Рішення

від 04.12.2017 по справі 904/5839/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.11.2017 Справа № 904/5839/17

За позовом Селянського (фермерського) господарства "Дорошенко", смт Межова Дніпропетровської області

до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, м. Дніпро

про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки

Головуючий колегії - суддя Воронько В.Д.

Члени колегії - судді: Назаренко Н.Г.

Татарчук В.О.

Представники:

від позивача: Дорошенко В.В., паспорт серії НОМЕР_1, виданий Межівським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 14.11.2000, голова СФГ;

від позивача: Михайленко О.О., довіреність від 23.06.2017, представник;

від відповідача: Армашова І.М., довіреність № 9-4-0.61-6605/2-17 від 26.04.2017, головний спеціаліст.

СУТЬ СПОРУ:

13.05.2017 Селянське (фермерське) господарство "Дорошенко" (позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (відповідач), у якій заявило вимоги про:

визнання поновленим з 01 вересня 2016 року на той самий строк і на тих самих умовах, з урахуванням змін внесених угодою від 21.12.2012, договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 1222687700:02:002:0351 від 28.03.2006, укладеного між Селянським (фермерським) господарством "Дорошенко", ЄДРПОУ 20280987, і Межівською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області, зареєстрованого 31.07.2006 Межівським відділом земельних ресурсів Дніпропетровської області у книзі реєстрації договорів оренди землі за номером №040612401191;

визнання укладеною з 26 вересня 2016 року між Селянським (фермерським) господарством "Дорошенко", ЄДРПОУ 20280987, і Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 39835428, додаткової угоди від 26.09.2016 про поновлення договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 1222687700:02:002:0351 від 28.03.2006, в редакції, яка 27.09.2016 разом з Листом-повідомленням була направлена СФГ "Дорошенко" до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області і зареєстрована Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області за вхідним номером № 27-9016/0/1-16 від 29.09.2016.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача вимог ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" про обов'язкове підписання у місячний строк Додаткової угоди від 26.09.2016 року про поновлення Договору оренди від 28.03.2006 року земельної ділянки кадастровий номер 1222687700:02:002:0351.

Разом з позовом заявник подав заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, шляхом заборони відповідачу до прийняття рішення у цій справі вчиняти будь-які дії, що пов'язані з передачею у власність або у користування третім особам земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 85 га, кадастровий номер 1222687700:02:002:0351, яка відноситься до земель державної власності і розташована на території Райпільської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області, а також земельних ділянок, які повністю чи частково накладаються на вказану земельну ділянку кадастровий номер 1222687700:02:002:0351.

25.07.2017 відповідач подав клопотання відкласти розгляд справи через зайнятість свого представника в інших судових процесах.

Позивач подав клопотання витребувати у відповідача оригінал договору оренди земельної ділянки від 28.03.2006 та оригінал додаткової угоди до договору від 21.12.2012.

Вказані клопотання судом розглянуто та задоволено, розгляд справи ухвалою від 25.07.2017 відкладено на 10.08.2017 та витребувано у відповідача оригінали договору оренди землі з позивачем і додаткової угоди до нього. Вказаною ухвалою суду також відкладено вирішення питання щодо розгляду заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову до отримання письмових пояснень від відповідача.

10.08.2017 відповідач подав заперечення на позовну заяву, в якому, посилаючись на недотримання позивачем встановленого ст. 33 Закону України "Про оренду землі" порядку реалізації переважного права на поновлення договору оренди землі та невиконання ним вимог наказу Мінагрополітики від 11.10.2011 №536 "Про затвердження порядку ведення агрохімічного паспорту поля, земельної ділянки", просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач у поясненнях стосовно реєстрації договору оренди земельної ділянки від 28.03.2006 року, наданих суду 10.08.2017, повідомив, що не може відповісти на питання, чому реєстрація договору від 28.03.2006 року оренди земельної ділянки площею 85 га, розташованої на території Райпільської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області, відбулася лише 31.07.2006 року, оскільки у 2006 році обов'язок забезпечення реєстрації договорів оренди землі покладався на Межівський відділ земельних ресурсів, посадові особи якого безпосередньо забезпечували, контролювали і здійснили процедуру реєстрації вищезазначеного договору оренди.

На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у судовому засіданні 10.08.2017 оголошено перерву до 15.08.2017.

