного товариства "5-й Київський авторемонтний завод" надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 05.10.2017 та письмові пояснення у яких позивач зазначає, що кожний місяць підприємства-постачальники надавали ПрАТ "5-й Київський авторемонтний завод" акти приймання-передачі, в яких зазначались кількість та вартість послуги, а також ціна/тариф за одиницю послуги/товару, керуючись цими Актами (тарифами та цінами за одиницю послуги, товару) та враховуючи обсяги фактичного споживання Орендарем комунальних послуг, які визначались приладами обліку, Орендодавець здійснював розрахунок компенсації вартості комунальних послуг, спожитих Орендарем та відображував загальну суму компенсації в Актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) за кожний місяць. Товариство з обмеженою відповідальністю "Тандем-Авто" підписувало ці акти, чим надавало згоду на здійснення компенсації вартості комунальних послуг у розмірі визначених в актах та згідно п. 4.6., 4.9 Договору оренди зобов'язувалось сплатити вартість послуг на рахунок позивача.

Також, 24.10.2017 Приватним акціонерним товариством "5-й Київський авторемонтний завод" через відділ автоматизованого документообігу суду подано заяву про збільшення позовних вимог у якій позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем-Авто"на користь Приватного акціонерного товариства "5-й Київський авторемонтний завод" заборгованість у розмірі 1 697 627, 85 грн., яка складається з заборгованості по компенсації витрат на комунальні послуги у розмірі 198 411, 91 грн. та заборгованості по орендній платі у розмірі 1 499 215, 94 грн.

24.10.2017 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем-Авто" через відділ автоматизованого документообігу суду надійшло клопотання у якому відповідач просить суд застосувати позовну давність до позовних вимог Приватного акціонерного товариства "5-й Київський авторемонтний завод", та зокрема, зазначив, що позивачем здійснено розрахунок суми заборгованості з моменту укладення договору.

Крім того, 24.10.2017 через відділ автоматизованого документообігу суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

Розгляд справи відкладався в порядку п.п. 1-2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України на 23.11.2017.

22.11.2017 через відділ автоматизованого документообігу суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає про сплив позовної давності та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав раніше подану заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Розглянувши подану позивачем заяву про збільшення розміру позовних вимог, суд відзначає наступне.

Частиною 4 ст. 22 ГПК України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до п. 3.10. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Враховуючи наведене, суд визнає подану заяву такою, що відповідає вимогам ст. 22 ГПК України у зв'язку з чим приймає її до розгляду.

За таких обставин, суд розглядає справу, виходячи з нової ціни позову, а саме 1 697 627, 85 грн., яка складається з заборгованості по компенсації витрат на комунальні послуги у розмірі 198 411, 91 грн. та заборгованості по орендній платі у сумі 1 499 215, 94 грн.

Також, у даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, однак був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином, що підтверджується, зокрема відзивом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем-Авто" на позовну заяву, надісланим на адресу суду.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 23.11.2017 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.01.2012 між Приватним акціонерним товариством "5-й Київський авторемонтний завод" (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тандем-Авто" (далі - орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 01012012/24, умовами якого передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає у оренду (строкове платне користування) нежитлові приміщення загальною площею 2272, 0 м 2 , що розміщені в будівлі на виробничій території ПрАТ 5-й КАРЗ за адресою м. Київ, проспект Повітрофлотський, 64, у стані, що дозволяє їх повноцінне використання згідно з умовами цього договору.

Розташування приміщення показане на Плані за поверхами на будівлю літер Б по пр-кт Повітрофлотський буд. № 64, квартал № 488 району Солом'янський м. Київ першого та другого поверху, який являється додатком № 1 до цього договору (п. 1.2. договору).

