Ухвала

від 28.11.2017 по справі 915/298/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

28 листопада 2017 року Справа № 915/298/17

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

скарги Першого заступника прокурора Миколаївської області

на рішення та дії органу ДВС при примусовому виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 23.06.2017 у справі

за позовом: Прокуратури Миколаївської області (54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, 28)

в інтересах держави в особі: Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2)

до відповідачів:

1) Державного підприємства «Володимирівське лісове господарство» (56065, Миколаївська область, Казанківський район, с. Володимирівка, вул. Центральна, 108; ідентифікаційний код 00152603);

2) Приватного підприємства «АГРО-ПІВДЕНЬ-Н» (56203, Миколаївська область, Березнегуватський район, смт. Березнегувате, вул. Армійська, 63; ідентифікаційний код 36769667),

про: визнання недійсним договору на майбутнє та повернення земельної ділянки,

особа, дії (бездіяльність) якої оскаржуються: Казанківський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (56002, Миколаївська область, смт. Казанка, вул. Миру, 213),

за участю представників учасників процесу:

від прокуратури: прокурор відділу прокуратури Миколаївської області ОСОБА_1 - за посвідченням № 043172 (видане 06.05.2016, дійсне до 06.05.2021),

від позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю № 7/12 від 21.02.2017 у порядку передоручення за довіреністю № 863/9.1/32-17 від 31.01.2017,

від відповідача 1: не з'явився,

від відповідача 2: не з'явився,

від органу ДВС: не з'явився,

В С Т А Н О В И В:

01 листопада 2017 року до Господарського суду Миколаївської області надійшла скарга Першого заступника прокурора Миколаївської області № 05-2337вих-17 від 27.10.2017 на рішення та дії Казанківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, в якій скаржник просить суд:

1) визнати незаконними дії Казанківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області щодо винесення постанови № 54407920 про повернення до суду виконавчого документа від 23.06.2017 у справі № 915/298/17;

2) скасувати постанову Казанківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області № 54407920 про повернення до суду виконавчого документа від 23.06.2017 у справі № 915/298/17.

Скарга мотивована таким:

Виконавчий документ за заявою прокурора 01.08.2017 прийнято до виконання Казанківським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області.

Однак, 12.10.2017 відділом ДВС винесено постанову № 54407920 про повернення виконавчого документу до суду на підставі ч. 1 ст. 38 Закону України Про виконавче провадження оскільки судом прийнято до провадження апеляційну скаргу на рішення, за яким видано виконавчий документ, прийнятий до виконання. Заяву боржника від 14.08.2017 та копію ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 10.07.2017 у справі № 915/298/17 про прийняття апеляційної скарги до провадження відділом ДВС отримано у серпні 2017 року, а рішення про повернення виконавчого документа до суду прийнято лише 12.10.2017. Разом з тим, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.09.2017 у справі № 915/298/17 рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.06.2017 залишено без змін. Відтак, на час винесення відділом ДВС оскаржуваної постанови у провадженні Одеського апеляційного господарського суду не перебувала апеляційна скарга на рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.06.2017 у справі № 915/298/17, яке відповідно набрало законної сили.

Відділ ДВС для виконання свого обов'язку щодо здійснення виконавчого провадження мав можливість отримати необхідні відомості щодо стану розгляду справи судом апеляційної інстанції із загальнодоступних джерел, а саме з Єдиного державного реєстру судових рішень у відповідності зі ст. ст. 3, 4 Закону України Про доступ до судових рішень . Проте, відділом ДВС не використано надані повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання судового рішення, як наслідок, без наявності передбачених ст. 38 Закону підстав прийнято рішення про повернення виконавчого документу до суду.

Таким чином, на думку прокуратури, внаслідок незаконних дій відділу ДВС, винесення постанови про повернення виконавчого документу до суду з порушенням вимог закону, рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.06.2017 у справі № 915/298/17 залишається невиконаним, що порушує принципи державної політики у сфері судочинства.

Ухвалою суду від 02.11.2017 розгляд скарги призначено на 14 листопада 2017 року та викладено вимоги до органу ДВС.

10.11.2017 електронною поштою та 13.11.2017 Укрпоштою, на виконання вимог ухвали від 02.11.2017, до суду від Казанківського РВ ДВС надійшли заперечення на скаргу б/н від 09.11.2017, в яких орган ДВС просить суд відмовити в задоволенні скарги в зв'язку з відсутністю обґрунтованих та законних підстав для скасування постанови державного виконавця від 12.10.2017 про повернення виконавчого документа до органу що видав, так як державним виконавцем вжито заходів в межах та спосіб, передбачених чинним законодавством та на законних підставах.

