Постанова

від 28.11.2017 по справі 913/961/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

28.11.2017 р. справа №913/961/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді: при секретарі: за участю представників сторін: від апелянта: від позивача: від відповідачів:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 Не з'явилися; Не з'явилися; Не з'явилися; розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області, м. Сєвєродонецьк, Луганська область на ухвалу господарського суду Луганської області від 03.10.2017 у справі№ 913/961/16 за позовом доТовариства з обмеженою відповідальністю «БМУ Промжилбуд» , м. Харків Відділу капітального будівництва Алчевської міської ради, м. Алчевськ Луганської області; Товариства з обмеженою відповідальністю «Стронгбуд» , м. Луганськ про скарга на дії стягнення 364720,11 грн. Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області, м. Сєвєродонецьк, Луганська область В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Луганської області від 03.10.2017р. задоволено скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БМУ Промжилбуд» від 07.08.2017 на дії Головного управління державної казначейської служби України у Луганській області з виконання наказів Господарського суду Луганської області від 10.02.2017 у справі № 913/961/16.

Визнано дії Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області щодо повернення наказів Господарського суду Луганської області від 10.02.2017 у справі № 913/961/16 без виконання протиправними.

Зобов'язано Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області прийняти до виконати накази Господарського суду Луганської області від 10.02.2017 по справі №913/961/16.

Ухвала суду першої інстанції мотивована обґрунтованістю та доведеністю вимог, викладених у скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю «БМУ Промжилбуд» .

Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Луганської області від 03.10.2017р. у справі № 913/961/16, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «БМУ Промжилбуд» від 07.08.2017 на дії Головного управління державної казначейської служби України у Луганській області.

Апелянт вважає, що місцевим господарським судом неповно з'ясовано обставини, які мають істотне значення для вирішення справи, а також порушені норми матеріального та процесуального права.

Скаржник посилається на Указ Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони від 28.08.2014р. Про невідкладні заходи щодо захисту

України та зміцнення її обороноздатності , постанову Кабінету Міністрів України від 07.11.2014р. №595 Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей (далі по тексту - постанова №595), Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 та вважає, що установи, які переміщені в населений пункт, на території якого органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, відкривають рахунки в органах казначейства за місцезнаходженням у порядку, встановленому законодавству, а істотною умовою для здійснення безспірного списання коштів органом Казначейства з рахунків боржника є обслуговування такого боржника саме в цьому органі Казначейства.

Апелянт зазначає, що боржник не перемістився на територію - підконтрольну українській владі та не відкрив рахунків в органах Казначейства Луганської області, що унеможливлює виконання наказу господарського суду Луганської області від від 10.02.2017 у справі № 913/961/16.

Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області посилається на те, що в головному управлінні відсутня сформована справа з юридичного оформлення рахунків відділу капітального будівництва Алчевської міської ради.

Апелянт просить розглядати апеляційну скаргу без участі його представника у судових засіданнях.

Відзиву на апеляційну скаргу від представників сторін по справі до суду апеляційної інстанції не надано.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.11.2017р. визначено наступний склад колегії суддів: Геза Т.Д.- головуючий суддя, судді Мартюхіна Н.О., Дучал Н.М.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 17.11.2017р. порушене провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області, м. Сєвєродонецьк, Луганська область на ухвалу господарського суду Луганської області від 03 . 10.2017р. по справі №913/961/16. Розгляд апеляційної скарги призначено на 28.11.2017р.

Про час та місце проведення судового засідання сторони повідомлені належним чином, явка сторін ухвалою апеляційного суду від 17.11.2017р. не визнавалася обов'язковою.

У судове засідання представники сторін не з'явилися, про причини неявки уповноважених представників сторін у судове засідання суд апеляційної інстанції не повідомили.

Враховуючи, що явка сторін у судове засідання не визначалась обов'язковою, апеляційна скарга, відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні апеляційної інстанції складено протокол.

Згідно з ч.2 ст.99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Згідно з ч.2 ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Статтею 106 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

За змістом ст.121 2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, який видав виконавчий документ.

Відсутність посилання в ст.121 2 Господарського процесуального кодексу України на можливість оскарження дій чи бездіяльності органів Державної казначейської служби України при виконанні рішень господарських судів не відповідає статті 55 Конституції України, згідно якої кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до позиції Вищого господарського суду України, викладеної в оглядовому листі від 28.01.2016 № 01-06/131/16 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням судами Закону України «Про виконавче провадження» (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку ВГСУ)» , скарги на дії органів Державної казначейської служби України підлягають розгляду в порядку ст.121 2 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду встановила.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Луганської області (судя ОСОБА_5В.) від 02.11.2016 у справі № 913/961/16 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «БМУ ПРОМЖИЛБУД» до Відділу капітального будівництва Алчевської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОНГБУД» відмовлено у повному обсязі; визнано недійсним Договір № 03-У про відступлення права вимоги від 03.12.2014 в частині відступлення ТОВ «СТРОНГБУД» та прийняття ТОВ «БМУ ПРОМЖИЛБУД» права вимоги ТОВ «СТРОНГБУД» за договором №1/СМР на виконання робіт з капітального ремонту Центру дитячої і юнацької творчості, який знаходиться за адресою: Луганська область, м. Алчевськ, вул. Горького, 55 (фасад та кровля) від 21.02.2013; стягнуто з ТОВ «БМУ ПРОМЖИЛБУД» та ТОВ «СТРОНГБУД» у рівних частинах по 689, 00 грн. судового збору.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.02.2017 рішення Господарського суду Луганської області від 02.11.2016 по справі № 913/961/16 скасовано. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БМУ ПРОМЖИЛБУД» , м. Харків, до Відділу капітального будівництва Алчевської міської ради, м. Алчевськ Луганської області, про стягнення 364 720, 11 грн. заборгованості задоволено; стягнуто з Відділу капітального будівництва Алчевської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БМУ ПРОМЖИЛБУД» заборгованість у сумі 364 720, 11 грн.; стягнуто з Відділу капітального будівництва Алчевської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БМУ ПРОМЖИЛБУД» судовий збір за подання позовної заяви в сумі 5 470, 81 грн. та судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 6 017, 89 грн.