Балансова вартість орендованого приміщення складає 1 690 368, 00 грн. (п. 1.3. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору, орендодавець передає приміщення в оренду протягом десяти днів після підписання договору, за актом приймання-передавання приміщення, що підписується сторонами. Акт є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 4.1 договору, орендна плата за орендоване приміщення за один місяць з з урахуванням індексації встановлюється в національній валюті України у розмірі 85 200, 00 грн. без ПДВ, ПДВ складає 17 040, 00 грн., а всього з ПДВ 102 240, 00 грн., якщо інше не передбачене договором або додатковими угодами.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що орендна плата за перший та останній місяць строку оренди приміщення сплачується орендарем протягом трьох банківських днів після підписання акту приймання-передавання приміщення. Орендна плата сплачується орендарем на підставі цього договору щомісячно, шляхом передплати за поточний календарний місяць на поточний рахунок орендодавця (вказаний у пункті 12.1. цього договору), до п'ятого числа відповідного місяця, якщо інше не передбачено цим договором.

За умови п. 4.6. договору, витрати на комунальні та інші послуги (теплова енергія, електроенергія, вивіз твердих відходів, тощо), не входять до складу орендної плати та сплачується окремо згідно актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг).

Розрахунок вартості комунальних та інших послуг (електроенергія, теплопостачання, вивіз твердих відходів, тощо) здійснюється виходячи з розрахунку за вказані послуги, що встановлюються підприємствами-постачальниками, та обсягів їх фактичного споживання, які визначаються приладами обліку, що встановлюються у приміщенні (п. 4.7. договору).

У відповідності до п. 4.8. договору, у випадку, якщо у приміщенні відсутні ті чи інші прилади обліку обсягів споживання комунальних послуг, розрахунки проводяться виходячи із загальних обсягів спожитих орендодавець комунальних послуг, а саме:

- опалення пропорційно площі приміщення до загальної площі приміщень орендодавця;

- електроенергія, вода, газ - згідно встановлених нормативів.

Згідно п. 4.9. договору, орендар здійснює компенсацію витрат на комунальні послуги та інші експлуатаційні видатки орендодавцю у формі попередньої оплати але не пізніше дня підписання актів здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Орендар самостійно за власний рахунок здійснює розрахунки за надані послуги зв'язку безпосередньо із компаніями-провайдерами телекомунікаційних послуг у відношенні установки і використання телефонних ліній в приміщеннях (п. 4.10. договору).

Пунктом 6.1. договору передбачено, що орендар зобов'язується, зокрема своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі на користь орендодавця, встановлені даним договором.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2012 року, а у частині повернення приміщення та виконання грошових зобов'язань - до повернення приміщення орендодавцю, та до повного розрахунку, враховуючи штрафні санкції (п. 9.1. договору).

01.01.2012 Приватним акціонерним товариством "5-й Київський авторемонтний завод" (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тандем-Авто" (далі - орендар) складено та підписано акт № 1-01012012/24 приймання-передавання приміщення до договору оренди нежитлового приміщення № 01012012/24 від 01.01.2012, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у оренду (строкове платне користування) нежитлові приміщення, загальною площею 2272,0 квадратних метрів.

Загальна балансова вартість приміщення становить 1 690 368, 00 грн. (п. 2 акту).

Приміщення розташоване в будівлі на виробничій території ПрАТ 5-й КАРЗ за адресою м. Київ, проспект Повітрофлотський, 64, на першому та другому поверсі, згідно додатку № 1 до договору (п. 3 акту).

30.08.2013 між Приватним акціонерним товариством "5-й Київський авторемонтний завод" (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тандем-Авто" (далі - орендар) укладено додаткову угоду № 2 до договору оренди нежитлового приміщення № 01012012/24 від 01.01.2012, якою сторони виклали п. 1.1. договору в наступній редакції: Орендодавець передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) групу нежитлових приміщень (у тому числі частин нежитлових приміщень) загальною площею 555,4 м 2 , що розташовані в будівлі на виробничій території ПрАТ 5-й КАРЗ за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 64, у стані, що дозволяє його повноцінне використання згідно з умовами цього договору .

