Ухвала

від 18.06.2018 по справі 913/961/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 913/961/16

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Кушніра І.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області на ухвалу Господарського суду Луганської області від 03.10.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.11.2017

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БМУ Промжилбуд"

на дії Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БМУ Промжилбуд"

до 1.Відділу капітального будівництва Алчевської міської ради, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Стронгбуд"

про стягнення 364 720,11 грн,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 03.10.2017 у справі № 913/961/16, яка залишена без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.11.2017, скаргу ТОВ "БМУ Промжилбуд" на дії Головного управління державної казначейської служби України у Луганській області з виконання наказів Господарського суду Луганської області від 10.02.2017 у справі № 913/961/16 задоволено повністю; визнано дії Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області щодо повернення наказів Господарського суду Луганської області від 10.02.2017 у справі № 913/961/16 без виконання протиправними; зобов'язано Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області прийняти до виконати накази Господарського суду Луганської області від 10.02.2017 у справі № 913/961/16.

14.12.2017 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Головним управлінням Державної казначейської служби України у Луганській області подано касаційну скаргу на ухвалу Господарського суду Луганської області від 03.10.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.11.2017 до Вищого господарського суду України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2018 року у справі № 913/961/16 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Міщенко І.С., Мачульський Г.М.

Ухвалою Верховного Суду від 16.03.2018 провадження за касаційною скаргою у справі № 913/961/16 зупинено до вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у іншій справі № 922/1353/16.

29.05.2018 Великою Палатою Верховного Суду ухвалено постанову у справі №915/955/15, яку було оприлюднено в Єдиному Державному реєстрі судових рішень 07.06.2018.

Висновок Великої Палати Верховного Суду про правильне застосування норм права: 5.1. Підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено ставку судового збору з апеляційної і касаційної скарг на ухвалу господарського суду у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5.2. Зазначене положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом № 3674-VI справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.

Ухвалою Верховного Суду від 18.06.2018 у справі № 913/961/16 поновлено провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області на ухвалу Господарського суду Луганської області від 03.10.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.11.2017 у справі № 913/961/16.

Касаційна скарга не відповідає вимогам статті 111 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній до 15.12.2017).

Частиною 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній до 15.12.2017) встановлено, зокрема, що до скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно положень підпункту 7 п. 2 ч. 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на дату подачі касаційної скарги) за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду, розмір ставки судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2017 встановлено в сумі 1600,00 грн.

Отже, виходячи з приписів Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на дату подачі касаційної скарги), судовий збір за подання касаційної скарги мав бути сплачений в сумі 1 600,00 грн , яка має бути перерахована за такими реквізитами: отримувач коштів: УК у Печерському районі, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО: 820019, рахунок отримувача: 31213207700007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 (лист Державної казначейської служби України від 01.12.2017 №16-08/1082-20145 "Про надання реквізитів рахунку").

Разом з тим до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору, водночас заявлено клопотання про звільнення від його сплати.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній до 15.12.2017), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

В обґрунтування клопотання скаржник зазначив, що Головне управління утримується за рахунок державного бюджету, є державним органом з відповідним обсягом фінансування та затвердженим кошторисом для фінансування власної установи, та через обмежене фінансування не має змоги сплатити судовий збір, однак жодних доказів на підтвердження зазначених обставин заявником не надано, а тому суд доходить висновку про відмову в задоволенні зазначеного клопотання.

Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 292 ГПК України (в редакції, чинній після 15.12.2017), суд залишає касаційну скаргу без руху, з наданням строку для усунення недоліків, а саме - сплати судового збору у сумі 1 600 грн.

Керуючись статтями 111 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній до 15.12.2017), статтями 174, 234, 292 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ), Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Головному управлінню Державної казначейської служби України у Луганській області на ухвалу Господарського суду Луганської області у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

2. Касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області на ухвалу Господарського суду Луганської області від 03.10.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.11.2017 у справі № 913/961/16 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків до 02.07.2018.

3 . Роз'яснити Головному управлінню Державної казначейської служби України у Луганській області, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кушнір