Постанова

від 30.11.2017 по справі 826/6553/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №826/6553/15 Головуючий у 1- й інстанції: Аблов Є.В.; Суддя - доповідач: Костюк Л.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

30 листопада 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Твердохліб В.А.;

за участю секретаря: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду заяву Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Євроконсалтсервісгруп до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю Євроконсалтсервісгруп звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що у відповідача не було законних підстав та повноважень приймати оскаржувані податкові повідомлення-рішення, оскільки останні прямо суперечать нормам Конституції України, а також вимогам податкового та кримінального процесуального законодавства України.

В позовній заяві позивач просить суд: визнати протиправними та скасувати повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 25.03.2015 року №30026552208, №30126552208, №30226552208, №30326552208.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2015 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою позов задовольнити повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Євроконсалтсервісгруп задоволено, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 липня 2015 року скасовано та ухвалено нову, якою позов задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №№ 30026552208, 30126552208, 30226552208, 30326552208 від 25 березня 2015 року.

03 листопада 2017 року Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернулась до Київського апеляційного адміністративного суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2015 року.

Зазначену заяву обґрунтовано тим, що завнику з Єдиного державного реєстру судових рішень стало відомо про наявність вироку Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28.04.2017 року по справі №641/2195/17.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заяви, колегія суддів вважає, що заява за перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами підлягає задоволенню з таких підстав.

Провадження за нововиявленими обставинами регламентується главою 4 КАС України.

Положеннями статті 245 КАС України передбачено, що постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

Відповідно до ч.2 ст.248 КАС України у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява про перегляд; 2) ім'я (найменування), поштова адреса особи, яка подає заяву, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; 3) судове рішення, про перегляд якого за нововиявленими обставинами подається заява; 4) обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час вирішення справи; 5) обґрунтування з посиланням на докази, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву, до суду; 6) перелік документів та інших матеріалів, які додаються.

За приписами статті 249 КАС України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку при вирішенні справи внаслідок незнання про існування цієї обставини.

Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у разі встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення, подається до адміністративного суду тієї інстанції, суддею якого він був.

Як встановлено судом першої інстанції, що на підставі наказу ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 12.02.2015 р. №392, на виконання постанови слідчого першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, згідно із пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.11 п.78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Євроконсалтсервісгруп з питань дотримання вимог податкового законодавства України по взаємовідносинам з ТОВ БЦ Техностиль (код за ЄДРПОУ 37024252), ТОВ Гефест Альянс (код за ЄДРПОУ 37312719), ТОВ Торенія (код за ЄДРПОУ 38091691), ТОВ Гатіора (код за ЄДРПОУ 38091733), ТОВ Летавіца (код за ЄДРПОУ 38091749), ТОВ Грант Тайм (код за ЄДРПОУ 38123047) за період з 01.04.12 по 31.12.14, за результатами якої складений відповідний акт перевірки №191/26-55-22-08/34614022 від 05.03.2015 р.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ Євроконсалтсервісгруп :

ст. 134, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ " Євроконсалтсервісгруп :

- занижено податок на прибуток всього у сумі 1 541 623 грн., в тому числі: за три квартали 2012 року у сумі 187 550 грн., за 2012 рік у сумі 381 961 грн., за 2013 рік у сумі 1 153 748 грн., за півріччя 2014 року у сумі 5 914 грн.;

- завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування (збитки) за І квартал 2014 року всього у сумі 175 грн.;

п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ Євроконсалтсервісгруп :

- занижено податок на додану вартість, який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет (ряд. 25 Декларації) всього у сумі 1 584 850 грн., в тому числі: за грудень 2012 року на загальну суму - 37 591 грн., за січень 2013 року на загальну суму - 27847 грн., за лютий 2013 року на загальну суму - 133 759 грн., за березень 2013 року на загальну суму - 340 575 грн., за квітень 2013 року на загальну суму - 4 790 грн., за травень 2013 року на загальну суму - 5 352 грн., за червень 2013 року на загальну суму - 83 167 грн., за липень 2013 року на загальну суму - 214 122 грн., за серпень 2013 року на загальну суму - 86 000 грн., за вересень 2013 року на загальну суму - 8 953 грн., за жовтень 2013 року на загальну суму - 380 549 грн., за листопад 2013 року на загальну суму - 69 453 грн., за грудень 2013 року на загальну суму - 188 025 грн., за січень 2014 року на загальну суму - 6 606 грн.;

- завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (ряд. 19 Декларацій): за травень 2013 року на загальну суму - 3 468 грн.,

- завищено суму від'ємного значення різниці поточного звітного періоду, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (ряд.20.2 Декларацій): за травень 2013 року на загальну суму 3 468 грн.;

- завищено залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду (ряд.21 Декларацій): за червень 2013 року на загальну суму 5 407 грн.

