Постанова

від 24.11.2017 по справі 826/3631/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 листопада 2017 року № 826/3631/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Керченський стрілочний завод до Державної податкової інспекції в Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0018281206, На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, в особі Товариство з обмеженою відповідальністю Керченський стрілочний завод (надалі - Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - Відповідач), в якому просить суд: скасувати податкове повідомлення-рішення №0018281206 від 30.09.2016 року в сумі 10280,80 грн. видане ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві; зобов'язати ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві привести заборгованість в інтегрованій картці особового рахунку ТОВ Керченський стрілочний завод у відповідність діючому законодавству, забезпечивши списання безнадійного податкового боргу, що виник з початку окупації внаслідок обставин непереборної сили, та підтверджений Сертифікатами Торгово-промислової палати України, до зміни місцезнаходження ТОВ Керченський стрілочний завод на іншу територію України на підставі пункту 15.1 статті 15 Закону №1636, підпункту 4 пункту 2 статті 101 ПК України, підпункту 4 пункту 2.1 розділу ШШ та підпункту 1 пункту 4.1 розділу IV Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків , затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року №577.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що відповідно до пп.11 п.12.3 ст.12 Закону України Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України , застосування до Позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань, є неправомірним.

Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

На адресу суду надійшли заперечення на позовну заяву, в яких Відповідач заперечує проти позовних вимог в повному обсязі.

У відповідності до ч. 4 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Співробітниками Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ КЕРЧЕНСЬКИЙ СТРІЛОЧНИЙ ЗАВОД за 2014 рік.

За результатом перевірки Контролюючим органом складено Акт перевірки від 09.09.2016 р. №18691206 (надалі - Акт перевірки).

В Акті перевірки встановлено, що ТОВ КЕРЧЕНСЬКИЙ СТРІЛОЧНИЙ ЗАВОД порушено вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі - Податковий кодекс), а саме: порушено термін сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 51409,00 грн. (затримка більше 30 днів).

На підставі Акту перевірки Контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0018281206 від 30.09.2016 року, яким зобов'язано Позивача сплатити штраф в сумі 10281,80 грн (20%), у зв'язку з затримкою сплати узгодженого грошового зобов'язання в розмірі 51409 грн. на 652 та 621 календарних днів.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням Позивачем подано скарги до ГУ ДФС у м. Києві та до ДФС України, за результатом розгляду скарги ГУ ДФС у м. Києві 15.12.2016 р. прийнято рішення №26281/10/26/26-15-10-01-35, яким спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу Позивача без задоволення та рішенням ДФС України від 23.02.2017 р. №3750/6/99-99-11-03-01-25, яким спірне податкове повідомлення-рішення та рішення ГУ ДФС у м. Києві залишено без змін, а скаргу Позивача без задоволення.

Позивач вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням вимог законодавства звернувся до Суду з відповідним позовом.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також, норми чинного законодавства, Суд прийшов до висновку про часткове обґрунтування позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідач надано суду заперечення на позовну заяву в яких зазначає наступне: Згідно з інтегрованою карткою платника податків (далі - ІКПП) ТОВ „Керченський стрілочний завод" до Керченської ОДПІ ГУ Міндоходів в АР Крим подано податкову декларацію з податку на прибуток за 2013 рік (реєстраційний №9090685821 від 26.02.2014), згідно з якою задекларовано суму до сплати у розмірі 967301,00 грн. та розраховано авансові внески податку на прибуток в сумі 656601,00 гривня.

Станом на 28.02.2015 у ТОВ „Керченський стрілочний завод", згідно з ІКПП рахувалась заборгованість зі сплати авансових внесків з податку на прибуток в сумі 7879212,00 гривень.

З березня 2014 року по лютий 2015 року в ІКПП були проведені нарахування авансових внесків згідно з декларації з податку на прибуток за 2013 року (реєстраційний №9090685821 від 26.02.2014), які товариством не було сплачено.

У зв'язку з внесенням змін до бюджетної класифікації наказом Міністерства фінансів України від 20.07.2015 №651 Про затвердження змін до бюджетної класифікації у частині виключення кодів, передбачених для обліку надходжень авансових внесків з податку на прибуток, Державною казначейською службою України 06.10.2015 здійснено закриття рахунків з обліку надходжень до бюджетів авансових внесків з податку на прибуток підприємств.

