Ухвала

від 30.11.2017 по справі 802/1428/17-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1428/17-а Головуючий у 1-й інстанції: Альчук Максим Петрович

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

30 листопада 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Сторчака В. Ю. Ватаманюка Р.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Поділля Дар" до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2017 року приватне підприємство "Поділля Дар" звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року позов задоволено: визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області №0007051406 від 07 серпня 2017 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги податковий орган вказав, що позивачем занижено податок на додану вартість, в тому числі за рахунок неправомірного включення до складу податкового кредиту по господарських операціях позивача ПП "Поділля Дар" з контрагентом ТОВ "Торговельно-транспортна компанія 2016".

Враховуючи, що судом участь сторін в судовому засіданні не визнавалась обов'язковою, колегія суддів прийшла до висновку щодо можливості апеляційного розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що посадовими особами Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на підставі направлення від 21.06.2017 року №1156 та наказу від 07.06.2017 року №1136 проведено документальну позапланову виїзну перевірку приватного підприємства "Поділля Дар" з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Торговельно-транспортна компанія 2016" за період 2017 року.

За результатами перевірки складено акт від 05.07.2017 року № 892/14/36830926, згідно якого встановлено порушення п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за березень 2017 року в сумі 190219 грн.

На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 07.08.2017 року №0007051406, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 237774 грн. з них: 190219 - податкове зобов'язання, 47555 - штрафні (фінансові) санкції.

Позивач, вважаючи таке рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області протиправним, звернувся за захистом своїх прав до суду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що судом не встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства під час формування податку на додану вартість, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

07 серпня 2017 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007051406, у якому зазначено про порушення п. 198.1, п. 198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.1 ст.198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Так, між ТОВ "Торгівельно-транспортна компанія 2016" (постачальник) та ПП "Поділля Дар" (покупець) укладено договір поставки № 27-3 від 21.03.2017 року.

Згідно п. 1.1 вказаного договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити продукцію, іменовану у подальшому товар у кількості, асортименті, по ціні та в строки відповідно до накладних, а саме - насіння соняшнику урожаю 2016 року, в кількості 110 тонн, вартістю 10450 грн. за одну тонну.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що кількість, асортимент та ціна товару на кожну окрему партію зазначається у відповідній накладній. Накладна складається у письмовій формі, підписується уповноваженими представниками сторін, скріплюється печатками сторін і є невід'ємною частиною даного договору. Кожна наступна накладна не відміняє та не призупиняє дію попередніх накладних ні в цілком, ні в частині, якщо тільки в ній не зазначено інше.

На виконання умов вказаного договору та на підтвердження придбання товару, вказаного в договорі поставки, приватним підприємством "Поділля Дар" надано наступні первинні документи: платіжні доручення № 38 від 12.04.2017 року, № 35 від 31.03.2017 року, № 29 від 27.03.2017 року, видаткову накладну № 21 від 24.03.2017 року та податкову накладну від 24.03.2017 року № 34 на загальну суму 224152,50 грн., у тому числі з ПДВ в сумі 37358,75 грн., видаткову накладну № 22 від 24.03.2017 року та податкову накладну від 24.03.2017 року № 35 на загальну суму 80584,92 грн., в тому числі з ПДВ в розмірі 13430,82 грн., видаткову накладну № 24 від 25.03.2017 року та податкову накладну від 25.03.2017 року № 37 в загальній сумі 81943,68 грн., в тому числі ПДВ 13657,28 грн., видаткову накладну № 23 від 25.03.2017 року та податкову накладну від 25.03.2017 року № 36 в загальній сумі 237051,36 грн., в тому числі ПДВ 39508,56 грн., видаткову накладну №26 від 27.03.2017 року та податкову накладну від 27.03.2017 року № 39 на загальну суму 65847,60 грн., в тому числі з ПДВ 10974,60 грн., видаткову накладну № 27 від 27.03.2017 року та податкову накладну від 27.03.2017 року № 52 на загальну суму 229734,96 грн., в тому числі ПДВ 38289,16 грн., видаткову накладну № 25 від 27.03.2017 року та податкову накладну від 27.03.2017 року № 38 на загальну суму 222000,48 грн., в тому числі ПДВ 37000,08 грн.

