Постанова

від 28.11.2017 по справі 815/3256/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/3256/17

Категорія: 3.5 Головуючий в 1 інстанції: Гусев О. Г. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Домусчі С.Д.,

- Кравець О.О.,

за участю: секретар судового засідання - Курманова І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Держпраці в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2017 року по справі за адміністративним позовом Відділу освіти, молоді та спорту Кодимської районної державної адміністрації Одеської області до Головного управління Держпраці в Одеській області про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Відділ освіти, молоді та спорту Кодимської районної державної адміністрації Одеської області звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці в Одеській області про скасування постанови Головного управління Держпраці в Одеській області від 17.05.2017 року № 300 Про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами .

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2017 року заявлений позов задоволено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції з прийняттям по справі нового рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог, наголошуючи на порушенні судом першої інстанції, зокрема, норм матеріального права, невідповідності висновків суду обставинам справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до вимог Конвенції міжнародної організації праці № 81, яка ратифікована Україною 08.09.2004 року, розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 року № 929-р Питання Державної служби з питань праці , ст. 259 Кодексу Законів про працю України, Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96 та наказу Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 року № 390 Про затвердження Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів , на підставі звернень на Урядову гарячу лінію щодо скорочення робочого часу технічних працівників шкіл, згоди Департаменту з питань праці Держпраці України від 04.01.2017 року № 4124/4.3/4.1-ДП-17, доручення Держпраці України від 04.01.2017 року № 4124/4.3/4.1-ДП-17, головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Головного управління Добровольською Л.В. у період з 18.04.2017 року по 25.04.2017 року проведено позапланову перевірку додержання законодавства про працю Відділу освіти.

За результатами перевірки Відділу освіти Кодимської районної державної адміністрації було складено акт перевірки від 25.04.2017 року № 15-19-023/0395.

Вказаним актом встановлено (крім інших) порушення позивачем вимог ч. 3 ст. 32 КЗпП України, а саме: наказами по Сербівській ЗШ І-ІІІ ступенів від 30.03.2017 року № 10, по Кодимській ЗОШ І-ІІІ ступенів від 28.03.2017 року № 16, по Слобідській ЗШ І-ІІІ ступенів від 30.03.2017 року № 24, по НВК ЗШ І-ІІІ ступенів ДНЗ м. Кодима від 28.03.2017 року № 12 Про зміну істотних умов праці робітників по обслуговуванню будівель та прибиральників службових приміщень , на підставі наказу відділу освіти Кодимської районної державної адміністрації від 27.03.2017 року № 119 Про зміну істотних умов праці робітників по обслуговуванню будівель та прибиральників службових приміщень, керуючись статтями 48, 51 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 року № 2456-VІІ (із змінами), рішенням Кодимської районної ради № 164-VІІ від 22.12.2016 року Про районний бюджет Кодимського району на 2017 рік , з метою приведення витрат на заробітну плату у відповідність до затверджених кошторисами, а також ефективного використання коштів на оплату праці змінено істотні умови праці для робітників по обслуговуванню будівель та прибиральників службових приміщень школи: переведено на відпрацювання неповного робочого дня (4 години) та з оплатою праці згідно із штатним розписом.

На підставі вказаного акту ГУ Держпраці в Одеській області винесена постанова про накладення штрафу уповноваженою особою від 17.05.2017 року № 300, якою на позивача накладений штраф у розмірі 3200 грн.

Не погодившись з вказаним штрафом застосованим до позивача, останній звернувся до суду з позовом щодо скасування постанови від 17.05.2017 року № 300.

Вирішуючи спірне питання та задовольняючи заявлені вимоги позивача, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність порушень позивачем ч. 3 ст. 32 КЗпП, а тому постанова від 17.05.2017 року № 300 підлягає скасуванню.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на викладене.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 року № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно ч. 4 та ч. 5 ст. 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 року № 877-V заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації. Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Відповідно до ст. 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктами 1, 4, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 100 утворено територіальні органи Держпраці, зокрема Головне управління Держпраці в Одеській області.

Згідно п. 3 Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 року № 390, позапланова перевірка проводиться незалежно від кількості раніше проведених перевірок за наявності підстав, визначених Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Позапланові перевірки за зверненнями фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюються за наявності згоди Держпраці України на їх проведення.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 року № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач під час проведення перевірки та винесенні оскаржуваної постанови діяв на підставі та у спосіб передбачений чинним законодавством.

При цьому, зі змісту акту оскаржуваної перевірки та оскаржуваної постанови вбачається, що підставою для накладення на позивача штрафу стали встановленні з боку позивача порушення вимог ч. 3 ст. 32 КЗпП України.