15.08.2017 позивач подав до суду заяву про відвід судді, яку судом залишено без задоволення, та заперечення на заперечення відповідача. У своєму запереченні позивач зазначив, що подане 10.08.2017 представником відповідача заперечення на позовну заяву не може бути прийняте судом до уваги, оскільки даний документ не передбачений Господарським процесуальним кодексом України, тобто не відповідає вимогам закону за формою та змістом, не спростовує доводів позовної заяви СФГ "Дорошенко", не містить належних обґрунтувань позиції відповідача щодо предмета спору, а також неправильно тлумачить положення ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Відповідач у додаткових письмових поясненнях, наданих суду 15.08.2017, зокрема, зазначив, що Держгеокадастр та його територіальні органи під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність в межах норм безоплатної приватизації повинні надавати дозволи на розроблення документації із землеустрою та передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації відповідно до зазначених переліків, насамперед учасникам антитерористичної операції. Відповідач також зауважив, що термін дії договору оренди земельної ділянки від 28.03.2006 сплив 31.07.2016, у зв'язку з чим земельну ділянку з кадастровим номером 1222687700:02:002:0351 площею 85,0 га розподілено Головним управлінням між учасниками антитерористичної операції; 22.05.2017 державним кадастровим реєстратором скасовано державну реєстрацію даної земельної ділянки та віднесено її до архівного шару даних геоінформаційної системи внаслідок реєстрації нових ділянок для ведення особистого господарства учасниками АТО.

У судовому засіданні 15.08.2017 представник позивача також заявив клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою суду від 15.08.2017 у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено, строк розгляду справи продовжено на 15 днів та розгляд справи відкладено на 13.09.2017 о 10:30.

За клопотанням позивача від 13.09.2017 та відповідно до приписів частини 7 ст. 81-1 ГПК України здійснюється фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В судовому засіданні 13.09.2017 позивач заявив клопотання про витребування у Межівської районної державної адміністрації (52900, Дніпропетровська обл., смт Межова, вул. ім. Грушевського, 5) наступних документів:

- оригіналу договору оренди земельної ділянки від 28.03.2006, зареєстрованого Межівським відділом земельних ресурсів Дніпропетровської області 31.07.2006 за №040612401191, за яким позивачем було отримано право оренди земельної ділянки площею 85 га, що відноситься до земель державної власності і розташована на території Райпільської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області;

- оригіналу угоди від 21.12.2012 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 28.03.2006.

Дане клопотання вмотивоване тим, що на даний час відповідачем не виконані вимоги ухвал суду від 25.07.2017 та 15.08.2017 щодо надання оригіналів вказаних документів; при цьому другі примірники вказаних документів знаходяться у Межівській РДА.

Окрім того, позивачем надані письмові пояснення щодо повідомлення відповідача про скасування державної реєстрації земельної ділянки, в яких вказано, що інформація відповідача щодо скасування 22.05.2017 державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 1222687700:02:002:0351 площею 85,0 га є неправдивою. Так, за твердженням позивача, надані відповідачем накази про затвердження документації із землеустрою були видані пізніше, ніж скасовано реєстрацію земельної ділянки, а тому власники новоутворених земельних ділянок не могли звернутися з відповідними заявами про реєстрацію земельних ділянок, що утворилися шляхом поділу вищевказаної ділянки, з метою скасування її реєстрації. Також позивач посилається на те, що у порядку, визначеному законом, право оренди земельної ділянки не припинялося. Окрім того, 29.06.2017 посадовою особою відповідача було винесено постанову про притягнення Дорошенка В.В. до адміністративної відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки з кадастровим номером 1222687700:02:002:0351. Також для долучення до матеріалів справи позивач надав документи, що підтверджують означений факт притягнення до адміністративної відповідальності.

Представник відповідача надав усні заперечення на доводи позивача, а також повідомив, що йому необхідний час для отримання документальних підтверджень його доводів.

Ухвалою суду від 13.09.2017 у зв'язку зі складністю спору розгляд справи призначено у колегіальному складі.

Розпорядженням господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2017 №790, відповідно до п. 2.3.23 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, визначено наступний склад колегії: головуючий колегії суддя - Воронько В.Д., судді - Татарчук В.О., Назаренко Н.Г.

Ухвалою суду від 18.09.2017 справу прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого - судді Воронько В.Д., суддів Татарчука В.О. і ОСОБА_5 та призначено її розгляд в судовому засіданні на 17.10.2017.

06.10.2017 на адресу господарського суду Дніпропетровської області від Межівською районної державної адміністрації Дніпропетровської області на виконання вимог ухвали суду від 18.09.2017 надійшов лист із доданими до нього оригіналами договору оренди земельної ділянки, укладеного 28.03.2006 між Межівською райдержадміністрацією та СФГ "Дорошенко" і зареєстрованого у Межівському відділі земельних ресурсів 31.07.2006 року за №040612401191, та оригіналу угоди про внесення змін до вказаного договору оренди земельної ділянки, яка зареєстрована у відділі Держкомзему у Межівському районі 21.12.2012 року за №122260004003389 (копії яких судом долучено до матеріалів справи, т. 2, а.с. 68-78).