На підставі акта перевірки №191/26-55-22-08/34614022 від 05.03.2015 р. та виявлених порушень податковим органом 25.03.2015 р. прийнято:

- податкове повідомлення-рішення №30026552208, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток у розмірі 1 541 623,00 за основним платежем, 770 812, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- податкове повідомлення-рішення №30126552208, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 175,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №30226552208, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 1 586 789, 00 за основним платежем, 793 395, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- податкове повідомлення-рішення №30326552208, яким зменшено суму від'ємного значення різниці поточного звітного періоду, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (ряд.20.2 Декларацій) у розмірі 3 468 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп.14.1.36. п.14.1. ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пп.14.1.27. п.14.1. ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пп.139.1.9. п.139.1. ст.139 ПК України не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку.

Згідно пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

П. 200.2 ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

Відповідно до п.201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, в перевіряємий період позивач мав взаємовідносини з ТОВ БЦ Техностиль (код за ЄДРПОУ 37024252), ТОВ Гефест Альянс (код за ЄДРПОУ 37312719), ТОВ Торенія (код за ЄДРПОУ 38091691), ТОВ Гатіора (код за ЄДРПОУ 38091733), ТОВ Летавіца (код за ЄДРПОУ 38091749), ТОВ Грант Тайм (код за ЄДРПОУ 38123047).

Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що як встановлено судом першої інстанції зазначені вище взаємовідносини з контрагентами позивача не підтверджені на момент проведення перевірки належними первинними документами.

Відповідно до п.44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Крім того, податковим органом для проведення перевірки використано матеріали кримінальної справи, які було надано першим відділом кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві та матеріали органів ГУ ДФС:

- акт ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 08.08.14 р. №788/26-58-22-08-17/37024252 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Бізнес-Центр Техностиль (код за ЄДРПОУ 37024252) щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ Логістікс Плюс (код за ЄДРПОУ 38389908) за період з 01.01.12 по 31.01.14 р.;

- акт ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 14.08.14 р. №387/26-52-22-03-14/37312719 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Гефест Альянс (код за ЄДРПОУ 37312719) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.13 по 21.12.13 р.;

- акт ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 21.08.14 р. №458/26-56-22-01-03/38091691 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Торенія (код за ЄДРПОУ 38091691) щодо господарських взаємовідносин із платниками податків за період з 30.05.12 р. по 31.12.13 р.;

- акт ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 21.08.14 р. №459/26-56-22-01-03/38091733 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Гатіора (код за ЄДРПОУ 38091733) щодо підтвердження господарських взаємовідносин із платниками податків за період з 01.06.12 по 30.06.14;

- акт ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 21.08.14 р. №457/26-56-22-01-05/38091749 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Летавіца (код за ЄДРПОУ 38091749) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 30.05.12 по 31.12.13 р.;

- акт ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 16.04.14 р. №1057/2659/22-02/38123047 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ Грант Тайм (код за ЄДРПОУ 38123047) щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за період з 01.02.13 по 28.02.14 р.

Відповідно до ст.42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно пп.14.1.36. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Частиною 1 статті 3 Господарського кодексу України, господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Статтею 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що: виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних обов'язків; допускають односторонню відмову від зобов'язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов; вимагають від одержувача товару (послуги) сплати непропорційно великого розміру санкцій у разі відмови його від договору і не встановлюють аналогічної санкції для виконавця.

Таким чином, необхідними умовами для визнання угоди недійсною є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

Згідно з ч.2 ст.30 Цивільного кодексу України цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також нести відповідальність у разі їх невиконання.

Юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині (ст.91 Цивільного кодексу).

Статтею 92 ЦК України (Цивільна дієздатність юридичної особи") встановлено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Вказана підстава, відповідно до ст.234 ЦК України є безумовною підставою для визнання вказаного правочину недійсним, адже відповідно до ст.42 підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 202 ЦК України).

Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст.656 ЦК України).

За ст.662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.658 ЦК України, право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Моментом виконання обов'язку продавця щодо передачі товару згідно ст.664 ЦК України є: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Згідно ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до п.1. ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно п.2. ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2, ст. 3 цього ж Закону України, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями).

Окрім зазначеного вище колегія суддів зазначає, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.138.2. ст.138 Податкового кодексу).

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 26 вересня 2006 року, правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Це означає, що в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість.

Також, згідно позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної оглядовому листі від 06.07.2009 р. № 982/13/13-09 та доведеної до адміністративних судів України з метою інформування і врахування під час розгляду справ за участю органів державної податкової служби, - правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Колегія суддів звертає увагу на нововиявлені обставини, а саме на наявність вироку Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28.04.2017 року у справі №641/2195/17.

Так, матеріалами справи встановлено, що в перевіряємому періоді ТОВ Євроконсалтсервісгруп мало взаємовідносини з підприємствами (ТОВ БК Гефест Альянс , код ЄДРПОУ 37312719, ТОВ Гатіора . код ЄДРПОУ 38091733, ТОВ Грант Тайм , код ЄДРПОУ 38123047, ТОВ Летавіца код ЄДРПОУ 38091749, ТОВ Торенія код ЄДРПОУ 38091691), які відповідно до вироку Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28.04.2017 по справі № 641/2195/17, створені та придбані для здійснення фіктивного підприємництва, з метою отримання незаконного збагачення за рахунок ресурсів держави Україна шляхом ухилення від сплати податків.

Колегія суддів звертає увагу на те, що вказаний вище вирок суду не оскаржувався та на сьогоднішній день є чинним.

Відповідно до вироку, судом було встановлено, що у березні 2010 року Особа 1, досудове розслідування стосовно якої здійснюється в іншому кримінальному провадженні, організував та очолив злочинну організацію з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, у тому числі проти державної власності.

Взявши на себе функцію загального керівництва злочинною організацією. Особа 1. досудове розслідування стосовно якої здійснюється в іншому кримінальному провадженні, залучив до участі в ній осіб із свого найближчого оточення, зокрема Особу 2. Особу 3. Особу 4, Особу 5. досудове розслідування стосовно яких здійснюється в іншому кримінальному провадженні, та інших, яким доручив виконувати функції керівників окремих структурних підрозділів злочинної організації.

Вказаних осіб Особа 1, досудове розслідування стосовно якої здійснюється в іншому кримінальному провадженні, призначив на найбільш важливі посади у витих органах державної влади, створивши таким чином систему управління державою. у якій він особисто та інші керівники злочинної організації мали вплив на прийняття всіх основоположних рішень стосовно діяльності виших органів державної влали та правоохоронної системи.

Основною вимогою до керівників окремих структурних підрозділів злочинної організації, призначених на найбільш важливі посади у вищих органах державної влади, було служіння особисто Особі 1, досудове розслідування стосовно якої здійснюється в іншому кримінальному провадженні, та готовність виконати його протиправні та злочинні вказівки всупереч законам України та їх службових обов'язків.

Особа 1, досудове розслідування стосовно якої здійснюється в іншому кримінальному провадженні, доручив іншим керівникам окремих структурних підрозділів злочинної організації самостійно планувати вчинення окремих тяжких та особливо тяжких злочинів відповідно до напрямів діяльності підконтрольного їм державного органу, підшуковувати та залучати до участі у злочинній організації інших членів, створювати її окремі структурні підрозділи та розпоряджатися незаконно отриманим прибутком як в його власних інтересах, так і в інтересах учасників злочинної організації.

Всі учасники злочинної організації Особи 1, досудове розслідування стосовно якої здійснюється в іншому кримінальному провадженні, планували та координували свої дії з єдиною метою - отримання незаконного збагачення за рахунок ресурсів держави Україна та розподілення його між собою. Особою 1, досудове розслідування стосовно якої здійснюється в іншому кримінальному провадженні, та іншими керівниками злочинної організації.

