Постанова

від 28.11.2017 по справі 910/9996/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2017 р. Справа№ 910/9996/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Дідиченко М.А.

при секретарі: Ігнатюк Г.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Куничак О.В. (довіреність від 25.09.2017 року )

від відповідача 1: Касіяненко І.В. (довіреність від 03.03.2017 р.);

від відповідача 2: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Автономні джерела струму

на рішення господарського суду міста Києва від 08.09.2017 року

у справі № 910/9996/17 (суддя: Спичак О.М.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Автономні джерела струму

до 1. публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

2. товариства з обмеженою відповідальністю "Базіс ВК"

про визнання недійсним рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі та визнання недійсним договору ,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю Автономні джерела струму звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про визнання недійсним рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі та визнання недійсним договору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.06.2017р. залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Базіс ВК".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.09.2017 р. було залучено до участі у розгляді справи в якості відповідача 2 товариство з обмеженою відповідальністю "Базіс ВК".

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.09.2017 р. у справі № 910/9996/17 в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю Автономні джерела струму" відмовлено повністю.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що за умовами тендерної документації при поданні тендерної пропозиції надається забезпечення тендерної пропозиції, яке повинно містити, в тому числі, умови щодо терміну дії не менше ніж 125 календарних днів з дати фактичного кінцевого строку подання пропозицій (включно), у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку стосовно відсутності у відповідача 1 з наданих позивачем документів (банківської гарантії) дійсної можливості встановити строк дії наданого заявником забезпечення, що вказує на невідповідність пропозиції товариства з обмеженою відповідальністю Автономні джерела струму умовам тендерної документації, а отже, правомірність та узгодження з приписами ч.1 ст.30 Закону України "Про публічні закупівлі" відхилення пропозиції вказаної особи тендерним комітетом замовника. Також зазначив, що пропозицію товариства з обмеженою відповідальністю Автономні джерела струму було відхилено ще на стадії розкриття пропозицій учасників закупівлі через невідповідність тендерній документації, тоді як укладений між відповідачем 1 та відповідачем 2 правочин став наслідком оцінки тендерних пропозицій та визначення переможця відкритих торгів, як завершального етапу проведення процедури закупівлі, а тому фактично результати процедури закупівлі не впливають на права та інтереси позивача, а визнання їх недійсними у будь-якому випадку не призвело б до відновлення прав та законних інтересів товариства з обмеженою відповідальністю Автономні джерела струму".

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Автономні джерела струму звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 08.09.2017 р. у справі № 910/9996/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказав на те, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що були порушені права позивача, як учасника процедури закупівлі, за наслідками якої переможцем безпідставно визнано особу, яка надала тендерні пропозиції, що не відповідають заявленим замовником торгів вимогам тендерної документації. Крім того зазначив, що ТОВ Базіс ВК в своїх тендерних пропозиціях надало завідомо неправдиву інформацію щодо істотних технічних характеристик акумуляторних батарей, які були предметом закупівель, у зв'язку вважає, що одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, а це є підставою для визнання правочину недійсним на підставі ст. 230 ЦК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2017 р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Автономні джерела струму прийнято до провадження та призначено справу до розгляду.

18.10.2017 року через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача 1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити рішення господарського суду міста Києва від 08.09.2017 р. у справі № 910/9996/17 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2017 р. клопотання представника позивача було задоволено, відкладено розгляд справи на 28.11.2017 р.

В судовому засіданні 28.11.2017 року представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати.

Представник відповідача-1 вказав на те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 15.11.2016р. філією "Центр забезпечення виробництва" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" було розміщено в електронній системі закупівель на сайті Prozorro.gov.ua оголошення проведення відкритих торгів (ідентифікатор закупівлі за № UA-2016- 11-15-001497-а), предметом закупівлі (Лот №5) за якими визначено: Код ДК 021:2015:31400000-0 Акумулятори, гальванічні елементи та гальванічні батареї; Код ДК 016:2010:27.20.2 Акумулятори електричні та частини до них - 23 комплекти з очікуваною вартістю 8 322 574,38 грн. з податком на додану вартість із кінцевим строком подання пропозицій 03.03.2017р.