Від відповідача 17.10.2017 до початку судового засідання подано клопотання про долучення до матеріалів справи копій наступних документів: заяви СФГ "Дорошенко" №3 від 15.04.2016; листів відділу у Межівському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №2202/409-17-0.31 від 14.08.2017 та №2525/409-17-0.31 від 13.10.2017; наказів Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №4-8050/15-16-СГ від 21.11.2016, №4-8554/15-16-СГ від 01.12.2016, №4-8557/15-16-СГ від 01.12.2016, №4-8694/15-16-СГ від 02.12.2016, №4-8700/15-16-СГ від 02.12.2016, №4-8844/15-16-СГ від 05.12.2016.

17.10.2017 позивач подав до суду письмові пояснення стосовно повторної заяви СФГ "Дорошенко" від 15.04.2016 року та направлення Головному управлінню Держгеокадастру у Дніпропетровській області оригіналу договору оренди земельної ділянки від 28.03.2006 року та інших документів, де зазначив, що заява СФГ "Дорошенко" №3 від 15.04.2016 року дійсно подавалася до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, однак це повторне, дублююче звернення господарства до управління Держгеокадастру з проханням розглянути питання поновлення договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 1222687700:02:002:0351. Позивач стверджує, що першим було клопотання вих. №3 від 15.04.2016 про надання дозволу на поновлення договору оренди земельної ділянки кадастровий №1222687700:02:002:0351 із долученими до нього документами, які вимагало Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області для розгляду питання поновлення договору оренди, а саме: копіями реєстраційних документів СФГ "Дорошенко", паспорту, документа про РНОКПП голови СФГ "Дорошенко"; кадастровим планом земельної ділянки; договором оренди земельної ділянки від 28.03.2006 року разом з угодою від 21.12.2012 року про внесення змін до нього; довідкою про відсутність заборгованості по орендній платі; витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку; витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про зареєстровані майнові права, пов'язані із земельною ділянкою. Також позивач вказує, що зазначене клопотання не було вчасно зареєстроване посадовими особами Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, у зв'язку з чим 25.04.2016 особисто головою СФГ "Дорошенко" написано і подано повторну заяву про розгляд питання поновлення договору оренди, яка фактично була дублікатом клопотання №3 від 15.04.2016. Тому цей самий номер і дату було поставлено і на зазначеній повторній заяві. Як пояснює позивач, додатків до цієї заяви ніяких не додавалось, так як вони вже знаходилися у розпорядженні Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, потрапивши до управління разом з клопотанням вих. №3 від 15.04.2016.

Також, 17.10.2017 позивач вдруге подав до суду заяву про відвід судді Воронько В.Д. від розгляду справи №904/5839/17, у задоволенні якої судом відмовлено.

Ухвалою суду від 17.10.2017, з огляду на необхідність подання сторонами додаткових доказів, розгляд справи відкладався до 07.11.2017.

19.10.2017 від позивача надійшло клопотання про витребування доказів у Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, а саме:

- реєстраційно-контрольних карток вхідних документів, зареєстрованих 01.07.2016 за №27-6927/0/1-16, 01.08.2016 за №27-7664/0/1-16, 29.09.2016 за №27-9016/0/1-16 із роздруківками маркувальної інформації у вигляді штрихкодів; сканкопій вказаних вхідних документів та рішень, прийнятих внаслідок їх розгляду;

- 35-ти клопотань учасників АТО про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, з доданими до них документами, що посвідчують участь заявників в АТО, та доданими до них графічними матеріалами, на яких зазначені бажані місця розташування та розміри земельних ділянок; 35-ти наказів Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про надання дозволів на розробку проектів землеустрою стосовно відведення земельних ділянок учасникам АТО за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 1222687700:02:002:0351 та про затвердження документації із землеустрою і надання цих земельних ділянок, а також 35-ти витягів з Державного земельного кадастру про реєстрацію новостворених земельних ділянок.

Вказане клопотання судом розглянуто та задоволено, у судовому засіданні, яке відбулось 07.11.2017 року, відповідача зобов'язано надати суду витребувані позивачем докази.

За письмовим клопотанням позивача від 07.11.2017 судом до матеріалів справи долучено роздруківку з публічної кадастрової карти України станом на 06.11.2017 по земельній ділянці (архівній) кадастровий номер 1222687700:02:002:0351.

07.11.2017 позивач звернувся до суду із клопотанням про продовження строку розгляду справи на 15 днів, розгляд якого судом відкладено до наступного судового засідання.

У судовому засіданні 07.11.2017 відповідно до положень ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 14.11.2017.

