Ухвала

від 02.04.2018 по справі 826/3631/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/3631/17

УХВАЛА

02 квітня 2018 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Літвіна Н.М., перевіривши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Керченський стрілочний завод до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 листопада 2017 року позов задоволено частково.

На вказане рішення суду відповідачем - Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, 15 березня 2018 року подано апеляційну скаргу.

Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ч. 2 ст. 186 КАС України від 06 липня 2005 року (норми якого були чинними станом на момент прийняття оскаржуваного судового рішення) та п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України від 03 жовтня 2017 року, виходячи з наступного.

Пунктом 1 ч. 5 ст. 296 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Однак, зазначених вимог апелянтом не виконано.

Апеляційна скарга містить клопотання відповідача про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, яке мотивовано відсутністю коштів, призначених на його сплату.

Перевіривши доводи клопотання відповідача, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

У відповідності до ч. 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Тобто, Законом України Про судовий збір встановлено вичерпний перелік випадків, коли можливим є відстрочення сплати судового збору.

Втім, наведені у ч. 1 ст. 8 Закону № 3674-VI підстави не звільняють від сплати судового збору суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах.

Слід зазначити, що сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 296 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Крім того, звільнення/відстрочення/розстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.

Виходячи з цього, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору за подання апеляційної скарги на оскаржувану постанову.

Відповідно до п.п. 2 п. 3 ст. 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

З матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення № 0018281206 від 30 вересня 2016 року, яким ТОВ Керченський стрілочний завод зобов'язано сплатити штраф в сумі 10 281,80 грн. (20%), у зв'язку з затримкою сплати узгодженого грошового зобов'язання в розмірі 51409 грн. на 652 та 621 календарних днів.

Так, згідно з вимогами Закону України Про судовий збір (в редакції, чинній на момент подання адміністративного позову) за подання юридичною особою адміністративного позову майнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Законом України Про Державний бюджет України на 2017 рік від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1 600 грн.

Таким чином, судовий збір за подання апеляційної скарги на оскаржувану постанову повинен становити 2400 грн. (1600 грн. * 1,5 (150 %)).

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Із наявної у матеріалах справи розписки (а.с. 60 зі зворотної сторони) вбачається, що копія оскаржуваної постанови (прийнятої в порядку письмового провадження) отримана представником відповідача 07 грудня 2017 року.

Таким чином, останній день подання апеляційної скарги для даного учасника справи є - 18 грудня 2017 року.

Однак, апеляційну скаргу було подано до суду 15 березня 2018 року, що підтверджується відбитком штемпеля вхідної кореспонденції Окружного адміністративного суду м. Києва.

Вказані обставини свідчать про пропуск строку, встановленого ч. 2 ст. 186 КАС України від 06 липня 2005 року, для оскарження постанови суду.

У тексті апеляційної скарги міститься клопотання апелянта про поновлення строку апеляційного оскарження, яке обґрунтовано тим, що у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору відповідач не міг своєчасно виконати вимоги ухвали суду щодо сплати судового збору. Також апелянт зазначає, що структурні підрозділи, які здійснюють супроводження судових справ апелянта здійснювали зміну адреси у зв'язку з чим документи по таких справах перенаправлялись до Головного управління ДФС у м. Києві.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає такі доводи апелянта щодо поважності пропуску останнім процесуального строку оцінює критично з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що копію оскаржуваної постанови отримано безпосередньо представником відповідача за довіреністю 07 грудня 2017 року. Натомість, апеляційну скаргу подано до суду 15 березня 2018 року. Відомостей про обставини, які перешкоджали представникам апелянта належним чином виконувати свої повноваження клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження не містить.

Водночас, на переконання суду апеляційної інстанції, неналежна організація роботи працівників юридичного відділу відповідача не може бути поважною причиною пропуску строку оскарження судового рішення.

Крім того, з матеріалів справи встановлено, що на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 листопада 2017 року по справі № 826/3631/17 Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві 19 грудня 2017 року подавала апеляційну скаргу.

Зазначена скарга ухвалою суду від 09 січня 2018 року була залишена без руху у зв'язку з недотримання апелянтом вимог ч. 6 ст. 187 КАС України та ч. 2 ст. 186 КАС України.

Тобто, залишаючи апеляційну скаргу без руху суд апеляційної інстанції вказував не лише на несплату позивачем судового збору, а й на відсутність обґрунтованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження. При цьому, суд зазначив, що на виконання вимог зазначеної ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2018 року, апелянтом не подано заяву про поновлення строків з додаванням доказів на підтвердження поважності причин пропуску строків на апеляційне оскарження та доказів (оригіналів), що підтверджують сплату апелянтом судового збору за подачу апеляційної скарги.

Відповідно, обставини на які посилається апелянт як на підставу для поновлення строку апеляційного оскарження є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

На переконання суду апелянту варто також звернути увагу на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з ч. 3 ст. 55 КАС України, юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.

Частиною 6 ст. 59 КАС України, передбачено, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Згідно з ч. 8 ст. 59 КАС України, у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідності заяви, скарги, клопотання.

Таким чином, сторона у справі має право на звернення до суду із апеляційною скаргою через представника лише на підставі документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.

Із змісту поданої апеляційної скарги вбачається, що вона подана представником Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві Кошарською А.Ю.

Частиною 3 ст. 59 КАС України встановлено, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

До матеріалів поданої апеляційної скарги додано копію довіреності від 24 жовтня 2017 року № 91/26-55-10. Водночас, зазначена копія не засвідчена належним чином. Зокрема, даний документ не містить відміток, що засвідчують статус документу: Копія , Згідно з оригіналом ; відбитку печатки апелянта та підпису особи, що засвідчила документ, з розшифруванням прізвища та ініціалів даної особи і її посади. У зв'язку з чим суд вважає, що документ, який повинен засвідчувати повноваження представника на ведення справи в суді та подання апеляційної скарги є неналежним чином засвідченим.

У зв'язку з викладеним вважаю необхідним апеляційну скаргу відповідача залишити без руху та запропонувати усунути вказані недоліки апеляційної скарги шляхом надання до суду апеляційної інстанції: обґрунтованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження, із зазначенням інших підстав для його поновлення, документу про сплату судового збору, належним чином засвідченого документу, який підтверджує повноваження представника відповідача на підписання, подання апеляційної скарги та ведення справи в суді.

У відповідності до ч. 2 ст. 298 КАС України від 03 жовтня 2017 року, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.

Частиною 3 ст. 298 КАС України від 03 жовтня 2017 року встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 169, 296, 298 КАС України від 03 жовтня 2017 року, п. 12 Перехідних положень Закону № 2147-VIII, -

УХВАЛИВ:

У задоволення клопотань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору та поновлення строку апеляційного оскарження постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 листопада 2017 року - відмовити.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Керченський стрілочний завод до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, - залишити без руху.

Встановити Державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві строк для усунення вказаних недоліків - десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя Н.М. Літвіна