Кожен керівник злочинної організації Особи 1, досудове розслідування стосовно якої здійснюється в іншому кримінальному провадженні, був обізнаний із загальним планом діяльності організації щодо сфер та напрямів вчинення злочинів, знав, які конкретно функції згідно з єдиним планом покладаються безпосередньо на нього та підконтрольний йому структурний підрозділ злочинної організації, а також те, що інші очевидні і обов'язкові для вчинення злочинів пункти плану виконуються іншими учасниками цієї злочинної організації.

Зокрема, до складу злочинної організації Особи 1, досудове розслідування стосовно якої здійснюється в іншому кримінальному провадженні, крім інших, увійшов окремий структурний підрозділ під керуванням Особи 6, досудове розслідування стосовно якої здійснюється в іншому кримінальному провадженні, до складу якого увійшли Особа 7, Особа 8, Особа 9, Особа 10, Особа 11, Особа 12, Особа 13, Особа 14, Особа 15, Особа 16, Особа 17, Особа 18, Особа 19, досудове розслідування стосовно яких здійснюється в іншому кримінальному провадженні, та інші учасники, а також низка суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), створених та придбаних учасниками злочинної організації для вчинення тяжких та 'особливо тяжких злочинів, а також для прикриття її незаконної діяльності.

Особа 6, досудове розслідування стосовно якої здійснюється в іншому кримінальному провадженні, особисто вибудував структуру підконтрольного йому окремого підрозділу злочинної організації залучив до участі в ній Особу 7, Особу 8, Особу 9, Особу 10, досудове розслідування стосовно яких здійснюється в іншому кримінальному провадженні, та інших, яким доручив керувати діями окремих груп учасників, об'єднаних за певними напрямками злочинної діяльності, яким, маскуючи їх діяльність під діяльність фінансової корпорації, дав відповідні умовні назви - Департамент Європа , Департамент Лідер-нафта , Департамент і облгаз , Департамент оптимізації податків , Департамент світлих нафтопродуктів , Департамент скрапленого газу , Департамент природного газу , Фінансовий департамент , Юридичний департамент , Митний департамент , Банківський департамент , Департамент залучення інвестицій , Департамент торгівлі цінними паперами та страхування , Митний департамент , а також Служба безпеки .

Також Особою 6, досудове розслідування стосовно якої здійснюється в іншому кримінальному провадженні, визначено умовну назву підконтрольного йому структурного підрозділу злочинної організації як група компаній СЄПЕК (Східно - Європейська паливно - енергетична компанія).

За участь у складі злочинної організації та злочинах, які злочинна організація вчиняла, Особою 6, досудове розслідування стосовно якої здійснюється в іншому кримінальному провадженні, організовано виплату кожному учаснику щомісячної грошової винагороди, видача якої не оформлювалася офіційно та приховувалася від органів державної податкової служби.

Місцями розташування офісів підконтрольного структурного підрозділу злочинної організації Особою 6, досудове розслідування стосовно якої здійснюється в іншому кримінальному провадженні, визначено приміщення бізнес-центру Арена Сіті за адресою: місто Київ, вул. Червоноармійська (Велика Васильківська)/Басейна, 1-3/2, літера А , м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, м. Київ, вул. Дмитрівська, 69, м. Харків, пр. Гагаріна, 43/1, м. Харків, вул. Маліновського, 30, м. Харків, вул. Ганни, 21, м. Харків, вул. Теплична, 1, м. Донецьк, вул. Артема, 138-А, приміщення бізнес-центру Москва Сіті за адресою: Російська Федерація, місто Москва, вул. Пресненська Набережна, 10, башта С та інші приміщення, які використовувалися учасниками організації на підставі відповідних договорів оренди.

Для утворення матеріальної основи злочинної організації і накопичення капіталу, необхідного для успішної злочинної діяльності, Особа 6, досудове розслідування стосовно якої здійснюється в іншому кримінальному провадженні, за попередньою змовою з іншими керівниками злочинної організації розробив план вчинення фіктивного підприємництва з метою отримання незаконного доходу від надання суб'єктам підприємницької діяльності реального сектору економіки послуг з мінімізації та ухилення від сплати податків.