Так, відповідач вказав, що наказами по Сербівській ЗШ І-ІІІ ступенів від 30.03.2017 року № 10, по Кодимській ЗОШ І-ІІІ ступенів від 28.03.2017 року № 16, по Слобідській ЗШ І-ІІІ ступенів від 30.03.2017 року № 24, по НВК ЗШ І-ІІІ ступенів ДНЗ м. Кодима від 28.03.2017 року № 12 Про зміну істотних умов праці робітників по обслуговуванню будівель та прибиральників службових приміщень , на підставі наказу відділу освіти Кодимської районної державної адміністрації від 27.03.2017 року № 119 Про зміну істотних умов праці робітників по обслуговуванню будівель та прибиральників службових приміщень, керуючись статтями 48,51 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 року № 2456-VІІ (із змінами), рішенням Кодимської районної ради № 164-VІІ від 22.12.2016 року Про районний бюджет Кодимського району на 2017 рік , з метою приведення витрат на заробітну плату у відповідність до затверджених кошторисами, а також ефективного використання коштів на оплату праці змінено істотні умови праці для робітників по обслуговуванню будівель та прибиральників службових приміщень школи: переведено на відпрацювання неповного робочого дня (4 години) та з оплатою праці згідно із штатним розписом.

Разом з тим, відповідач вважає, що позивачем не доведено, що у останнього відбулась зміна в організації виробництва і праці, а тому у позивача не було підстав для зміни істотних умов праці.

Скасовуючи оскаржувану постанову про накладення на позивача штрафу, суд першої інстанції послався на те, що робітники були більш ніж за 2 місяці попереджені про зміну істотних умов праці, а тому порушення ч. 3 ст. 32 КЗпП, з боку позивача відсутнє.

Водночас, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Так, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не враховано, що відповідно до ч. 3 ст. 32 КЗпП у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Тобто, з наведеного чітко вбачається, що зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою допускається у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці.

Проте, як під час проведення оскаржуваної перевірки, так і до суду, позивачем не надано доказів, що у останнього відбулась зміна в організації виробництва і праці та як наслідок не доведено наявність підстав для зміни істотних умов праці.

В наказах щодо змін істотних умов праці відповідач посилається на приведення витрат по заробітній платі у відповідності з бюджетними асигнуваннями.

Так само представником позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вказано, що підставою для зміни істотних умов праці стало приведення витрат по заробітній платі у відповідності з бюджетними асигнуваннями.

Проте, як вірно наголошено апелянтом, приведення витрат по заробітній платі у відповідності з бюджетними асигнуваннями не є змінами в організації виробництва і праці в розумінні ст. 32 КЗпП, а отже не є підставою для зміни істотних умов праці.

Посилання суду першої інстанції на дотримання позивачем порядку та строків повідомлення працівників останнього про зміни істотних умов праці жодним чином не спростовує висновків відповідача про не доведення позивачем взагалі наявності підстав для такої зміни, а саме не доведення позивачем, що у останнього відбулась зміна в організації виробництва і праці.

Крім того, колегія суддів вважає, що апелянтом вірно вказано на те, що працівників позивача переведено на відпрацювання неповного робочого дня (4 години), але не було проведено зміни обсягу виконання робіт, тобто, за 4 години працівник повинен виконати об'єм роботи, який передбачений на 8 робочих годин та ще й отримувати не повну заробітну плату.

Колегія суддів вважає, що позивач не довів обставин щодо зменшення обсягу робіт.

Що стосується посилань суду першої інстанції на постанову Кодимського районного суду Одеської області від 27.06.2017 року у справі № 503/1032/17, колегія суддів вважає підставними такі посилання суду першої інстанції з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів набрання нею законної сили.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Наведеною нормою КАС України встановлені преюдиційні обставини, тобто ті обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили. Зазначені преюдиційні обставини є підставами для звільнення від доказування.

Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене ч. 1 ст. 72 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Тобто, за змістом ч. 1 ст. 72 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.

Водночас, передбачене ч. 1 ст. 72 КАС України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Адміністративні суди не повинні сприймати як обов'язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних чи господарських справ.

Для спростування преюдиційних обставин, передбачених ч. 1 ст. 72 КАС України, учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами ст. 86 КАС України.

Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.

Таким чином, адміністративний суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Рішенням суду у справі № 503/1032/17 встановлено відсутність підстав для притягнення до адміністративної відповідності конкретної посадової особи позивача та за правилами ст. 41 КУпАП, що жодним чином не виключає наявність підстав для накладення на Відділ освіти, молоді та спорту Кодимської районної державної адміністрації Одеської області штрафу оскаржуваною постановою на підставі ст. 265 КЗпП та відповідно само по собі не свідчить про її протиправність.

В свою чергу, за встановлених у даній справі обставин, колегія суддів вважає, що відповідач цілком правомірно наклав на позивача штраф у розмірі 3200 грн.

Зазначені обставини помилково не були встановлені судом першої інстанції та їм не надана належна правова оцінка.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судове рішення, відповідно до вимог ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про відмову у задоволенні заявлених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2017 року - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2017 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Відділу освіти, молоді та спорту Кодимської районної державної адміністрації Одеської області до Головного управління Держпраці в Одеській області про скасування постанови - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.О. Кравець