Вимоги до предмету закупівлі визначено у тендерній документації відкритих торгів. (том 1, а.с. 115)

Відповідно до п. 3.3 розділу 3 тендерної документації встановлено вимоги до забезпечення тендерної пропозиції. Зокрема, вказано, що забезпечення тендерної пропозиції надається у вигляді банківської гарантії.

Згідно додатку № 7 до тендерної документації "Вимоги до тендерної пропозиції та забезпечення виконання договору гарантом, за якими виступає банківська установа" при поданні тендерної пропозиції забезпечення тендерної пропозиції надається у електронному вигляді з наданням електронного цифрового підпису гаранта у рекомендованому форматі PDF та Word. Забезпечення тендерної пропозиції повинне містити, зокрема, такі істотні умови: назву документа - "Гарантія"; номер, дату та місце складання; термін дії повинен бути не менше ніж 125 календарних днів з дати фактичного кінцевого строку подання пропозицій (включно). (том 1, а.с. 147)

Зі змісту протоколу №277/52/17-Т від 20.03.2017 р. розгляду тендерних пропозиції вбачається, що для участі у вказаній вище процедурі закупівлі тендерні пропозиції було надано наступними особами: товариство з обмеженою відповідальністю "Санта Ойл" (лоти 1,3), товариство з обмеженою відповідальністю Метробудкомплект (лоти 1,3), товариство з обмеженою відповідальністю Автономні джерела струму (лоти 2, 4, 5, 6, 7), товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Укрпромвпровадження (лоти 2, 4, 5, 6, 7), товариство з обмеженою відповідальністю Базіс ВК (лоти 5,7), товариство з обмеженою відповідальністю "Глорія-Трейд" (лоти 5, 7). (том 1, а.с. 152)

З зазначеного протоколу також вбачається, що за наслідками розгляду тендерних пропозицій тендерним комітетом замовника було встановлено, що пропозиція товариства з обмеженою відповідальністю Автономні джерела струму не відповідає умовам тендерної документації, а саме учасником надано тендерне забезпечення (лот 2, 4, 5, 6, 7) у вигляді банківської гарантії №5847-1-16Г, яка містить положення про те, що гарантія діє на умовах та з моменту, визначеному в договорі про надання гарантії №5847-1-16Г від 14.12.2016р., який не надано у складі тендерної документації, так з наявних документів в складі пропозиції не можливо встановити чи гарантія №5847-1-16Г набрала чинність станом на кінцевий строк подання та зокрема на 03.03.2017 р., що не відповідає вимогам п. 3.3. та додатку № 7 до тендерної документації.

Відповідно до протоколу №277/52/17-Т від 20.03.2017р. розгляду тендерних пропозицій тендерним комітетом було прийнято рішення про: допуск до подальшого аукціону, як таких, що відповідають умовам тендерної документації, зокрема, технічним і якісним вимогам за лотом 1 та за лотом 3: товариство з обмеженою відповідальністю "Санта Ойл", товариство з обмеженою відповідальністю Метробудкомплект ; за лотом №5 товариство з обмеженою відповідальністю Базіс ВК , товариство з обмеженою відповідальністю "Глорія-Трейд"; відмінено відкриті торги за лотами 2, 4, 6, 7 за номером UA-2016-11-15-001497-а в електронній системі закупівель на підставі абз. 6 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі" - допущено до оцінки менше двох пропозицій.

У подальшому, філією "Центр забезпечення виробництва" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" було акцептовано за лотом № 5 пропозицію товариства з обмеженою відповідальністю "Базіс ВК" та направлено останньому повідомлення №277/56/1-17Т про намір укласти договір UA-2016-11-15-001497-а. (том 1, а.с. 23)

14.07.2017 р. між філією "Центр забезпечення виробництва" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", що діє від імені та в інтересах публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Базіс ВК" (постачальник) було укладено договір поставки №ЦЗВ-07-01117-01, п.1.1 якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а замовник прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується в специфікації, яка є невід'ємною частиною даного, на умовах, викладених у договорі.