Пункт 4.1. договору викладено у наступній редакції: Орендна плата за орендоване приміщення за один місяць встановлюється у національній валюті України у розмірі 15 288, 33 грн., ПДВ складає 3 057, 67 грн., а всього разом з ПДВ - 18 346, 00 грн.

Пункт 9.1. договору викладено у такій редакції: Даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30.11.2014 року, а у частині повернення приміщення та виконання грошових зобов'язань - до повернення приміщення орендодавцю, та до повного розрахунку, враховуючи штрафні санкції .

Відповідно до п. 2 додаткової угоди, орендар повертає орендодавцеві приміщення площею 2272, 0 м 2 , що розташоване в будівлі на виробничій території ПрАТ 5-й КАРЗ за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 64 на першому Повітрофлотський, 64, на першому та другому поверсі будівлі літер Б згідно додатку № 1 до договору, 31.08.2013 за актом приймання-передавання приміщення.

Згідно п. 3 додаткової угоди, орендодавець передає, а орендар приймає в оренду приміщення, зазначене в пункті 1.1. договору (зі змінами внесеними даною додатковою угодою) 01.09.2013 за актом приймання-передавання приміщення.

31.08.2013 Приватним акціонерним товариством "5-й Київський авторемонтний завод" (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тандем-Авто" (далі - орендар) складено та підписано акт № 2 приймання-передавання приміщення до договору оренди нежитлового приміщення № 01012012/24 від 01.01.2012, відповідно до якого орендар передав, а орендодавець прийняв нежитлове приміщення, площею 2272, 0 квадратних метри.

Приміщення розташоване в будівлі на виробничій території ПрАТ 5-й КАРЗ за адресою м. Київ, проспект Повітрофлотський, 64, на першому та другому поверсі будівлі літер. Б , згідно додатку № 1 до договору (п. 2 акту).

На виконання додаткової угоди № 2 від 30.08.2013 до договору оренди нежитлового приміщення № 01012012/24 від 01.01.2012 орендодавець передав, а орендар прийняв нежитлове приміщення, площею 555, 4 квадратних метри, про що між сторонами складено акт № 3 приймання-передавання приміщення від 01.09.2013.

Приміщення розташоване в будівлі на виробничій території ПрАТ 5-й КАРЗ за адресою м. Київ, проспект Повітрофлотський, 64, на першому та другому поверсі будівлі літер. Б , згідно додатку № 1 до договору (п. 2 акту).

16.09.2014 між Приватним акціонерним товариством "5-й Київський авторемонтний завод" (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тандем-Авто" (далі - орендар) укладено додаткову угоду № 3 до договору оренди нежитлового приміщення № 01012012/24 від 01.01.2012, відповідно до якої сторони, на підставі підпункту 9.4.3. пункту 9.4. договору, домовились за взаємною згодою припинити дію договору з 16.09.2014.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди № 3 орендар повертає орендодавцеві приміщення площею 555, 4 м 2 , що розташоване в будівлі на виробничій території ПрАТ 5-й КАРЗ за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 64 на першому та другому поверсі будівлі літер. Б , згідно додатку № 1 до договору, 16.09.2014 за актом приймання-передавання приміщення.

Тож, 16.09.2014 Приватним акціонерним товариством "5-й Київський авторемонтний завод" (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тандем-Авто" (далі - орендар) складено акт № 4 приймання-передавання приміщення, згідно якого орендар передав, а орендодавець прийняв нежитлове приміщення, площею 554, 4 квадратних метри.