Так, орган ДВС зазначає, що у відділі на виконанні перебувало виконавче провадження № 54407920 з примусового виконання наказу Господарського суду № 915/298/17 від 23.06.2017 про повернення земельної ділянки площею 576,5 га грошовою оцінкою 11676546,3 грн., де боржником визначено ПП Агро-Південь-Н , яке відкрию постановою державного виконавця від 01.08.2017. Вказане виконавче проваджений перебувало на виконанні у державного виконавця Чередниченко В.В., яка з 14.08.2017 перебуває на лікарняному.

В ході виконання виконавчого провадження 14.08.2017 до відділу надійшла заява боржника та копія ухвали Одеського апеляційного господарською суду від 10.07.2017 у справі № 915/298/17 про прийняття апеляційної скарги до провадження. На момент надходження заяви боржника та копії ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 10.07.2017 у справі № 915/298/17 про прийняття апеляційної скарги до провадження, головний державний виконавець Головін О.Ю. (в.о. начальника відділу) перебував у щорічній плановій відпустці та про надходження вищевказаної заяви боржника та копії ухвали Одеського апеляційного господарською суду від 10.07.2017 у справі № 915/298/17 про прийняття апеляційної скарги до провадження не знав та і знати не міг.

У подальшому, 10.10.2017 в ході перевірки виконавчих проваджень, які перебувають на виконанні у ОСОБА_3, яка з 14.08.2017 року перебуває на лікарняному та яку заміняє на період лікарняного головний державний виконавець Головін О.Ю. (в.о. начальника відділу), було виявлено вищевказану заяву боржника та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги ПП Агро-Південь-Н до розгляду.

За даними Автоматизованої системи виконавчого провадження, згідно журналів обліку виконавчих проваджень переданих державному виконавцеві, журналів реєстрації загальної вхідної кореспонденції, журналів реєстрації вхідних документів про відкриття виконавчого провадження будь-які інші рішення Одеського апеляційного господарського суду у справі № 915/298/17 та відомості про стан розгляду до Казанківського РВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області не надходили, а також не надходив та на виконанні не перебуває наказ господарського суду № 915/298/17, який набрав законної сили після рішення Одеського апеляційного господарського суду у справі № 915/298/17 про повернення земельної ділянки площею 576,5 га грошовою оцінкою 11676546,3 грн., де боржником визначено ПП Агро-Південь-Н .

Крім того, Казанківський РВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області не був стороною або навіть третьою особою у судовому проваджені за скаргою ПП Агро-Південь-Н до Одеського апеляційного господарською суду, тому і не повинен був слідкувати за розглядом даної справи, як вказано у скарзі Першого заступника прокурора Миколаївської області до Казанківського РВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області, оскільки це не входить до прав та обов'язків державного виконавця, передбачених статтею 18 Закону України Про виконавче провадження .

Отже, на думку органу ДВС, беручи до уваги вищевикладене, скарга Першого заступника прокурора Миколаївської області до Казанківською РВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області на рішення та дії органу ДВС при примусовому виконанні наказу Господарського суду Миколаївської області від 23.06.2017 у справі № 915/298/17 є безпідставною та необґрунтованою.

14.11.2017 до суду від позивача надійшли письмові пояснення № 7-2.1/7-9-265 від 14.11.2017, в яких позивач вважає викладені в скарзі вимоги Прокуратури Миколаївської області законними і обґрунтованими.

У судовому засіданні 14.11.2017, в яке з'явилися прокурор, представник позивача та представник органу ДВС: прокурор (скаржник) підтримав вимоги поданої скарги з викладених у ній підстав, представник позивача підтримав позицію прокурора з викладених в письмових поясненнях підстав, а представник органу ДВС просив у задоволенні скарги відмовити з викладених у запереченнях підстав.

Враховуючи, що відповідачі (боржники) в судове засідання 14.11.2017 не з'явилися, а також те, що у суду були відсутні докази їх належного повідомлення про дачу, час та місце проведення розгляду скарги, тобто отримання копій ухвали Господарського суду Миколаївської області від 02.11.2017 у справі № 915/298/17, суд виніс ухвалу від 14.11.2017, якою відклав розгляд скарги на 28 листопада 2017 року.