Позивач, звертаючись з даним позовом до суду, вказує, що відповідачем 1 неправомірно було відхилено тендерну пропозицію товариства з обмеженою відповідальністю Автономні джерела струму . До того ж, позивачем також наголошено, що пропозиція відповідача 2 також не відповідає вимогам тендерної документації оспорюваної процедури закупівлі, зокрема, в частині технічних вимог до лоту № 5, а отже, на думку заявника, філією "Центр забезпечення виробництва" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" було невірно визначено переможця торгів.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, пропозицію позивача було відхилено ще на стадії розкриття пропозицій учасників закупівлі через невідповідність тендерній документації, тоді як укладений між ПАТ Українська залізниця та ТОВ Базік ВК правочин став наслідком оцінки тендерних пропозицій та визначення переможця відкритих торгів, як завершального етапу проведення процедури закупівлі. Вказане свідчить про те, що фактично результати процедури закупівлі не впливають на права та інтереси позивача, а визнання їх недійсними не забезпечить відновлення прав та законних інтересів ТОВ Автономні джерела струму

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлено Законом України "Про публічні закупівлі", метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Так, згідно вимог статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" публічна закупівля - це придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом; тендер (торги) - це здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі); товари - це продукція, об'єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов'язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.

Статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі " унормовано, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Вимоги до тендерної документації визначено відповідно до статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" зокрема зазначено, що тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу для загального доступу. Тендерна документація повинна містити: 1) інструкцію з підготовки тендерних пропозицій; 2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність вимогам статті 17 у разі, якщо така інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним; 3) інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов'язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент". Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля; 4) кількість товару та місце його поставки; 5) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги; 6) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 7) проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов; 8) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота); 9) перелік критеріїв та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги критеріїв. Опис методики оцінки за критерієм "ціна" повинен містити інформацію про врахування податку на додану вартість (ПДВ); 10) строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій; 11) інформацію про валюту, у якій повинна бути розрахована і зазначена ціна тендерної пропозиції; 12) інформацію про мову (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції; 13) зазначення кінцевого строку подання тендерних пропозицій; 14) розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 15) розмір, вид, строк та умови надання, умови повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає його надати); 16) прізвище, ім'я та по батькові, посаду та адресу однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв'язок з учасниками; 17) у разі закупівлі робіт - вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб'єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю. Тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити. Тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме - технічні помилки та описки. Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

При цьому, вимогами ч. 1 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі" унормовано, що замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо: 1) він має незаперечні докази того, що учасник пропонує, дає або погоджується дати прямо чи опосередковано будь-якій посадовій особі замовника, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція щодо найму на роботу, цінна річ, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі або застосування замовником певної процедури закупівлі; 2) відомості про юридичну особу, яка є учасником, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення; 3) службову (посадову) особу учасника, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення у сфері закупівель корупційного правопорушення; 4) суб'єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів); 5) фізична особа, яка є учасником, була засуджена за злочин, учинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку; 6) службова (посадова) особа учасника, яка підписала тендерну пропозицію, була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку; 7) тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов'язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника; 8) учасник визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура; 9) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"; 10) юридична особа, яка є учасником, не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 30 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо: 1) учасник: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником; 2) переможець: відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону; 3) наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону; 4) тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

Вимоги до предмету закупівлі визначено у тендерній документації відкритих торгів. У п.3.3 розділу 3 тендерної документації встановлено вимоги до забезпечення тендерної пропозиції у вигляді банківської гарантії.