Приміщення розташоване в будівлі на виробничій території ПрАТ 5-й КАРЗ за адресою м. Київ, проспект Повітрофлотський, 64, на першому та другому поверсі будівлі літер. Б , згідно додатку № 1 до договору (п. 2 акту).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 31.12.2013 сторонами складено акт взаємозаліку № 6, відповідно до якого позивачем надано послуги оренди на користь відповідача на суму 206 135, 26 грн., у т.ч. ПДВ 20 % - 34 355, 88 грн. по договору оренди нежитлового приміщення № 01012012/24 від 01.01.2012, а відповідачем в свою чергу надано послуги з ремонту приміщення, що знаходяться у його користуванні, та інших послуг по обслуговуванню території на користь ПрАТ 5-й КАРЗ у розмірі 206 135, 26 грн., у т.ч. ПДВ 20 % - 34 355, 88 грн. згідно договорів № 16062011/1 від 16.06.2011, № 070513/Р від 07.05.2013, № 140513/Р від 14.05.2013, рахунків № ТА-0000014 від 30.03.2013, № ТА-0000016 від 30.04.2013, № ТА-0000017 від 30.04.2013, № ТА-0000032 від 31.07.2013.

У зв'язку з чим, сторони керуючись чинним законодавством України, та у відповідності з домовленістю про залік заборгованості дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 206 135, 26 грн., у т.ч. ПДВ - 34 355, 88 грн.

Як зазначає позивач, за весь час дії договору оренди нежитлового приміщення № 01012012/24 від 01.01.2012 позивачем були надані відповідачу послуги з оренди приміщення на загальну суму - 2 274 736, 52 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг), які підписані представникам сторін та скріплені печатками підприємств.

Проте, відповідач за надані послуги з оренди приміщення розрахувався частково у сумі 775 520, 58 грн., що підтверджується копіями банківських виписок (наявні у матеріалах справи), внаслідок чого за Товариством з обмеженою відповідальністю "Тандем-Авто" утворилась заборгованість у розмірі 1 499 215, 94 грн.

Крім того, як зазначає позивач, за період дії договору оренди відповідачу були надані також комунальні послуги на загальну суму 772 389, 04 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), які частково сплачені відповідачем у розмірі 573 977, 13 грн., у зв'язку з чим за Товариством з обмеженою відповідальністю "Тандем-Авто" утворилась заборгованість з оплати наданих комунальних послуг у розмірі 198 411, 91 грн.

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання за договором оренди нежитлового приміщення № 01012012/24 від 01.01.2012 щодо сплати орендних платежів, у зв'язку з чим відповідач заборгував позивачеві 1 499 215, 94 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 198 411, 91 грн. - заборгованість з оплати наданих комунальних послуг за період дії договору.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Так, згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.

У відповідності до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом вище, на виконання умов додаткової угоди № 2 від 30.08.2013 до договору оренди нежитлового приміщення № 01012012/24 від 01.01.2012 орендодавець передав, а орендар прийняв нежитлове приміщення, площею 555, 4 квадратних метри, про що між сторонами складено акт № 3 приймання-передавання приміщення від 01.09.2013.

Так, 16.09.2014 між Приватним акціонерним товариством "5-й Київський авторемонтний завод" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тандем-Авто" (орендар) укладено додаткову угоду № 3 до договору оренди нежитлового приміщення № 01012012/24 від 01.01.2012, відповідно до якої сторони, на підставі підпункту 9.4.3. пункту 9.4. договору, домовились за взаємною згодою припинити дію договору з 16.09.2014.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди № 3 орендар повертає орендодавцеві приміщення площею 555, 4 м 2 , що розташоване в будівлі на виробничій території ПрАТ 5-й КАРЗ за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 64 на першому та другому поверсі будівлі літер. Б , згідно додатку № 1 до договору, 16.09.2014 за актом приймання-передавання приміщення.

Тож, 16.09.2014 Приватним акціонерним товариством "5-й Київський авторемонтний завод" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тандем-Авто" (орендар) складено акт № 4 приймання-передавання приміщення, згідно якого орендар передав, а орендодавець прийняв нежитлове приміщення, площею 554, 4 квадратних метри. Приміщення розташоване в будівлі на виробничій території ПрАТ 5-й КАРЗ за адресою м. Київ, проспект Повітрофлотський, 64, на першому та другому поверсі будівлі літер. Б , згідно додатку № 1 до договору (п. 2 акту).

