Постанова

від 04.12.2017 по справі 921/208/17-г/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2017 року Справа № 921/208/17-г/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів: Ковтонюк Л.В., Корнілової Ж.О., Карабаня В.Я. за участю представника:Гаркавенко О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 15.08.2017 у справі №921/208/17-г/13господарського суду Тернопільської області за позовом Тернопільської обласної організації Всеукраїнської громадської організації інвалідів "Українське товариство глухих" до 1. регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області 2.громадської організації "Тернопільська організація інвалідів" провизнання недійсними наказу РВ ФДМУ по Тернопільській області від 08.12.2016 № 00689 та договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 08.12.2016 Рішенням господарського суду Тернопільської області від 28.04.2017 (суддя Стопник С.Г.) позов задоволено, визнано недійсним наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області від 08.12.2016 № 00689 "Про укладення договору оренди державного нерухомого майна", визнано недійсним на майбутнє укладений 08.12.2016 між відповідачами договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, яке перебуває на балансі державної установи "Госпрозрахункова група Тернопільської обласної державної адміністрації", а саме частини приміщень адмінбудинку, загальною площею 607,6 кв.м., цокольний поверх загальною площею 193,3 кв.м., перший поверх загальною площею 199,1 кв.м., другий поверх загальною площею 215,2 кв.м., реєстровий номер 35939813.5.ШИВУИЮ268, розташованого за адресою: вул.Багата, 1, м.Тернопіль.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.08.2017 (колегія у складі суддів: Хабіб М.І., Скрипчук О.С., Юрченко Я.О.) з пункту 3 резолютивної частини рішення господарського суду Тернопільської області від 28.04.2017 виключено слова "…на майбутнє…", в іншій частині дане рішення суду залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.08.2017, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.08.2017 та рішення господарського суду Тернопільської області від 28.04.2017, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, Вищий господарський суд України

В С Т А Н О В И В:

В березні 2017 року Тернопільська обласна організація Всеукраїнської громадської організації інвалідів "Українське товариство глухих" звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області та Громадської організації "Тернопільська організація інвалідів", в якому просило визнати недійсними наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області від 08.12.2016 № 00689 "Про укладення договору оренди державного нерухомого майна" та договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 1180, який укладено між відповідачами.

В обґрунтування позову Тернопільська обласна організація Всеукраїнської громадської організації інвалідів "Українське товариство глухих" вказало про те, що відповідач-1 відмовляючи позивачу в укладенні договору оренди нерухомого майна, порушив вимоги абзацу 4 частини четвертої статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", пункт 19 Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 № 906, яке виразилося в тому, що відповідач-1 неправомірно відмовив позивачу в укладенні договору оренди та прийняв спірний наказ на підставі якого уклав договір з відповідачем-2, тобто надав перевагу останньому.

Приймаючи рішення у справі, господарський суд Тернопільської області в рішенні від 28.04.2017 вказав про те, що 29.09.2016 позивач звернувся до відповідача-1 із заявою про надання в оренду державного нерухомого майна, строком на два роки 11-ть місяців, але листом від 12.10.2016 відповідач-1 повідомив позивача, що не може надати в оренду нерухоме майно, оскільки листом від 11.10.2016 № 02-5089/22-12 Тернопільська обласна державна адміністрація погодило з іншою особою оренду майна з метою розміщення фірмового магазину вітчизняного промислового підприємства товаровиробника, що виробляє товари, які не відносяться до товарів підакцизної групи, а також відповідач-1 вказав про те, що розмістив інформацію у засобах масової інформації про намір передати в оренду нерухоме майно. Також судом встановлено, що відповідач-1 листом від 22.11.2016 № 17-14-04429 повідомив позивача про дату та місце проведення конкурсу, а також необхідність подати низку документів для допуску до участі у конкурсу, на виконання якої позивач подав заяву про участь у конкурсі від 02.12.2016 та пропозиції з приводу виконання умов конкурсу. Втім відповідач-1 прийняв 08.12.2016 наказ № 00689 "Про укладення договору оренди державного нерухомого майна" на підставі якого, 08.12.2016 уклав з відповідачем-2 договір оренди № 1180 нерухомого майна, що належить до державної власності на умовах викладених у даному договорі. 09.12.2016 відповідачем-1 прийнято наказ № 00693, яким, з урахуванням пропозицій конкурсної комісії з проведення конкурсу на право оренди державного нерухомого майна, скасовано проведення конкурсу на право оренди державного нерухомого майна та листом від 13.12.2016 № 17-14-04763 відповідач-1 повідомив позивача про те, що відповідач-1 без проведення конкурсу уклав договір оренди від 08.12.2016 за № 1180 з особою, яка відповідно до законодавства має право на отримання відповідного державного майна без проведення конкурсу, а саме з відповідачем-2.

Місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що позивач відповідно до вимог абзацу 4 частини четвертої статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" є особою, яка має право на отримання в оренду державного майна без проведення конкурсу, а також вказав на те, що відмова відповідача-1 викладена у листі від 12.10.2016 № 17-14-03868 щодо відмови в укладенні договору оренди з позивачем, з посиланням на лист Тернопільської обласної державної адміністрації від 29.06.2016 № 05-3285/22-12, яка погодила передачу майна в оренду, є неправомірною, оскільки відповідач-1 надав перевагу відповідачу-2 в укладенні договору оренди нерухомого майна, в той час як право на оренду нерухомого майна виникло у позивача з моменту його звернення до відповідача-1 із заявою про надання в оренду приміщення, на момент надходження якої вже існувала згода Тернопільської обласної державної адміністрації, а відтак відповідач-1 повинен був укласти договір оренди з позивачем без проведення конкурсу незалежно від того чи така заява була подана до розміщення оголошення про намір передати майно в оренду чи після такого. Отже, прийняття відповідачем-1 спірного наказу та укладення з відповідачем-2 оспорюваного договору відбулося з порушенням вимог абзацу 4 частини четвертої статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", пункт 19 Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 № 906, що є підставою для визнання їх недійсними.

Львівський апеляційний господарський суд погодився із висновком господарського суду Тернопільської області.

З зазначеними висновками погоджується і Вищий господарський суд України, оскільки вони відповідають чинному законодавству України та матеріалам справи. Підстав для задоволення касаційної скарги регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області немає.

Крім того, безпідставним є посилання відповідача-1 у касаційній скарзі як на підставу для її задоволення на рішення господарського суду Одеської області від 06.09.2016 із справи № 916/1703/16, оскільки Господарським процесуальним кодексом України не передбачена обов'язковість правових позицій вказаного суду для суду касаційної інстанції при вирішенні спору в іншій справі.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.08.2017 у справі № 921/208/17-г/13 залишити без змін.

Головуючий Л.Ковтонюк

судді: Ж.Корнілова

В.Карабань