14.11.2017 відповідач подав до суду додаткові письмові пояснення, в яких, зокрема, зазначив, що Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області є суб'єктом владних повноважень, але його дії чи бездіяльність не оскаржувалися позивачем в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України. Хоча й з листа-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення від 31.05.2016 вих. №27-4-7777.32-6085/2-16, й з листа від 24.03.2017 вих. №27-4-0.332-5275/2-17 випливало, що Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області не вбачало за можливе поновити договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1222687700:02:002:0351 від 28.03.2006. Відповідач також повідомляє, що земельну ділянку з кадастровим номером 1222687700:02:002:0351 площею 85,00 га було скасовано державним кадастровим реєстратором 22.05.20017 у зв'язку із її поділом та віднесено до архівного шару даних геоінформаційної системи; дії по скасуванню реєстрації земельної ділянки були вчинені державним кадастровим реєстратором на підставі постанови Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012 "Про затвердження порядку ведення Державного земельного кадастру". Тому, як вказує відповідач, відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 1222687700:02:002:0351 на теперішній час на публічній кадастровій карті відсутні, але даний кадастровий номер можливо знайти в архівних відомостях національної кадастрової системи. До додаткових письмових пояснень Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області додано документи, які підтверджують розподіл спірної земельної ділянки між учасниками АТО.

14.11.2017 позивач подав до суду заяву про відкладення розгляду справи на будь-яку іншу дату, оскільки в цей же день вже було призначене раніше судове засідання в Дніпропетровському апеляційному адміністративному суді у справі №181/581/17 (2-а/181/17/17), в якому беруть участь ті ж самі сторони.

Судовою колегією розглянуто та задоволено вказану заяву позивача та його клопотання від 07.11.2017 про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою суду від 14.11.2017 строк розгляду справи продовжено до 29.11.2017 включно та відкладено розгляд справи на 27.11.2017.

27.11.2017 позивач надав письмові пояснення стосовно наданих стороною відповідача наказів про надання дозволу на розробку проектів землеустрою та про затвердження документації із землеустрою.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.03.2006 між Селянським (фермерським) господарством "Дорощенко" (далі - позивач, орендар) та Межівською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області (далі - орендодавець) було укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір), за умовами пункту 1 якого орендодавець на підставі розпорядження від 22.02.2006 року №65/3-р-06 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 85,00 га, в тому числі ріллі 85,00 га, розміщену на території Райпільської сільської ради Межівського району.

Пунктом 2 договору визначено цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 835465 грн. 00 коп. (п. 4 договору).

Пунктом 8 договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі - 98,29 грн за 1 га протягом року, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця, тобто - 696,22 грн щомісячно протягом дії цього договору.

В подальшому, орендодавцем та орендарем угодою про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, зареєстрованою в книзі реєстрації Межівського відділу Держкомзему у Межівському районі 21.12.2012 за №122260004003389 (т. 1, а.с 62), внесено зміни до пункту 8 договору шляхом узгодження його нової редакції, а саме: "Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3% від грошової оцінки землі - 369,90 грн за 1 га протягом року, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця, тобто 2620,13 грн щомісячно протягом дії цього договору.".

За умовами пункту 16 договору передача земельної ділянки здійснюється без розроблення проекту відведення.

Земельна ділянка, виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку, згідно схеми та передається орендареві на протязі 10 діб після державної реєстрації договору, згідно акту прийому-передачі (п. 17 договору).

Даний договір укладено терміном на 10 років (п. 6 договору).

31.07.2006 договір зареєстровано у Межівському відділі земельних ресурсів, про що в книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за №040612401191. Факт державної реєстрації договору засвідчено виконавчим комітетом Райпільської сільської ради Межівського району.

На виконання умов договору 31.07.2006 року орендодавцем було передано в натурі, а орендарем прийнято земельну ділянку загальною площею 85,00 га, в тому числі ріллі 85,00 га, терміном на 10 років, для ведення фермерського господарства, що підтверджується актом про прийом та передачу земельної ділянки, наданої в оренду голові селянського (фермерського) господарства "Дорошенко" Дорошенку Володимиру Володимировичу, копія якого наявна у матеріалах справи (т. 2, а.с. 75).

Речове право позивача, як орендаря земельної ділянки кадастровий номер 1222687700:02:002:0351, площею 85,00 га, зареєстроване 24.03.2016, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-1204555102017 від 28.03.2017 (т. 1, а.с. 71-72).

Відповідно до частини другої статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальними законами, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі" та Земельний кодекс України.

За змістом статей 18, 20 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі підлягає державній реєстрації, якщо такий договір укладений. Після державної реєстрації укладеного договору оренди землі він набирає чинності.

Отже, строк дії спірного договору оренди землі починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов'язки по договору, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін (постанова Верховного суду України від 18.01.2017 у справі №6-2777цс16).

Отже, відповідно до зазначених норм матеріального права датою закінчення строку дії спірного договору є 31.07.2016 року.

У пункті 7 договору узгоджено, що після закінчення строку дії цього договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору письмово повідомити орендодавця про намір продовжити його дію.

Ці положення договору узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 Цивільного кодексу України та статтею 33 Закону України "Про оренду землі"

Так, у частині першій статті 777 Цивільного кодексу України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Крім того, стаття 764 Цивільного кодексу України передбачає таку правову конструкцію, як поновлення договору найму, яка зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.

Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" фактично об'єднує два вищенаведені випадки пролонгації договору оренди.

Оскільки Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (далі - відповідач) відповідно до частини четвертої статті 122 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) з 01.01.2013 набуло повноважень щодо передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, як територіальний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин по Дніпропетровській області, позивач, маючи намір скористатися своїм переважним правом на поновлення договору від 28.03.2006 оренди земельної ділянки кадастровий номер 1222687700:02:002:0351, звернувся до відповідача з клопотаннями №3 від 15.04.2016 та №5 від 21.06.2016 із відповідною пропозицією. Позивач зазначає, що первісне його звернення було залишено відповідачем без задоволення, а повторне - без відповіді.

Незважаючи на закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки від 28.03.2006, СФГ "Дорошенко" після 31.07.2016 року продовжує користуватися земельною ділянкою кадастровий номер 1222687700:02:002:035 і заборгованості по орендній платі не має, у підтвердження чого позивачем надано копію довідки Райпільської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області №537 від 31.03.2017 (т. 1, а.с. 75) та оригінали довідок Райпільської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області №1166 від 20.07.2017 (т. 1, а.с. 186) і №1859 ВІД 13.11.2017 (т. 3, а.с. 2).

Позивач зауважує, що у період з 31.07.2016 до 31.08.2016, тобто протягом одного місяця після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки від 28.03.2006, від відповідача на адресу СФГ "Дорошенко" не надходило повідомлень про заперечення у поновленні зазначеного договору, що, на думку позивача, є підставою для поновлення договору оренди земельної ділянки від 28.03.2006 на той самий строк і на тих самих умовах згідно правил, встановлених статтею 33 Закону України "Про оренду землі".

Заявлені в позові вимоги позивач обґрунтовує тим, що договір оренди земельної ділянки від 28.03.2006 року вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах з 01.09.2016, тобто після спливу одного місяця від дня закінчення строку дії договору (ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі"). Після цього, у місячний строк, тобто у період з 01.09.2016 року по 30.09.2016 року включно, сторонами в обов'язковому порядку мала бути укладена додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення (ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі"). Відмова відповідача укласти додаткову угоду від 26.09.2016 про поновлення договору оренди земельної ділянки від 28.03.2006 була направлена СФГ "Дорошенко" лише 24.03.2017, тобто через понад п'ять місяців після отримання зазначеної додаткової угоди, що, як стверджує позивач, свідчить про зволікання Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області в укладенні додаткової угоди від 26.09.2016 року про поновлення договору від 28.03.2006 оренди земельної ділянки кадастровий номер 1222687700:02:002:035.

Зазначені обставин стали причиною звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на прийняття Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області за наслідками розгляду заяви позивача вих. №3 від 15.04.2016 року - негативного рішення щодо поновлення договору оренди (лист-повідомлення №27-4-7777.32-6085/2-16 від 31.05.2016), оскільки позивачем не було дотримано вимог ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в частині порядку реалізації переважного права на поновлення договору оренди землі та належного виконання обов'язків за умовами договору. Відповідач зазначає, що неналежне виконання умов договору, а саме - його пункту 25, полягає у бездіяльності позивача, яка виразилась у невиконання приписів наказу Мінагрополітики від 11.10.2011 №536 "Про затвердження порядку ведення агрохімічного паспорту поля, земельної ділянки". Також відповідач зауважує, що норма ст. 33 Закону України "Про оренду землі", яка встановлює наслідки користування орендарем земельною ділянкою після закінчення договору оренди, є зовсім іншою правовою конструкцією та іншим порядком поновлення договорів оренди землі. Тому, на думку відповідача, неможливо визнати укладеним договір оренди земельної ділянки, який було підписано лише однією стороною, а друга сторона в силу вищенаведених обставин не мала наміру його укладати. Тож, відповідач вважає, що на теперішній час договір оренди земельної ділянки від 28.03.2006 року припинив свою дію саме із закінченням його строку. У зв'язку з чим і виник спір.

Досліджуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, судом до уваги приймається наступне.

Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Правовою підставою набуття права орендного землекористування є укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із частиною четвертою статті 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

У відповідності до змін, внесених до земельного законодавства України, та з утворенням територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) згідно з постановою Кабінету Міністрів України №5 від 14.01.2015, повноваження по розпорядженню землями сільськогосподарського призначення державної форми власності здійснюють відповідні територіальні органи Держгеокадастру.

Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №308 від 17.11.2016 затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, серед повноважень якого передбачено розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Дніпропетровської області.

Частиною першою статті 19 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Відповідно до ст. 31 цього Закону договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Одночасно, статтею 33 Закону України "Про оренду землі" та нормами статей 764, 777 Цивільного кодексу України передбачено можливість поновлення договору оренди землі.