Вказані податкові накладні зареєстровані позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних та прийняті податковим органом.

Також здійснення господарських операцій між приватним підприємством "Поділля Дар" та ТОВ "Торговельно-транспортна компанія 2016" підтверджується поданими товарно-транспортними накладними № 14-03 від 24.03.2017 року, № 18-03 від 25.03.2017 року, № 21-03 від 27.03.2017 року, № 11-04 від 17.04.2017 року.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно із ч. 2 ст. 9 Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наявні у матеріалах справи документи відповідають вимогам до первинних документів, містять усі визначені законом необхідні реквізити, їх зміст підтверджує реальність господарських операцій ТОВ "Поділля Дар" з контрагентом ТОВ "Торговельно-транспортна компанія 2016", щодо поставки товару, визначеного у договорі № 27-3 від 21.03.2017 року.

В апеляційній скарзі відповідач вказує, що протягом березня 2017 року за даними ЄРПН ТОВ "Торговельно-транспортна компанія 2016" мало взаємовідносини із контрагентами-постачальниками, ТОВ "Віва-Трейд", ТОВ "Вінст Груп", ТОВ "Світанок-СВ", ТОВ "Нік Транс Лайн", ТОВ "Євро Транс Альянс", ТОВ "Ребіліті", ТОВ "Вінкап", ТОВ "Окко-Рітейл", ПАТ "Укрнафта", ТОВ "Касео Союз", ТОВ "СКБ Оіл Груп" та ін. платники ПДВ.

В ЄРПН за березень 2017 року наявна реєстрація 352 ПН на адресу ТОВ "Торговельно-транспортна компанія 2016" із номенклатурою товару - послуги з перевезення вантажів, бензин, дизпаливо, вантажні автомобілі на загальну суму ПДВ 702088 грн.

Протягом березня 2017 року за даними ЄРПН ТОВ "Торговельно-транспортна компанія 2016" мало взаємовідносини із контрагентами-покупцями, в тому числі ПП "Поділля Дар".

В ЄРПН за березень 2017 року наявна реєстрація 30 податкових накладних на адресу покупців із номенклатурою товарів: металопрофіль, світильники, умивальники, двері, металопластикові вікна, блочно-модульне приміщення для КТПМ-ВА-35/10-2*2500 УХЛ1 (РП-35 кВ), лист плоский, металопрофільний, панель, трансформатор силовий масляний, стакани паперові, канцелярські товари, миючі засоби, макуха соняшникова, насіння соняшника та ін. на суму ПДВ - 673440 грн.

А тому податковий орган вважає, що дані податкових накладних, виданих та отриманих ТОВ "Торговельно-транспортна компанія 2016" за березень 2017 року вказують на проведення транзитних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди третім особам з метою формування штучного податкового кредиту та податкових зобов'язань, а також вказують на невідповідність номенклатури придбаних у вказаних періодах товарів (робіт, послуг) номенклатурі реалізованих товарів (робіт, послуг) по ланцюгу постачання.

Крім того, перевіркою встановлено відсутність відомостей про майно, складські приміщення, які ТОВ "ТТК 2016" використовувало у своїй діяльності, трудових ресурсів.

Платник податку на додану вартість (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Таким чином, платник податків, який придбав товар в особи, що порушує вимоги податкового законодавства, не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію та не знав про певні порушення правил ведення господарської діяльності та оподаткування своїм контрагентом.

Суд апеляційної інстанції не бере до уваги посилання органу державної фіскальної служби щодо недобросовісності постачальника позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентом податкової дисципліни та правильності ведення ним податкового або бухгалтерського обліку.

За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволенні позову, так як позивачем доведено здійснення господарських операцій, що підтверджується поданими документами, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М. Судді Сторчак В. Ю. Ватаманюк Р.В.