Суми авансових внесків з податку на прибуток підприємств, які обліковувалися за відповідними кодами класифікації доходів бюджету зараховано на відповідні коди класифікації доходів бюджету для обліку податку на прибуток підприємств.

Станом на 01.08.2016 у ТОВ КЕРЧЕНСЬКИЙ СТРІЛОЧНИЙ ЗАВОД згідно з ІКПП 11021000 заборгованість зі сплати податку на прибуток становить 7879212,00 гривень. .

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Керченський стрілочний завод зареєстровано 20.05.2002 р. рішенням Керченської міської ради, номер реєстрації 11411200000000172, за адресою: Автономна Республіка Крим, вул. Вери Бєлік, буд. 12, та знаходилось на обліку у ДПІ у м. Керчі Автономної Республіки Крим.

У зв'язку з тимчасовою окупацією АР Крим Товариство з обмеженою відповідальністю КСЗ 24 лютого 2015 змінило своє місцезнаходження на місто Київ, вулиця Кловський узвіз, будинок 5.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується Відповідачем, що саме з 24 лютого 2015 р. ТОВ КСЗ знаходиться на обліку у ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Платіжним дорученням №115 від 12.08.2016 року Позивачем сплачено зобов'язання по нарахованих авансових внесках у розмірі 51409,00 грн., визначене Позивачем в податковій декларації за 2013 рік (9090685821), що виник до дати зміни місцезнаходження ТОВ КСЗ з тимчасово окупованої території АР Крим на іншу територію України та був сформований (податковий борг) з авансових внесків за 2013 рік, нарахованих по декларації з податку на прибуток, поданої 26.02.2014 року за 2013 рік (до окупації Криму).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

В той же час, адміністрування податків і зборів для підприємств, що на початок тимчасової окупації АР Крим були зареєстровані на території Автономної республіки Крим, здійснюється з урахуванням особливостей, визначених Законом України Про створення вільної економічної зони Крим та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України №1636-VII від 12.08.2014р. зі змінами і доповненнями (надалі - Закон № 1636).

Підпунктом 11 пункту 12.3 статті 12 Закону № 1636 передбачено, що до платників податків, які на початок тимчасової окупації мали місцезнаходження на території Автономної республіки Крим та міста Севастополя, не застосовуються починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому розпочалась тимчасова окупація, фінансові та штрафні санкції за порушення вимог порядку подання, обчислення, правильності заповнення податкових декларацій та повноти сплати податків і зборів.

У відповідності до пункту 2 ст. 1 Закону України в Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України ід 15 квітня 2014 року № 1207-VII (надалі - Закон №1207), датою початку тимчасової окупації є 20 лютого 2014 року.

Підпунктом а пункту 15.1 статті 15 Закону № 1636 передбачено, що будь-якій юридичній особі, яка змінила своє місцезнаходження з тимчасово окупованої території на іншу територію України списується податковий борг, що виник з моменту тимчасової окупації.

У відповідності до абзацу 2 підпункту а пункту 15.1 статті 15 Закону № 1636 передбачено не застосування до платників податків фінансових санкції, штрафних санкції та пені за порушення порядку подання, обчислення, правильності заповнення податкових декларацій та повноти сплати сум податків і зборів, допущені під час здійснення господарської діяльності на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя.

Крім того, пунктом 26 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України встановлено, що на період дії Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово купованій території України цей Кодекс застосовується з урахуванням особливостей, визначених Законом України Про створення вільної економічної зони Крим та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України .

Згідно із ст. 10 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , який набрав чинності 15.10.2014 р., протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

У свою чергу, п. 18 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка була затверджена наказом Мінфіну України 20 квітня 2015 року N 449 та яка діяла у період з 29.05.2015 р. (в редакції на час прийняття та до набрання чинності 17.05.2016 р. наказом від 28.03.2016 р. № 393), платники єдиного внеску, зазначені у розділі II цієї Інструкції, які перебувають на обліку в фіскальних органах, розташованих на території населених пунктів, відповідно до переліку, визначеного Кабінетом Міністрів України, де проводилася антитерористична операція, звільняються від виконання обов'язків платників єдиного внеску, визначених частиною другою статті 6 Закону, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до фіскального органу за місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, що настають за днем закінчення антитерористичної операції, та сертифікат Торгово-промислової палати України.

