Ухвала

від 01.12.2017 по справі 461/4757/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

01 грудня 2017 року Львів№ 876/10197/17

Суддя Львівського апеляційного адміністративного суду - Мікула О.І., перевіривши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Новодім” на постанову Галицького районного сду м.Львова від 16 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства “Оціночна компанія “Апекс” до виконавчого комітету Жидачівської міської ради, за участю третіх осіб - Товариства з обмеженою відповідальністю “Новодім”, Жидачівської міської ради, Товарної біржі “Українська міжрегіональна” про визнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в:

Постановою Галицького районного сду м.Львова від 16 серпня 2017 року позов задоволено.

Не погодившись із цією постановою, ТОВ “Новодім” подало апеляційну скаргу.

Апелянт також заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження цієї постанови, мотивуючи це тим, що у період з 04 вересня по 02 жовтня 2017 року директор ТОВ “Новодім” перебував у щорічній основній оплачуваній відпустці, наказом про надання відпустки від 01 вересня 2017 року не передбачалося покладення обов'язків директора ТОВ “Новодім” на іншу особу; таким чином у вказаний період ТОВ “Новодім” не мало можливості подати апеляційну скаргу, оскільки в товаристві була відсутня особа, уповноважена на підписання документів, в тому числі, апеляційної скарги; вказані обставини, на думку апелянта, є поважною підставою для поновлення строку.

Суд не вважає наведені в заяві причини пропуску строку на звернення до суду поважними, виходячи з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова суду першої інстанції прийнята 16 серпня 2017 року, копію рішення апелянт отримав 04 вересня 2017 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.42), апеляційну скаргу подав до суду першої інстанції 02 жовтня 2017 року (згідно з відбитком штампу вхідної кореспонденції), тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, разом з тим не підтвердив поважності причин строку на апеляційне оскарження та доказів на підтвердження цих обставин суду не навів.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року вищевказану апеляційну скаргу залишено без руху та надано 30-ти денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для звернення до Львівського апеляційного адміністративного суду з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням у ній поважних причин пропуску цього строку та надання доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення (за адресою вказаною апелянтом для кореспонденції), апелянт копію вказаної вище ухвали отримав 24 жовтня 2017 року, що підтверджується витягом з реєстру даних on-line сервісу "Відстеження пересилання поштових відправлень" Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", штрихкодовий ідентифікатор № 7902607444969), однак у визначений строк недоліків апеляційної скарги не усунув, а саме: не надав суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням в ній поважних причин пропуску цього строку та доказів на їх підтвердження.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Устименко проти України" (Заява № 32053/13), зокрема, вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (п. 46 рішення).

У рішенні Європейського суду з справ людини у справі “Пономарьов проти України” Суд зазначає, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, де нібито складне економічне становище перешкоджало відповідачу сплатити державне мито, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.

Вивчивши матеріали справи, вважаю, що апелянту було надано достатньо часу для усунення недоліків апеляційної скарги, однак такий недоліків не усунув.

Суд звертає увагу на значний розрив у часі між постановленням рішення суду першої інстанції та поданням апеляційної скарги, а відновлення провадження через значний проміжок часу у зв'язку із поновленням строку на апеляційне оскарження може порушувати принцип юридичної визначеності.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 189 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Враховуючи наведене, вважаю, що відповідно до вимог абз.2 ч. 4 ст. 189 КАС України у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити, у зв'язку з тим, що апелянт не усунув недоліків апеляційної скарги, яку залишено без руху, оскільки заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням у ній поважних причин пропуску цього строку та доказів на підтвердження цих обставин не надав, а наведені в клопотанні про поновлення на апеляційне провадження причини пропуску такого строку не є поважними.

Керуючись абз.1,2 ч.4 ст.189 КАС України, суддя –

у х в а л и в:

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Новодім” на постанову Галицького районного сду м.Львова від 16 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства “Оціночна компанія “Апекс” до виконавчого комітету Жидачівської міської ради, за участю третіх осіб - Товариства з обмеженою відповідальністю “Новодім”, Жидачівської міської ради, Товарної біржі “Українська міжрегіональна” про визнання протиправним та скасування рішення – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена, шляхом подання касаційної скарги, безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Суддя О.І. Мікула