Постанова

від 21.06.2018 по справі 908/2234/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 908/2234/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Білоуса В.В., Жукова С.В.,

за участю секретаря судового засідання Гаращенко Т.М.

за участю представника арбітражного керуючого Мірошника І.В. - адвоката Гребеник І.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосптандем" Мірошника І.В.

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.02.2018

у справі №908/2234/16

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосптандем"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 31.08.2016 порушено провадження у справі №908/2234/16 про банкрутство ТОВ "Сільгосптандем".

Постановою господарського суду Запорізької області від 05.09.2016 (суддя Дьоміна А.В.) у справі №908/2234/16 ТОВ "Сільгосптандем", визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії - Мірошника І.В.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.11.2016 у справі № 908/2234/16 постанову господарського суду Запорізької області від 05.09.2016 у справі № 908/2234/16 про визнання банкрутом ТОВ "Сільгосптандем" скасовано. Провадження у справі №908/2234/16 про визнання ТОВ "Сільгосптандем" банкрутом припинено.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.01.2017 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.11.2016 у справі №908/2234/16 скасовано, справу № 908/2234/16 передано на розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.02.2018 (колегія суддів: Чернота Л.Ф. - головуючий, Зубченко І.В., Татенко В.М.) постанову господарського суду Запорізької області від 05.09.2016 у справі №908/2234/16 - скасовано, провадження у справі №908/2234/16 про визнання ТОВ "Сільгосптандем" банкрутом закрито.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду апеляційної інстанції, ліквідатор ТОВ "Сільгосптандем" - арбітражний керуючий Мірошник І.В. звернувся з касаційною скаргою та просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.02.2018 у справі №908/2234/16.

Підставами для скасування постанови суду апеляційної інстанції ліквідатор банкрута зазначає порушення та неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і процесуального права.

Так, заявник касаційної скарги посилається на те, що висновок апеляційного суду про те, що податковий орган був позбавлений можливості здійснити відповідну перевірку для з'ясування факту наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків та зборів, є необґрунтованим.

За твердженням ліквідатора ТОВ "Сільгосптандем" - арбітражного керуючого Мірошника І.В., апеляційним судом не з'ясовано правового статусу заявника апеляційної скарги - ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, яка у даному випадку не є кредитором боржника, відтак, позбавлена права на апеляційне оскарження судового рішення у даній справі.

Заявник касаційної скарги наголошує на тому, що у матеріалах справи наявні усі необхідні докази дотримання ТОВ "Сільгосптандем" порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Відзиви на касаційну скаргу до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не надходили.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника арбітражного керуючого Мірошника І.В., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Провадження у даній справі про банкрутство ТОВ "Сільгосптандем" здійснюється в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній з 19.01.2013 (далі - Закон про банкрутство).

Відповідно до ст. 9 Закону про банкрутство, справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Імперативними приписами абз. 2 ч. 1 ст. 95 Закону про банкрутство встановлено, що обов'язковою передумовою для звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Такий порядок передбачений нормами ст. ст. 105, 110, 111 ЦК України, які містять загальні положення про ліквідацію юридичної особи.

Водночас, колегія суддів зауважує, що необхідною та обов'язковою передумовою порушення провадження у справі про банкрутство в порядку норм ст. 95 Закону про банкрутство та визнання боржника банкрутом відповідної до цієї статті є подання та наявність доказів на підтвердження всіх передумов для порушення провадження в порядку названої норми саме на момент звернення боржника із відповідною заявою до господарського суду.

Однією із передумов для звернення до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство на підставі ст. 95 Закону про банкрутство є повідомлення податкового органу про рішення власника боржника щодо ліквідації останнього (ч. 7 ст. 111 ЦК України).

Так, відповідно до ч. 7 ст. 111 ЦК України для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 12.05.2016, ТОВ "Сільгосптандем" перебуває на обліку в ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві з 08.07.2014.