10.02.2017 на виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду ТОВ "БМУ Промжилбуд" господарським судом Луганської області видано відповідні накази.

22.03.2017 відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження", а також положень постанови КМ України від 03.08.2011 № 845 позивачем було пред'явлено накази до виконання до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області.

Листом № 15-04/1383 від 26.04.2017 Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області, посилаючись на п.9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011 (далі за текстом - Порядок), повернуло позивачу без виконання накази господарського суду Луганської області від 10.02.2017 у справі № 913/961/16.

Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області мотивувало своє рішення тим, що виконавчий документ не підлягає виконанню органом казначейства, оскільки боржником не здійснено переміщення на територію підконтрольну українській владі, не відкрито рахунків в органах Казначейства, тому боржник не обслуговується в Головному управлінні та органах Казначейства Луганської області.

09.08.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю «БМУ Промжилбуд» звернулось до Господарського суду Луганської області зі скаргою від 07.08.2017 на дії Головного управління державної казначейської служби України у Луганській області, в якій просило визнати дії Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області щодо повернення наказів без виконання незаконними та зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області прийняти до виконання накази Господарського суду Луганської області №913/961/16 від 10.02.2017.

Крім того, позивач звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про поновлення строку для звернення із скаргою на дії Головного управління державної казначейської служби України у Луганській області, обґрунтовуючи це тим, що директор ТОВ "БМУ Промжилбуд" перебував у відрядженні з 28.04.2017 по 02.05.2017, що позбавило можливості підготувати та звернутися до суду в строк, передбачений законодавством, з зазначеною скаргою; в подальшому позивач звернувся до Господарського суду Луганської області зі скаргою на дії управління, однак ухвалою від 27.07.2017 скаргу було повернуто у зв'язку з тим, що до скарги не надано доказів її надіслання відповідачеві та Головному управлінню державної казначейської служби України у Луганській області; після усунення зазначених недоліків позивач повторно звернувся до суду зі скаргою на дії управління. Враховуючи це позивач був позбавлений можливості раніше звернутися до суду зі скаргою на дії управління та просить відновити строк для подачі скарги на дії Головного управління державної казначейської служби України у Луганській області.

Відповідно до п. 9.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» , встановлений у частині першій статті 121-2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121-2 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.

Згідно ч.1 ст.53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Судом першої інстанції клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «БМУ Промжилбуд» про відновлення процесуального строку на звернення із скаргою на дії Головного управління державної казначейської служби України у Луганській області задоволено.

03.10.2017р. господарським судом Луганської області прийнято ухвалу, що оскаржується.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст.129 1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст.4 5 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.

Відповідно до ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» .

Відповідно до статті 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з бюджетних установ визначено Законом України «Про виконавче провадження» , Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників» .

Відповідно до ч.2 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних установ, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до п.4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №215 від 15.05.2015, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників та одержувачів бюджетних коштів.

Пунктом 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011 (далі - Порядок), передбачено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів.

В пункті 3 Порядку наголошується, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Боржниками, за змістом п. 2 Порядку, є визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства.

Пунктом 24 Порядку передбачено, що стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Підстави для повернення виконавчого документа стягувачеві органом Казначейства визначені підпунктом 1 пункту 9 Порядку, а саме: виконавчий документ повертається стягувачеві у разі, коли не підлягає виконанню органом Казначейства; подано особою, що не має відповідних повноважень; пред'явлено до виконання з пропущенням установленого строку; видано або оформлено з порушенням установлених вимог; рішення про стягнення коштів не набрало законної сили, крім випадків, коли судове рішення про стягнення коштів допущено до негайного виконання в установленому законом порядку; суми коштів, зазначених у судовому рішенні про стягнення коштів, повернуті стягувачеві за поданням органу, що контролює справляння надходжень бюджету, або за рахунок таких коштів виконано грошові зобов'язання чи погашено податковий борг стягувача перед державним або місцевим бюджетом; відсутній залишок невідшкодованого податку на додану вартість, узгоджений із стягувачем; стягувач відмовився від виконання виконавчого документа або відкликав його без виконання; наявні інші передбачені законом випадки. Діючим законодавством не передбачено такої підстави для повернення виконавчого документа як відсутність відкритих в органах казначейства відповідних рахунків боржника.