Згідно додатку №7 до тендерної документації "Вимоги до тендерної пропозиції та забезпечення виконання договору, гарантом за якими виступає банківська установа", вбачається, що при поданні тендерної пропозиції забезпечення тендерної пропозиції надається у електронному вигляді з наданням електронного цифрового підпису гаранта у рекомендованому форматі PDF та Word. Забезпечення тендерної пропозиції повинна містити такі істотні умови, зокрема, назву документа - "Гарантія"; номер, дату та місце складання; термін дії повинен бути не менше ніж 125 календарних днів з дати фактичного кінцевого строку подання пропозицій (включно). (том 1, а.с. 147)

Як видно з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції за наслідками розгляду тендерних пропозицій тендерним комітетом замовника було встановлено, що пропозиція товариства з обмеженою відповідальністю Автономні джерела струму не відповідає умовам тендерної документації, а саме учасником надано тендерне забезпечення (лот 2, 4, 5, 6, 7) у вигляді банківської гарантії №5847-1-16Г, яка містить положення про те, що гарантія діє на умовах та з моменту, визначеного в договорі про надання гарантії №5847-1-16Г від 14.12.2016р., який не надано у складі тендерної документації. (том 1, а.с. 152)

Як вбачається зі змісту банківської гарантії №5847-1-16Г від 16.12.2016 р. публічного акціонерного товариства "РВС Банк", як надана позивачем в забезпечення тендерної пропозиції, остання діє на умовах та з моменту, визначеному в договорі про надання гарантії №5847-1-16Г від 14.12.2016р. строком дії до 24.04.2017р. включно. (том 1, а.с. 163)

За поясненнями відповідача 1, які з боку позивача не заперечуються, договір про надання гарантії №5847-1-16Г від 14.12.2016 р. замовнику у складі тендерної пропозиції надано не було.

Таким чином, враховуючи те, що у складі тендерної пропозиції позивача був відсутній договір про надання гарантії №5847-1-16Г від 14.12.2016р., а тому банківська гарантія №5847-1-16Г від 16.12.2016р., надана позивачем, не містить підтвердження її чинності, та, відповідно, що термін її дії не менше, ніж 125 календарних днів з дати фактичного кінцевого строку подання пропозицій (включно), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про невідповідність пропозиції товариства з обмеженою відповідальністю Автономні джерела струму умовам тендерної документації, а отже, правомірність відповідно до приписів ч. 1 ст. 30 Закону України "Про публічні закупівлі" відхилення пропозиції вказаної особи тендерним комітетом замовника.

Одночасно, посилання відповідача з цього приводу на рішення №352-Р/ПК-ПЗ ВІД 25.01.2017р. постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, судом першої інстанції правомірно відхилено, оскільки останнє прийнято за наслідками розгляду скарги іншої юридичної особи та в межах іншої процедури публічної закупівлі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість та недоведеність тверджень позивача про неправомірне відхилення філією "Центр забезпечення виробництва" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" тендерної пропозиції товариства з обмеженою відповідальністю Автономні джерела струму .

Водночас, відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Як видно зі вимог ст. ст.15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Тобто, відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення факту порушення або оспорювання прав і охоронюваних законом інтересів покладено саме на позивача.

Як було вказано вище, за наслідками проведення процедури закупівлі переможцем відкритих торгів було визнано товариство з обмеженою відповідальністю "Базіс ВК" та акцептовано пропозицію вказаного учасника.

14.04.2017 р. між філією "Центр забезпечення виробництва" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", що діє від імені та в інтересах публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Базіс ВК" (постачальник) було укладено договір поставки №ЦЗВ-07-01117-01 (а.с. 63-68 том 1), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а замовник прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується в специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору, на умовах, викладених у договорі.

Таким чином, оскільки пропозицію товариства з обмеженою відповідальністю Автономні джерела струму було відхилено на стадії розкриття пропозицій учасників торгів через невідповідність тендерної документації, доводи представника апелянта про порушення його прав та законних інтересів, як учасника спірної процедури закупівель за результатами оцінки пропозицій конкурсних торгів, не знаходять свого підтвердження та спростовуються вищенаведеним.