З матеріалів справи вбачається, що за надані позивачем орендні послуги відповідач у повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого за Товариством з обмеженою відповідальністю "Тандем-Авто" утворилась заборгованість у розмірі 1 499 215, 94 грн.

Крім того, відповідно до п. 4.6. договору, витрати на комунальні та інші послуги (теплова енергія, електроенергія, вивіз твердих відходів, тощо), не входять до складу орендної плати та сплачується окремо згідно актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг).

Розрахунок вартості комунальних та інших послуг (електроенергія, теплопостачання, вивіз твердих відходів, тощо) здійснюється виходячи з розрахунку за вказані послуги, що встановлюються підприємствами-постачальниками, та обсягів їх фактичного споживання, які визначаються приладами обліку, що встановлюються у приміщенні (п. 4.7. договору).

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначає Закон України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до статей 12, 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", житлово-комунальні послуги поділяються за: функціональним призначенням; порядком затвердження цін/тарифів.

Залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);

3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);

4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до вимог статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувач - це власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом;

виконавець - це суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору;

виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги;

споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Відповідно до п. 3 ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги надаються споживачу безперебійно, за винятком часу перерв. Згідно п. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація). Виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач комунальних послуг зобов'язаний укласти договір та оплачувати спожиті комунальні послуги.

Пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону "Про житлово-комунальні послуги" обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Як встановлено судом вище, Товариство з обмеженою відповідальністю "Тандем-Авто" орендувало нерухоме майно (нежитлові приміщення) за адресою: . Київ, проспект Повітрофлотський, 64 на першому та другому поверсі будівлі літер. Б та відповідно споживало комунальні послуги, які надавались Приватним акціонерним товариством "5-й Київський авторемонтний завод", як орендодавцем приміщення, площею 554, 4 квадратних метри, що розташоване за адресою м. Київ, проспект Повітрофлотський, 64, на першому та другому поверсі будівлі літер. Б , що підтверджується, зокрема актами здачі-прийняття робіт (надання послуг).

При цьому, у матеріалах справи наявні акти приймання-передачі послуг, наданих Публічним акціонерним товариством Акціонерна компанія Київводоканал , з водопостачання та водовідведення, акти прийняття-передавання товарної продукції (активної та реактивної електро енергїї), які підписані між Приватним акціонерним товариством "5-й Київський авторемонтний завод" та Публічним акціонерним товариством Київенерго , а також акти прийому-передачі послуг з газопостачання, які підписані між Приватним акціонерним товариством "5-й Київський авторемонтний завод" та Публічним акціонерним товариство Київгаз .

Оскільки відповідач користувався комунальними послугами у приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 64, на першому та другому поверсі будівлі літер. Б , які надавалися в повному обсязі Приватному акціонерному товариству "5-й Київський авторемонтний завод", як орендодавцю даного приміщення на підставі укладених останнім договорів з тепло та водопостачальними організаціями та іншими суб'єктами господарювання, заяви про відмову від користування послугами відповідач не подавав, скарг щодо обсягу та якості наданих послуг від відповідача не надходило, то, відповідно до частини 1 статті 8 Цивільного кодексу України, він зобов'язаний відшкодувати вартість отриманих послуг, що і є предметом позовної заяви, а тому вимоги позивача про відшкодування її вартості є правомірними.

Суд відзначає, що факт наявності заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем-Авто" перед Приватним акціонерним товариством "5-й Київський авторемонтний завод" за договором оренди нежитлового приміщення № 01012012/24 від 01.01.2012 з оплати наданих комунальних послуг у розмірі 198 411, 91 грн. підтверджується матеріалами справи, зокрема: актами здачі-прийняття робіт, які підписані представникам сторін та скріплені печатками підприємств.