З 01.01.2013 набув чинності Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» , який згідно преамбули встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження» , та особливості їх виконання.

В статті 2 цього Закону щодо особливостей надання державою гарантій стосовно виконання рішень суду йдеться, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є:

- державний орган;

- державні підприємство, установа, організація;

- юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Згідно ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Втім, відсутність гарантій щодо виконання судових рішень про стягнення бюджетних коштів з боржників - органів місцевого самоврядування, тим більше за наявності у них коштів на казначейських рахунках, не звільняє органи Державної казначейської служби України від виконання судових рішень, тим більше, що згідно п. 3 Порядку такі рішення виконуються виключно органами Казначейства. Відсутність підзаконних нормативних актів про порядок виконання судових рішень щодо суб'єктів, які знаходяться на непідконтрольній державній владі території, не є підставою для повернення виконавчого документа.

Крім того, органи Казначейства за правилами підпункту 2 пункту 4 Порядку вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку. Підпунктом 2 пункту 5 Порядку передбачено, що органи Казначейства мають право звертатися у передбачених законом випадках до органу, який видав виконавчий документ, щодо роз'яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання.

Дії органів Казначейства з виконання виконавчих документів відповідно до пункту 15 Порядку можуть бути оскаржені до Казначейства або суду.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав та свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання рішення суду - є невід'ємною складовою права на судових захист, а нездатність державних органів вжити необхідних заходів для виконання рішення суперечить гарантіям держави.

Абзацами 1-2 пп.9.13 п.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» роз'яснено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Відповідно до наявної в матеріалах справи інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача-1 є: Луганська обл., місто Алчевськ, вул. Леніна, будинок 48, яке віднесено до території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України №1085-р від 07.11.2014.

Боржник не перемістився на територію, підконтрольну українській владі, рахунки в органах Казначейства Луганської області не відкрив.

Приписами Указу Президента України №744/2014 від 24.09.2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 серпня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо захисту України та зміцнення її обороноздатності» та постанови Кабінету Міністрів України №595 від 07.11.2014 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської області» обмежено проведення видатків на території, що непідконтрольна українській владі. Тобто, вказаною постановою чітко визначено обов'язок установи відкрити рахунки в органах Казначейства у разі її переміщення на територію підконтрольну українській владі. Боржником не здійснено переміщення, а також не відкрито рахунків в органах Казначейства Луганської області. Оскільки боржник не обслуговується в органах Казначейства Луганської області стягувачу повернуто виконавчий документ згідно п. 9 Порядку.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Управління Державної казначейської служби у м. Алчевську перемістилось на підконтрольну державній владі територію і знаходиться у м. Лисичанську.

Відповідно до наявного в матеріалах справи листа №15-04/1383 від 26.04.2017р., Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області визначило підставами повернення наказу позивачу (стягувачу) перебування відповідача (боржника) на неконтрольованій державною владою території та відсутність у нього рахунків в органах Казначейства, а відтак, що виконавчий документ не підлягає виконанню органом Казначейства.

Водночас, при укладанні договорів підряду №1/CMP від 21.02.2013, за якими стягнуто судом борг у справі №913/961/16, відділ капітального будівництва Алчевської міської ради, м. Алчевськ зазначило свої банківські реквізити: р/р 35425058002010, в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Луганській області.

Діючим законодавством не передбачено такої підстави для повернення виконавчого документа як відсутність відкритих в органах казначейства відповідних рахунків боржника.

Відповідно до пп. 2 п. 4, пп. 5 п. 5 Порядку органи Казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку, і під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право звертатися у передбачених законом випадках до органу, який видав виконавчий документ, щодо роз'яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання, вживати інших заходів до виконання виконавчих документів.

Судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку, що у Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області відсутні підстави до повернення наказів Господарського суду Луганської області від 10.02.2017 у справі № 913/961/16 без виконання.

Судом першої інстанції обґрунтовано задоволено скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БМУ Промжилбуд» від 07.08.2017 на дії Головного управління державної казначейської служби України у Луганській області з виконання наказів господарського суду Луганської області від 10.02.2017 у справі № 913/961/16.

Доводи, викладені Головним управлінням Державної казначейської служби України у Луганській області у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції в оскаржуваному процесуальному документі.

За таких обставин, апеляційна скарга Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області на ухвалу господарського суду Луганської області від 03.10.2017 р. у справі № 913/961/16 не підлягає задоволенню.

Ухвала господарського суду Луганської області від 03.10.2017 р. у справі № 913/961/16 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника - Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області

Керуючись ст.ст. 49, 91, 99, 101, 102, п.1 ч.1 ст.103, ст.105, 106, 121 2 Господарського процесуального Кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області на ухвалу господарського суду Луганської області від 03.10.2017 р. у справі № 913/961/16 - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Луганської області від 03.10.2017 р. у справі №913/961/16 - залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий: Т.Д. Геза

Судді: Н.М. Дучал

ОСОБА_3