Постанова

від 14.11.2017 по справі 908/2234/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2017 року Справа № 908/2234/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю., суддів:Білошкап О.В., Полякова Б.М.,

розглянувши касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосптандем" Мірошника І.В. на постанову у справіДонецького апеляційного господарського суду від 13.06.2017 № 908/2234/16 господарського суду Запорізької області за заявою боржникаТовариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосптандем" проБанкрутство за участю представників сторін: ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосптандем" - Мірошник І.В.; представник Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - Посвистак С.М.

ВСТАНОВИВ :

23.08.2016 голова ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосптандем" звернувся до господарського суду Запорізької області із заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосптандем" (далі - ТОВ "Сільгосптандем", боржник, банкрут) в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), у зв'язку із виявленням в ході добровільної ліквідації недостатності вартості майна для задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.08.2016 у справі № 908/2234/16 заяву голови ліквідаційної комісії ТОВ "Сільгосптандем" прийнято до розгляду.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 31.08.2016 порушено провадження у справі № 908/2234/16 про банкрутство ТОВ "Сільгосптандем" на підставі ст. 95 Закону про банкрутство.

Постановою господарського суду Запорізької області від 05.09.2016 у справі № 908/2234/16 (суддя Дьоміна А.В.) визнано ТОВ "Сільгосптандем" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Мірошника Ігоря Вікторовича.

Визнаючи боржника банкрутом, суд першої інстанції встановив, що відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Сільгосптандем" № 5 від 06.05.2016, у зв'язку з незадовільним фінансовим станом боржника, вирішено припинити діяльність товариства шляхом його ліквідації, створено ліквідаційну комісію, головою якої призначено ОСОБА_6. Також затверджено порядок проведення ліквідаційної процедури, яким зокрема встановлений строк для пред'явлення вимог кредиторів у два місяці з моменту внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з 17.06.2016 боржник перебуває в стані припинення підприємницької діяльності за рішенням засновників, про що внесено до реєстру відповідний запис. Строк для заявлення кредиторами своїх вимог встановлений до 17.08.2016.

Із документів бухгалтерської звітності, а також згідно заявленим кредиторами претензій, господарський суд встановив, що загальна сума кредиторської заборгованості, що не оспорюється боржником, складає 1 606 126,00 грн.

Заборгованість боржника по сплаті податків та зборів відсутня.

Заборгованість по заробітній платі перед працівниками підприємства відсутня.

Також, судом першої інстанції встановлено, що в ході ліквідаційної процедури була проведена інвентаризація активів боржника, за наслідками якої встановлено, що станом на 18.08.2016 основні засоби, товарно-матеріальні цінності, готова продукція, оборотні активи та дебіторська заборгованість, за рахунок яких можливо провести розрахунки з кредиторами, становить 1 509 505,00 грн.

Проміжний ліквідаційний баланс ТОВ "Сільгосптандем", складений станом на 18.08.2016, свідчить про перевищення пасиву над активом (актив - 1 509,5, пасив - 1 606,1).

Протоколами № 13 та № 14 від 18.08.2016 загальними зборами учасників ТОВ "Сільгосптандем" прийнято рішення затвердити проміжний ліквідаційний баланс боржника та зобов'язано голову ліквідаційної комісії звернутися до господарського суду Запорізької області із заявою про визнання ТОВ "Сільгосптандем" банкрутом в порядку ст. 95 Закону про банкрутство.

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Сільгосптандем", оформленим протоколом №16 від 22.08.2016, замість ОСОБА_6 призначено особу відповідальну за ліквідаційну процедуру - ліквідатора Мірошника Ігоря Вікторовича.

Крім того, учасниками товариства прийнято рішення, яке оформлено протоколом №15 від 18.08.2016, щодо покриття ними всіх судових витрат (у т.ч. виплату винагороди голові ліквідаційної комісії) відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону про банкрутство за рахунок власних заощаджень.

23.08.2016 до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у Києві) боржником направлено заяву про припинення платника податків (за формою № 8-ОПП) та проміжний ліквідаційний баланс.

Враховуючи зазначене, згідно поданих документів, господарський суд дійшов висновку, що боржником дотримано встановлених законом вимог щодо ліквідації юридичної особи за рішенням власника, зокрема, положень статей 104, 105, 110 та 111 Цивільного кодексу України.

Керуючись вимогами ст. 95 Закону про банкрутство, враховуючи встановлену господарським судом неспроможність ТОВ "Сільгосптандем", щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, виконати грошові зобов'язання, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність визнання боржника - ТОВ "Сільгосптандем" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Не погодившись із прийнятою судом першої інстанції постановою, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві звернулась із апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду, посилаючись на те, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме ст. 33, 34, 43 ГПК України, ст. 60 ГК України та ст. 1, 38, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Обґрунтовуючи свої доводи, заявник апеляційної скарги посилається на те, що необхідною передумовою для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 95 Закону про банкрутство є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи, зокрема, ч. 7 ст. 111 ЦК України, згідно якої для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.11.2016 у справі № 908/2234/16 (головуючий суддя: М'ясищев А.М., суддя Сгара Е.В., суддя Склярук О.І.) постанову господарського суду Запорізької області від 05.09.2016 у справі № 908/2234/16 про визнання банкрутом ТОВ "Сільгосптандем" скасовано.