У статті 777 цього Кодексу закріплене переважне перед іншими особами право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, на укладення договору найму на новий строк після спливу його строку. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.

Стаття 764 ЦК України визначає загальні положення щодо правових наслідків продовження користування майном після закінчення строку договору найму, а саме: якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

За приписами частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (ч. 2 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч. 3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (ч. 4 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу (ч. 7 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку (ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч. 9 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (ч. 10 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

Як вбачається, стаття 33 Закону України "Про оренду землі" об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.

Так, у частині першій статті 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Реалізація зазначеного переважного права на поновлення договору оренди можлива лише за умови дотримання встановлених цією нормою певної процедури і строків та наявності волевиявлення сторін (частини 2 - 5 цієї статті). При цьому, переважне право орендарів на поновлення договору оренди поширюється на ті випадки, коли земля знову передається в оренду.

Так, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити наступні юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом України у постановах від 23.03.2016 у справі №6-146цс16, від 13.04.2016 у справі №6-2027цс15.

Частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачена інша підстава поновлення договору оренди, а саме у тому разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Тобто, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність наступних юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди.

Вказана правова позиція викладена Верховним судом України у постановах від 25.02.2015 №6-219цс14 та № 610цс15, від 18.03.2015 №6-3цс15 та № 6-4цс15.

Таким чином, стаття 33 Закону України "Про оренду землі", у тому числі частина перша, регламентує переважне право орендаря перед іншими особами на укладення договору оренди землі , а частина шоста - підстави поновлення договору оренди, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди .

Частинами восьмою, дев'ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

У матеріалах справи міститься клопотання позивача за №3 від 15.04.2016 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в якому орендар на підставі ст.ст. 15-1, 118, 121, 122 Земельного кодексу України просив розглянути питання про надання йому дозволу на поновлення договору оренди щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, орієнтовною площею 85,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Райпільської ради Межівського району Дніпропетровської області із земель державної власності, у межах норм безоплатної приватизації (т. 1, а.с. 63). З тексту вказаного клопотання вбачається, що позивачем до нього було додано наступні документи: копію паспорта заявника, копію ідентифікаційного коду заявника; географічні матеріали, на яких зазначено місце розташування земельної ділянки, а також копію та оригінал договору оренди від 28.03.2006; витяг; статут; довідку про відсутність заборгованості; витяги з ДРРПНМ і ДЗК, про що зазначено рукописним текстом. Однак, дане клопотання позивача за №3 від 15.04.2016 року не містить будь-якої відмітки про його отримання та реєстрацію відповідачем.

Матеріали справи свідчать, що позивач звертався до відповідача і з клопотанням за №3 від 15.04.2016 (т. 2, а.с. 100) іншої форми та змісту, в якому також просив розглянути питання про продовження договору оренди земельної ділянки за кадастровим номером 1222687700:02:002:351 для ведення фермерського господарства терміном на 10 років. В обґрунтування клопотання позивачем зазначено, що договір оренди землі від 28.03.2006 за реєстраційним номером 040612401191 втрачає свою чинність 31.07.2016 і орендарем 15.04.2016 згідно пункту 7 цього договору подано заяву на його продовження.

Вказане клопотання зареєстровано Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області 25.04.2016, тобто у межах строку визначеного пунктом 7 спірного договору, за реєстраційним номером вхідної кореспонденції - 27-4437/0/1-16.

Зі змісту первісного та повторного клопотань Селянського (фермерського) господарства "Дорошенко" за №3 від 15.04.2016 вбачається, що позивач, реалізуючи своє переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), у порушення частини третьої статті 33 Закону України "Про оренду землі" не додав до звернення до відповідача проекту відповідної додаткової угоди.

Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області у відповідь на клопотання позивача за №3 від 15.04.2016 (вх. №27-4437/0/1-16 від 25.04.2016), повідомило останнього листом-повідомленням про прийняте рішення №27-4-7777.32-6085/2-16 від 31.05.2016 (т. 1, а.с. 64), що, виходячи з приписів статей 319, 626 Цивільного кодексу України, реалізація переважного права на поновлення договору оренди можлива лише за умови дотримання процедури, встановленої статтею 33 Закону України "Про оренду землі" та наявності волевиявлення сторін. Відповідачем у даному листі-повідомленні зауважено, що для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити, серед іншого, факт належного виконання орендарем обов'язків за умовами договору. З огляду на те, що позивачем до клопотання не було додано проекту додаткової угоди, як передбачено статтею 33 Закону України "Про оренду землі", а копії наданих документів у порушення п. 5.27 Вимог до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003 не засвідчені належним чином, відповідач відмовив позивачу у поновленні вказаного договору.