27.11.2017 до господарського суду надійшли письмові пояснення Прокуратури Миколаївської області № 05-48-17 від 27.11.2017 стосовно поданої скарги на дії Казанківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області.

Також 27.11.2017 до суду електронною поштою від Казанківського РВ ДВС надійшли заперечення № 4043 від 27.11.2017, в яких орган ДВС, повідомляючи також про нові обставини виконання спірного наказу (а саме повторного його пред'явлення до виконання 17.11.2017 та відкриття 17.11.2017 нового виконавчого провадження № 55190696 з його примусового виконання), знову просить відмовити в задоволенні скарги Першого заступника прокурора Миколаївської області № 05-2337вих-17 від 27.10.2017 на рішення та дії Казанківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області.

28.11.2017 в судове засідання з'явилися прокурор, який підтримав скаргу в повному обсязі, та представник позивача, який підтримав позицію прокурора.

Орган ДВС у повідомленні № 4042 від 27.11.2017 просив суд проводити судове засідання без участі його представника.

Відповідачі (боржники) 28.11.2017 у судове засідання не з'явилися, про причини нез'явлення не повідомили, будь-яких письмових заяв або клопотань щодо скарги прокурора на дії державного виконавця не надали, хоча про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать відмітки про отримання копій ухвали Господарського суду Миколаївської області від 14.11.2017 у справі № 915/298/17 на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення: 21.11.2017 (штрихкодовий ідентифікатор 5400131712959) - Державним підприємством «Володимирівське лісове господарство» (відповідач-1); 18.11.2017 (штрихкодовий ідентифікатор 5400131712967) - Приватним підприємством «АГРО-ПІВДЕНЬ-Н» (відповідач-2, боржник за спірним виконавчим провадженням ).

Ознайомившись з матеріалами скарги в сукупності з матеріалами справи, заслухавши прокурора, представника позивача та представника органу ДВС (у попередньому судовому засіданні), дослідивши надані докази у їх сукупності, суд встановив наступне:

Прокурор Миколаївської області звернувся 07 квітня 2017 року до Господарського суду Миколаївської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України з позовною заявою № 05-763вих-17 від 06.04.2017, в якій просив суд: визнати недійсним на майбутнє договір № 2 про спільну діяльність без утворення юридичної особи, укладений 14.01.2013 Державним підприємством «Володимирівське лісове господарство» з Приватним підприємством «Агро-Південь-Н» та додаткову угоду до зазначеного договору від 23.05.2016 № 29; зобов'язати Приватне підприємство «Агро-Південь-Н» повернути у розпорядження держави в особі Кабінету Міністрів України, з правом постійного користування Державним підприємством «Володимирівське лісове господарство» земельні ділянки державного лісового фонду загальною площею 576,5 га, грошовою оцінкою 11676546,3 грн., що розташовані в межах території Володимирівської сільської ради Казанківського району та використовуються приватним підприємством на підставі договору № 2 про спільну діяльність без утворення юридичної особи від 14.01.2013.

06 червня 2017 року Господарським судом Миколаївської області було прийнято рішення, яким, зокрема, зобов'язано Приватне підприємство «Агро-Південь-Н» повернути у розпорядження держави в особі Кабінету Міністрів України, з правом постійного користування Державним підприємством «Володимирівське лісове господарство» земельні ділянки державного лісового фонду загальною площею 576,5 га, грошовою оцінкою 11676546,3 грн. (п. 3 резолютивної частини рішення ).

23 червня 2017 року стягувачу, на виконання вищевказаного рішення суду (у зазначеній частині ), було видано відповідний наказ.

Відповідач-2 - Приватне підприємство «АГРО-ПІВДЕНЬ-Н» оскаржив в апеляційному порядку вищевказане рішення Господарського суду Миколаївської області 21.06.2017 (про що свідчить відтиск календарного штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті (Т. 2, а. с. 11).

Матеріали судової справи свідчать про таке:

10 липня 2017 року Одеським апеляційним господарським судом винесено ухвалу, якою апеляційну скаргу по справі № 915/298/17 прийнято до провадження з призначенням її розгляду на 06 вересня 2017 року.

При цьому, в ході розгляду апеляційної скарги, зокрема, Прокуратурою Миколаївської області було складено відзив № 05-1520вих-17 від 10.07.2017 на апеляційну скаргу ПП «АГРО-ПІВДЕНЬ-Н» (який надійшов до суду апеляційної інстанції 12.07.2017) (Т. 2, а. с. 24). Отже, прокурор був обізнаний про відкрите апеляційне провадження на апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.06.2017 у справі № 915/298/17.