Проте, як встановлено апеляційним судом, докази повідомлення ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про прийняття загальними зборами учасників ТОВ "Сільгосптандем" рішення про припинення діяльності юридичної особи шляхом її ліквідації у добровільному порядку та надсилання первинних документів (регістрів бухгалтерського та податкового обліку для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості) до дати звернення ліквідатора до суду першої інстанції із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Сільгосптандем" (23.08.2016) в матеріалах справи відсутні.

Матеріалами справи підтверджено, що головою ліквідаційної комісії ОСОБА_2 до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС України у м. Києві направлено повідомлення про припинення діяльності ТОВ "Сільгосптандем" в день звернення з заявою про порушення справи про банкрутство до суду першої інстанції - 23.08.2016.

Згідно з ч. 10 ст. 111 ЦК України до затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

При цьому, як з'ясовано судом апеляційної інстанції, що до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС України у м. Києві не подавалася звітність за останній звітний період.

Крім того, апеляційним судом встановлено, що як вбачається з доданих до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Сільгосптандем" доказів, в день звернення з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство - 23.08.2016 головою ліквідаційної комісії боржника направлені повідомлення про припинення діяльності ТОВ "Сільгосптандем" до Київського міського центру зайнятості, Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань м. Києва, Центрального об'єднання УПФУ м. Києва, Київського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів. При цьому, запити до відповідних державних установ направлені після дати затвердження 18.08.2016 проміжного ліквідаційного балансу, а відповіді на них із зазначенням відсутності чи наявності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів у матеріалах справи відсутні.

Відтак, дослідивши зазначені обставини, апеляційний суд дійшов висновку, що головою ліквідаційної комісії боржника не було забезпечено своєчасного надання документів на перевірку контролюючим органам, в тому числі і органам доходів і зборів у процедурі досудової ліквідації ТОВ "Сільгосптандем", тобто не були виконані передумови, необхідні для порушення провадження у справі у порядку ст. 95 Закону про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено апеляційним судом, Запорізькою ОДПІ на виконання ухвали господарського суду Запорізької області від 25.08.2016 повідомлено, що станом на 31.08.2016 податковий борг у ТОВ "Сільгосптандем" відсутній. Однак, судом апеляційної інстанції за результатами дослідження вищезазначена довідка не була прийнята до уваги, оскільки на дату порушення справи про банкрутство ТОВ "Сільгосптандем" боржник знаходиться на обліку у ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві з 08.07.2014, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідна довідка ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві на дату порушення справи про банкрутство ТОВ "Сільгосптандем" в матеріалах справи відсутня.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, що на дату звернення до господарського суду Запорізької області з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Сільгосптандем" головою ліквідаційної комісії ОСОБА_2 не вжито належних заходів щодо з'ясування відсутності чи наявності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до дати складання проміжного ліквідаційного балансу.

Частиною 1 п.1 ст.110 ЦК України визначено, що юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно ч. 3 ст. 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Як вбачається з матеріалів справи, яка розглядається, протоколом №5 від 06.05.2016 учасником ТОВ "Сільгосптандем" Гордею А.А., що володіє 100% голосів, прийнято рішення про припинення діяльності юридичної особи шляхом її ліквідації у загальному порядку та призначено головою ліквідаційної комісії Гордю А.А.

Частиною 1 ст. 105 ЦК України, врегульовано, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

З наданої до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Сільгосптандем" виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 12.05.2016 вбачається, що ТОВ "Сільгосптандем" перебуває в стані припинення, головою комісії з припинення або ліквідатором є ОСОБА_2

З метою забезпечення виконання вимог ст. 105 ЦК України, на офіційному веб-сайті відповідного органу державної влади оприлюднюються відомості про: рішення про припинення юридичної особи, відомостей про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо) та про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог.

Апеляційним судом досліджено, що в матеріалах справи, в порушення приписів ст.105 ЦК України, на дату звернення із заявою до місцевого господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Сільгосптандем" відсутні докази, що підтверджують оприлюднення на офіційному веб-сайті відповідного органу державної влади повідомлення про внесення запису щодо прийняття засновниками рішення про припинення юридичної особи ТОВ "Сільгосптандем" від 06.05.2016 та встановлених строків звернення кредиторів з грошовими вимогами до боржника.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, 15.06.2016 Статут ТОВ "Сільгосптандем" викладено в новій редакції, яка затверджена загальними зборами учасників Товариства (протокол №4 від 15.06.2016).