Крім того, позивач стверджує, що 01.07.2017 ним було подано до відповідача клопотання за №5 від 21.06.2016 про поновлення договору оренди із доданим до нього проектом додаткової угоди про поновлення цього договору (т. 1, а.с. 65-66).

На даному клопотанні міститься рукописна відмітка про його реєстрацію 01.07.2016 за №27-6927/0/1-16, що не дає можливості ідентифікувати особу, якою зроблено цей напис. З огляду на що даний документ не може вважатися у розумінні статей 34, 36 ГПК України належним доказом звернення позивача до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

За умовами договору не пізніше ніж за 2 місяці до закінчення строку дії договору оренди землі позивач мав надати відповідачу проект додаткової угоди до договору, але зазначеного терміну не дотримався.

Наданий позивачем з порушенням строку в якості додатку до клопотання №5 від 21.06.2016 проект додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 28.03.2006 року (т. 1, а.с. 66) не містить ані даних щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, ані даних щодо розміру орендної плати, що є істотними умовами договору оренди земельної ділянки. До того ж, позивачем змінено умови договору, зокрема, в частині строку дії договору - з 10 до 14 років.

В подальшому, 01.08.2016, тобто після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки від 28.03.2006, позивач подав до Держгеокадастру у Дніпропетровській області заяву, в якій просив відповідача надати йому відповідь на звернення з приводу продовження договору оренди земельної ділянки площею 85,0 га Райпільської сільської ради (т. 1, а.с. 67).

Після закінчення строку дії договору позивач продовжив користуватися земельною ділянкою кадастровий номер 1222687700:02:002:351 та вносити орендну плату, обумовлену умовами цього договору, що підтверджується копією довідки Райпільської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області №537 від 31.03.2017 (т. 1, а.с. 75). З огляду на відсутність у період з 31.07.2016 по 31.08.2016 листа-повідомлення від Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про заперечення у поновленні договору оренди земельної ділянки від 28.03.2006, позивач в односторонньому порядку підписав додаткову угоду від 26.09.2016 про поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах та направив її супровідним листом від 26.09.2016 для підписання відповідачу у відповідності до вимог частин 8, 10 Закону України "Про оренду землі".

Відповідач у листі за №27-4-0.332-5275/2-17 від 24.03.2017 (т. 1, а.с. 86) у відповідь на звернення позивача від 26.09.2016 повідомив останнього про неможливість укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 28.03.2006, дія якого припинилась, у зв'язку з чим вдруге заперечив щодо поновлення договору.

Тож, позивач вважає, що Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області непідписанням додаткової угоди від 26.09.2016 року про поновлення договору оренди від 28.03.2006 року земельної ділянки кадастровий номер 1222687700:02:002:0351 у місячний строк після закінчення терміну дії цього договору порушено вимоги частин 6, 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Зі змісту позовної заяви вбачається, що матеріально-правовими підставами позовних вимог позивач визначає частини 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та частину 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки вважає порушеним як переважне його право на поновлення договору, так і право орендаря на поновлення договору, що регламентується частиною 6 зазначеної правової норми.

Варто зазначити, що поновлення договору оренди земельної ділянки у спосіб, визначений частинами 1-5 статті 33 "Про оренду землі" можливе виключно за наявності рівних умов з іншими особами - претендентами на право оренди цієї земельної ділянки.

Господарський суд вважає за необхідне наголосити на правовій позиції Верховного Суду України, що викладена у постановах від 23.03.2016 у справі №6-146цс16, від 13.04.2016 справі №6-2027цс15 і полягає в тому, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту, буде порушене у разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Висловлюючи свою правову позицію у постанові від 25.02.2015 №6-10цс/15, Верховний Суд України зазначив, що порушення переважного права орендаря, яке підлягає захисту відповідно до ст. 3 Цивільного кодексу України, матиме місце при укладенні договору оренди:

- із новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право;

- у випадку недосягнення згоди щодо плати за новим договором та інших умов договору з іншим наймачем на більш сприятливих умовах та укладення з ним договору, на тих самих умовах, які запропоновані попереднім наймачем при реалізації переважного права;

- укладення договору з новим орендарем за умови, що підставою відмови попередньому орендарю у поновленні договору оренди було повідомлення орендодавця про необхідність використовувати об'єкт оренди для власних потреб.

Виходячи з наведеного, слід дійти висновку, що переважне право орендаря (перевага перед іншою особою) на поновлення договору може бути реалізоване у випадку, коли земля знов передана в оренду.

Вказана правова позиція викладена Верховного суду України у постановах від 25.02.2015 №6-219цс14 та №610цс15, від 18.03.2015 №6-3цс15 та №6-4цс15.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що у межах передбаченого договором строку (п. 7 договору оренди земельної ділянки від 28.03.2006) позивачем не було дотримано процедури реалізації переважного права на поновлення договору оренди, встановленої частинами 2-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", а відповідачем не виявлено волевиявлення щодо такого поновлення. Вказані обставини, а також відсутність доказів того, що земельна ділянка кадастровий номер 1222687700:02:002:351 була передана в оренду іншим особам, виключають можливість застосування до правовідносин між сторонами частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки від 28.03.2006.