Для реалізації злочинного наміру Особа 6, досудове розслідування стосовно якої здійснюється в іншому кримінальному провадженні, доручив Особі 14, Особі 19, досудове розслідування стосовно яких здійснюється в іншому кримінальному провадженні, та іншим учасникам злочинної організації підшукувати осіб, які нададуть згоду на участь у вчиненні вказаних злочинів, погодяться зареєструвати на своє ім'я створені або придбані злочинною організацією підприємства та обіймати в таких підприємствах керівні посади.

Виконуючи відведену роль у вчиненні злочинів, Особа 14, Особа 19, досудове розслідування стосовно яких здійснюється в іншому кримінальному провадженні, та інші учасники злочинної організації, діючи з корисливих спонукань з метою отримання незаконного доходу від вчинення фіктивного підприємництва та інших злочинів, підшуковували осіб, яких схиляли, обіцяючи грошову винагороду, до участі в підконтрольному Особі 6, досудове розслідування стосовно якої здійснюється в іншому кримінальному провадженні, структурному підрозділі злочинній організації Особи 1, досудове розслідування стосовно якої здійснюється в іншому кримінальному провадженні, вчинення дій по створенню та придбанню підприємств, з метою прикриття незаконної діяльності, призначення на керівні посади в таких підприємствах, ухилення від сплати податків до бюджету та вчинення інших злочинів.

Після встановлення таких осіб та одержання їх згоди на вчинення злочинів, Особа 14, Особа 19, досудове розслідування стосовно яких здійснюється в іншому кримінальному провадженні, разом з іншими учасниками злочинної організації брали участь у підготовні установчих документів створених та придбаних підприємств, з метою прикриття незаконної діяльності, забезпечували посвідчення їх нотаріусами та наступне подання до відповідних державних органів з метою здійснення державної реєстрації, відкриття розрахункових рахунків в банківських установах, та вчиняли інші дії придаючи незаконній діяльності таких підприємств законного вигляду.

Офіційні документи створених та придбаних у вищевказаний спосіб підприємств, разом з їх печатками, договорами на відкриття банківських рахунків та ключами електронного цифрового підпису до програм Клієнт-банк Особа 14, Особа 19, досудове розслідування стосовно яких здійснюється в іншому кримінальному провадженні, передавали іншим учасникам злочинної організації для подальшого використання таких підприємств у протиправній діяльності.

У свою чергу Особа 6, Особа 14, досудове розслідування стосовно яких здійснюється в іншому кримінальному провадженні, та інші учасники злочинної організації підшуковували певних суб'єктів підприємницької діяльності для отримання від них на поточні рахунки підконтрольних підприємств, створених та придбаних з метою прикриття незаконної діяльності, грошових коштів нібито за надання послуг або купівлю товарів, що безпідставно утворювало у контрагентів кредит з податку на додану вартість, та одночасно призводило до накопичення на вказаних підконтрольних фіктивних підприємствах зобов'язань по сплаті такого податку до бюджету. Але, грошові кошти, які надходили у вищевказаній спосіб на поточні рахунки підприємств, створених та придбаних для фіктивного підприємництва, разом з сумою податкових зобов'язань з податку на додану вартість, Особа 6, Особа 14, досудове розслідування стосовно яких здійснюється в іншому кримінальному провадженні, та інші учасники злочинної організації переводили у готівку та розпоряджалися ними на власний розсуд, а державі внаслідок такої протиправної діяльності завдана велика матеріальна шкода у вигляді ненадходження до бюджету податків. При цьому Особа 6, Особа 14, досудове розслідування стосовно яких здійснюється в іншому кримінальному провадженні, та інші учасники злочинної організації, підшукавши замовників на незаконну конвертацію у вищевказаний спосіб грошових коштів, частину яких складав податок на додану вартість, конвертували такі кошти у банківських установах та видавали їх замовникам готівкою, отримуючи за вчинення даних протиправних дій грошову винагороду, яку розподіляли між іншими членами злочинної організації.