В матеріалах справи міститься Сертифікат №6978 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 04.11.2016 р., виданий Торгово-промислової палати України (надалі - Сертифікат №6978).

З Сертифікату №6978 вбачається, що форс-мажорні обставини для ТОВ КСЗ настали - 01.03.2014 р. та закінчилися - 24.02.2015 р.

Контролюючим органом нараховано штрафні санкції з суми 782780,03 грн., яка складається з заборгованість зі сплати авансових внесків з податку на прибуток, що виникла до 28.02.2015 р. в розмірі 7879212,00 грн. - 51409,00 грн. (погашено самостійно Позивачем).

Суд звертає увагу, що у період з березня 2014 року по лютий 2015 року Позивач був звільнений від виконання своїх обов'язків зі сплаті авансових внесків з податку на прибуток, а отже, Контролюючий орган в супереч вимогам законодавства, зараховував суми сплачені Позивачем в 2016 р. на погашення зобов'язань за 2014р. - 2015 р.

Враховуючи те, що в Акті камеральної перевірки ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві нараховано штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку на прибуток за період з 26.02.2014 р. по 12.08.2016 р. - тобто 652 днів на суму 4311,40 грн., та за період з 26.02.2014 р. по 12.08.2016 р. - тобто 621 днів на суму 5970,40 грн, а вказані строки, з яких починається відлік часу прострочки починають свій відлік після початку тимчасової окупації Автономної Республіки Крим (20.02.2014 р.), то застосування до Позивача штрафних санкцій, в даному випадку, є неправомірним.

Крім того, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, Суд приймає до уваги наступне.

Згідно ст. 62 Податкового кодексу України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

У відповідності до п. п. 20.1.4, п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

У відповідності до абз.1 п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. 75.1.1. ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Відповідно до п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Згідно п.76.2 ст.76 Податкового кодексу України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно п. 2.5.1. Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 № 165 (далі - Методичні рекомендації), акт про результати камеральної перевірки складається у вигляді відповідного зразка, який наведено у додатку №2 і складається у разі встановлення помилок (порушень) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності.

Аналіз вищенаведених правових положень дозволяє дійти до висновків, що камеральна перевірка повинна бути проведена виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Як вбачається зі змісту та форми Акту перевірки, в даному випадку контролюючим органом проведена камеральна перевірка.

Згідно складеного акту, Контролюючий орган проводив перевірку не податкової звітності ТОВ КСЗ , а перевірку своєчасності сплати товариством авансових внесків з податку на прибуток, що відповідно до пункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України є предметом документальної, а не камеральної перевірки.

В той же час, відповідно до Методичних рекомендацій (додатку №2 форма акту) камеральні перевірки можуть бути проведені лише з приводу перевірки даних, задекларованих у податковій звітності та з використанням податкової декларації (розрахунку) та бази даних Міністерства доходів і зборів.

На відміну від камеральної перевірки, документальна невиїзна перевірка потребує наявності наказу про призначення документальної перевірки та обов'язкового доведення до відома платника податків про дату та місце її проведення. Проте, позивач не отримав від відповідача копії наказу про проведення документальної невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку перевірки та місце її, що є підтвердженням порушення відповідачем при проведенні перевірки вимог діючого законодавства, зокрема контролюючий орган діяв не у спосіб, передбачений Законом.

Таким чином, діючи не у спосіб, передбачений Законом, відповідач провів камеральну перевірку з питань, які є відмінними від питань, що входять до предмета камеральної перевірки, в результаті чого суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем з порушенням встановленого законом порядку, на підставі акту перевірки, який складений з порушенням.

Враховуючи все вищевикладене, Суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0018281206 від 30.09.2016 р., є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

В частині позовних вимоги щодо зобов'язання відповідача провести коригування заборгованості по податку на прибуток в картці особового рахунку, є передчасними, адже позивачем не надано доказів не проведення контролюючим органом відповідного коригування в КОР за наслідками скасування Судом податкового повідомлення-рішення №0018281206 від 30.09.2016 року.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, Суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог частково.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 122, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0018281206 від 30.09.2016 року.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.

4. Стягнути з Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Керченський стрілочний завод (код ЄДРПОУ 31929136) судові витрати в сумі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.Б. Федорчук