При цьому, суд апеляційної інстанції встановив, що згідно Статуту ТОВ "Сільгосптандем" в новій редакції, учасниками товариства є ОСОБА_2 та ОСОБА_1. Частка учасників у статутному капіталі товариства становить: ОСОБА_2 - 50%, ОСОБА_1 - 50%.

Формування статутного капіталу відбулося за рахунок внеску учасника підприємства ОСОБА_1 нерухомого майна - квартири №13, за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Володимира Моссаковського, 8, загальною вартістю 1509505,00 грн. та внеску учасника підприємства ОСОБА_2 грошима у сумі 15000,00 грн.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 23.08.2016, з 17.06.2016 боржник перебуває в стані припинення підприємницької діяльності за рішенням засновників, про що внесено відповідний запис. Строк для заявлення кредиторами своїх вимог встановлений до 17.08.2016.

Судом апеляційної інстанції встановлено, а матеріалами справи підтверджується, що на момент звернення з заявою про порушення провадження у даній справі, засновниками (учасниками) юридичної особи ТОВ "Сільгосптандем" є: ОСОБА_2 та ОСОБА_1, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 23.08.2016, однак, в матеріалах справи відсутні докази прийняття рішення про припинення діяльності ТОВ "Сільгосптандем" засновниками (учасниками) - Гордею А.А. та ОСОБА_1

При цьому, загальними зборами учасників ТОВ "Сільгосптандем" у складі двох учасників: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 прийнято рішення про затвердження проміжного ліквідаційного балансу боржника (протокол №13 від 18.08.2016).

Частиною 3 ст. 111 ЦК України встановлено, що під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи. При цьому чинне законодавство не містить в собі будь-яких виключень щодо вчинення таких дій ліквідатором в досудовій процедурі ліквідації боржника.

Частиною 4 ст.111 ЦК України встановлено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази про рахунки підприємства, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах та надавши їм оцінку, апеляційний суд встановив відсутність належних доказів про наявність відкритих рахунків або їх відсутність, руху коштів на них, залишку коштів на рахунках ТОВ "Сільгосптандем" на дату прийняття рішення про припинення діяльності боржника, та у зв'язку з цим дійшов висновку про неможливість дослідити обґрунтоване співвідношення активу та пасиву ТОВ "Сільгосптандем", відображених у проміжному ліквідаційному балансі від 18.08.2016.

До того ж, суд апеляційної інстанції з'ясував, що на час звернення із заявою про порушення справи про банкрутство, головою ліквідаційної комісії не було зроблено запиту до державних органів, які реєструють обтяження (заборону відчуження) майна, зокрема, нерухомого.

При цьому, як встановлено апеляційним судом, інформаційна довідка №67025161 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта датована 31.08.2016, тобто після звернення ліквідатора боржника до суду.

З акту "Про проведення інвентаризації майна" від 18.08.2016 вбачається, що підприємство має нерухоме майно - квартира №13, за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. В. Моссаковського, 8, загальною балансовою вартістю 1 509 505,00 грн., яка передана до статутного фонду ТОВ "Сільгосптандем" учасником ОСОБА_1 із встановленням її вартості у сумі внеску до статутного фонду, а виявлена кредиторська заборгованість становить 1 606 126,00 грн. Будь-яких інших активів за даними інвентаризації не виявлено.

Судова колегія апеляційної інстанції також встановила, що матеріали справи не містять доказів, що підтверджують проведення оцінки нерухомого майна ТОВ "Сільгосптандем". Звіт про оцінку ринкової вартості майна ТОВ "Сільгосптандем" - квартира №13, за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. В. Моссаковського, 8, в матеріалах справи відсутній. У зв'язку із цим, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність доказів належного проведення головою ліквідаційної комісії боржника інвентаризації майна у відповідності до Положення про інвентаризацію, що свідчить про недотримання ліквідатором приписів ч.4 ст.111 ЦК України.