Натомість, виконавчий документ було пред'явлено прокурором до виконання. Так, з матеріалів виконавчого провадження (номер за АСВП: 54407920) вбачається наступне:

19 липня 2017 року було оформлено заяву № 05-1585вих-17 за підписом Першого заступника прокурора Миколаївської області про відкриття виконавчого провадження в порядку ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» (з доданими до неї оригіналом наказу та рішення суду), яка надійшла до Казанківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області 31.07.2017.

01 серпня 2017 року державним виконавцем Казанківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_3 прийнято постанову ВП № 54407920 про відкриття виконавчого провадження, яка була надіслана сторонам виконавчого провадження супровідним листом № 3351 від 01.08.2017.

14 серпня 2017 року боржником - ПП «АГРО-ПІВДЕНЬ-Н» оформлено та направлено до Казанківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області заяву про повернення Господарському суду Миколаївської області наказу від 23.06.2017 по справі № 915/298/17 про зобов'язання ПП "Агро-Південь-Н" повернути у розпорядження держави в особі Кабінету Міністрів України, з правом постійного користування Державним підприємством "Володимирівське лісове господарство" земельні ділянки державного лісового фонду загальною площею 576,5 га, грошовою оцінкою 11676546,3 грн. у відповідності з вимогами статті 38 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з прийняттям апеляційної скарги ПП "Агро-Південь-Н" до розгляду ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 10.07.2017 у справі № 915/298/17.

06 вересня 2017 року Одеський апеляційний господарський суд прийняв постанову, якою залишив без змін рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.06.2017 року по справі № 915/298/17.

При цьому, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції були присутні представники всіх учасників судового процесу.

12 жовтня 2017 року головним державним виконавцем Казанківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_4, на підставі заяви боржника та ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 10.07.2017 у справі № 915/298/17 про прийняття апеляційної скарги до провадження, прийнято постанову ВП № 54407920 про повернення виконавчого документу до суду, яка була надіслана сторонам виконавчого провадження та Господарському суду Миколаївської області супровідним листом № 3861 від 12.10.2017.

20 жовтня 2017 року Перший заступник прокурора Миколаївської області звернувся до Господарського суду Миколаївської області з листом № 05-2274вих-17 від 20.10.2017, в якому просив суд видати виконавчий документ за рішенням Господарського суду Миколаївської області від 06.06.2017 у справі № 915/298/17 про зобов'язання ПП «АГРО-ПІВДЕНЬ-Н» повернути земельну ділянку у розпорядження держави.

01 листопада 2017 року до Господарського суду Миколаївської області за супровідним листом № 3861 від 12.10.2017 надійшла постанова головного державного виконавця Казанківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (ВП № 54407920) від 12.10.2017 про повернення виконавчого документу до суду разом з оригіналом наказу Господарського суду Миколаївської області від 23.06.2017 у справі № 915/298/17 (Т. 2, а. с. 95).

При цьому, вищевказані документи були надіслані органом ДВС до суду лише 30.10.2017 , про що свідчить відтиск календарного штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті (Т. 2, а. с. 99).

03 листопада 2017 року господарським судом за супровідним листом № 915/298/17/9762/17 було видано Прокуратурі Миколаївської області оригінал наказу в справі № 915/298/17 від 23.06.2017 про зобов'язання Приватного підприємства «Агро-Південь-Н» повернути у розпорядження держави в особі Кабінету Міністрів України, з правом постійного користування Державним підприємством «Володимирівське лісове господарство» земельні ділянки державного лісового фонду загальною площею 576,5 га, грошовою оцінкою 11676546,3 грн.

23 жовтня 2017 року до Господарського суду Миколаївської області надійшла скарга Першого заступника прокурора Миколаївської області № 05-2277вих-17 від 20.10.2017 на рішення, дії та бездіяльність Казанківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області.

Ухвалою суду від 26.10.2017 скарга № 05-2277вих-17 від 20.10.2017 та додані до неї документи повернуті Першому заступнику прокурора Миколаївської області без розгляду на підставі п. п. 2, 3, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України.

01 листопада 2017 року до Господарського суду Миколаївської області надійшла скарга Першого заступника прокурора Миколаївської області № 05-2337вих-17 від 27.10.2017 на рішення та дії Казанківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, яка прийнята судом та наразі є предметом розгляду.

Скарга оформлена та надіслана до господарського суду 27.10.2017, тобто в межах визначеного ст. 121-2 ГПК України процесуального строку.

Право на оскарження дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби передбачено статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до частин 1 та 3 зазначеної норми, скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачу, боржнику, прокурору та органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю. Ухвала може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку.

Дослідивши обставини заявленої скарги в сукупності з матеріалами справи, оцінивши докази у відповідності до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, з таких підстав:

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Янголенко проти України, no. 14077/05, від 10.12.2009).

Пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012).

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження» . Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій виконавця.

Відповідно до приписів статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Статтею 18 Закону № 1404-VIII визначено обов'язки і права виконавців

Так, згідно з ч. ч. 1, 2 згаданої статті виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов'язаний : 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання ; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.

За приписами ч. 1 ст. 13 Закону № 1404-VIII вбачається, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 38 Закону № 1404-VIII виконавчий документ, прийнятий виконавцем до виконання, повертається до суду, який його видав, у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).

Про повернення виконавчого документа виконавець виносить постанову не пізніше наступного робочого дня з дня отримання судового рішення .

Водночас, згідно з абз. 3 ч. 5 ст. 13 Закону № 1404-VIII порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом .

У відповідності до частин 1, 2 та статті 15 Закону № 1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.

За змістом статті 19 Закону № 1404-VIII сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання , брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом. Сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій , про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій .

Згідно зі статтями 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом встановлено та не спростовано: по-перше - скаржником, що виконавчий документ було пред'явлено до виконання в період відкритого апеляційного оскарження рішення суду, на виконання кого цей виконавчий документ було видано; по-друге - органом ДВС, що відповідна оскаржувана постанова винесена державним виконавцем із суттєвим порушенням строку вчинення процесуальних дій. Крім того, прокурором не спростованого факту того, що ним, як стороною виконавчого провадження не реалізовано жодної з визначених статтею 19 Закону № 1404-VIII правомочностей, у той час як боржник свою можливість реалізував шляхом звернення до державного виконавця з заявою від 14.08.2017.

Однак, скаржником не доведено суду належними і допустимими доказами обставин порушенням виконавцем вищенаведеної процедури, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» , які можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення державного виконавця, а лише наголошено на несвоєчасності винесення державним виконавцем спірної постанови. При цьому, саме по собі порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії у відповідності до приписів абз. 3 ч. 5 ст. 13 Закону № 1404-VIII.

Що стосується інших доводів учасників судового процесу, то суд вважає за доцільне зазначити таке:

1) можливість здійснення пошуку відповідного судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень відноситься до прав виконавця, яке жодним чином не кореспондується із його імперативним обов'язком, визначеним статтею 38 Законом України «Про виконавче провадження» ;

2) за приписами частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Отже, рішення Господарського суду Миколаївської області від 06 червня 2017 року у справі № 915/298/17 набрало законної сили 06.09.2017, тобто після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом; водночас -

3) відповідно до п. 11 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» (із змінами) якщо на судове рішення суду першої інстанції, яке набрало законної сили і на виконання якого видано наказ (частина третя статті 85 і стаття 116 ГПК), подано апеляційну скаргу після закінчення встановленого частиною першою статті 93 ГПК строку, і суд апеляційної інстанції відновить цей строк та прийме скаргу до провадження, то копія відповідної ухвали повинна бути надіслана органу Державної виконавчої служби, якою зазначений наказ прийнято до виконання. Такий наказ відповідно до статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" повертається до суду, який його видав. У разі коли за результатами апеляційного розгляду оскаржене судове рішення буде залишене без змін, новий наказ на його виконання не видається, а виконується раніше виданий наказ. Якщо на час прийняття судового акта апеляційної інстанції строк для пред'явлення цього наказу до виконання закінчився, зазначений строк підлягає відновленню згідно із статтею 119 ГПК; та насамкінець -

4) у відповідності до змісту п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» примусовому виконанню підлягають рішення на підставі відповідних виконавчих документів.

За таких обставин, скаржником не доведено належними і допустимими доказами викладені в скарзі обставини, у зв'язку з чим судом не встановлено підстав для визнання незаконними дій державного виконавця та, як наслідок, - скасування прийнятої ним постанови про повернення виконавчого документу до суду.

Таким чином, керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги Першого заступника прокурора Миколаївської області № 05-2337вих-17 від 27.10.2017 у справі № 915/298/17 на рішення та дії Казанківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення та може бути оскаржену у встановленому законом порядку.

Суддя О.Г. Смородінова