Вказане свідчить про те, що фактично результати процедури закупівлі не впливають на права та інтереси позивача, а визнання їх недійсними у будь-якому випадку не призвело б до відновлення прав та законних інтересів товариства з обмеженою відповідальністю Автономні джерела струму .

Аналогічну правову позицію висловлено Вищим господарським судом України у постанові від 24.02.2016р. по справі № 922/3976/15 та від 19.01.2017р. по справі №910/9483/16.

Посилання заявника на невідповідність тендерної пропозиції товариства з обмеженою відповідальністю "Базіс ВК", оскільки останній в своїх тендерних характеристиках надав завідомо неправдиву інформацію щодо істотних технічних характеристик акумуляторних батарей, що були предметом закупівель, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки його доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю Автономні джерела струму до публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" в особі Філії "Південно-Західна залізниця" про визнання недійсними рішення про визначення учасником-переможцем Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЗІС ВК" (ідентифікатор закупівлі №UA-2016-11-15-001497-а), яке оприлюднене 28.03.2017р. за №ЦЗВ-650/277/1497-а/1 на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення № 277/56/1-17Т.

Стосовно позовних вимог про визнання недійсним договору поставки №ЦЗВ-07-01117-01 від 14.04.2017р., укладеного між філією "Центр забезпечення виробництва" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", та товариством з обмеженою відповідальністю "Базіс ВК", колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положення ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. "Про судову практику розгляду цивільних прав про визнання правочинів недійсними" правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Частинами 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України унормовано, що підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно приписів статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Перелік вказаних вимог, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, є вичерпним.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Частиною 4 ст.656 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Враховуючи, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав, встановлених ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України. Аналогічну правову позицію наведено у постановах від 26.08.2014р. та від 25.02.2015р. Верховного Суду України по справах №3-36гс14, №4/178//2011/5003.

При вирішенні спору про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи ст.ст. 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце (відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14).

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Пунктом 2.1. Постанови №11 від 29.05.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Пунктом 2.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними роз'яснено, що якщо чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, господарському суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви слід керуватися правилами статей 1 і 2 ГПК України. Отже, крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

Таким чином, оскільки пропозицію товариства з обмеженою відповідальністю "Автономні джерела струму було відхилено ще на стадії розкриття пропозицій учасників закупівлі через невідповідність тендерній документації, а тому незгода позивача з рішенням відповідача призводить до оціночних суджень щодо волевиявлення сторін у спірному правочині. А оскільки у правочині зовнішнє волевиявлення особи має відповідати його внутрішній волі, а тому вона має бути спрямована на досягнення відповідного юридичного наслідку, у зв'язку з чим не можуть розглядатися як правочини ті фактичні дії особи, які не призводять безпосередньо до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав та обов'язків.

Під час розгляду справи публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" наявність волевиявлення на укладання договору № ЦЗВ-07-01117-01 від 14.04.2017 з товариством з обмеженою відповідальністю "Базіс ВК" під сумнів ніяким чином не ставиться.

Враховуючи те, що фактично рішення про визначення переможця процедури закупівлі не впливають на права та інтереси позивача, а визнання його недійсним у будь-якому випадку не призвело б до відновлення прав та законних інтересів товариства з обмеженою відповідальністю Автономні джерела струму , з огляду на те, що укладання оспорюваного правочину також не вплинуло на права та законні інтереси заявника, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині визнання недійсним договору поставки № ЦЗВ-07-01117-01 від 14.04.2017р., укладеного між філією "Центр забезпечення виробництва" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", що діє від імені та в інтересах публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", та товариством з обмеженою відповідальністю "Базіс ВК" задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Дослідивши матеріали, наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 08.09.2017 року у справі № 910/9996/17, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Автономні джерела струму на рішення господарського суду міста Києва від 08.09.2017 року у справі № 910/9996/17 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 08.09.2017 року у справі № 910/9996/17 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/9996/17 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Дідиченко