Тож, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань не сплатив орендні платежів, внаслідок чого заборгував позивачеві 1 499 215, 94 грн. та не здійснив оплати наданих згідно договору комунальних послуг, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 198 411, 91 грн., доказів зворотного суду не надав.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до п. 4.2. договору, орендна плата за перший та останній місяць строку оренди приміщення сплачується орендарем протягом трьох банківських днів після підписання акту приймання-передавання приміщення. Орендна сплачується орендарем на підставі цього договору щомісячно, шляхом передплати за поточний календарний місяць на поточний рахунок орендодавця (вказаний у пункті 12.1. цього договору), до п'ятого числа відповідного місяця, якщо інше не передбачено цим договором.

Згідно п. 4.9. договору, орендар здійснює компенсацію витрат на комунальні послуги та інші експлуатаційні видатки орендодавцю у формі попередньої оплати але не пізніше дня підписання актів здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Отже, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Разом з тим, враховуючи, що відповідачем подано клопотання про застосування строків позовної давності, суд відзначає наступне.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалість у три роки. (ст. 257 Цивільного кодексу України).

Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі права чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. (п. 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів №10 від 29.05.2013 року)

Таким чином, при застосуванні позовної давності та наслідків її спливу (ст.267 Цивільного кодексу України) необхідно досліджувати та встановлювати насамперед обставини про те, чи порушено право особи, про захист якого вона просить, і лише після цього - у випадку встановленого порушення, і наявності заяви сторони про застосування позовної давності - застосовувати позовну давність та наслідки її спливу.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом 02.10.2017, тоді як право позивача про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 1 499 215, 94 грн. виникло з 05.08.2014, оскільки відповідно до п. 4.2. договору, орендна плата сплачується орендарем на підставі договору щомісячно, шляхом передплати за поточний календарний місяць на поточний рахунок орендодавця (вказаний у пункті 12.1. цього договору), до п'ятого числа відповідного місяця, останній акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) складений та підписаний сторонами - 31.08.2014 та про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги виникла з 12.09.2014, оскільки останній акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) з компенсації комунальних витрат складений та підписаний сторонами - 12.09.2014, тобто позивач звернувся до суду вже після спливу трирічного загального строку позовної давності для захисту свого порушеного права.

При цьому, господарський суд також вважає за необхідне зазначити, що позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Відповідно до п.2.2 Постанови №10 від 29.05.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів , питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. Закон не визначає, з чиєї ініціативи суд визнає причини пропущення позовної давності поважними. Як правило, це здійснюється за заявою (клопотанням) позивача з наведенням відповідних доводів і поданням належних та допустимих доказів. Відповідна ініціатива може виходити й від інших учасників судового процесу, зокрема, прокурора, який не є стороною у справі.

Однак, у даному випадку позивач своїм правом, що передбачене ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України не скористався, клопотання про визнання причин пропуску строку позовної давності поважними в процесі судового розгляду справи не подав.

Таким чином, суд приходить до висновку, що строк позовної давності позивачем пропущений.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, суд вважає вимоги позивача такими, що задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті судового збору відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Крім того, під час судового розгляду буду встановлено, що позивачем було недоплачено судовий збір в необхідному розмірі за заявлену вимогу майнового характеру, з урахуванням заяви про збільшення розмірі позовних вимог.

Відповідно до п. 2.23. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України , якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може: зобов'язати позивача (заявника, скаржника) доплатити належну суму судового збору і подати суду відповідні докази у встановлений ним строк, та за необхідності відкласти розгляд справи або оголосити перерву в засіданні (стаття 77 ГПК); у разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 ГПК.

Тому, враховуючи викладене, суд вважає за необхідне, стягнути суму недоплаченого судового збору в розмірі 17 488, 23 грн. з відповідача в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "5-й Київський авторемонтний завод" (03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 64, ідентифікаційний код - 22889913) до Державного бюджету України судовий збір у сумі 17 488 (сімнадцять тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн. 23 коп.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 28.11.2017

Суддя Щербаков С.О.