Ухвала

від 04.12.2017 по справі 817/1177/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Недашківська К.М.

Суддя-доповідач:Моніч Б.С.

УХВАЛА

іменем України

"04" грудня 2017 р. Справа № 817/1177/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Моніча Б.С.

суддів: Капустинського М.М.

Охрімчук І.Г.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від "10" серпня 2017 р. у справі за позовом Головного управління ДФС у Рівненській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясопродукт МПК" про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року Головне управління ДФС у Рівненській області звернулось до суду з поданням, в якому просив суд підтвердити обґрунтованість повного адміністративного арешту майна платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясопродукт МПК", згідно рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 07.08.2017 №4134/10/17-00-14-01-05.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 10.08.2017 провадження в адміністративній справі №817/1177/17 закрито.

В апеляційній скарзі Головне управління ДФС у Рівненській області просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити подання позивача.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Встановлено, що підставою для прийняття рішення контролюючого органу про застосування повного адміністративного арешту платника податків ТВ "М'ясопродукт МПК" стала, відмова платника податків 04.08.2017 від проведення перевірки на підставі наказу від 24.07.2017 №933 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТзОВ "М'ясопродукт МПК", код 37576802".

Крім того встановлено, що відповідно до інформації з автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" (ДСС) Товариство з обмеженою відповідальністю "М'ясопродукт МПК" 09.08.2017 звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання неправомірною бездіяльності Головного управління ДФС у Рівненській області щодо не перенесення строків проведення перевірки відповідно до повідомлення №272 від 24.07.2017 на іншу дату; зобов'язання перенести строки проведення перевірки, призначеної відповідно до повідомлення №272 від 24.07.2017 на іншу дату.

З позовної заяви, поданої ТОВ "М'ясопродукт МПК", вбачається, що платник податків після отримання повідомлення про проведення перевірки на підставі наказу від 24.07.2017 №933 надав інформацію фіскальному органу про несанкціоноване втручання в роботу комп'ютерних систем підприємства та просив перенести строки проведення перевірки на підставі пункту 45 підрозділу 10 Прикінцевих положень Податкового кодексу України, відповідно до якого тимчасово, до 31 грудня 2017 року у разі втрати та/або пошкодження інформації (у тому числі інформації, що міститься у базах даних обліку платника податків) внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп'ютерних мереж платника податків та за наявності документів, що підтверджують зазначені події, платник податків протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп'ютерних мереж платників податків" зобов'язаний письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності; платник податків зобов'язаний відновити втрачену та/або пошкоджену інформацію, визначену абзацом другим цього пункту; у разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим пунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться контролюючим органом до дати відновлення такої інформації, але не пізніше 31 грудня 2017 року.

Закриваючи провадження в даній справі, суд першої інстанції покликався на те, що стає очевидним факт наявності спору щодо правомірності проведення перевірки, що є предметом судового розгляду у справі №817/1180/17, оскільки товариство оскаржує дії Головного управління ДФС у Рівненській області щодо не перенесення строків проведення перевірки, тобто саму сутність та законність дій контролюючого органу в межах призначеної перевірки.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком виходячи з наступного.

У відповідності до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України у редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин відмова платника податків від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби є підставою для арешту майна платника.

Згідно із пунктом 94.10 статті 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів регулюються статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, аналіз якої вказує на те, що провадження у справах цієї категорії є окремим видом судового провадження, відмінним від загального (позовного).

Частиною першою статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків здійснюється на підставі подання органів державної податкової служби.

При цьому, у відповідності до пункту 2 частини п'ятої названої статті суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183-3 названого Кодексу.

Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для прийняття відповідного подання. За даних обставин висловлення платником у цій справі незгоди щодо наявності законних підстав для проведення перевірки є можливим за умови, зокрема, оскарження ним наказу на проведення перевірки в судовому порядку.

Таким чином, оскільки предметом даного спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, а саме: платник податків заперечує не лише накладення адміністративного арешту, а й законність проведення перевірки взагалі, колегія суддів приходить до висновку про наявність у спірних правовідносинах спору про право.

Колегія суддів вважає безпідставними покликання заявника апеляційної скарги на те, що суд першої інстанції безпідставно здійснив посилання на справу № 817/1180/17 оскільки у вказаній справі ухвала прийнята лише 14.08.2017 та зазначено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 106 КАС України.

Так, відповідачем до суду подано копію адміністративного позову з відміткою про подачу її 09.08.2017 до Рівненського окружного адміністративного суду.

Слід наголосити, що у зв'язку з скороченими строками розгляду даної категорії справ, суд першої інстанції був позбавлений можливості прослідкувати про рух позовної заяви по справі №817/1180/17.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для висновку про наявність спору про право.

Разом з тим, нормами процесуального закону не передбачено наслідків встановлення судом існування спору про право після відкриття провадження у справі за поданням контролюючого органу.

Однак, Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі від 22.04.2011 №571/11/13-11 зазначив, що в такому разі необхідно закривати провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу. Закриття провадження у справі за поданням податкового органу не позбавляє заявника права звернутися до адміністративного суду з відповідною вимогою у загальному порядку позовного провадження.

Таким чином, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про необхідність закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду України від 24.10.2016 (справа №826/18059/14) та в постанові Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016 (справа №К/800/9493/16).

З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права до спірних правовідносин, тому апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення, ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від "10" серпня 2017 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Б.С. Моніч

судді: М.М. Капустинський

І.Г. Охрімчук