Надавши оцінку наведеним вище обставинам, наявним у справі доказам в їх сукупності, судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ "Сільгосптандем" не дотримано порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України, що є обов'язковою передумовою для звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство в порядку норм ст. 95 Закону про банкрутство.

Згідно ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи заявника касаційної скарги щодо дотримання ТОВ "Сільгосптандем" порядку добровільної ліквідації та наявності підстав для визнання ТОВ "Сільгосптандем" банкрутом не спростовують обґрунтованих висновків суду апеляційної інстанції з огляду на викладене вище та не можуть бути прийняті колегією суддів, оскільки фактично зводяться до посилань на обставини справи та прохання надати нову оцінку доказам у справі, які, на думку скаржника, були неправильно оцінені судами апеляційної інстанції під час розгляду справи, що в силу вимог ст.300 ГПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

Крім того, аргументи ліквідатора ТОВ "Сільгосптандем" - арбітражного керуючого Мірошника І.В. про те, що ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві не є кредитором боржника, а оскаржувана в апеляційному порядку постанова про визнання боржника банкрутом не стосується прав та обов'язків контролюючого органу, а отже не має право на апеляційне оскарження, відхиляється колегією суддів з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України (в редакції, чинній на момент звернення з апеляційною скаргою), сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 106 ГПК України (в зазначеній редакції), окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, зокрема, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 1 Закону про банкрутство передбачено, що сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); учасниками у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Відповідно до п.п. 41.1.1 ч. 41.1. ст. 41 Податкового Кодексу України, контролюючим органам державою делеговано повноваження контролю та справляння податків з суб'єктів підприємницької діяльності.

Статтею 78 Податкового Кодексу України передбачено порядок проведення документальних позапланових перевірок. Зокрема, відповідно до п.п.78.1.7 Податкового Кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Відтак, враховуючи положення наведених норм та з урахуванням особливостей процедури банкрутства в порядку ст. 95 Закону про банкрутство, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві має правовий статус контролюючого органу, і є учасником даної справи про банкрутство ТОВ "Сільгосптандем", незважаючи на те, що не зверталось з грошовими вимогами до боржника.

Враховуючи викладене та з огляду конкретні обставини даної справи, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про те, що ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві має право на звернення із апеляційною скаргою на постанову місцевого господарського суду про визнання боржника банкрутом.

Таким чином, виходячи з аналізу наведених норм, враховуючи встановлені судами обставини відсутності обов'язкових передумов та ознак, за яких порушується та здійснюється провадження у справі із застосуванням процедури, передбаченої статтею 95 Закону про банкрутство, з огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції правильно скасував постанову місцевого господарського суду та дійшов законного і обґрунтованого висновку про припинення провадження у даній справі по банкрутство ТОВ "Сільгосптандем".

При цьому, слід зазначити, що матеріали справи свідчать про те, що суд апеляційної інстанції всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та правильно, з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права вирішив спір у даній справі.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

У рішенні у справі "Сутяжник проти Росії" (заява № 8269/02) від 23.07.2009 Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що не може бути скасоване правильне по суті судове рішення та не може бути відступлено від принципу правової визначеності лише з підстав порушення правил юрисдикції та задля правового пуризму, судове рішення може бути скасоване лише з метою виправлення істотної судової помилки.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

Відтак, наведені ліквідатором ТОВ "Сільгосптандем" Мірошником І.В. у касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваної постанови, оскільки вони спростовуються встановленими у справі обставинами та не доводять порушення або неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а колегія суддів не встановила істотної судової помилки, фундаментальних порушень при розгляді апеляційним судом питання щодо наявності підстав для порушення провадження у справі по банкрутство ТОВ "Сільгосптандем" за ст. 95 Закону про банкрутство.

Враховуючи викладене, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що постанова Донецького апеляційного господарського суду від 12.02.2018 у справі № 908/2234/16 прийнята судом у відповідності до фактичних обставин та у відповідності до вимог матеріального права і процесуального права, підстав для її зміни або скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 240, 300, 301, 314, 315, 317 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосптандем" Мірошника І.В. залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.02.2018 у справі № 908/2234/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий- Ткаченко Н.Г.

Судді- Білоус В.В.

Жуков С.В.