Провадження у справі № 908/2234/16 про визнання ТОВ "Сільгосптандем" банкрутом припинено.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.01.2017 у справі № 908/2234/16 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.11.2016 у справі № 908/2234/16 скасовано. Справу № 908/2234/16 передано на розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.

Постанова суду касаційної інстанції від 17.01.2017 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, здійснюючи перегляд постанови суду першої інстанції від 05.09.2016 про визнання боржника банкрутом за апеляційною скаргою ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві та приймаючи оскаржувану постанову від 21.11.2016, не з'ясував належним чином правового статусу заявника апеляційної скарги - ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову про визнання боржника банкрутом ТОВ "Сільгосптандем", не встановив, чи зверталась Державна податкова інспекція з грошовими вимогами до боржника в порядку, встановленому ч. 3 ст. 95 Закону про банкрутство, та чи містять матеріали справи докази звернення податкового органу з грошовими вимогами в установленому законом порядку.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.06.2017 у справі № 908/2234/16 (головуючий суддя: Геза Т.Д., суддя Агапов О.Л., суддя Москальова І.В.) апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову господарського суду Запорізької області від 05.09.2016 у справі № 908/2234/16 задоволено.

Постанову господарського суду Запорізької області від 05.09.2016 у справі № 908/2234/16 скасовано.

Провадження у справі № 908/2234/16 про визнання ТОВ "Сільгосптандем" банкрутом припинено.

Не погоджуючись із прийнятою судом апеляційної інстанції постановою, ліквідатор ТОВ "Сільгосптандем" Мірошник І.В. звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просив скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.06.2017 у справі № 908/2234/16, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 105, 111 ЦК України, ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 97, 111 12 ГПК України.

Переглянувши у касаційному порядку прийняту судом апеляційної інстанції постанову, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Згідно вимог статті 111 12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Скасовуючи попередню постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.11.2016 у справі № 908/2234/16 та передаючи справу № 908/2234/16 на розгляд до Донецького апеляційного господарського суду, Вищий господарський суд України у постанові від 17.01.2017 зазначив, що статтею 91 ГПК України визначено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

В силу особливостей справи про банкрутство, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що учасниками у справі про банкрутство є сторони (конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут), забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника;

конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

При цьому, колегія суддів касаційної інстанції зауважила, що зазначений перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Згідно ч. 3 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Також, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначила, що, враховуючи особливості провадження у справі про банкрутство боржника, що ліквідується власником (в порядку ст. 95 Закону про банкрутство), особа набуває статусу кредитора та має право оскаржити постанову про визнання боржника банкрутом після звернення з дотриманням встановленого ч. 3 ст. 95 Закону порядку з заявою про грошові вимоги до банкрута.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві звернулась до Донецького апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на постанову суду першої інстанції від 05.09.2016 про визнання боржника - ТОВ "Сільгосптандем" банкрутом та відкриття щодо нього ліквідаційної процедури, посилаючись на те, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме ст. 33, 34, 43 ГПК України, ст. 60 ГК України та ст. 1, 38, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Проте, суд апеляційної інстанції, здійснюючи повторний розгляд справи за апеляційною скаргою ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову суду першої інстанції від 05.09.2016 про визнання боржника - ТОВ "Сільгосптандем" банкрутом та приймаючи оскаржувану постанову від 13.06.2017, вищезазначеного не врахував, в порушення вимог ст. 111 12 ГПК України, не виконав вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції від 17.01.2017, не з'ясував належним чином правового статусу заявника апеляційної скарги - ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову про визнання боржника ТОВ "Сільгосптандем" - банкрутом, не встановив чи наявний правовий зв'язок між скаржником і банкрутом, зокрема, чи зверталась Державна податкова інспекція з грошовими вимогами до боржника в порядку, встановленому ч. 3 ст. 95 Закону про банкрутство, та чи містять матеріали справи докази звернення податкового органу з грошовими вимогами в установленому законом порядку.

Переглядаючи постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13 червня 2017 року, Вищий господарський суд України керується положеннями розділу ХІІ№ ГПК, у тому числі ст. 111 7 ГПК, якою визначено межі перегляду справи в касаційній інстанції.

Відповідно до ст. 111 7 ГПК касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За результатами розгляду касаційної скарги касаційна інстанція має право:

1) залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення;

3) скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції;

4) скасувати рішення першої інстанції, постанову апеляційної інстанції повністю або частково і припинити провадження у справі чи залишити позов без розгляду повністю або частково;

5) змінити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції;

6) залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов (ст. 111 9 ГПК).

Аналіз наведених процесуальних норм дає підстави для висновку, що за змістом своїх повноважень суд касаційної інстанції не наділений правом припиняти апеляційне провадження у справі.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного суду України від 25.05.2017 у справі № 6/291.

Враховуючи зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова суду апеляційної інстанції від 13.06.2017 у справі № 908/2234/16 підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.

Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції слід взяти до уваги викладене в цій постанові, всебічно, повно й об'єктивно встановити обставини справи.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 - 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосптандем" Мірошника І.В. задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.06.2017 у справі № 908/2234/16 скасувати.

Справу № 908/2234/16 направити на новий розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді О.В. Білошкап

Б.М. Поляков