Стосовно підстав поновлення договору оренди, визначених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", суд зауважує на тому, що даною норми передбачено умови поновлення договору оренди, саме у разі, коли орендар не направив орендодавцю лист-повідомлення, а продовжив користуватися земельною ділянкою, належно виконуючи умови договору і не отримав заперечення від орендодавця на продовження користування об'єктом оренди у місячний строк після закінчення дії договору.

У даному випадку, як свідчать матеріали справи, відповідач до закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки від 28.03.2006 у листі-повідомленні за №27-4-7777.32-6085/2-16 від 31.05.2016 повідомив позивача про неможливість поновлення цього договору. У зв'язку з чим спірний договір припинив свою дію 31.07.2016, а відповідач продовжив користуватися об'єктом оренди за відсутності відповідної правової підстави. Тому вимоги позивача, заявлені на підставі положень частин 6, 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі", є необґрунтованими.

Крім того, за приписами частини 10 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Отже, зміна фактичних площ і меж земельних ділянок з присвоєнням їм нових кадастрових номерів унеможливлює пролонгацію укладеного раніше договору у порядку, передбаченому частинами 1 та 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки такі зміни мають наслідком укладання договору оренди земельних ділянок із дотриманням вимог закону щодо порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (постанова Верховного Суду України від 25.05.2016 у справі №911/1707/15, постанова від 25.05.2016 у справі № 3-312гс16).

За приписами частини 1 статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Статтею 79-1 цього Кодексу визначений порядок формування земельної ділянки як об'єкта оренди цивільних прав та передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування. У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв'язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Як вбачається з матеріалів справи, земельну ділянку з кадастровим номером 1222687700:02:002:0351, площею 85,00 га, державним кадастровим реєстратором 22.05.2017 віднесено до архівного шару даних геоінформаційної системи при реєстрації нових ділянок для ведення особистого селянського господарства учасникам антитерористичної операції та скасовано її державну реєстрацію (лист відділу у Межівському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №2202/409-17-0.31 від 14.08.2017). Інформація про земельну ділянку з кадастровим номером 1222687700:02:002:0351 знаходиться в архівних відомостях національної кадастрової системи, про що свідчить роздруківка з публічної кадастрової карти України по земельній ділянці кадастровий номер 1222687700:02:002:0351 (джерело: http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta) (т. 2 , а.с. 116). Розподіл спірної земельної ділянки підтверджується наявними у матеріалах справи копіями клопотань учасників антитерористичної операції та членів їх сімей щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність; наказів Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" за період листопада-грудня 2016 року; заяв учасників антитерористичної операції та членів їх сімей про затвердження розробленої документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення селянського господарства; наказів Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" (т. 2, а.с. 91-96, 127-237).

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що на момент порушення провадження у даній справі мало місце скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки кадастровий номер 1222687700:02:002:0351 та подальше формування за рахунок її площі інших земельних ділянок із присвоєнням ним кадастрових номерів.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України №8 від 20.05.2013 "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів" роз'яснено, що відповідно до частини другої статті 30 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду. Суди повинні мати на увазі, що під діями також слід розуміти рішення, прийняті зазначеними суб'єктами владних повноважень з питань реєстрації. Спори, які виникають у цих відносинах, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Позивачем у передбаченому законом порядку не оскаржено дій державного кадастрового реєстратора по скасуванню земельної ділянки кадастровий номер 1222687700:02:002:0351 та формуванню шляхом її поділу нових земельних ділянок і не надано суду у даній справі доказів за наслідками вчинення такої дії.

Частиною першою статті 32 ГПК України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем наявності як підстав для поновлення договору оренди земельної ділянки від 28.03.2006 року в порядку частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", так і на підставі частини 6 вказаної норми, на які посилався позивач.

Суд також вважає за необхідне зазначити наступне. В силу вимог частини 9 статті 33 Закону України "Про оренду землі" яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Однак, як встановлено судом, позивач зазначеним способом захисту свого права не скористався. Даний позов до господарського суду позивачем пред'явлено лише 13.05.2017, майже через 10 місяців після закінчення строку дії договору, тобто позивачем не вчинялись дії, спрямовані на судовий захист права, яке позивач вважав порушеним ще у 2016 році.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати у сумі 3200,00 грн сплаченого судового збору за подання позовної заяви, 800,00 грн сплаченого судового збору за подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову та витрати на оплату послуг адвоката покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Дніпропетровської області

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано - 04.12.2017.

Головуючий колегії - суддя В.Д. Воронько

Суддя Н.Г. Назаренко

Суддя В.О. Татарчук