Інші учасники злочинної організації, будучи обізнаними у злочинних планах Особи 6, досудове розслідування стосовно якої здійснюється в іншому кримінальному провадженні, відповідно до відведених їм ролей займалися веденням бухгалтерського і податкового обліку підконтрольних підприємств, створених та придбаних для фіктивного підприємництва, виготовляли підроблені договори, податкові, видаткові і транспортні накладні та інші документи, які надавали представникам підприємств-замовників, та за допомогою комп'ютерної програми Клієнт-банк здійснювали електронні перекази грошових коштів з поточних рахунків таких підконтрольних підприємств для їх подальшої конвертації у готівку.

Учасниками підконтрольного Особі 6, досудове розслідування стосовно якої здійснюється в іншому кримінальному провадженні, структурного підрозділу злочинної організації Особи 1, досудове розслідування стосовно якої здійснюється в іншому кримінальному провадженні, в період з 2009 року по 2014 рік створено та придбано понад 400 підприємств, як резидентів так і не резидентів, для здійснення Фіктивного підприємництва.

Зокрема до складу злочинної організації Особи 1, досудове розслідування стосовно якої здійснюється в іншому кримінальному провадженні, входили суб'єкти підприємницької діяльності - резиденти, в т.ч.: ТОВ БК Гефест Альянс , код ЄДРПОУ 37312719, ТОВ Гатіора , код ЄДРПОУ 38091733, ТОВ Грант Тайм , код ЄДРПОУ 38123047, ТОВ Летавіца , код ЄДРПОУ 38091749, ТОВ Торенія , код ЄДРПОУ 38091691, з якими мало взаємовідносини ТОВ Євроконсалтсервісгруп .

Згідно ч.4 ст.72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі, що набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З матеріалів справи № 826/6553/15 вбачається, що в перевіряємому періоді ТОВ Євроконсалтсервісгруп мало взаємовідносини з підприємствами (ТОВ БК Гефест Альянс , код ЄДРПОУ 37312719, ТОВ Гатіора . код ЄДРПОУ 38091733, ТОВ Грант Тайм , код ЄДРПОУ 38123047. ТОВ Летавіца . код ЄДРПОУ 38091749. ТОВ Торенія код ЄДРПОУ 38091691). які відповідно до вироку Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28.04.2017 по справі № 641/2195/17, створені та придбані для здійснення фіктивного підприємництва, з метою отримання незаконного збагачення за рахунок ресурсів держави Україна шляхом ухилення від сплати податків.

Крім того, відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного, зокрема, у постанові від 14.06.2016 при вирішенні справи № 826/14268/14, первинні документи, які стали підставою для формування товариством податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, видані контрагентом (ТОВ Торенія ), діяльність якого мала ознаки фіктивного підприємництва, та підписані від імені особи, яка заперечила свою участь у його діяльності, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт та послуг, а тому віднесення відображених у них сум до податкового кредиту та витрат є безпідставним.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів зазначає, що на момент розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції було відкрито кримінальне провадження щодо зазначених вище контрагентів позивача.

Окрім вище зазначеного, колегія суддів звертає увагу на те, що на моменту розгляду справи у суді першої інстанції, ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 26.08.2014 у справі № 758/9746/14-к особу звільнено з нереабілітуючих підстав від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України, а саме створення суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ Торенія з метою прикриття незаконної діяльності (фіктивне підприємництво).

Вказані обставини є істотними для перегляду справи судом апеляційної інстанції та не були відомі суду на час постановлення постанови Київським апеляційним адміністративним судом від 29 жовтня 2017 року, а отже є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що заяву слід задовольнити, постанову суду апеляційної інстанції частково скасувати за нововиявленими обставинами.

Положеннями статті 253 КАС України визначено, що суд може скасувати постанову чи ухвалу у справі і прийняти нову постанову чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.

Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції. З набранням законної сили новим судовим рішенням в адміністративній справі втрачають законну силу судові рішення інших адміністративних судів у цій справі.

Відповідно до ч.2 ст.211 КАС України ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що заява Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2015 року підлягає задоволенню, а постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2015 року скасуванню за нововиявленими обставинами.

Керуючись ст.ст. 159, 160, 207, 245, 249, 252, 253 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Заяву Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2015 року - задоволити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2015 року скасувати за нововиявленими обставинами.

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Євроконсалтсервісгруп до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 05 грудня 2017 року).

Головуючий суддя:

Судді: